Агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” розпочав першу хвилю збору врожаю озимих культур, які вирощують на 89,5 тис. га, повідомила прес-служба агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, у сезоні-2024 озимою пшеницею в агрохолдингу зайнято 43,2 тис. га, озимим ріпаком – 33,4 тис. га, озимим ячменем – 12,9 тис. га.
Жнива в “Контінентал” стартували з обмолоту озимого ячменю на кластері “Львів”, за яким вступили в жнива кластери “Галич”, “Буковина” і “Центр”. По завершенню збирання ячменю розпочнеться обмолот озимого ріпаку – у першій декаді липня. Збирання озимої пшениці прогнозується на середину липня, розповіли в агрохолдингу.
За інформацією операційного директора “Контінентал Фармерз Груп” Костянтина Шитюка, через особливості цьогорічної весни та пролонговану вегетацію озимини в агрохолдингу очікували дуже ранній старт жнив. Однак ситуацію змінила тривала посуха в травні, і лише на початку червня аграрії по всьому західному регіону отримали достатню кількість опадів, що нормалізувало тривалість розвитку культур.
“Збирання ячменю ми розпочали все ж таки значно раніше середніх строків: червневі опади практично не вплинули на його розвиток. А ось жнива озимого ріпаку та озимої пшениці розпочнуться у звичні терміни – в липні. До цьогорічної збиральної кампанії ми готувалися особливо серйозно з огляду на наявність суттєвих чинників невизначеності, пов’язаних із можливістю руху вантажного автотранспорту, переміщення техніки, змін законодавства про мобілізацію тощо. Відчувалися труднощі в постачанні запчастин, порушення в логістиці, але загалом навесні нам вдалося підготувати техніку, забезпечити ресурси і вийти на старт готовими на 100%”, – пояснив Шитюк.
В агрохолдингу зазначили, що елеваторні потужності “Контінентал” забезпечені генераторами для забезпечення безперебійної роботи під час перебоїв в електропостачанні та повністю готові приймати культури ранньої групи. Агрохолдинг також повністю забезпечений необхідною технікою для проведення жнив: частка орендованих одиниць не збільшилася порівняно з попередніми роками і становить близько 15%.
“Єдине питання, яке може негативно вплинути на жнивну кампанію, – забезпечення вантажними авто для вивезення врожаю, адже більшість перевізників не належать до галузей критичної інфраструктури”, – резюмували в “Контінентал”.
Агрохолдинг “Мрія” і компанія CFG, об’єднані під назвою “Контінентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес із листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK про продаж активів.
Salic заснована 2012 року. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
Світове виробництво зернових культур у 2023-2024 роках буде на 1,2% вищим, ніж роком раніше, і становитиме 2,846 млрд тонн з урахуванням збільшення виробництва ячменю, рису і сорго, прогнозує ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Як повідомляється в її огляді, світове виробництво кукурудзи та пшениці знизиться, а виробництво ячменю, рису та сорго зросте. Крім того, нещодавні несприятливі погодні умови в Чорноморському регіоні, ймовірно, призведуть до зниження світового виробництва пшениці, однак цю можливість ще не відображено в прогнозі.
Водночас світові запаси зернових, імовірно, збільшаться на 1,5% порівняно з початковим рівнем і сягнуть рекордного рівня в 897 млн тонн. Очікується, що запаси кукурудзи, ячменю, сорго та рису збільшаться, тоді як запаси пшениці можуть знизитися. Глобальне співвідношення запасів до використання, ймовірно, залишиться на рівні 30,9%.
Крім того, ФАО переглянула свій прогноз світового споживання зернових культур у 2024-2025 роках на 0,5% до нового рекордного рівня в 2,851 млрд тонн, що пояснила збільшенням споживання продуктів харчування, особливо, рису.
Світова торгівля зерновими знизиться на 1,3% порівняно з попереднім роком до 481 млн тонн, що зумовлено зниженням перспектив торгівлі кукурудзою. Міжнародна торгівля рисом, за прогнозами, активно зростатиме, прогнозує ФАО.
