Котирування ф’ючерсів на індекси США, а також ціни на різні види сировини знижуються в понеділок на тлі загального зниження апетиту інвесторів до ризику у зв’язку з інформацією про акції протесту, які відбуваються в Китаї проти антиковідних обмежень.
“Ми знали, що цього ранку в нас буде знервований стан через ситуацію з COVID-19 у Китаї, але протести застали ринок зненацька”, – заявив керуючий партнер SPI Asset Management Стівен Іннес, слова якого цитує MarketWatch.
Котирування грудневих ф’ючерсів на індекс Standard & Poor’s 500 до 9:17 кск знизилися на 0,6%, на Dow Jones – на 0,4%, на Nasdaq 100 – на 0,7%.
Ціна січневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures о 9:17 кск впала на 3,1% – до $81 за барель. Ф’ючерси на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подешевшали на 3% – до $73,98 за барель, що є мінімальним рівнем з кінця минулого року.
На біржі в Шанхаї ціна нафти впала на 5,4%.
Вартість базових металів у Лондоні та Шанхаї також знижується в понеділок. Ціни на залізну руду на Даляньській сировинній біржі впали на 2%.
Акції протесту відбулися в містах по всій країні, включно зі столицею Пекіном, а також Шанхаєм, Сіньцзяном і Уханем, який від початку був епіцентром поширення COVID-19, повідомляє агентство Bloomberg.
Це сприяє зміцненню долара США, що знижує привабливість інвестицій у сировину, а також підвищує ймовірність ще більш істотного посилення обмежень китайською владою, зазначає агентство. Це може негативно вплинути на економічну активність у Китаї, який є найбільшим світовим споживачем багатьох видів сировини.
Попит на нафту в КНР у четвертому кварталі може опуститися в середньому до 15,11 млн барелів на добу порівняно з 15,82 млн б/д за аналогічний період 2021 року, прогнозує нафтовий аналітик Kpler Грегорі Лекнер.
Індекс цін на сировинні товари Bloomberg Commodity Spot впав до мінімуму за вісім місяців на тлі побоювань рецесії світової економіки.
Індекс, який розраховується на основі цін на широке коло сировинних товарів – від нафти та міді до пшениці, у понеділок знизився на 1,6%, до мінімуму з 24 січня. Його значення опустилося на 22% з пікового рівня, зафіксованого у липні. Підйом, пов’язаний із стрибком цін на сировину одразу після початку Росією війни в Україні, повністю зійшов нанівець.
Зміцнення долара, що продовжується, робить сировинні товари, ціни яких котируються в доларах, дорожчими для закордонних покупців, що погіршує перспективи попиту, зазначає агентство Bloomberg.
Експерти бачать можливість для подальшого зниження цін на сировинні товари, незважаючи на те, що пропозиція багатьох видів сировини є обмеженою. Безпрецедентні темпи зростання ключових процентних ставок світовими центробанками, які намагаються стримати максимальну за кілька десятиліть інфляцію, викликають побоювання рецесії у світовій економіці. Спад у свою чергу погіршить перспективи попиту на енергоресурси та апетит інвесторів до ризиків, попереджають економісти.
Фармкомпанія ТДВ “Інтерхім” (Одеса) у рамках стрес-сценарію на випадок ескалації воєнних дій збільшує запаси сировини та за низкою позицій формує додаткові резерви готової продукції, повідомив генеральний директор компанії Анатолій Редер.
“Ми переглянули критерії розрахунків та підходи до формування запасів сировини та матеріалів. За найбільш уразливими номенклатурними позиціями вживаємо всіх необхідних заходів для їх збільшення, зокрема виділяємо додаткові оборотні кошти для оперативного реагування на форс-мажорні ситуації”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна”.
Редер зазначив, що останнім часом є перебої з постачанням сировини та витратних матеріалів. Здебільшого вони стосувалися імпортної продукції, яку доставляють морем. Водночас топменеджер зазначає, що це спільна проблема для всієї фарми і загалом для українського бізнесу, який багато в чому залежить від зовнішньої сировини.
