Залізничні пасажирські перевезення в Україні, монополістом яких сьогодні є “Укрзалізниця” потребують запровадження механізму Public Service Obligations (PSO, ПСО) – прогнозованої компенсації пільгових перевезень, вважає перша заступниця голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко (фракція “Голос”).
“Пасажирка має дуже багато пільгових пасажирів, які платять або 0, або 50%, наприклад, як УБД і так далі. У нас є цілий ряд пільговиків, які користуються транспортом, включаючи залізничний, і це, де-факто, не компенсується державою і не компенсується місцевими органами влади”, – сказала вона на експертній дискусії Центру транспортних стратегій “Тарифи на залізничні вантажні перевезення у 2025-2026рр” у середу.
За її словами, без впровадження комплексом законів ПСО “Укрзалізниця” буде змушена постійно звертатися до уряду та Верховної Ради за фінансуванням збиткових пасажирських перевезень.
Сірко додала, що ПСО дозволять зробити цю сферу прозорою та нагадала, що Україна зобов’язалася імплементувати ці норми в рамках програми Ukraine Facility.
“На жаль, пасажирка і так продовжує бути збитковою. Це вимагає від “Укрзалізниці” оптимізацію всіх процесів, оптимізацію своєї операційної діяльності, розуміння капітальних вкладень на 3-5 років і розуміння збитковості на 3-5 років”, – зазначила також перша заступниця голови профільного парламентського комітету.
Як повідомлялося, операційний збиток “Укрзалізниці” від міжміських та міжнародних пасажирських перевезень за минулий рік склав 8,81 млрд грн за доходу 10,67 млрд грн, тоді як від приміських – 9,31 млрд грн за доходу 0,52 млрд грн.
Верховна Рада нещодавно внесла зміни до державного бюджету на 2025 рік, та направила “Укрзалізниці” 8 млрд грн податку на прибуток банків, які мали б іти до бюджету Києва. У травні цього року “Укрзалізниця” також отримала з бюджету 4,3 млрд грн на підтримку пасажирських перевезень в умовах війни.
У 2023-2024 роках афілійовані активи напряму «Ремонт і виробництво» АТ “Укрзалізниця” вперше за десятиліття вийшли на прибуток – по 117 млн грн щорічно, повідомив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» керівник напряму Євген Шрамко.
Прибутковість забезпечено за рахунок енергозбереження, зниження собівартості та налагодження синергії між підприємствами.
Збитки вагоноремонтного напрямку через ситуацію на ринку залізничних перевезень, зокрема профіцит вагонів, у 2025 році можуть сягнути 600 млн грн, потрібне більше залучення бізнесу для пошуку альтернатив, заявив керівник напрямку “Ремонт і виробництво” “Укрзалізниці” (УЗ) Євген Шрамко.
“На зустрічі (з бізнесом та інвесторами в серпні, яку ініціювала УЗ – ІФ-У) ми обговорили прогноз щодо парку вагонів, який, на жаль, є невтішним. Нові вагони майже не будуються через профіцит. Все це призводить до того, що збитки вагоноремонтного напрямку, за нашими прогнозами, наприкінці 2025-го сягнуть 600 млн грн”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Представник “УЗ” нагадав, що обсяги перевезень зменшилися на 40%, а перевезення вагонами державної компанії знизилося ще більше – на 58%. Через це обсяги ремонтів, у собівартості яких майже 70% — це витрати на персонал, також зменшилися на 55%.
Шрамко зазначив, що з огляду на цю ситуацію та погіршення прогнозу на найближчий рік компанія вирішила вийти в публічний простір і залучити міжнародних партнерів, консалтерів, які можуть допомогти отримати гранти чи інше фінансування для трансформації вагоноремонтних підприємств без втрати персоналу та потенціалу, а також максимально залучити бізнес для більш ефективного використання виробничих потужностей, які наразі виявилися надлишковими.
Шрамко уточнив, що після зустрічі всім учасникам надіслали опитувальник з метою отримати інформацію про реальні потреби ринку, зокрема які саме об’єкти потрібні, враховуючи їхню локацію та інфраструктуру (електропостачання, газ, водопостачання).
“Отримали тільки 13 відповідей. Чесно кажучи, цього недостатньо. Тож будемо далі працювати з бізнесом, асоціаціями, інвесторами”, – зауважив керівник напрямку.
За його словами, це перший крок на шляху прозорої оптимізації та реорганізації надлишкових виробничих потужностей, які генерують збитки “Укрзалізниці”, надалі проводитиметься підготовка переліку об’єктів та пропозицій для міжнародних та місцевих інвесторів.
“Ми розглядаємо різні варіанти: оренду, державно-приватне партнерство, перепрофілювання, – і прагнемо, щоб всі вони здійснювалися на конкурентних засадах”, – наголосив Шрамко.
Він додав, що наступного року під час правильної поступової реорганізації планується зайнятися і локомотиворемонтним напрямком, де потужності компанії теж великі.
“З огляду на поточну ситуацію в галузі та динаміку перевезень, повернення до обсягів минулого року, за нашими прогнозами, наразі виглядає малоймовірним”, – наголосив директор напрямку.
Напрямок “Ремонт і виробництво” “Укрзалізниці” відповідає за ремонт, обслуговування, модернізацію та виготовлення вагонів, локомотивів, електропоїздів. Виробляє критичні запчастини, залізобетонні шпали, технічне обладнання тощо. Має 11 підприємств, частина яких філії, частина – приватні АТ.
Як повідомлялося, обсяги вантажних перевезень залізницею в Україні скоротилися зі 180 млрд т*км у 2021 році до 113 млрд т*км у 2024 році, а перевезення вагонами компанії – з 1206 тис. до 727 тис. Цього року очікується зменшення цих показників відповідно до 106 млрд т*км та 481 тис.
