Міністр фінансів Сергій Марченко та регіональний директор Світового банку (СБ) у справах Білорусі, Молдови та України Аруп Банерджі підписали угоду про позику на EUR300 млн для продовження реалізації проектів у сфері економічного відновлення, повідомив Мінфін.
“Позика є результатом структурних реформ у сферах демонополізації ключових секторів економіки, посилення антикорупційних інституцій, удосконалення роботи ринків землі та капіталу, поліпшення системи соцпідтримки”, – зазначило Міністерство на сайті в понеділок.
У рамках подальшої співпраці України та Міжнародного банку регіонального розвитку розробляється стратегія СБ Country Partnership Strategy на 2022-2025 рр. Її мета – досягнення Україною стійкого економічного відновлення і зростання. Пріоритетами стратегії стануть енергетика, сільське господарство, транспортна система, додав Мінфін.
Першу позику від МБРР розміром $350 млн на політику розвитку у сфері економічного відновлення Україна отримала в червні 2021 року.
Україна і Туреччина розглядають засідання Стратегічної ради між Україною і Туреччиною під співголовуванням обох президентів у лютому 2022 року як можливість укласти угоду про вільну торгівлю, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
“Наступного року Україна і Туреччина святкуватимуть 30-річчя встановлення дипломатичних відносин між двома країнами. З цієї нагоди ми плануємо провести чергове засідання Стратегічної ради між Україною і Туреччиною під співголовуванням обох президентів. Наразі готується низка угод і документів до Стратегічної ради в наступному році. Обидві сторони розглядають зустріч у лютому 2022 року як можливість, нарешті, укласти довгоочікувану турецько-українську угоду про вільну торгівлю після багатьох років переговорів”, – написав Кулеба в статті для Atlantic Council, опублікованій у четвер.
За його словами, після набуття чинності ця угода про вільну торгівлю значно зміцнить і без того міцні торговельні зв’язки між двома чорноморськими країнами і сприятиме встановленню нових ділових зв’язків.
“В умовах стабільного зростання двосторонньої торгівлі ми також плануємо найближчим часом провести спільну міжурядову торговельно-економічну комісію”, – додав Кулеба.
Глава МЗС України також наголосив на тому, що Україна і Туреччина розвивають плани щодо об’єднання зусиль у виробництві українських літаків “Антонов”.
“Наші турецькі друзі були дуже вражені можливостями українських літаків “Антонов” для гасіння пожеж. Під час останньої зустрічі з моїм турецьким колегою Мевлютом Чавушоглу у Львові в жовтні 2021 року він висловив інтерес Туреччини до літака “Антонов”. Україна схвалює цей інтерес і готова вивчити можливості спільного виробництва літаків “Антонов” і міжнародного експорту”, – запевнив міністр.
Кулеба пояснив, що із загостренням кліматичної кризи загроза лісових пожеж у Туреччині й десятках інших країн у всьому світу, мабуть, залишиться, поряд із підвищеним попитом на протипожежну авіацію.
“Це робить пропоновану співпрацю у сфері авіаційної промисловості між Туреччиною та Україною стратегічно привабливою. Ми плануємо обговорити цю тему більш детально під час нашої наступної зустрічі міністрів закордонних справ та оборони Квадриги, яка відбудеться в грудні 2021 року в Анкарі”, – наголосив він.
“ДТЕК Енерго” уклало з польським вугледобувним підприємством Bogdanka угоду на постачання 320 тисяч тонн енергетичного вугілля в період із серпня 2021 року до січня 2022 року включно, повідомляється в прес-релізі компанії в п’ятницю.
“Вугілля призначене для потреб ТЕС “ДТЕК Енерго”, зокрема генерацій “ДТЕК Західенерго”, чиї станції розміщуються поруч із кордоном із Польщею. Відвантаження першої партії продукції очікується наступного тижня”, – повідомляється в документі.
Як пояснили в “ДТЕК Енерго”, забезпечити імпорт вугілля стало можливим завдяки нормалізації ситуації на ринку електроенергії, яка дала змогу досягти економічно обґрунтованих цін й у такий спосіб знайти необхідні ресурси для підготовки генерацій до осінньо-зимового періоду.
“Імпорт вугілля – це крайній і тимчасовий захід для підтримки стабільної роботи енергосистеми. Українське вугілля є нашим ключовим пріоритетом, але через підвищене навантаження на наші ТЕС у липні ми змушені шукати додаткових джерел пального”, – повідомив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв, слова якого наведено в прес-релізі.
За інформацією компанії, в січні-липні 2021 року на шахтах компанії ввели в роботу 17 нових лав і добули майже 10 млн тонн газового вугілля. Також за сім місяців “ДТЕК Енерго” відвантажило на державні ТЕС більш як 318 тисяч тонн власного вугілля.
Станом на 12 серпня на складах ТЕС “ДТЕК Енерго” містяться майже 480 тис. тонн вугілля.
“Їх запаси поповнюються на щоденній основі. Крім видобутку українського вугілля та імпорту з Польщі, “ДТЕК Енерго” імпортує його з Казахстану, а також опрацьовує питання постачання пального з постачальниками з США”, – наголосили в енергохолдингу.
Як нагадали в “ДТЕК Енерго”, у липні державна і приватна генерації були змушені зупинити роботу частини енергоблоків через нестачу пального, аномально низькі тарифи і виконання ремонтних кампаній.
“Водночас ТЕС “ДТЕК Енерго” в липні майже вдвічі збільшили середньодобовий обсяг відпуску електроенергії порівняно з червнем і виробили 2,3 млрд кВт-год е/е за найнижчим тарифом. Для цих цілей було використано понад 1,2 млн тонн вугілля. Водночас ціна електроенергії не покривала навіть собівартості вугілля”, – наголосили в компанії.
Як повідомлялося, “ДТЕК Енерго” цього тижня заявило також про початок імпорту енергетичного вугілля з Казахстану і переговори про постачання вугілля з США на тлі низьких запасів пального вугілля на складах своїх ТЕС.
За даними Міністерства енергетики України, запаси вугілля на складах теплових електростанцій п’яти енергогенерувальних компаній (“ДТЕК Дніпроенерго”, “ДТЕК Західенерго”, “ДПЕК Східенерго”, “Центренерго” і “Донбасенерго”) станом на 11 серпня знизилися до 754 тис. тонн, що майже на 500 тис. тонн менше, ніж затверджений міністерством план-графік накопичення на цю дату (1,237 млн тонн).
