Господарства агрохолдингу KSG Agro розпочали збирання соняшника, який цього року займає понад 5,8 тис. га, роботи вже проведено приблизно на 29% посівних площ, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“Зараз наше головне завдання максимально ефективно використати кожне погодне вікно для збирання. Опади дещо стримували темпи робіт, тому ми уважно стежимо за станом посівів та готовністю кожного поля до обмолоту”, – зазначив керівник рослинницького дивізіону Віталій Нехай.
За його словами, період достигання соняшника супроводжувався опадами, сумарна кількість яких на окремих полях становила 5-7 мм. Через це природне підсихання рослин відбувається повільніше, що впливає на можливість оперативного виходу техніки в поля.
Для прискорення та вирівнювання достигання соняшника на площі близько 400 га в господарствах KSG Agro провели передзбиральну десикацію – захід, який прискорює та вирівнює підсихання рослин перед збиранням.
За попередніми оцінками агрономів, олійність насіння соняшника наразі дещо нижча за очікувану та становить 44-48%. Остаточні показники якості врожаю буде визначено після завершення збирання та проведення лабораторних аналізів.
Зібраний соняшник надсилається на елеватори, переробний завод та складські потужності агрохолдингу.
Українські аграрії почали збирати пізні олійні культури і станом на 8 вересня намолочено 89,3 тис. тонн насіння соняшнику з перших 56 тис. га, що становить 1% прогнозованих площ, при середній урожайності 15,9 ц/га.
Сої зібрано 79,9 тис. тонн на 45,3 тис. га (3% прогнозу) при урожайності 17,6 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Загалом станом на 8 вересня аграрії всіх областей обмолотили 6,85 млн га, або 59% від прогнозованих площ. Валовий збір зернових та зернобобових культур досяг 32,2 млн тонн при середній урожайності 47 ц/га.
Аграрії практично завершили збирання пшениці та повністю закінчили жнива ячменю й гороху. Зокрема, пшениці зібрано 24,91 млн тонн із площі 5,04 млн га (98% від плану) при середній урожайності 49,4 ц/га.
Збирання ячменю завершено на 100% площ, або 1,48 млн га. Валовий збір становить 6,4 млн тонн при урожайності 43,4 ц/га.
Горох також зібрано повністю – з 298,2 тис. га отримано 795,2 тис. тонн при урожайності 26,7 ц/га.
Проса намолочено 34 тис. тонн, обмолочено 14,5 тис. га (35% площ) при урожайності 23,4 ц/га. Гречки зібрано 10,9 тис. тонн із 7,7 тис. га (16% площ) при урожайності 14,2 ц/га. Кукурудзи зібрано перші 43,2 тис. тонн на 12,1 тис. га при урожайності 35,9 ц/га.
Лідерство за обсягами валового збору зернових утримують аграрії південних і центральних регіонів.
В Одеській області загалом зібрано 4,82 млн тонн зерна з площі 1,19 млн га. Зокрема, пшениці – 3,22 млн тонн, ячменю – 1,31 млн тонн, гороху – 284,9 тис. тонн.
У Дніпропетровській області намолочено 2,69 млн тонн зерна із 650,6 тис. га. У тому числі пшениці – 2,04 млн тонн, ячменю – 574,6 тис. тонн, гороху – 37 тис. тонн.
Кіровоградська область зібрала 2,42 млн тонн зерна з площі 559 тис. га. Пшениці намолочено 1,92 млн тонн, ячменю – 412,5 тис. тонн, гороху – 82 тис. тонн.
Найвищою урожайністю відзначилися господарства Хмельниччини – 70,8 ц/га, Сумщини – 59,7 ц/га та Вінниччини – 59,6 ц/га.
Збір ріпаку завершено, загальний обсяг становить 3,8286 млн тонн.
Світове виробництво пшениці у 2026 році може знизитися на 3,8% порівняно з 2025 роком – до 810,7 млн тонн, прогнозує ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
За підсумками серпня ФАО підвищила прогноз врожаю пшениці у світі на 0,5%, але, незважаючи на цей перегляд, обсяг виробництва може виявитися на 3,8% нижчим за показник минулого року (798,5 млн тонн), йдеться в повідомленні.
