АТ “Укрзалізниця” (УЗ) почне оснащувати Wi-Fi нічні поїзди далекого сполучення у 2025 році, повідомив голова правління АТ “Укрзалізниця” Олександр Перцовський.
“У нічне сполучення почнемо додавати потроху інтернет. Будемо працювати над цим у 2025 році”, – сказав Перцовський на зустрічі з журналістами в четвер.
Він не уточнив, коли саме почнеться встановлення обладнання для Wi-Fi у поїздах далекого сполучення, зазначивши, що це відбудеться “протягом 2025 року”.
Раніше УЗ повідомила про запуск безкоштовного Wi-Fi у десяти поїздах “Інтерсіті” та “Інтерсіті+”.
Системами доступу до Інтернету вже обладнано 10 поїздів Hyundai, два поїзди Skoda, два поїзди Тарпан і два поїзди з вагонами МПЛТ. Доступ до Wi-Fi на час дослідної експлуатації для пасажирів залишається безкоштовним. Мандрівники можуть скористатися 1 Гб трафіку на швидкості 10 Мб/с, авторизувавшись на сторінці бортового порталу portal.uz.com.ua.
У липні у відповідь на запит агентства “Інтерфакс-Україна” “УЗ” повідомила, що встановила необхідне обладнання, що забезпечує доступ до Wi-Fi у 75% швидкісних поїздів.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-жовтні 2024 року збільшило обсяг перевезення вантажів на 21,9% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 146,94 млн т.
“За січень-жовтень 2024 року залізничний транспорт України перевіз 146,94 млн т, що на 26,4 млн т, або 21,9%, більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. У жовтні обсяг перевезення вантажів становив 15,06 млн т, що на 8,8% більше, ніж у вересні”, – йдеться в аналітичній записці УЗ, підготовленій до засідання Офісу експортерів у четвер.
Обсяг перевезень в експортному сполученні за 10 місяців 2024 року зріс на 64,2% до 71,07 млн т. Водночас у загальному обсягу перевезень частка експорту становила 48%, тоді як за аналогічний період 2023 року – 36%.
За підсумками 10 місяців перше місце в загальному обсягу експорту займали зернові вантажі – 28,85 млн т (40,6%). Обсяги перевезень залізної та марганцевої руди становили 27,67 млн т (38,9%), чорних металів – 4,33 млн т (6,1%), мінбудматеріалів – 3,49 млн т (4,9%).
“Металургійна та аграрна галузі в поточних умовах зберігають статус основи українського експорту. Морські шляхи залишаються основним каналом для збільшення обсягів поставок українських товарів на зарубіжні ринки”, – йдеться в тексті аналітичної записки УЗ.
Зазначається, що на динаміку обсягів перевезення вантажів впливають масовані обстріли і стан енергетичної галузі.
Раніше повідомлялося, що УЗ від початку року майже на чверть збільшила обсяг перевезення вантажів, скоротивши їх у вересні порівняно із серпнем.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) від початку року майже на чверть збільшила обсяг перевезення вантажів, скоротивши їх у вересні порівняно із серпнем, випливає з аналітичної записки компанії, підготовленої до засідання Офісу експортерів у середу.
У січні-вересні обсяг перевезення вантажів збільшився на 23,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 131,88 млн т. Водночас у вересні було перевезено на 2,4% менше вантажів, ніж у серпні, – 13,84 млн т, йдеться в тексті документа.
“Масовані ракетні обстріли суттєво вплинули на стан енергетичної галузі, певних видів промисловості, транспортної інфраструктури, що позначається на динаміці обсягів перевезень вантажів”, – сказано в ньому.
Обсяг перевезень в експортному сполученні за 9 місяців зріс на 66,4% до 63,92 млн т.
За результатами 9 місяців найбільше експортувалося зернових вантажів – 25,78 млн т (40,3%), залізної та марганцевої руд – 25,19 млн т (39,4%), чорних металів – 4 млн т (6,2%). На четвертій позиції мінбудматеріали – 3 млн. т (4,7%). Водночас у вересні 2024 року обсяги експорту вантажів скоротилися, проти серпня, на 6% до 6,18 млн т.
За підсумками вересня, в загальному обсязі перевезень на експорт припадало 49% тоді як на аналогічний період минулого року – 36%.
Обсяг перевезення зернових вантажів за 9 місяців збільшився на 62,9% до 25,78 млн т. У напрямку портів було перевезено 21,8 млн т, що в 2,3 раза перевищує аналогічний показник минулого року. Експорт через сухопутні переходи навпаки зменшився на 38,5% до 3,89 млн т.
