В Україні в сезоні-2025 площі під картоплею зросли на 25% проти минулого року, завдяки сприятливим погодним умовам врожайність також була більшою на четвертину, відтак можна вважати, що врожай другого хлібу українців є на 50% вищим за минулорічний, повідомив директор Інституту картоплярства Микола Фурдига.
“Порахувати, скільки ми виробляємо картоплі, дуже просто. Якщо середня відпускна з господарств ціна становить 8 грн/кг, а минулого року вона становила 20 грн/кг, то маємо, думаю, на 50% більше продукції: виробничі площі розширилися на 25% і врожай завдяки погодним умовам зріс на 25%”, – сказав він на конференції “Стан розвитку картопляної галузі та потенціал переробного підприємства на Волині”.
Фурдига зауважив, що Україна не потребує такого обсягу вирощеної картоплі навіть у разі її глибокої переробки (на чіпси та крохмаль – ІФ-У).
Коментуючи імпорт Україною в 2024-2025 маркетинговому році картоплі в обсязі понад 123 тис. тонн, науковець пояснив, що цей рекордний обсяг реалізації за кордон був викликаний нестандартними погодними умовами 2024 року (в Україні була “рекордна” посуха – ІФ-У). Тому держава вимушена була імпортувати картоплю для задоволення внутрішніх продовольчих потреб. Європейські країни охоче поставляли в Україну продукцію з огляду на її привабливу ціну. При цьому картопля з Єгипту не була домінуючою на ринку, а замала свою традиційну нішу в міжсезоння (лютий-березень – ІФ-У), зазначив він.
Крім того, Україна традиційно імпортує з Європейського Союзу насіннєву картоплю від провідних селекційних компаній, нагадав директор Інституту картоплярства.
Фурдига констатував, що в Україні з початку війни спостерігається тенденція скорочування вирощування картоплі в домогосподарствах і розширення виробничих площ під культурою у фермерських господарствах і навіть в агрохолдингах. Подібну тенденцію він пояснив виїздом населення із сіл за кордон та мобілізацією.
“Наприклад, на Вінниччині, Житомирщині є села, де домогосподарства садили раніше по 30 га картоплі, і зараз якщо садять 2 га, то це ще добре”, – зазначив він і додав, що для домогосподарств вирощування картоплі стає неприбутковим і трудомістким.
Частку вітчизняних сортів картоплі у загальнодержавному виробництві Фурдига оцінив на рівні близько 10-12%, з огляду на те, що їх вирощують здебільшого малі виробники та домогосподарства.
“Безперечно, ми хотіли б мати більшу частку ринку, проте наразі ситуація є такою. Можу лише похвалитися, що в сезоні-2025 вітчизняні сорти вирощували фермерські господарства ТОВ “Біотех ЛТД” і ТОВ “Бровари картопля” в Київській області та СТОВ “Десна” в Чернігівській області. Сумарно вони розмножили вітчизняні сорти для подальшого продажу на площі близько 300 га”, – констатував директор Інституту картоплярства.
Як повідомлялося, 2024 року через несприятливі погодні умови та зокрема посуху Україна отримала врожай картоплі на 18% менший, тобто на 4 млн тонн – приблизно 17,36 млн тонн, проти 21,36 млн тонн у 2023 році.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у липні-вересні 2026 фінансового року (ФР, липень 2025-го – червень 2026-го) експортував 1,3 млн тонн зерна, що на 15% менше, ніж за аналогічний період минулого року, але на 27% більше проти попереднього кварталу, завдяки більшій доступності зерна на внутрішньому ринку після початку збору врожаю озимої пшениці.
Згідно оприлюдненого квартального звіту, пшениця становила 74% загального обсягу експорту “Кернелу”, а решту – кукурудза та ячмінь.
“Початок нового фінансового року для сегмента “Інфраструктура та торгівля” був сформований двома ключовими ринковими динаміками: затримкою збиральної кампанії в Україні, спричиненою погодними умовами, та повільнішими, ніж зазвичай, продажами фермерів”, – розповіли в агрохолдингу.
Відтак обсяги вантажообігу експортних терміналів у першому кварталі 2026 ФР становили 1,8 млн тонн, що на 17% менше проти аналогічного періоду минулого року, що призвело до зменшення обсягів експорту зерна та загального портфелю продажів рослинних олій та шроту групи.
У загальному обсягу вантажообігу зерно становило 75%, харчові олії – 13%, решта – рослинні шроти.
Обсяг надходження зерна до силосів у липні-вересні 2026 ФР склав 1,2 млн тонн, що на 34% менше, ніж у попередньому році. Із цієї кількості 796 тис. тонн було отримано від власних сільгосппідприємств агрохолдинга, а решта – від сторонніх постачальників.
