Громадяни Італії вийшли в п’ятницю на загальний страйк із вимогою підвищити зарплати і збільшити вкладення в соціальну сферу, повідомляє агентство ANSA. Співробітники державного і приватного секторів мають намір страйкувати протягом восьми годин.
У транспортній галузі, за розпорядженням італійського міністра інфраструктури Маттео Сальвіні, страйк обмежиться чотирма годинами. Так, водний транспорт, автобуси, метро і трамваї перервуть роботу з 09:00 до 13:00 за місцевим часом (з 10:00 до 14:00 за Києвом). Авіасполучення призупинять з 10:00 до 14:00 за місцевим часом (з 11:00 до 15:00 кв). У цей часовий проміжок не працюватимуть і пожежники.
Однак страйк не торкнеться залізничного сполучення. Загалом по всій Італії в п’ятницю заплановано 43 акції протесту. Напередодні Італійський союз праці та Загальна італійська конфедерація праці закликали громадян вийти на страйк з вимогою підвищити зарплати, збільшити фінансування охорони здоров’я, освіти, державних послуг, а також вкладення коштів у промисловість.
За різними оцінками в Італії перебуває близько 1 млн українських громадян.
З 20 лютого польські фермери заблокують усі прикордонні переходи, а також транспортні вузли між Польщею та Україною, пише RMF FM.
“Будуть заблоковані не тільки прикордонні переходи, а й транспортні вузли, під’їзні шляхи до залізничних перевалочних станцій і морських портів”, – ідеться в комюніке профспілки фермерів “Солідарність”, яке цитує польське RMF FM.
Раніше, 9 лютого, “Солідарність” оголосила про 30-денний загальний страйк фермерів.
Польські аграрії заявляють, що протестують проти неконтрольованого припливу товарів з України до Польщі у зв’язку з відкриттям кордонів Європейським союзом. Вказується, що “відсутність регулювання ставить під сумнів рентабельність сільськогосподарського виробництва, переробки та інших галузей, пов’язаних із сільським господарством”.
“Тому на 20 лютого, в рамках 30-денного загального страйку фермерів, ми оголошуємо, що всі акції протесту будуть спрямовані на повну блокаду всіх польських прикордонних переходів з Україною і протести на місцях”, – повідомили фермери “Солідарності”.
Профспілка кіноакторів, артистів телебачення і радіо (SAG-AFTRA) розпочала страйк у п’ятницю слідом за сценаристами після провалу переговорів щодо укладення нового контракту зі студіями і потоковими сервісами.
Дві головні профспілки Голлівуду страйкують одночасно вперше з 1960 року, коли президентом гільдії акторів був Рональд Рейган, зазначає MarketWatch.
SAG-AFTRA, членами якої є 160 тис. кіноакторів, журналістів, дикторів, ведучих і каскадерів, і Альянс продюсерів кіно і телебачення (AMPTP), що представляє інтереси роботодавців, зокрема Disney, Netflix і Amazon, не змогли дійти згоди після закінчення попереднього трирічного контракту.
Під час переговорів Гільдія акторів зажадала вирішення низки проблем, серед яких – низька заробітна плата, необхідність знімати відеопроби власним коштом і нерегульоване використання штучного інтелекту.
У AMPTP заявили, що запропонували Гільдії вигідну угоду, що передбачає найзначніше за останні 35 років збільшення мінімальної заробітної плати, підвищення ліміту пенсійних і медичних внесків, а також “інноваційне рішення” в галузі штучного інтелекту, яке захистить права акторів на використання їхнього цифрового образу.
“На жаль, профспілка обрала шлях, який призведе до фінансових труднощів для тисяч і тисяч людей, задіяних у кіноіндустрії”, – йдеться в заяві альянсу.
За правилами SAG-AFTRA, під час страйку актори не можуть брати участь у кіновиробництві, включно зі зйомками, прослуховуваннями, репетиціями та озвучуванням, а також відвідувати прем’єри і якимось чином просувати проєкти за своєї участі. Чинні заборони ставлять під питання появу акторів на 75-й церемонії престижної кінопремії “Еммі”, яка відбудеться у вересні.
Раніше внаслідок страйку сценаристів зупинилася робота над шоу “Суботнім вечором у прямому ефірі”, а також кількома серіалами, включно з “Дивними дивацтвами”, “Хитрощами” і “Гріффінами”. Як очікується, після зриву переговорів між SAG-AFTRA і AMPTP кількість поставлених на паузу телешоу і кінопроектів зросте.
Румунські фермери погрожують розпочати 7 червня масштабну загальнонаціональну загальнодержавну акцію протесту, якщо влада не заборонить транзит та імпорт зерна з України на період із 15 червня 2023 року до 15 березня 2024 року, повідомляє Альянс сільського господарства та співробітництва (ААС).
“Як захід щодо захисту діяльності фермерів і агропродовольчого сектору ми просимо президента Клауса Йоганніса, прем’єр-міністра, голів (місцевих партій PNL і PSD – ІФ) Ніколає Чуке і Марселя Чолаку, (міністра сільського господарства) Петре Даеа представляти інтереси Румунії жорсткіше і вжити всіх юридичних кроків і дипломатичних заходів, які запроваджуються для заборони транзиту та імпорту сільгосппродукції з України в період з 15 червня 2023 року по 15 березня 2024 року”, – цитує ААС adevarul. ro.