Україна в сезоні-2024 зможе зібрати понад 4 млн тонн урожаю ріпаку, прогнозує аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Держстат оприлюднив офіційні дані щодо врожаю ріпаку 2023 року – 4,2 млн тонн (+26% до 2022/2023 МР), але темпи експорту і внутрішньої переробки доводять, що офіційна статистика потребує дооцінки”, – зазначають аналітики.
Вони нагадали, що експорт ріпаку та продуктів переробки продовжує йти рекордними темпами навіть в останні місяці сезону. За 10 місяців сезону експортовано: ріпаку – 3586,2 тис. тонн (+5% до 2022/23 МР), у квітні – 134,1 тис. тонн; ріпакової олії – 406,1 тис. тонн; ріпакового шроту – 351,9 тис. тонн.
Експерти вважають, що прогнозувати врожай ріпаку 2024 року можна також на принципі дооцінки, згідно з яким він може скласти понад 4 млн тонн.
“Погода залишається ключовим фактором при формуванні врожайності. Вплив хвилі похолодання і нічних заморозків на ґрунті на початку травня ще належить оцінити, тому в перспективі можливе зниження прогнозу врожаю ріпаку”, – зазначили в “УкрАгроКонсалт”.
Україна станом на 2 травня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 3,407 млн га, що в 1,5 раза більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Згідно з повідомленням, пшеницею засіяно 240,7 тис. га (223,3 тис. га тижнем раніше), ячменем – 775,7 тис. га (761,5 тис. га), горохом – 161,1 тис. га (159,2 тис. га), вівсом – 159,9 тис. га (146,6 тис. га), просом – 16,7 тис. га.
За минулий тиждень аграрії посіяли 861 тис. га ярих культур. Тижнем раніше цей показник становив 492,9 тис. га і 792,6 тис. га ще тижнем раніше. У лідерах аграрії Сумської області, де за тиждень посіяно 97,4 тис. га.
За інформацією Мінагрополітики, за темпами сівби лідирують Київська область, яка посіяла 31,3 тис. га пшениці, 43,1 тис. га ячменю, 5,8 тис. га гороху і 6 тис. га вівса. га вівса; Дніпропетровська – 28 тис. га пшениці, 50 тис. га ячменю, 14,17 тис. га гороху, 1 тис. га вівса; Тернопільська – 18,9 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменю, 3,6 тис. га гороху і 5,1 тис. га вівса; Сумська – 18,2 тис. га пшениці, 17,9 тис. га ячменю, 5,6 тис. га гороху і 9,8 тис. га вівса; Житомирська – 16,5 тис. га пшениці, 19,3 тис. га ячменю, 3 тис. га гороху і 26 тис. га вівса; Хмельницька – 14,8 тис. га пшениці, 59,1 тис. га ячменю, 2,6 тис. га гороху і 2,5 тис. га вівса; Вінницька – 11,5 тис. га пшениці, 55 тис. га ячменю, 6 тис. га гороху і 1,1 тис. га вівса.
Крім того, соняшнику посіяно 2 967,5 тис. га, сої – 566,7 тис. га, цукрових буряків – 248,4 тис. га.
Згідно з квітневим прогнозом Мінагрополітики, 2024 року валове виробництво зернових та олійних культур у країні очікується на рівні 74 млн тонн, з яких близько 52,4 млн тонн зернових і 21,7 млн тонн олійних.
Аграрії 2024 року зможуть зібрати 19,2 млн тонн пшениці (2023-го зібрано 22,2 млн тонн), 4,9 млн тонн ячменю (5,7 млн тонн), 26,7 млн тонн кукурудзи (30,5 млн тонн), 5,2 млн тонн сої (4,7 млн тонн), 12,4 млн тонн соняшнику (12,9 млн тонн), 4,1 млн тонн ріпаку (4,7 млн тонн).
Посівні площі зернових і зернобобових культур у 2024 році прогнозуються на рівні 10,6 млн га, що на 395 тис. га нижче за показник 2023 року.