“Зменшення надходження головним чином відображає пізніший початок збиральної кампанії групи, оскільки несприятливі погодні умови та нерівномірна стиглість врожаю в різних регіонах затримали та зменшили поставки на склади”, – пояснили у “Кернелі”.
Сегмент “Інфраструктура та торгівля” у першому кварталі 2026 ФР згенерував EBITDA у розмірі $20 млн, що на 62% менше, ніж у попередньому році.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
В Україні олійний льон залишається нішевою культурою, водночас його валовий збір у 2025-2026 маркетинговому році (МР) становитиме 66 тис. тонн, що є найвищим результатом із 2017/18 МР, повідомило інформаційно-аналітичне видання “УкрАгроКонсалт”.
“Виробництво схильне до коливань під впливом ринкових факторів та погоди. З 2020 року розпочалося стабільне розширення посівів. Зростанню сприяє попит з боку ЄС – основного імпортера льону. (…) Вирішальними стали поєднання розширення площ та покращення врожайності. У 2024/25 МР спостерігається часткове відновлення врожайності, що все ще нижче потенціалу культури”, – пояснили аналітики.
Експерти зауважили, що експорт залишається ключовим драйвером ринку — понад 80% урожаю українського льону у 2024/25 МР відправляється за кордон. За роки війни ця частка збільшилась більше, ніж у два рази.
Основний напрямок збуту льону — ЄС (Італія, Польща, Бельгія – топ-імпортери). Після початку повномасштабної війни країни ЄС значно знизили закупівлі російського льону, переорієнтувавшись на альтернативних постачальників із України, Казахстану та Канади.
Водночас після піку експорту у 2023/24 МР (понад 70 тис. тонн) у 2024/25 МР відвантаження з України зменшилися приблизно на 24%.
“Український ринок олійного льону входить у фазу стабільного відновлення. Культура поступово повертає позиції у структурі посівів, формуючи нову нішу для дрібних і середніх агровиробників. За умови підтримки експорту та розвитку переробки, льон має потенціал закріпитися як перспективна альтернативна культура для північних регіонів країни, які все частіше стикаються з погодними ризиками”, – резюмували в “УкрАгроКонсалті”.
Рівень збору фруктів у сезоні-2025 становить близько 60% проти довоєнного періоду, а фруктосховища завантажені на 50% від довоєнних обсягів, тож низьких цін на фрукти, які були до війни, споживачам не варто чекати, повідомив голова асоціації “Укрсадпром” Тарас Минко.
“Коли фрукти коштували копійки, це було добре для споживача, але для самої галузі це був величезний мінус, оскільки це призводило банкрутства підприємств. Якби така тенденція збереглася до сьогодні, то в Україні вже не залишилося б садів. Нам би завозили польське, німецьке, інше яблуко по європейських цінах, які наразі становлять EUR2,603 за 1 кг”, – сказав він у рамках виставки Agro2Food.
Керівник галузевої асоціації пояснив, що низькі ціни на фрукти в довоєнний період були обумовлені високою продуктивністю садів та інтенсивним типом промислового садівництва в Україні.
За його інформацією, 2022 рік для українського садівництва був втрачений як виробничий сезон. Частина України була окупована, а низка фруктосховищ і садівничих господарств знищена й розграбована.
“Основним фактором зростання ціни на фрукти в останні роки стали вартість енергоресурсів, відсутність кадрів і вартість праці. Бракує людей – вони виїздять із країни. Ті, що залишаються, хочуть працювати мало, а отримувати більше. Невідповідність оплати праці та її продуктивність наразі неспівставні”, – наголосив Минко.
Він додав, що для збирання врожаю у саду площею в 25 га потрібно 250 чоловік. Відтак у багатьох підприємствах у 2022 році було зібрано 30% вирощеного врожаю, у 2024 році – 60%, і в поточному ситуація не краща.
Крім того, за словами керівника “Укрсадпрому”, в Україні знищено дуже багато потужностей для зберігання фруктів. Як приклад він навів статистику учасників асоціації, які сумарно вирощують сади на 10 тис. га. Вони мали до війни близько 110-120 тис. тонн зберігання в холодильниках.
“Наразі залишилось десь 60% (потужностей фруктосховищ – ІФ-У). Дехто закрився, в декого, враховуючи кліматичні зміни, вимерз врожай яблук. У поточному сезоні задіяно холодильники приблизно на 50-60 тис. тонн”, – констатував Минко.
