Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про множинне громадянство, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
«Рада підтримала за основу закон №11469 про введення інституту множинного громадянства в Україні», – написав Железняк у Телеграмі.
За його словами, законопроект підтримали 247 народних депутатів на пленарному засіданні Верховної Ради у вівторок.
Верховна Рада закріпила статус англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні, повідомив член фракції «Голос» Ярослав Железняк у телеграм.
За його словами, за законопроєкт № 9432 про застосування англійської мови в Україні в цілому проголосували 236 народних депутатів на пленарному засіданні Верховної Ради у вівторок.
Як повідомлялося, згідно із законопроектом держава забезпечує обов’язкове вивчення англійської мови та сприяє вивченню інших мов міжнародного спілкування в закладах освіти незалежно від форм власності.
Окрім цього, законопроєкт передбачає, що заклади дошкільної освіти забезпечують обов’язкове вивчення англійської мови дітям старшого дошкільного віку. Водночас заклади дошкільної освіти забезпечують обов’язкове використання англійської мови в освітньому процесі для дітей раннього, молодшого дошкільного та середнього дошкільного віку.
Згідно із законопроєктом, заклад вищої освіти має право ухвалити рішення щодо викладання однієї, кількох або більшості дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів англійською мовою, що чітко зазначається в описі освітньої програми під час вступу до ВНЗ.
Законопроєкт також обумовлює, що англійська мова також може використовуватися у Збройних силах України, Національній Гвардії, як мова міжнародного спілкування.
Законопроєкт передбачає розроблення та затвердження державної цільової програми зі сприяння вивченню та застосуванню англійської мови в Україні, в якій, зокрема, мають бути враховані особливості забезпечення кіновидовидовищними закладами (відповідними суб’єктами кінематографії) демонстрування іноземних фільмів англійською мовою з дотриманням вимог, встановлених законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Законопроєкт також обумовлює, що забезпечення демонстрування іноземних фільмів англійською мовою на умовах відшкодування відповідних витрат здійснюється суб’єктами кінематографії на добровільних засадах, але з дотриманням мінімальних вимог.
Зокрема, кожна зала, в якій суб’єкт кінематографії демонструє фільми, має здійснити щонайменше 8 демонстрацій (публічних показів) фільмів англійською мовою впродовж календарного місяця, причому щонайменше 2 демонстрації має бути здійснено впродовж тижня в будь-який час у вихідний день або в робочий день із початком показу після 18:00.
англійська мова, міжнародне спілкування, Український парламент
Верховна Рада звернулася до держав-членів Європейського Союзу та інституцій ЄС підтримати відкриття переговорів про вступ України до Євросоюзу. За відповідну постанову № 10315 проголосували 292 народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради в суботу, повідомив член фракції “Європейська солідарність” Олексій Гончаренко.
“Верховна Рада звертається до національних парламентів та урядів держав-членів Європейського Союзу, інституцій Євросоюзу та закликає… підтримати прагнення України щодо вступу до Європейського Союзу шляхом ухвалення рішення про відкриття переговорів щодо членства України в Європейському Союзі під час засідання Європейської Ради 15 грудня 2023 року”, – ідеться в тексті звернення.
Народні депутати також закликали членів ЄС збільшити надання військової допомоги Україні як на національному рівні, так і в рамках Європейського фонду миру.
Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому закон “Про державне регулювання генетично інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції”.
Відповідний законопроєкт №5839 підтримали 276 народних депутатів на пленарному засіданні в середу, повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк у Telegram.
Згідно з пояснювальною запискою, документ визначає правові та організаційні засади державного регулювання генетично інженерної діяльності, забезпечення екологічної, генетичної, продовольчої та біологічної безпеки держави та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції.
У ньому дано визначення термінам “генетично модифікований організм”, “генетично модифікована продукція”, “ГМ-продукція як харчовий продукт”, запроваджується державна реєстрація ГМО тощо.
Перед ухваленням закону в другому читанні до нього внесли поправки, якими забороняється вирощування та ввезення ГМ-кукурудзи, а також вирощування протягом п’яти років генетично модифікованих цукрових буряків і ріпаку.
Документ запроваджує комплексне врегулювання правових та організаційних засад генетично-інженерної діяльності шляхом здійснення держнагляду (контролю) за використанням генетично модифікованих організмів та обігом ГМ-продукції.
Законопроєкт також розмежовує повноваження органів державної влади, щоб уникнути дублювання функцій у сфері поводження з ГМО; удосконалить систему оцінки ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини та навколишнє природне середовище; запроваджує європейські механізми державної реєстрації ГМО; вдосконалить вимоги до маркування ГМ-продукції і запроваджує правила її простежуваності; посилить держконтроль у сфері поводження з ГМО, а також встановить відповідальність за порушення законодавства в цій сфері.
Фонд державного майна (ФДМ) зможе відновити велику приватизацію, передавати держмайно в оренду на термін до п’яти років і отримуватиме за рішенням ВАКС підсанкційне майно, самостійно ухвалюючи рішення про його подальшу долю.
Як повідомив ФДМ у пресрелізах, відповідні норми передбачені законом №8250, який Рада підтримала 231 голосом за необхідного мінімуму в 226 голосів 30 травня.
Фонд уточнив, що буде самостійно ухвалювати управлінські рішення щодо підсанкційного майна: приватизація, продаж, оренда або управління, а всі отримані кошти спрямовуватимуться до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ.
Крім того, закон встановлює заборону обіймати посади керівників держпідприємств і членів наглядових рад підсанкційним особам і громадянам країн-агресорів, скасовує процедуру узгодження директорів держпідприємств, що перебувають в управлінні ФДМ, із місцевою владою, зазначено в релізі.
Щодо оренди Фонд нагадав, що перед повномасштабним вторгненням міг здавати держмайно в оренду строком до 49 років, хоча переважна більшість договорів укладалася строком на п’ять років: 2021 року частка п’ятирічних договорів становила 88,8%.
Водночас на початку війни виникли побоювання, що через низьку конкуренцію, спричинену загальною невизначеністю, ціна оренди може бути заниженою, і з 1 квітня 2022 року Рада обмежила строк дії нових договорів часом дії воєнного стану + 12 місяців після його скасування, пояснив ФДМ. Він уточнив, що за цей час уклав 1153 таких договорів.
“Але останніми місяцями український бізнес поступово пристосувався до викликів воєнного стану… Обмеження строків не стимулює підприємців до участі в орендних аукціонах, тому наразі 38% з них не проходять через відсутність попиту”, – пояснив Фонд.
Після набуття законом чинності відомство очікує зростання доходів від оренди держмайна на 20-25%, або на 100 млн грн щорічно, а також поліпшення стану зданого в оренду майна.
Згідно з пресрелізом, закон також спрямований на поліпшення управлінської структури ФДМ: голова Фонду отримає право самостійно призначати і звільняти заступників, 12 регіональних відділень – окремих юросіб стануть структурними підрозділами, а організаційна структура буде побудована за функціональним принципом. “Як наслідок, більш чітка та зрозуміла відповідальність за роботу Фонду держмайна та встановлення КРI для підрозділів і ринкових зарплат для працівників”, – ідеться в повідомленні.
