“Укрзалізниця” (УЗ) до нового графіку на 2025–2026 роки, який запрацює з 14 грудня, додала 8 нових міжнародних сполучень та 3 внутрішніх.
“У новому графіку планується збільшити пропозицію місць у пікові періоди на 20% та в цілому за рік запропонувати +2 млн місць”, – йдеться у пресрелізі компанії у четвер, згідно з яким за неповні 11 місяців цього року компанія перевезла понад 25 млн пасажирів – майже на пів мільйона більше ніж торік.
Зазначається, що у липні-серпні “УЗ” протестувала модель додаткових перевезень за рахунок використання денних обігових поїздів у перервах між їхніми “основними” рейсами, що у пікові дні дало понад 7 тис. додаткових місць на добу. Це й лягло в основу планування на 2026 рік.
“Оскільки наш парк рухомого складу залишається обмеженим, то задля перевезення ще більшої кількості пасажирів ми зобов’язані стати значно ефективнішими. Тому розклад руху 2026 у своєму фундаменті має саме підвищення ефективності: нові обігові рейси, якісні прискорення, більше детально продуманих стиковок”, – прокоментував зміни голова правління “Укрзалізниці” Олександр Перцовський.
У внутрішньому сполученні додаються три поїзди: №47/48 (Краматорськ) Барвінкове-Чоп, №33/34 Кривий Ріг – Івано-Франківськ та оновлений маршрут поїзда №113/114 Харків-Ужгород.
“Історичний “бахмутський” рейс, який є безальтернативним поїздом соціального значення для Полісся та Волині, отримує подовження до Закарпаття. Цей рейс слід розглядати насамперед як можливість для мешканців Житомира, Олевська, Сарн, Рафалівки та інших міст на маршруті подорожувати до гір (Славсько) та Закарпаття (Ужгород), водночас зберігаючи надійне сполучення з Сумщиною та Харківщиною”, – прокоментувала останній “УЗ”.
Також заявлено, що на постійній основі курсуватиме регіональний поїзд Львів-Ворохта, який виконує сучасний дизель-поїзд ДПКр-3, а між Львовом та Києвом поїзди курсуватимуть тактовим рухом – щогодини.
“Це означає, що на найпопулярнішому напрямку Київ- Львів-Київ поїзди курсуватимуть за стабільним і повторюваним розкладом – щогодини. Переважна більшість поїздів будуть курсувати цілорічно, із кількома винятками для “позапікового” періоду”, – пояснила компанія.
Щодо міжнародних рейсів, то у новому розкладі представлено нічний поїзд №7/346- 347/8 Ужгород-Відень у складі спальних вагонів європейських залізниць, а також поїзди №36/35, 32/37 Будапешт-Ньїредьгаза-Берегове, які прямуватимуть до України через станцію “Феріхедь” (Будапештський міжнародний аеропорт) і “Чоп” також європейською колією.
Ба більше, додатковий регіональний поїзд №644/647 Ужгород-Захонь (через Чоп) надасть змогу у Захоні пересісти на будь-який з регулярних поїздів угорської залізниці у напрямку Будапешта.
Продаж квитків за новим розкладом на дати після 14 грудня вже відкрито у застосунку та на сайті “Укрзалізниці”.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) визначило коефіцієнти порожнього пробігу та середню швидкість перевезення на добу в 2026 році, повідомляється на сайті товариства.
Згідно з повідомленням, найбільше підвищення коефіцієнтів порожнього пробігу торкнеться спеціалізованого рухомого складу, а саме: харчові цистерни подорожчають із з 1,03 до 1,44, фітингові платформи — з 0,45 до 0,70, цистерни євроколії (1435 мм) — з 0,77 до 1,04, зерновози — з 1,06 до 1,11, піввагони — з 0,85 до 0,89.
Найзначніше падіння стосуватиметься контрейлерних платформ — з 1,50 до 0,97. Суттєве здешевлення очікує перевізників мінеральних добрив і сировини: коефіцієнт для мінераловозів знизиться з 1,28 до 0,79.
Водночас зросте середня швидкість перевезення на добу в експортому напрямку через сухопутні переходи для більшості типів вагонів. При цьому в бік до припортових станцій буде зафіксовано зниження середньої швидкості для більшості типів рухомого складу.
Швидкість на експорт зросте на 115 км/добу для вагонних/контейнерних відправлень критих вагонів, переобладнаних із рефрижераторних, і на 113 км/добу для маршрутних або контейнерних поїздів у напрямку портів для цистерн, переобладнаних та модернізованих.
Швидкість для цементовозів упаде майже скрізь, а для експортних поїздів зниження складе 89 км/добу (–146 км/добу).
Зерновози у рейсах до портів для маршрутних/контейнерних поїздів сповільняться до 255 км/добу.
Для фітингових платформ швидкість буде знижено для всіх видів відправлень і в усіх видах перевезень.
Укрзалізниця отримала партію техніки для колійників і енергетиків у межах трирічної програми модернізації інфраструктурного господарства, що дозволить підвищити швидкість, безпеку та ефективність робіт із відновлення та утримання залізничної інфраструктури, повідомив міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
“Майже п’ять років техніка для малої механізації не закуповувалась, а влітку цього року ми запустили централізовану системну трирічну програму оновлення інфраструктурного господарства. Це дало ефект – і в якості техніки, і в закупівельній ціні, а виробничі підрозділи вже бачать перші результати”, – зазначив Кулеба.