Такі умови спричинили зниження обсягів ремонтів вагонів з 31,75 тис. у 2021 році (з них вагони “Укрзалізниці” – 20,15 тис.) до 24,23 тис. у 2024 році (12,48 тис.), а цьогоріч очікується подальше скорочення до 14,04 тис. (3,96 тис.).
АТ “Укрзалізниця” за період з 28 липня по 3 серпня перевезла 625 тис. пасажирів, що на 4,4%, або 26 тис. більше, аніж за аналогічний період 2024 року, повідомив глава компанії Олександр Перцовський у першому випуску щотижневої оперативної статистики пасажирських перевезень.
“Для нас важливо бути максимально прозорими, щоби ви бачили, як саме реалізуються квитки на популярні напрямки, тож розпочинаємо нову традицію: регулярно щотижнево протягом цього пікового періоду ділитимемося детальною статистикою пасажирських перевезень”, – зазначив Перцовський на своїй сторінці у Facebook, реагуючи на критику компанії за дефіцит квитків.
За його словами, збільшити перевезення за умови зменшенні кількості вагонів на 9 (3 – втрачено та 6 – стали повністю непридатними для експлуатації через свій граничний вік) вдалося за рахунок більш ефективного використання парку: у середньому один вагон перевозив 467 пасажирів проти 436 торік, тобто на 7,1% більше.
Перцовський також наголосив, що кількість пасажирів у дитячих групах цього року зросла на 51% – до 30,41 тис. осіб за звітний тиждень.
Окрім того УЗ через спецрезерв перевезла 10 тис. військових, що у 2,1 рази більше ніж за аналогічний період минулого року.
Згідно зі статистикою компанії, найбільше запитів у застосунку фіксувалося на поїзд №95/96 Київ — Рахів: 143,1 тис. запитів та 5,7 тис. моніторингів за наявності 1,95 тис. місць; поїзд №81/82 Київ — Ясіня: 131 тис. запитів та 4,7 тис. моніторингів за наявності 2,81 тис. місць та поїзд №57/58 Київ — Ужгород: 112тис. запитів та 4,4 тис. моніторингів за наявності 1,25 тис. місць.
В цих потягах у вільних продаж поступає від 27% до 33,5% місць, тоді як від 6,5% до 11% йдуть на автовикуп, а решта на групові перевезення.
УЗ уточнила, що найбільший відсоток дитячих груп був у поїзді №95/96 Київ — Рахів – 62% місць у груповому бронюванні, далі — №81/82 Київ — Ужгород – 60% та №57/58 Київ — Ясіня – 59%.
У компанії зазначають, що з минулого року 95 вагонів підійшли до рубежу, за яким потребують дороговартісного ремонту, тоді як cтаном на 3 серпня курсувало в поїздах далекого слідування 1488 вагонів.
Як повідомлялося, АТ “Укрзалізниця” у першому півріччі 2025 року збільшило пасажиропотік на 1,2% порівняно з першим півріччям 2024 року– до 13,52 млн. Це на 23% більше за показник січня-червня 2024 року, повідомляв раніше генеральний директор компанії Олександр Перцовський у Facebook.
18 газопоршневих електростанцій контейнерного типу було закуплено та передано АТ “Укрзалізниця” в рамках Фонду підтримки енергетики України на загальну суму EUR21,6 млн.
“Ці установки забезпечать “Укрзалізниця” 41,4 МВт генерувальних потужностей, що суттєво посилить стійкість і надійність енергопостачання для стабільної роботи критичної інфраструктури”, – повідомило Міністерство енергетики України у четвер.
Закупівля та постачання цих установок стали можливими завдяки внеску Великої Британії через Міністерство закордонних справ і у справах Співдружності (FCDO) до Фонду. Проєкт реалізовано за координації Секретаріату Енергетичного співтовариства (СЕС).
Як наголосили у міністерстві, значення безперебійного енергопостачання в умовах воєнного часу, особливо для національної транспортної інфраструктури, важко переоцінити. Газопоршневі електростанції контейнерного типу є практичним, гнучким і ефективним рішенням для подолання викликів, спричинених постійними російськими атаками на енергетичну інфраструктуру України.
За інформацією Міненерго, Фондом підтримки енергетики України з 2022 року профінансовано понад 790 контрактів, законтрактовано товарів та послуг на EUR669 млн, затверджено заявки на закупівлю обладнання для 71 компанії та реалізовано проєкти у 21 області України.
За координації Міністерства енергетики України за проєктом із забезпечення безперебійного електропостачання для критичної залізничної інфраструктури АТ “Укрзалізниця” (УЗ) отримало від донорів з Нідерландів та Швейцарії 23 електростанції резервного живлення.
“Від початку повномасштабної агресії РФ Україна отримала з Нідерландів 211 гуманітарних вантажів загально вагою 2905 тонн, а від Швейцарії – 59 вантажів загальною вагою 651 тонна”,- повідомило відомство у четвер.
Міненерго не зазначило потужності наданих електроустановок.
Устаткування надали Україні Міністерство економіки та клімату Нідерландів та неназваний донором зі Швейцарії.
Як повідомлялося, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) у грудні 2024 року відкрив для “Укрзалізниці” дві кредитні лінії – EUR 180 млн на закупівлю газопоршневих установок і EUR 300 на купівлю електровозів.
Згідно з намірами, кредитні кошти обсягом EUR180 млн виділяються на закупівлю та встановлення обладнання для децентралізованої малої газової генерації загальною потужністю до 270 МВт. Об’єкти планувалося розмістити на майданчиках “УЗ” по всій Україні. Загальна вартість проєкту становить EUR248 млн.