Зростання серпневого прогнозу переважно зумовлене коригуванням у бік підвищення оцінок щодо Канади, Марокко, Росії та України. Ці підвищення з лишком компенсували зниження прогнозів щодо ЄС та Великої Британії, де дефіцит опадів і високі температури призвели до зниження врожайності.
Серпневий прогноз ФАО щодо загального збору зерна у світі знижено на 3,4 млн тонн – до 2,98 млрд тонн порівняно з липневим рівнем. “З урахуванням останніх коригувань обсяг виробництва у 2026 році може виявитися на 2% нижчим за рівень минулого року, що стане найзначнішим річним зниженням з 2018 року”, – йдеться в повідомленні.
Перегляд загального прогнозу значною мірою зумовлений зниженням оцінки врожаю кукурудзи на 0,6% – до 1,309 млрд тонн. Це переважно пов’язано із погіршенням прогнозів щодо врожаю в ЄС, де спекотні та посушливі погодні умови в основних регіонах виробництва, зокрема у Франції та Польщі, призвели до погіршення стану сільськогосподарських культур і знизили очікувану врожайність до рівня нижче середнього показника за останні п’ять років, зазначають експерти ФАО.
Крім того, з урахуванням останніх офіційних оцінок було знижено прогноз щодо обсягів виробництва в Індії та Парагваї. Це зниження з лишком нівелювало підвищення прогнозів щодо Аргентини та Бразилії, де за підсумками 2026 року врожай може виявитися значно вищим за середні рівні.
Внаслідок проблем зі зберіганням та експортом урожаю через закриті чорноморські порти існує ризик скорочення посівних площ під майбутній урожай на 5-7 млн га, заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
“Найбільший виклик сьогодні – компенсація відсоткових ставок за кредитами. Якщо ми не підтримаємо фінансову стійкість аграріїв, існує ризик скорочення посівних площ під майбутній урожай на 5-7 млн га”, – цитує пресслужба Мінагрополітики Висоцького під час його зустрічі з координатором системи ООН в Україні Матіасом Шмале та керівництвом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) і Всесвітньої продовольчої програми (ВПП).
Міністр наголосив, що наразі перед Україною стоять два ключові завдання: запобігти псуванню вже зібраного врожаю, забезпечити можливості для його зберігання та забезпечити аграріїв обіговими коштами.
“За нашими розрахунками, дефіцит потужностей може сягнути вже цієї осені 11 млн тонн, а потреба у фінансуванні цього напряму – $44 млн”, – наголосив він.
За словами Висоцького, Україна надіслала Європейському Союзу офіційне звернення щодо виділення EUR220 млн на компенсацію відсоткових ставок за банківськими позиками для аграріїв.
Окремою важливою темою переговорів, за йогог словами, стала готовність структур ООН активніше долучатися до розв’язання системних проблем, спричинених війною, та подолання її наслідків, зазначено в повідомленні.
Представники ООН підтвердили готовність оперативно реагувати на надзвичайні запити України, мобілізувати ресурси міжнародної спільноти та розширювати оперативну допомогу й підтримувати Україну у подоланні гуманітарних та економічних викликів.
За підсумками зустрічі сторони погодили спільний алгоритм дій для залучення додаткового донорського фінансування від міжнародних фінансових інституцій, зокрема Світового банку, а також приватних гуманітарних фондів.
Сильні дощі в Бразилії погіршили якість нового врожаю кави та можуть призвести до дефіциту високоякісних зерен арабіки на світовому ринку, тоді як ф’ючерси на цей сорт з червня зросли приблизно на 35%, повідомляє Bloomberg.
Бразилія є найбільшим виробником арабіки у світі й забезпечує близько 45% її глобального виробництва, тому проблеми з якістю врожаю можуть вплинути на постачання преміальної кави далеко за межі країни.
Основною проблемою стали надзвичайно інтенсивні опади під час збору врожаю. У червні дощі збили велику кількість дозрілих кавових ягід з дерев, після чого вони кілька днів лежали на перезволоженій землі, що підвищує ризик ферментації, появи цвілі та небажаних присмаків.
За оцінкою голови кооперативу Expocacer Сімао де Ліми, що об’єднує понад 800 виробників у регіоні Cerrado Mineiro на південному сході Бразилії, в середньому дощами було збито близько 20% кавових ягід проти звичайних 5–7%.
