Американський стартап Upside Foods, що вирощує тваринні клітини для виробництва м’яса без забою тварин, отримав у листопаді дозвіл на свою методику від Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA).
“Ми запустили Upside Foods у світі, сповненому скептиків, і сьогодні ми знову творимо історію, ставши першою компанією, яка отримала дозвіл від FDA на м’ясо, що вирощується в лабораторії”, – сказав Ума Валеті, співзасновник і генеральний директор каліфорнійського підприємства.
“Це важливий етап на шляху до нової ери у виробництві м’яса, і я сповнений ентузіазму від ідеї, що американські споживачі скоро зможуть їсти м’ясо чудового смаку, вироблене безпосередньо з клітин тварин”, – додав підприємець.
Насправді Upside Foods ще належить подолати чимало бар’єрів, включно з інспекціями американського міністерства сільського господарства, перш ніж у стартапа буде можливість продавати свою продукцію.
FDA “з усією ретельністю” оцінило дані та інформацію, надані компанією про свої методи, і “на даному етапі не має додаткових запитань щодо безпечності продукції”, сказано у висновку відомства. Але “цей контроль не є процесом апробації”, уточнюється в документі.
Аж ніяк не єдиний стартап прагне до того, щоб виробляти й випускати на ринок м’ясо, яке називають “лабораторним” або “штучним”, з метою постачання людям тваринних білків за меншого впливу на навколишнє середовище, ніж це відбувається за умови інтенсивного тваринництва, та без забою тварин.
“Штучне” м’ясо відрізняється від замінників рослинного походження, таких як, наприклад, “стейки” з сої та інших інгредієнтів, що імітують консистенцію і смак м’яса, але не містять тваринних білків.
Конкурент компанії Upside Foods стартап Eat Just першим отримав 2020 року дозвіл на комерціалізацію “штучного” м’яса в Сінгапурі. У травні нинішнього року Eat Just замовив гігантські резервуари, в яких розраховує лабораторно виробляти куряче м’ясо і яловичину в значних кількостях.
Поки одні очікують на можливість годувати людей “лабораторним” м’ясом, утім, дуже дорогим і зовсім непростим у виробництві наразі, інші підприємці прагнуть завоювати ринок кормів для домашніх тварин, виходячи з того, що запити котів і собак задовольнити простіше, ніж запити їхніх власників. Так, стартап зі штату Колорадо Bond Pet Foods працює над тваринним білком, одержуваним у процесі мікробної ферментації, для годування собак без забою корів або курей.
Зображення Gerd Altmann з сайту Pixabay
Зі зростанням цікавості до біткойна й інших криптовалют, своїх прихильників знаходила й технологія блокчейн – технологія розподіленого реєстру (distributed ledger technology – DLT), на якій побудовані ці валюти. Чому? Бо вона не обмежується лише цифровими валютами.
Попри чимало критики на адресу блокчейну через шкідливий вплив на довкілля, здебільшого через механізм «доказу виконаної роботи» (proof-of-work), він виявився досить корисним для нашого світу. За умови правильного використання цієї технології можна полегшити перехід до чистіших децентралізованих систем, що заощаджують ресурси. Вона може відкрити новий природний потенціал та надати нові права громадам.
Блокчейн застосовується для виконання міжнародних переказів, роботи ринків, дотримання встановлених норм та звітності, розрахунків за міжнародними торговельними операціями, встановлення випадків та запобігання відмиванню грошей, у крипто-казино, сфері страхування та ін. У найрізноманітніших куточках Европи можна спостерігати численні ініціативи у формі нових компаній (стартапів), що використовують потенціал блокчейну для «лікування» й допомоги довкіллю. Розглянемо декілька прикладів.
Представники Single.Earth (єдина Земля) визначили своїм завданням збереження поточної екосистеми нашої планети через перетворення самого процесу збереження на прибуткову для землевласників справу. Компанія намагається зробити процес збереження лісів не менше прибутковим, ніж їхнє вирубування. Землевласники отримують монету за кожні 100 кг вуглекислого газу, зібраного їхніми деревами, болотами чи іншими екологічними активами.
З моменту створення у 2019 році ця естонська компанія (м. Таллінн) уже отримала 8,1 млн євро (останній раунд інвестування проходив за участю EQT та Icebreaker.VC).
Під час цьогорічного Саміту молодих компанії ЄС засновниця й директор компанії, Меріт Валдсалу, заінтригувала тим, як її компанія перетворює довкілля на валюту та сприяє розвитку економіки з мінімальним впливом на довкілля.
