Сукупний збиток світовій економіці від стихійних лих минулого року становив приблизно $250 млрд, що збігається з показником 2022 року, свідчать попередні дані німецької Munich Re, найбільшої перестрахувальної компанії світу. Водночас обсяг застрахованих збитків у 2023 році скоротився до $95 млрд зі $125 млрд роком раніше. Середній показник за останні п’ять років становить $105 млрд, за десять років – $90 млрд.
За минулий рік було зафіксовано понад 74 тис. природних лих порівняно із середнім показником за п’ять років на рівні 10 тис. Землетруси в Туреччині та Сирії стали найзначнішою гуманітарною катастрофою року.
Грозові зливи в Північній Америці та Європі 2023 року ще ніколи не були настільки руйнівними, йдеться в щорічному звіті. У Північній Америці було знищено майно на суму приблизно $66 млрд (із нього застраховано – на $50 млрд), тоді як у Європі ця сума становила 9,1 млрд євро (7,3 млрд євро).
Загалом збиток від природних катастроф у Європі минулого року оцінюють у 77 млрд євро, основна частина якого припала на землетруси в Туреччині. У Північній Америці загальні втрати становлять близько $100 млрд, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Африці – $64 млрд.
У новому випуску YouTube каналу Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі, що ґрунтується на офіційних даних Держстату України, НБУ, ООН, МВФ і Світового банку.
Макроекономічні Показники України
Максим Уракін навів дані директорки Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, яка передбачає повернення приблизно 50% громадян після війни.
“Демографія – це важливий фактор для відновлення економіки, але при цьому не можна ігнорувати загрозу депопуляції та дефіциту робочої сили. У середньостроковій перспективі зниження потенціалу демографічного зростання в Україні компенсується тільки міграцією”, – підкреслив Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно з серпневими показниками, проте вже 2024 року він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Перспективи Глобальної Економіки
Засновник Experts Club також проаналізував світову економіку, відзначаючи сповільнення зростання у 2024 році до 2,2%.
“Однією з ключових причин уповільнення глобального економічного зростання є зниження темпів ВВП у розвинених країнах. Ми спостерігаємо найнижчий підйом ВВП у розвинених країнах із 1980-х років, за винятком періодів світової фінансової кризи та пандемії COVID-19. Безпрецедентний цикл підвищення відсоткових ставок найбільшими центробанками останніми роками також відіграв значну роль у сповільненні зростання. Це підвищення ставок викликане необхідністю контролю інфляції, але водночас воно обмежує економічну активність”, – пояснює експерт.
За словами експерта, поточна макроекономічна ситуація в Україні та світі потребує подальшого аналізу. Для України основними викликами в найближчі роки стануть необхідність відновлення України після війни та управління державним боргом.
Детальніше про ситуацію в українській та світовій економіці дивіться у відео на YouTube-каналі “Клуб експертів” за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=byJnfmie7bM
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
URAKIN, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, МАКРОЭКОНОМИКА, огляд економіки, світова економіка, ЭКОНОМИКА
Сукупний збиток світовій економіці від стихійних лих у 2022 році скоротився приблизно на 15% порівняно з 2021 роком і становив приблизно $270 млрд проти $320 млрд, свідчать попередні дані німецької Munich Re, найбільшої перестрахувальної компанії світу.
Обсяг застрахованих збитків тим часом практично не змінився і становив $120 млрд.
Економічний збиток минулого року був на рівні середнього показника за попередні п’ять років, тоді як застраховані збитки виявилися істотно вищими за середній ($97 млрд у 2017-21 роках).
“Тривогу викликає той факт, що природні катастрофи особливо сильно позначаються на громадянах найбідніших країн. Тому попереджувальні заходи і фінансовий захист, наприклад, у вигляді страховки, мають особливу важливість”, – зазначив Томас Блюнк, член ради директорів Munich Re.
Найруйнівнішою подією минулого року став ураган “Іен”, який у вересні обрушився на узбережжя Флориди, принісши із собою пориви вітру зі швидкістю майже 250 км/год. Економічні втрати внаслідок нього сягнули $100 млрд, застрахований збиток – $60 млрд. За розміром збитку з урахуванням інфляції “Іен” посідає друге місце в історії, поступаючись тільки урагану “Катріна” 2005 року.
На другому місці – повінь у Пакистані, викликана рекордними за обсягом опадів мусонами. Жертвами повені стали близько 1,7 тис. осіб, а прямі збитки становили щонайменше $15 млрд, до того ж практично весь він був незастрахованим.
“Аналізуючи дані за 2022 рік, потрібно пам’ятати про два ключові чинники. По-перше, феномен Ла-Нінья спостерігається третій рік поспіль, що підвищує ймовірність ураганів у Північній Америці, повеней в Австралії, посухи і спеки в Китаї, а також рясних мусонів в окремих регіонах Південної Азії. Крім того, через зміну клімату стали частіше фіксуватися екстремальні погодні умови. Іноді ці фактори накладаються один на одного”, – написав головний фахівець із клімату в Munich Re Ернст Раух.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) вдруге за рік погіршив свій прогноз зростання світової економіки у 2022 році – до 3,2% з 3,6% (у січні очікувалося зростання на 4,4%). На 2023 рік оцінка знижена до 2,9% порівняно з зростанням на 3,6%, яке очікувалося в квітні (у січні МВФ прогнозувало зростання світового ВВП на 3,8%).