Світове виробництво зернових культур у 2023-2024 рр. може бути на 1,3% вищим, ніж роком раніше, і становитиме 2,828 млрд тонн з урахуванням збільшення виробництва кукурудзи, рису і пшениці, прогнозує ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Як повідомляється в її огляді, світові запаси зернових на кінець поточного маркетингового року (МР) становитимуть 894 млн тонн, що на 2,3% більше, ніж на початку року, що вказує на співвідношення світових запасів зернових до споживання на рівні 31%.
ФАО також прогнозує, що світова торгівля зерновими у 2023/24 МР збільшиться на 1,7% порівняно з показником минулого сезону – до 485 млн тонн, здебільшого завдяки збільшенню обсягів відвантажень фуражних зернових, тоді як торгівля пшеницею та рисом, імовірно, скоротиться.
Крім того, ФАО переглянула свій прогноз світового виробництва пшениці у 2024 році, який тепер становить 796 млн тонн, що нижче, ніж місяцем раніше, проте все одно на 1% більше, ніж у 2023 році.
У прогнозі вказується, що очікується невелике скорочення виробництва пшениці в Європейському Союзі та Великій Британії і Північній Ірландії, де надмірна вологість призвела до скорочення посівів пшениці. Водночас локальна посуха впливає на посівні площі в південних і східних частинах Європейського Союзу.
У США, незважаючи на скорочення посівів через невисокі ціни, загальний обсяг виробництва пшениці в країні, як і раніше, зростатиме в 2024 році завдяки очікуваному підвищенню врожайності за рахунок сприятливих погодних умов. У Канаді, де яру пшеницю сіятимуть, починаючи з травня, експерти допускають скорочення посівних площ через зниження рентабельності.
Умови в Україні оцінюються як незмінні порівняно з попереднім місяцем, оскільки війна продовжує чинити важкий тиск на сектор і перспективи виробництва.
У РФ у 2024 році прогнозується врожай пшениці вищий за середній, хоча й нижчий, ніж торік.
В Азії сприятливі погодні умови посприяють виробництву зерна в Індії та Пакистані. У 2024 році тут імовірний рекордний урожай пшениці.
Водночас значний дефіцит опадів і спекотна температура в усій Північній Африці призведуть у 2024 році до вкрай низького рівня виробництва після і без того поганих результатів минулого року.
Україна до середини-кінця травня поставить на світові ринки весь урожай 2023-2024 маркетингового року і залишки торішнього, заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков на “Саміті експортерів” від Forbes Ukraina в Києві в п’ятницю.
“Це моя думка, що десь у середині травня – наприкінці травня максимум буде вивезено весь врожай поточного року та залишки з минулого”, – сказав він і додав, що ціни терміналів для експорту української агропродукції в портах України знижуватися не будуть.
Васьков також нагадав, що у держави є кілька механізмів для гарантування експортних перевезень Чорним морем. Перший із них – компенсація від держави з держбюджету на випадок можливої атаки цивільних суден.
Другий механізм – програма Unity від Marsh McLennan та українського уряду із залученням англійських клубів, куди Україна також зробила свій внесок, завдяки чому судна, які перевозять агропродукцію, отримують страхування зі сплатою 1% і менше.
Заступник міністра також розповів, що кілька тижнів тому відбулася зустріч у Лондоні. Україна вже отримала підтвердження, що страхуватимуться на аналогічних умовах судна, які перевозять й інші вантажі – залізну руду, металопродукцію та інше.
“Україна також порушила питання про страхування контейнерних перевезень і отримала згоду в Лондоні на надання привабливих умов для судновласників”, – резюмував Васьков.
Як повідомлялося, завдяки страховому інструменту UNITY ставки страхування на комерційному ринку перевезень українським морським шляхом знизилися вдвічі, водночас ставка для страхування агропродукції зараз становить 0,75%.
До страхового інструменту UNITY мають доступ усі міжнародні брокери, до яких можуть звернутися власники суден та українські експортери.
Програма UNITY, покликана забезпечити доступне страхування від військових ризиків поставок зерна та інших важливих продовольчих товарів у всьому світі, стартувала в листопаді 2023 року. UNITY пропонує страхування КАСКО та окремий захист і відшкодування (P&I) від військових ризиків за значно зниженими преміями порівняно зі стандартними ринковими цінами.