Отже, мова йде не про втрату 20% усього бразильського врожаю, а про значне пошкодження продукції в одному з найважливіших регіонів виробництва високоякісної арабіки.
Ситуацію погіршила друга хвиля опадів у липні. Дощі потрапили вже на зібрані зерна, розкладені для сушіння, через що деяким виробникам довелося починати процес сушіння заново.
За даними метеорологічної компанії Vaisala, кількість опадів в окремих районах кавового поясу Бразилії в червні-липні сягала 250–500% кліматичної норми, а в деяких місцях випало до восьми разів більше дощів, ніж зазвичай.
Проблеми з якістю вже позначаються на ринку. Ф’ючерси на арабіку з червня подорожчали приблизно на 35%, компенсувавши значну частину зниження цін з початку року.
На фізичному ринку високоякісна бразильська кава продається з премією до 15 центів за фунт порівняно з ф’ючерсами в Нью-Йорку.
Особливо помітним може виявитися скорочення обсягів кави, що відповідає стандартам постачання на сертифіковані склади Intercontinental Exchange (ICE) у США та Європі.
У звичайний рік вимогам ICE відповідає приблизно 30–35 % продукції регіону Cerrado Mineiro. Після цьогорічних дощів ця частка, за оцінкою де Ліми, може скоротитися до 10–15 %. При цьому запаси кави на сертифікованих складах ICE вже наближаються до мінімальних рівнів цього століття.
Це може посилити конкуренцію між міжнародними обсмажувачами за якісні зерна. Bloomberg зазначає, що бразильську арабіку використовують, зокрема, компанії Starbucks, Lavazza та Illy.
Разом із тим говорити про дефіцит кави загалом поки що передчасно. Міністерство сільського господарства США очікує, що в сезоні, який розпочинається в жовтні, світова пропозиція кави перевищить споживання приблизно на 10 млн мішків, що стане найбільшим профіцитом за шість років. Одним із основних чинників має стати рекордне виробництво в самій Бразилії.
Тому головна проблема ринку полягає не стільки в загальній кількості кави, скільки в доступності високоякісної арабіки. Великі виробники можуть частково компенсувати нестачу зміною складу кавових сумішей та закупівлями зерен з інших регіонів, однак для преміального сегмента ситуація може призвести до подальшого зростання закупівельних і роздрібних цін.
Додатковим ризиком для ринку залишається погода. Reuters відзначає посилення феномену Ель-Ніньо, який у сезоні 2026–2027 років може додатково підвищити волатильність ринків кави, какао та інших тропічних сільськогосподарських товарів.
Підприємства агропромхолдингу “Астарта” завершили збір ранніх зернових культур та озимого ріпаку на площі 54 тис. га, зібравши близько 256 тис. тонн урожаю, повідомила компанія.
Як зазначено в повідомленні, агрохолдинг зібрав понад 210 тис. тонн пшениці та 43 тис. тонн озимого ріпаку.
Середня врожайність озимої пшениці в “Астарті” становила 5,4 тонн/га, озимого ріпаку – 3,1 тонн/га. Найвищу врожайність зафіксували у ТОВ “Хмільницьке” на Вінниччині – 7,7 тонн/га озимої пшениці та 3,8 тонн/га озимого ріпаку.
Директор департаменту рослинництва, логістики та механізації агрохолдингу Андрій Загорулько зазначив, що сезон був складним через несприятливі погодні умови та хвороби озимого ріпаку.
Наразі в “Астарті” вже розпочали підготовку ґрунту для посівної озимих культур.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у семи областях України та є найбільшим виробником цукру в країні. Склад компанії включає п’ять цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 214 тис. га (зокрема 129 тис. га у Полтавській, 42 тис. га у Хмельницькій та 16 тис. га у Вінницькій областях) і молочні ферми з 30 тис. голів ВРХ. Холдинг також оперує заводом із переробки сої та біоенергетичним комплексом у Полтавській області, а також мережею з шести елеваторів.
Чистий прибуток “Астарти” за 2025 рік впав у 4,2 раза – до $19,94 млн, а консолідована виручка скоротилася на 23% – до $472 млн.