Така оцінка наводиться в огляді світової економіки, опублікованому МВФ у вівторок.
Прогноз зростання економіки країн з ринком, що формується, і країн, що розвиваються, на 2022 рік МВФ знизив до 3,6% з 3,8%, на 2023 рік – до 3,9% з 4,4%.
Суттєво знижений прогноз зростання економіки Китаю у поточному році – до 3,3% з 4,4% (у січні очікувалося зростання на 4,8%), у 2023 році – до 4,6% з 5,1%.
Оцінку зростання ВВП Індії також знижено – до 7,4% з 8,2% у 2022 році та до 6,1% з 6,9% у 2023 році, відповідно.
При цьому прогноз зростання бразильської економіки підвищено до 1,7% з 0,8% у 2022 році та знижено до 0,9% з 1,4% у 2023 році.
Прогноз щодо зростання ВВП розвинених країн у 2022 році погіршено на 0,8 процентних пункти – до 2,5% та на 1 в.п. – до 1,4% – у 2023 році.
Також серйозне зниження прогнозу зростання ВВП США: у 2022 році – на 1,4 в.п. до 2,3%, у 2023 році – на 1,3 п.п. до 1%.
Економіка країн єврозони цього року, на думку МВФ, зросте на 2,6%, що на 0,2 п.п. менше за попередній прогноз. На 2023 рік оцінка погіршена суттєвіше – зростання на 1,2% порівняно з 2,3%, що раніше очікувалися.
Прогноз зростання ВВП Італії в 2022 році був підвищений до 3% з 2,3%, в 2023 навпаки знижений до 0,7% з 1,7% (було 2,2%). Прогноз для Іспанії на поточний рік знижено на 0,8 п.п. – до 4% та на 1,3 в.п., до 2% у 2023 році
Економіка Німеччини у 2022 році зросте, на думку МВФ, лише на 1,2%, раніше очікувалося зростання на 2,1%, у 2023 році зростання уповільниться до 0,8% порівняно з колишнім прогнозом у 2,7%.
Для Франції оцінку знижено на поточний рік на 0,6 в.п. – до 2,3% та на 0,4 п.п. на 2023 рік – до 1%.
Прогноз зростання економіки Великобританії на 2022 рік знижено на 0,5 п.п. – до 3,2%, на 2023 рік – на 0,7 в.п. – До 0,5%. ВВП Японії, як очікується, зросте у 2022-2023 роках на 1,7% (зниження прогнозу на 0,7 в.п. у поточному році та на 0,6 в.п. у наступному).
Фонд покращив свою оцінку динаміки російської економіки у 2022 році, очікує її падіння на 6%, а не на 8,5%, як прогнозував у квітні. Одночасно з цим погіршено прогноз на 2023 рік: зниження ВВП РФ, на думку фонду, складе 3,5% порівняно з колишнім прогнозом у 2,3%. У січні Фонд прогнозував зростання економіки Росії у 2022 році на 2,8%, 2023 року – на 2,1%.
МВФ констатує: ризики для оновленого глобального прогнозу з переважною перевагою зміщені у бік погіршення. Війна в Україні може призвести до раптової зупинки імпорту газу з Росії до Європи; уповільнення темпів інфляції може виявитися важчим завданням, якщо дефіцит на ринках праці перевищить очікування або інфляційні очікування не вдасться “заякорити”; посилення умов на світовому фінансовому ринку загрожує борговими кризами в країнах, що розвиваються; нові спалахи COVID-19 та локдауни разом із подальшою ескалацією проблем у секторі нерухомості може ще сильніше уповільнити темпи зростання Китаю; геополітична роздробленість може стати на заваді розвитку світової торгівлі, перераховує МВФ фактори ризику. В альтернативному сценарії прогнозу, за якого ці ризики матеріалізуються, зростання світового ВВП загальмується до 2,6% та 2% у 2022 та 2023 роках. відповідно.
Дедалі більше інвесторів із песимізмом оцінює перспективи світової економіки та корпоративних прибутків, свідчать результати щомісячного опитування фондових керуючих, яке проводить Bank of America Corp. (BofA).
Згідно з результатами липневого опитування, частка респондентів, які очікують на послаблення економіки в наступні 12 місяців, досягла рекордних 79%, збільшившись на 6 процентних пункту (п.п.). Частка інвесторів, які очікують погіршення корпоративних прибутків у наступні 12 місяців, зросла на 7 п.п., також досягнувши 79%.
Стагфляції у світовій економіці очікують рекордні 90% опитаних, порівняно з 83% місяцем раніше.
Опитування, в якому взяли участь 259 інвесторів, які управляють активами на загальну суму $722 млрд, проводилося BofA минулого тижня.
Інвестори скоротили вкладення в ризиковані активи до мінімумів, небачених навіть у період глобальної фінансової кризи, “повністю капітулювавши” перед похмурим економічним прогнозом, зазначають у BofA.
Частка акцій в інвестиційних портфелях цього місяця впала до мінімуму з моменту краху інвестбанку Lehman Brothers у 2008 році, частка грошових залишків досягла 6,1%, максимуму з жовтня 2001 року.
Серед найбільших ризиків фондові керуючі відзначають високу інфляцію, глобальну рецесію, а також “яструбине” настроювання центробанків.
При цьому частка респондентів, які очікують уповільнення темпів інфляції наступного року, досягла максимуму з часів глобальної фінансової кризи.
BofA проводить опитування фондових керуючих з 1994 року.
