Більшість українців (62%) назвали джерелом новин та інформації соціальну мережу Телеграм, свідчать результати дослідження, проведеного міжнародною дослідницькою компанією Ipsos 14-28 листопада 2025 року, результатами якого володіє агентство «Інтерфакс-Україна».
Зокрема, серед українців віком 18-24 років 84% назвали Telegram джерелом новин та інформації, серед 25-34-річних – 87%, серед 35-44-річних – 79%, серед 45-54-річних – 74%. Однак серед осіб віком 55-64 років отримують інформацію в Телеграм вже 51% респондентів, а серед осіб старше 65 років – тільки 30%.
Всі інші джерела назвали менше половини опитаних.
На другому місці знаходиться телебачення, з якого новини та інформацію отримують 49% респондентів, причому більшість з них належать до двох старших вікових груп (54% у віці 55-64 років і 76% у віці старше 65 років). Однак тільки 23% молодих людей у віці 18-24 років отримують інформацію та новини з телебачення, серед 25-34-річних таких 32%, 36% серед 35-44-річних і 43% серед 45-54-річних.
Третє місце посідає YouTube: 46% респондентів отримують новини та інформацію з цього джерела, причому майже однаково у всіх вікових групах (від 41% серед осіб старше 65 років до 53% серед осіб у віці 45–54 років).
Слідом йде особисте спілкування, його назвали 38% опитаних, також відносно рівномірно у всіх вікових групах (від 33% серед осіб старше 65 років до 45% серед осіб у віці 25-34 років).
Соціальна мережа Facebook – на п’ятому місці, її назвали 34% опитаних (від 26% серед осіб старше 65 років до 43% серед осіб у віці 45-54 років).
TikTok назвали джерелом новин та інформації 23% опитаних, причому понад 30% серед осіб молодше 35 років і тільки 16-17% серед осіб старше 54 років. Подібна ситуація з соцмережею Х, яку назвали джерелом новин та інформації 6% респондентів – 13% серед осіб молодше 25 років і тільки 3% серед осіб старше 65 років.
Радіо назвали джерелом новин та інформації 18% респондентів, але тільки 8% з них були молодші 25 років і 25% — старші 65 років. Аналогічна ситуація спостерігається і з пресою: вона залишається джерелом новин та інформації для 11% респондентів, але тільки 7% з них були молодші 25 років і 14% – старші 65 років.
40% опитаних заявили, що довіряють особистому спілкуванню як джерелу отримання інформації про ймовірних кандидатів, якби їх проведення було оголошено в Україні, 38% — соцмережі Телеграм, 35% — платформі YouTube, 28% — телебаченню, 26% — соцмережі Facebook, 18% заявили про довіру до радіо, по 17% — до преси та соціальної мережі TikTok, 10% — до соцмережі Х, 57% — до інших джерел.
При цьому 29% опитаних не довіряють телебаченню як джерелу інформації про кандидатів, 26% не довіряють TikTok, 24% пресі, 22% радіо, 20% Facebook, 18% соцмережі Х. По 14% опитаних не довіряють особистому спілкуванню і соцмережі Телеграм, 13% не довіряють YouTube, 11% – іншим джерелам.
У ході дослідження було опитано 2000 респондентів від 18 років у всіх підконтрольних уряду регіонах України, у тому числі 1500 методом особистого інтерв’ю (CAPI) і 500 по телефону (RDD CATI). При зборі даних квоти не застосовувалися, щоб зберегти імовірнісний характер вибірки. Похибка вибірки не перевищує 2,2% при довірчій ймовірності 95%.
Виручка Телеграм у 2024 році склала понад $1 млрд, повідомив засновник месенджера Павло Дуров.
“2024 рік виявився дуже вдалим для Телеграм. Уперше за 3 роки своєї монетизації Телеграм став прибутковим”, – написав Дуров у своєму телеграм-каналі.
За його словами, грошові резерви компанії на кінець 2024 року становлять понад $500 млн без урахування криптоактивів.
Кількість передплатників Телеграм Преміум у 2024 році збільшилася втричі, перевищивши 12 млн, доходи від реклами “зросли в кілька разів”.
Дуров також повідомив, що за останні чотири роки Телеграм розмістив боргові зобов’язання на суму приблизно $2 млрд, значна їх частина була погашена восени 2024 року.
Засновника месенджера Telegram Павла Дурова було звільнено з-під варти в середу, 28 серпня, після майже чотирьох днів затримання, повідомляє Bloomberg.