За допомогою технології блокчейн німецька компанія Retraced (відстежування) збирає інформацію щодо ланцюга нарахування вартості у сфері одягу, чим додає прозорості процесу постачання продукції.
Кожен замовник може відстежувати поведінку покупців та її вплив на довкілля та життя тих, хто залучений у процес виготовлення конкретної продукції, адже компанії використовують новітні технології для відстежування та оптимізації ланцюгів постачання.
У лютому 2021 року компанія Retraced отримала 1 млн євро (1,2 млн дол. США) інвестицій від інвестиційного фонду Samaipata, необхідні цій молодій компанії для нарощування «хмарних» потужностей та розширення бізнесу.
ClimateTrade (кліматичні торги) – це іспанська (Валенсія) платформа торгування вуглецевими кредитами, що працює на технології блокчейн. Вона допомагає іншим компаніям досягати власних цілей щодо зниження вуглецевих викидів через фінансування «зелених» ініціатив та програм із відновлення клімату в різноманітних куточках нашої планети.
Компанії самостійно вирішують, на що витратити наявні ресурси довкілля, аби долучитися до ініціатив, що найбільше відповідають їхнім правилам та планам на майбутнє.
Шалена популярність такої ініціативи допомогла цьогоріч залучити на розвиток цього кліматичного «базару» на блокчейні 7 млн євро інвестицій, а наступного разу організатори планують залучити ще 13 млн.
Twig (гілочка) позиціюється як «банк речей», заснований на концепції циркуляції в економіці. Клієнти отримують додатковий дохід через обмін із доплатою чи продаж речей, які їм уже не потрібні.
Twig вже пропонує можливості так званого Web3 задля розвитку «зеленої» платіжної інфраструктури. Але компанія не збирається обмежуватися виключно допомогою власним клієнтам з отриманням коштів від продажу фізичних речей. В обмін на власні речі клієнти можуть купувати криптовалюти та NFT.
З моменту заснування у 2021 році ця лондонська компанія вже назбирала 41,4 млн євро інвестицій та отримала дозвіл «B-Corp».
Circulor – це лондонська компанія, що використовує технологію блокчейн і штучний інтелект для зниження вартості обліку через аналіз ланцюгів постачання сировини.
Від моменту заснування, продукцію цієї компанії використовують виробники автомобілів та батарей до них, торговці та видобувачі сировини та всі, хто прагне стати піонером у підвищені ефективності процесу використання сировини та зниження впливу на довкілля.
Задля розширення сфер використання власного продукту, у червні 2021 року засновники інструменту для відстежування ланцюгів постачання та динамічних викидів CO2 в атмосферу отримали 14 млн євро інвестицій під час раунду «А».
Cirplus – це гамбурзька фірма, що поєднує екологічну відповідальність із блокчейном. Це міжнародний торговельний майданчик, на якому торгують пластмасовою сировиною для перероблення та іншими пластмасовими відходами. Cirplus дає змогу купляти та продавати матеріали для переробки в простіший та економніший спосіб, ніж це роблять зараз.
Для переробляння пластмаси ця платформа пропонує алгоритми на основі ШІ та блокчейна, що дає змогу обслуговувати клієнтів за схемою «єдиного вікна», якщо вони бажають встановити місце знаходження, обговорити вартість, укласти угоду, налагодити постачання разом зі страхуванням та розрахуватися за сировину для перероблення та інші пластмасові відходи.
Наприкінці 2021 року Cirplus отримала 3,3 млн євро іноземних інвестицій.
Coorest – це децентралізований торговельний майданчик, що дає окремим особам та організаціям змогу торгувати обсягами викидів вуглецю. Мета цього проєкту – закрити за допомогою сучасних технологій прогалину між фізичним і цифровим світом задля покращення «здоров’я» Землі.
Тут продаються NFT, що звуться «NFTrees» (невзаємозамінні дерева), що дозволяють компенсувати обсяг викидів вуглекислого газу через висаджування дерев у реальному світі. Після саджання дерева, власнику невзаємозамінного дерева нараховуються монети в кількості, що відповідають обсягу компенсованого вуглекислого газу. Ці монети можна або використати, або продати і отримати компенсацію за вуглеводнями.
Проєкт Coorest допомагає відновлювати сільське господарство, адже для нього викуповуються земельні ділянки й долучаються нові фермери. Ця естонська молода компанія запустила свій проєкт у 2021 році.