“Не можу стверджувати, чи спричинені вони здебільшого нинішньою політичною ситуацією, чи взагалі глобальними логістичними проблемами, але на сьогодні прибуття контейнера з сировиною, яку ми очікували отримати 15 лютого, поки що перенесено на 23-тє число. Дуже сподіваюся, що сировина все-таки прибуде, тому що проходження морських суден відновлено”, – сказав він.
Крім того, СЕО “Інтерхіму” зазначив, що компанія занепокоєна можливими ускладненнями з постачанням сировини вантажним авіатранспортом у разі, якщо страхові компанії для вантажних рейсів вживуть заходів, аналогічних тим, які були задіяні до пасажирських авіаперельотів.
“Для нас важливо, щоб функціонували всі напрямки та види транспортної логістики, оскільки сировину для виробництва “Інтерхім” отримує і сушею, і повітрям, і морем”, – сказав він.
Коментуючи питання про можливі зміни в номенклатурі продукції, Редер зазначив, що компанія вже сформувала виробничу програму та обсяги випуску тієї чи тієї товарної позиції з урахуванням її можливої підвищеної затребуваності в разі загострення воєнних дій.
“Ми маємо кілька позицій, які належать до номенклатури державного резерву, і за цими позиціями ми забезпечили необхідні складські запаси. Вони підтримуються у достатніх кількостях і не залежать від потреб відкритого ринку, за першої ж потреби ми зможемо негайно їх відвантажувати. Це потребувало додаткових зусиль та витрат, але це необхідно було зробити”, – сказав він.
Щоб не допустити “якихось провалів” у виробничому процесі, компанія оптимізувала робочий графік: виробництво перейшло на шестиденний робочий тиждень із 3-змінною роботою в будні. Крім того, у рамках розроблення стрес-сценарію “Інтерхім” переглянув програму закордонних відряджень, розробив екстрений план евакуації працівників та консервацію виробництва, а також самотужки комплексно оснащує бомбосховище в одному з найбільших спальних районів Одеси, уточнив Редер.
“Дуже сподіваюся, що такими продуманими діями нам вдасться уникнути дефіциту сировини та забезпечити безперебійне постачання продукції. Адже основне завдання компанії на сьогодні – максимально мобілізуватися, щоб забезпечити стабільну роботу виробництва та безперебійне відвантаження продукції. Люди не повинні мати приводу для паніки через дефіцит товарів першої необхідності й особливо лікарських препаратів”, – пояснює СЕО.
ТДВ “Інтерхім” – одне із провідних фармацевтичних підприємств країни. Засноване в 1992 році, є розробником та виробником оригінальних лікарських препаратів “Аміксин”, “Гідазепам”, “Левана”, а також знеболювальних препаратів для важко- та онкохворих. Компанія є постачальником ліків за програмами Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.
У 2016 році “Інтерхім” інвестував EUR50 млн у проєкт зі створення сучасного лабораторно-виробничого комплексу.
“Інтерхім” – член асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ).
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович підписали меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства у сфері критичної сировини і батарей.
Підписання відбулося під час конференції високого рівня “Стратегічне партнерство між ЄС і Україною у сфері критичної сировини та батарей” у Києві у вівторок.
“Ми розпочинаємо друге після енергетичного партнерство України з ЄС у сировинній сфері шляхом укладення меморандуму, до якого додається дорожня карта. Ми також домовилися про більш амбітну секторальну інтеграцію з ЄС. Зокрема, в межах реалізації оновленої промислової стратегії ЄС, плану дій ЄК щодо критично важливої сировини і низки інших документів Україна може стати важливим елементом європейського економічного простору”, – сказав Шмигаль під час прес-конференції після підписання меморандуму.
Прем’єр уточнив, що конкретні дії будуть напрацьовані до осені: “Це будуть конкретні кроки щодо кожного напряму сировини, батарей, співпраці з інвесторами, ухвалення дво- або багатосторонніх угод”.
За словами Шмигаля, ефективне управління надрами та природними ресурсами дасть змогу в найближчі десять років додати до ВВП України більш як EUR400 млрд.
