Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, від початку повномасштабного вторгнення інвестував понад 410 млн грн у модернізацію своїх тваринницьких підприємств, повідомила його пресслужба на фейсбуці.
“Тваринництво під час війни стало опорою для гарантування продовольчої безпеки населення та економічної стійкості бізнесу. Зокрема, і за рахунок молока, яке переробляється і реалізується в Україні, нам вдалося компенсувати зниження обсягів експорту продукції через блокаду РФ морських портів на початку повномасштабного вторгнення”, – пояснив директор департаменту тваринництва “Астарти” Ярослав Кушнір, слова якого наведено в повідомленні.
При цьому уточнено, що агрохолдинг продовжить укрупнювати і реконструювати наявні потужності, будувати нові, а також працювати з селекцією і генетикою, що допоможе підвищити економічну ефективність сегмента, продуктивність стада і оптимізувати процеси утримання поголів’я.
Кушнір зазначив, що “Астарта” є найбільшим виробником промислового молока в Україні з річним виробництвом 115 тис. тонн. Поголів’я ВРХ налічує понад 28 тис. голів.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Рада виконавчих директорів Світового банку затвердила проект «Розвиток сфери тваринництва в Узбекистані. Фаза 2». В рамках його здійснення буде надано сприяння у створенні продуктивного, конкурентоспроможного, інклюзивного та стійкого до зміни клімату сектору тваринництва в країні.
Обсяг фінансування 240 млн доларів.
Тваринництво – одна з ключових сфер національної економіки. На його частку припадає 13% ВВП Узбекистану та близько 50% ВВП, що виробляється у сільському господарстві. Ця сфера забезпечує від 45% до 67% доходів домогосподарств на селі та забезпечує зайнятістю близько 27% усіх працівників сільського господарства.
Виробництво тваринницької продукції збільшилося протягом останніх тридцяти років. Однак продуктивність у сфері все ще залишається низькою в порівнянні з сусідніми країнами, наприклад, з Росією, Туреччиною та Казахстаном. Місцеві виробники поки що не можуть задовольнити внутрішній попит на відповідні продукти харчування тваринного походження. Прогнозується, що до 2035 року, якщо не будуть подальші зміни, виробництво молока та м’яса в країні задовольнятиме лише 59% та 52% внутрішніх потреб відповідно.
Кількість дрібних фермерів (дехкан) в Узбекистані становить близько 4,8 млн. осіб. Продуктивність тварин у дехканських господарствах значно нижча порівняно з фермерськими господарствами та на агропідприємствах. Так, продуктивність корів становить у середньому 3 літри молока на день для дехканських господарств, 8 літрів для фермерських господарств та 20 літрів для агропідприємств. Поліпшивши доступ до сучасних засобів виробництва, інформації, технологій та фінансів, дехканські господарства зможуть підвищити свою продуктивність.
«Новий проект допоможе уряду реалізувати Програму розвитку сфери тваринництва та її галузей в Узбекистані на 2022-2026 роки. Вона спрямована на збільшення виробництва, продуктивності та доходів у даній сфері, покращення доступу виробників тваринницької продукції до ринку, технологій та джерел фінансування, створення екологічних та стійких до зміни клімату виробничо-збутових ланцюжків у сфері тваринництва, а також підвищення продовольчої безпеки», – зазначив Марко Мантованеллі, голова представництва Світового банку в Узбекистані.
Як повідомлялося раніше, Україна є найбільшим експортером яловичини в Узбекистан.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Міністерство закордонних справ України у 2022 році погодили 22 форми міжнародних ветеринарних сертифікатів для експорту продукції тваринництва до 12 країн світу.
Як випливає з пресрелізу відомства в понеділок, за минулий рік відкрито ринок Албанії для м’ясних напівфабрикатів з України; у Грузію – равликів; до Домінікани – молока й молочних продуктів; до Ізраїлю – декоративної прісноводної риби, живих кроликів, жувальних предметів для домашніх тварин, свіжих і оброблених шкір і шкур, до Канади – м’яса птиці і продуктів із нього; до Кенії – молока й молочних продуктів.
Крім того, дозволено експорт українських жувальних предметів для домашніх тварин, сирих і консервованих кормів для домашніх тварин до Північної Македонії, кормів для домашніх тварин до Сінгапуру; інкубаційних яєць, консервованих і перероблених кормів для домашніх тварин до Сербії; продуктів переробки тваринного білка (не для споживання людиною) і рибних продуктів до Туреччини, столових яєць до Пакистану, а також м’ясних продуктів і напівфабрикатів до Чорногорії.
Держпродспоживслужба також наголосила, що за 2022 рік до 432 збільшилася кількість підприємств-виробників продуктів тваринного походження, які мають право експорту своєї продукції до ЄС, що на 53 більше, ніж було на початку 2022 року. Для порівняння, за 2021 рік таке право отримали 23 підприємства.
“Ця позитивна динаміка у збільшенні кількості українських експортерів на європейський ринок є надзвичайно важливою в умовах набутого Україною статусу країни – кандидата на вступ до Європейського Союзу. Робота в цьому напрямі триватиме постійно та за умови виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС у межах наших зобов’язань щодо вступу до Євросоюзу ця цифра збільшуватиметься щодня”, – підсумувало відомство у пресрелізі.
За період дії військового стану в Україні зросла кількість підприємств – виробників продуктів тваринного походження, які мають право експорту своєї продукції на територію Європейського Союзу, їх кількість збільшилась на 33 (або 8,5%) порівняно із зимою 2021 року – до 418 із 385.
Як повідомляється на сайті Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів (Держспоживспоживслужби) у вівторок, найбільше зросла кількість українських експортерів молокопродуктів – на 11, рибопродуктів – на шість, равликів та продуктів з них – на п’ять.
“Угода про асоціацію між Україною та ЄС, яка була укладена у 2014 році та набула чинності у 2017 році, надає можливість українським виробникам значно розширювати ринки збуту. Початок російської агресії цей процес не зупинив, зокрема, завдяки скасування мит для українських товарів на територію ЄС терміном на рік, починаючи з 4 червня цього року”, – уточнюється у повідомленні відомства.
За його даними, серед українських експортерів продуктів, призначених для вживання людиною, налічується 72 виробники бджолиного меду, 40 – молокопродуктів, 37 – рибопродуктів. Серед експортерів продуктів, не призначених для споживання людиною, найбільше у підприємства експортують до ЄС пух та перо – 67, казеїн – 49, шкірсировину – 46.
Держпродспоживслужба нагадала, що для експорту харчових продуктів власного виробництва до ЄС суб’єкт господарювання має подати територіальному органу Служби запит на затвердження експортних потужностей відповідно до наказу Мінагрополітики від № 38 10 лютого 2016 року.