Альянс зазначає, що сільськогосподарський ринок “сильно спотворений на шкоду румунським фермерам”. Він стверджує, що 2023 року більшість аграріїв будуть змушені закрити свої ферми через високі витрати на вирощування сільгоспкультур, і перспектива реалізації продукції за цінами, нижчими за собівартість, “навіть за хороших умов виробництва їх не врятує”.
У зверненні АСС підкреслюється, що сума в EUR10 млн, виділена Європейською комісією Румунії для пом’якшення збитків, є незначною. “Ці кошти максимум можуть бути перенаправлені на відновлення, бодай частково, дорожньої інфраструктури, пошкодженої інтенсивним транзитом українських товарів”, – упевнені в АСС.
Організації-члени Альянсу сільського господарства та співробітництва – AAC, Національна федерація PROAGRO, Ліга асоціацій сільськогосподарських виробників із Румунії – LAPAR, Спілка національного відділення кооперативів в овочевому секторі – UNCSV та Форум професійних фермерів та переробники з Румунії – FAPPR сумарно вирощують сільгоспкультури та займаються тваринництвом на більш ніж 4,7 млн га. У його лавах понад 56,5% зайнятих в агросекторі та 20% харчової промисловості Румунії.
У Польщі, а також у Словаччині, Чехії, Угорщині, Румунії та Болгарії минулого тижня відбулися акції сільгоспвиробників, які протестують проти збільшення поставок зерна з України, на яке Брюссель тимчасово скасував мита.
Жителі Німеччини в неділю активніше переміщалися країною, багато поїздів, що прямують внутрішніми маршрутами, були забиті пасажирами – люди прагнули потрапити до необхідних їм місць призначення до початку великого страйку співробітників транспорту, передають західні ЗМІ.
Очікується, що в понеділок, 27 березня, багато співробітників транспортної сфери, від залізничників до співробітників аеропортів і громадського транспорту в містах, планують взяти участь у загальнонаціональному страйку. Цей страйк, як очікується, на добу зупинить рух транспорту в країні.
Профспілки Німеччини закликали тисячі працівників транспортної галузі взяти участь у страйку і вимагати підвищення рівня оплати праці – щоб впоратися з високою інфляцією. Так, у профспілці Verdi заявили, що звернулися із закликом вийти на страйк до 120 тис. осіб, а в профспілці EVG, що захищає права залізничників Німеччини, – до 230 тис. осіб.
У профспілках домагаються підвищення оплати праці співробітникам транспортної галузі на 10-12%, проте на цей момент роботодавці пропонують поетапне підвищення на 5% і одноразові виплати близько EUR2,5 тис.
Тим часом уже в неділю, за день до страйку, аеропорт Мюнхена вже було закрито, скасовано або відкладено рейси також у найбільшій повітряній гавані ФРН – в аеропорту Франкфурта-на-Майні.
Водії вантажівок перекрили трасу на польському пункті пропуску “Ягодин-Дорогуськ” та влаштували страйк з вимогою покращити роботу польського фітосанітарного та ветеринарного контролю, повідомив заступник міністра інфраструктури України Мустафа Найєм.
“Польські водії висунули три вимоги: прискорити фітосанітарний та ветеринарний контроль та перевести службу цілодобовий режим роботи”, – написав він у Фейсбуці у понеділок.
За словами Найєма, щогодини водії пропускають по 2 автомобілі: 1 з товаром і 1 порожній.
Він уточнив, що зараз на кордоні з Польщею перед пунктом пропуску “Ягодин” на виїзд до Польщі чекають 2650 вантажних автомобілів, тоді як на в’їзд в Україну – 300 вантажівок. При цьому черга за останній день збільшилася на 8 км та сягає 53 км.
Найм підкреслив, що причиною страйку залишається байдужість польської влади і вдавання “нічого не відбувається”.
За словами заступника міністра інфраструктури, до війни контроль проходили до 80 вантажівок на добу, а останніми днями – від 12 до 25.
“Якщо є об’єктивні причини такого уповільнення роботи, то ми готові зробити від себе все, що залежить для прискорення процесу і збільшення пропускної спроможності пункту пропуску. Але разом з тим ми чекаємо і від усіх служб з польської сторони такого ж прогресу”, – заявив Найєм.
Він додав, що страйкуючі польські водії також хочуть, щоб до Польщі порожній транспорт виїжджав з України позачергово.
Водночас, наголосив заступник міністра, Україні теж дуже важливо, щоб товари виїжджали з країни на експорт якнайшвидше.
“Ми повинні експортувати свою продукцію. Наші перевізники повинні перетинати кордон у нормальні терміни. Тому що коли вони чекають по 7-10 днів у черзі, то щодня втрачають приблизно 400 євро на кожному автомобілі. За тиждень у черзі перевізник втрачає не просто гроші , але й будь-який сенс працювати взагалі”, – зазначив Найєм.
За його словами, проблему багатоденного простою перевізників на в’їзді до Польщі має вирішити налагодження цілодобового фітосанітарного та ветеринарного контролю.
Крім того, заступник міністра наголосив, що про скасування “транспортного безвізу” не йдеться. “Швидше за все, це політична вимога польських перевізників. Мета – чинити додатковий тиск на польський уряд для вирішення зазначених проблем”, – вважає Найєм.
Напередодні він заявив, що українська сторона багаторазово, на багатьох закритих, відкритих, спільних та двосторонніх зустрічах пропонувала польській стороні просте рішення – збільшити кількість працівників фітосанітарних та ветеринарних служб, надати українських експертів, які б допомагали польським колегам, або вивести цей контроль за межі пунктів перепустки вглиб країни. Однак поки що ситуація лише погіршується.