За його словами, колійники вже отримали понад тисячу одиниць малої механізації – рейкорізи, рейкосвердлильні верстати, електрошпалопідбійки, гайковерти, кущорізи та інше обладнання, переважно українського виробництва, зокрема з Харкова та Дніпра. Також передано 20 нових хопер-дозаторів, виготовлених на власних потужностях УЗ, а до кінця року планується ще 30.
“Енергетики УЗ отримали новий телескопічний автопідйомник, який допоможе оперативно відновлювати високовольтні повітряні лінії після ворожих обстрілів. Також придбано трактори для очищення смуги відведення, що дасть змогу підвищити ефективність і безпеку робіт. Усе – українського виробництва. До кінця 2025 року УЗ поставить у свої підрозділи понад 1800 одиниць техніки малої механізації. У 2026-2028 роках заплановано закупівлю ще понад 9 500 одиниць. Це формує оновлену базу для колійного господарства на всій мережі”, – інформує міністр у неділю.
Парк електровозів АТ “Укрзалізниця” в 5 разів більший за парк тепловозів, що робить їх критично важливими та зумовлює необхідність закупівлі саме електровозів, повідомив голова правління компанії Олександр Перцовський у коментарі журналістам у зв’язку із закупівлею 55 електровозів у французького виробника Alstom.
“Основа української логістики, української залізниці, як і всеєвропейської – це електротяга. Це ефективніше, це 80% нашого обсягу, це в 5 разів більше їх в парку, і є критична потреба саме в цьому сегменті”, – наголосив Перцовський, передає кореспондент “Інтерфакс-Україна“.
За його словами, загалом співвідношення електрифікованої та неелектрифікованої мережі УЗ “десь 50 на 50”, проте 80% вантажу і пасажиропотоку проходить по електрифікованих ділянках.
Перцовський уточнив, що вартість перевезень електротягою в 4-5 разів менше.
“Нам абсолютно критично мати надійний парк електровозів для того, щоб економічно доцільно перевозити наші вантажі”, – підсумував голова правління УЗ.
Зазначається, що на початку проєкту розглядалася можливість закупівлі тепловозів, проте світове співтовариство і Україна, як його частина, вирішили дотримуватися принципів Паризької декларації, уникаючи нових капітальних інвестицій із підвищеним впливом на екологію.
Голова правління визнав, що в поточних умовах, коли є ризики знеструплень, тепловози є актуальними, але з цією метою компанія в екстреному форматі відновлює тепловози, який дісталися їй в спадок у великій кількості.
Окремо Перцовський повідомив, що група інженерів та машиністів відвідала Азербайджан, де працюють схожі локомотиви французького концерну Alstom, щоб ознайомитися з їх експлуатацією та особливостями техніки.
Як повідомлялось, французький концерн Alstom та українська “Укрзалізниця” підписали контракт на поставку 55 електровозів в Україну на суму EUR473 млн у 2027-2029 рр. Перший електровоз прибуде в Україну у першому кварталі 2027 року. Після цього відбудеться сертифікація та необхідні випробування.
“Укрзалізниця” наголосила, що 37% фінансування проєкту – це безповоротна грантова допомога в розмірі близько EUR173 млн з фонду URTF під управлінням Світового банку, тоді як інша частина – пільговий довгостроковий кредит ЄБРР на EUR300 млн.
ALSTOM, GRANT, ЕЛЕКТРОВОЗ, УЗ
Залізничні пасажирські перевезення в Україні, монополістом яких сьогодні є “Укрзалізниця” потребують запровадження механізму Public Service Obligations (PSO, ПСО) – прогнозованої компенсації пільгових перевезень, вважає перша заступниця голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко (фракція “Голос”).
“Пасажирка має дуже багато пільгових пасажирів, які платять або 0, або 50%, наприклад, як УБД і так далі. У нас є цілий ряд пільговиків, які користуються транспортом, включаючи залізничний, і це, де-факто, не компенсується державою і не компенсується місцевими органами влади”, – сказала вона на експертній дискусії Центру транспортних стратегій “Тарифи на залізничні вантажні перевезення у 2025-2026рр” у середу.
За її словами, без впровадження комплексом законів ПСО “Укрзалізниця” буде змушена постійно звертатися до уряду та Верховної Ради за фінансуванням збиткових пасажирських перевезень.
Сірко додала, що ПСО дозволять зробити цю сферу прозорою та нагадала, що Україна зобов’язалася імплементувати ці норми в рамках програми Ukraine Facility.
“На жаль, пасажирка і так продовжує бути збитковою. Це вимагає від “Укрзалізниці” оптимізацію всіх процесів, оптимізацію своєї операційної діяльності, розуміння капітальних вкладень на 3-5 років і розуміння збитковості на 3-5 років”, – зазначила також перша заступниця голови профільного парламентського комітету.
Як повідомлялося, операційний збиток “Укрзалізниці” від міжміських та міжнародних пасажирських перевезень за минулий рік склав 8,81 млрд грн за доходу 10,67 млрд грн, тоді як від приміських – 9,31 млрд грн за доходу 0,52 млрд грн.
Верховна Рада нещодавно внесла зміни до державного бюджету на 2025 рік, та направила “Укрзалізниці” 8 млрд грн податку на прибуток банків, які мали б іти до бюджету Києва. У травні цього року “Укрзалізниця” також отримала з бюджету 4,3 млрд грн на підтримку пасажирських перевезень в умовах війни.
У 2023-2024 роках афілійовані активи напряму «Ремонт і виробництво» АТ “Укрзалізниця” вперше за десятиліття вийшли на прибуток – по 117 млн грн щорічно, повідомив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» керівник напряму Євген Шрамко.
Прибутковість забезпечено за рахунок енергозбереження, зниження собівартості та налагодження синергії між підприємствами.