«За словами представника міністерства юстиції, тепер Дуров постає перед слідчим суддею в Паризькому суді на півночі столиці. Очікується, що суддя піддасть 39-річного чоловіка додатковому допиту, перш ніж вирішить, чи висувати проти нього звинувачення, чи визначити його важливим свідком у розслідуванні та відпустити на волю», – зазначено в повідомленні.
Якщо обвинувачення буде висунуто, суд повинен буде ухвалити рішення про те, чи слід накласти будь-які обмеження на його пересування або чи слід Дурову внести заставу. Очікується, що весь процес відбуватиметься за закритими дверима.
Французька влада розслідує широкий спектр звинувачень. Вони охоплюють відмову допомогти владі проводити законне прослуховування підозрюваних, надання можливості продавати матеріали про сексуальне насильство над дітьми та сприяння незаконному обігу наркотиків.
Зазначається, що хоча пред’явлення обвинувачень є ключовим моментом у французьких розслідуваннях, кримінальний розгляд – якщо його буде призначено – може тривати кілька місяців або навіть років. У міру просування розслідування у Дурова буде можливість оскаржити будь-які звинувачення через свою юридичну команду.
Команда Telegram уперше прокоментувала арешт засновника і генерального директора Павла Дурова, випустивши офіційну заяву в неділю ввечері, в якій, зокрема, йдеться про те, що «абсурдно стверджувати, що платформа або її власник несуть відповідальність за зловживання на цій платформі».
«Telegram дотримується законів ЄС, включно із Законом про цифрові послуги – його модерація відповідає галузевим стандартам і постійно вдосконалюється. Генеральному директору Telegram Павлу Дурову нічого приховувати, і він часто подорожує Європою. Абсурдно стверджувати, що платформа або її власник несуть відповідальність за зловживання на цій платформі», – йдеться в повідомленні.
Підкреслюється, що «майже мільярд користувачів по всьому світу використовують Telegram як засіб спілкування і джерело важливої інформації».
«Ми чекаємо якнайшвидшого вирішення цієї ситуації. Telegram з усіма вами», – резюмує заява.
Як повідомлялося раніше, Павла Дурова, засновника і генерального директора месенджера Telegram, було заарештовано у Франції в суботу ввечері.
На розгляд Верховної Ради винесено законопроєкт №11115, яким пропонується відрегулювати діяльність платформ спільного доступу до інформації, зокрема месенджера Telegram.
Відповідна картка з’явилася на сайті парламенту.
Авторами документа виступили народні депутати від “Європейської солідарності” – Микола Княжицький, Ростислав Павленко, Михайло Бондар, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Софія Федина, від “Слуги народу” – Микита Потураєв, Людмила Марченко, від “Голосу” – Ярослав Юрчишин та Наталія Піпа, від “За майбутнє” – Ірина Констанкевич.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що запропоноване чинним законом “Про медіа” регулювання залишилося неповним, що проявилося в неможливості ефективного реагування з боку держави на низку проблем в інформаційній сфері.
“В умовах повномасштабної агресії проти України ці проблеми створюють очевидні загрози національній безпеці Даний законопроєкт покликаний надати державним органам відповідний інструментарій”, – вказується в документі.
Законопроєкт встановлює вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації на вимогу розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування. При цьому умови не допускають діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами держави-агресора.
Законопроєкт також пропонує встановити законодавчу презумпцію, згідно з якою неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером (як через відсутність представництва, так і через ненадання витребуваних документів та інформації) є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також представники фінансових послуг не мають права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності їх провайдерів. Також не допускається встановлення зазначених платформ і пов’язаних із ними сервісів на пристрої, що використовуються для службових цілей, відповідно до практики деяких країн ЄС і Швейцарії.
Законопроєкт направлено на розгляд профільного комітету.
Додаток Telegram в Україні працює зі збоями, у тому числі на території Європи через перевантаження платформи.
“Аналізуючи сенсори на мережі, спостерігається ускладнення зв’язку через додаток Telegram. Це пов’язано з навантаженням безпосередньо самої цифрової платформи Telegram. Інші цифри платформи працюють без перевантажень”, – повідомив у своєму “Телеграм-каналі” у понеділок заступник голови парламентського комітету з питань цифрової трансформації. Олександр Федієнко (фракція “Слуга народу”).
Він радить на якийсь час перейти на спілкування через інші месенджери та програми.
Повідомлення про збої в роботі Telegram з’явилися у соцмережах українців, починаючи з неділі.