Він зауважив, що в Україні наразі не розвинута культура споживання джемів та варення й це стримує розвиток галузі переробки. Водночас він прогнозує, що в найближчі п’ять років в Україні відбудеться бум будівництва переробних підприємств, що спеціалізуватимуться на виготовленні такої продукції.
“Якщо подивитися на сьогоднішній ринок, то ті, хто буде дивитися на таку переробку, матимуть великі перспективи незалежно від кількості існуючих сьогодні підприємств. Якщо наші батьки масово займалися закрутками, то наші діти купуватимуть готові продукти. Відтак це дуже перспективна й цікава галузь, яка через 3-5-7 років дуже сильно вистрелить”, – резюмував керівник “Укрсадпрому”.
Аграрії станом на 17 жовтня намолотили 34,749 млн тонн зернових та зернобобових культур з 7,979 млн га, що складає 69% площ, засіяних цими культурами, повідомило на сайті Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Торік на аналогічну дату було намолочено 42,8 млн тонн зернових з 9,4 млн га, тобто цьогорічні показники відповідно нижчі на 18,8% та 15% переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 4,91 млн тонн кукурудзи з 895,2 тис. га, тоді як торік приблизно на цю дату – 13,2 млн тонн з 2,4 млн га.
Щодо пшениці, то її врожай трохи більше минулорічного – 22,78 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю трохи менший – 5,36 млн тонн з 1,35 млн га порівняно із 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
Врожай гороху цього року значно більший – 658,3 тис. тонн з 271,1 тис. га порівняно із 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 82,4 тис. тонн проти 124,8 тис. тонн та 59,9 тис. тонн проти 158,9 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 17 жовтня досяг 896,2 тис. тонн із 304,7 тис. га, тоді як минулого року він на цю дати склав 1 млн тонн.
Зазначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – 3,78 млн тонн з площі 1,13 млн га, Полтавська – 2,66 млн тонн з 564,2 тис. га, Хмельницька– 2,48 млн тонн з 356,9 тис. га та Вінницька область – 2,45 млн тонн з 440,1 тис. га.
Збір пшениці, ячменю, гороху завершений, зауважило Мінекономіки.
Щодо олійних, то вже зібраний урожай ріпаку лише трохи менше за минулорічний – 3,31 млн тонн проти 3,5 млн тонн за майже рівних площ біля 1,3 млн га.
А от щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується суттєве відставання: сої зібрано 3,08 млн тонн із 1,34 млн га порівняно із 5,2 млн тонн із 2,3 млн га на схожу дату торік, тоді як соняшнику – 7,19 млн тонн із 3,91 млн га порівняно із 9,3 млн тонн із 4,5 млн га.
Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано 4,72 млн тонн на площі 90 тис. га, тоді як торік на схожу дату – 6,5 млн тонн.
Як зазначає Мінекономіки, соняшник зібрано з 76% засіяних площ, соя – 62%, цукровий буряк – з 45%, тоді як збір ріпаку завершений.
Нацбанк України в оприлюдненому наприкінці липня Інфляційному звіті погіршив прогноз врожаю зернових в цьому році з 61,7 млн тонн до 57,9 млн тонн, а олійних – з 22 млн тонн до 21 млн тонн.
НБУ нагадав, що у минулому році урожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн з 59,8 млн тонн у 2023 році, тоді як олійних – з 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
За прогнозами замглави Мінекономіки Тараса Висоцького врожай зернових складе цього року біля 56 млн тонн, як і торік.
Котирування ф’ючерсів на какао опустилися до мінімумів за 20 місяців, впавши приблизно вдвічі порівняно з нещодавніми піками.
Найактивніший ф’ючерсний контракт на какао-боби в Нью-Йорку під час сесії подешевшав до $6,150 тис. за тонну. Минулого грудня контракт торгувався вище $12 тис.
У Лондоні ф’ючерси на какао торгуються на позначці 4,262 тис. фунтів стерлінгів ($5,713 тис.) за тонну, впали на 58% із багаторічних максимумів, що спостерігалися минулого квітня.
Зниження цін на какао стало наслідком скорочення споживчого попиту, яке, своєю чергою, було спричинене різким збільшенням цін останніми роками, пише Financial Times із посиланням на думку аналітиків. Крім того, експерти очікують гарного врожаю какао-бобів у найбільших країнах-виробницях цієї культури, розташованих у Західній Африці.
“Ціни піднімалися до шалених висот і не могли довго залишатися на таких рівнях, – зазначив аналітик Rabobank Оран ван Дорт. – Котирування знижуються більшу частину цього року, але особливо виражений спадний тренд спостерігається з середини серпня”.