У вересні порівняно з показником серпня обсяг експорту зернових вантажів впав на 13,2% до 2,28 млн т. У напрямку портів перевезення зерна скоротилися на 15,8% до 1,9 млн т, у напрямку сухопутних переходів зросли на 3% до 378,74 тис. т.
Обсяги перевезення залізної та марганцевої руди за підсумками 9 місяців в експортному сполученні зросли вдвічі до 25,18 млн т.
У напрямку портів за 9 місяців було перевезено в 11 разів більше руди, ніж за аналогічний період минулого року – 13,88 млн т, у напрямку сухопутних переходів перевезення скоротилися на 2,8% до 11,3 млн т.
У вересні порівняно із серпнем обсяг експорту руди на 1,7% до 2,36 млн т. У напрямку портів було перевезено на 18,4% більше – 1,31 млн т. Обсяг перевезення через сухопутні переходи скоротився на 13,6% до 1,04 млн т.
Раніше повідомлялося, що в січні-серпні 2024 року УЗ збільшила обсяг перевезення вантажів на 24,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 118,04 млн т.
Верховна Рада ратифікувала Рамкову угоду між урядами України та Республіки Корея про кредити від Фонду економічного розвитку та співробітництва на 2024-2029 рр., що відкриває «Укрзалізниці» (УЗ) можливість закупівлі ще 20 електропоїздів класу «Інтерсіті+».
«Це рішення відкриває шлях до фінальної частини погоджень щодо фінансування критично важливих для української економіки проєктів, зокрема програми з розширення рухомого складу «Укрзалізниці» – закупівлі 20 електропоїздів класу «Інтерсіті+». Програма вже отримала схвальну оцінку експертів, залучених корейським Фондом», – повідомила “Укрзалізниця” на фейсбук-сторінці в четвер.
Ратифікацію угоди підтримали 336 народних депутатів на засіданні парламенту в середу.
Згідно з повідомленням, наступні кроки включатимуть узгодження деталей проєкту та угоди на рівні Кабінету міністрів і фінальне підписання угоди.
За попередніми домовленостями, загальна вартість програми становитиме близько $450 млн, включно із сервісним обслуговуванням поїздів протягом п’яти років. Постачання поїздів можливе в термін 18-24 місяців після підписання угоди.
При цьому підкреслюється, що попередньо корейські виробники зацікавлені розглянути варіанти часткової локалізації в Україні.
За даними УЗ, умови кредитування – пільгові, з огляду на критичність соціальної складової проєкту: загальний термін до 40 років, виплата тіла кредиту почнеться після перших 10 років.
«Це стратегічна програма розширення парку поїздів «Інтерсіті+», завдяки чому ми зможемо збільшити інтенсивність руху на наявних і відкрити нові швидкісні маршрути. Це додаткова можливість для подорожей 6 млн пасажирів на рік, що закриє сьогоднішню потребу в денному швидкісному русі», – цитується в повідомленні голова правління УЗ Євген Лященко.
Зі свого боку спікер пасажирського напрямку УЗ Олександр Шевченко на своїй фейсбук-сторінці зазначив, що цього літа залізниця обслуговує 100 тис. осіб на день, і багато хто стикається з дефіцитом квитків.
«Так, ми даємо моніторинг, автовикуп, пересадки, хабові сполучення, обертаємо вагони двічі на добу з максимальним коефіцієнтом ефективності, але це не усуває фундаментальної проблеми – дефіциту вагонів», – написав він, перерахувавши низку об’єктивних причин ситуації.
Шевченко зазначає, що за наявних темпів вибуття/старіння/знищення вагонів їхній дефіцит до 2028 року ризикує стати критичним.
«Тобто шанс знайти квиток на Львів у вас буде умовно 30%, моделювання такої собі оптимістичності», – зазначає він, додаючи, що одне з рішень проблеми – закупівля додатково 20 од. корейських поїздів Hyundai Rotem.
Шевченко також нагадав, що УЗ паралельно проводить модернізацію вагонів власними силами, а Крюківський вагонзавод (Полтавська обл.) активно будує ще 66 нових спальних вагонів, зокрема інклюзивних.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-червні 2024 року збільшило на 11,6% – до 11,6 тис. кількість відремонтованих у депо і на вагоноремонтних заводах вантажних вагонів.
“Понад 11,608 тис. вантажних вагонів відремонтували на потужностях “Укрзалізниці” в першому півріччі 2024 року. Це на 11,6% більше за аналогічний період минулого року», – повідомила пресслужба УЗ у понеділок.
Серед усіх видів вагонів найбільше відремонтовано піввагонів (понад 6,3 тис.), зерновозів (1,4 тис.), цистерн (890), цементовозів (780).
Зазначається, що УЗ виконує ремонт вантажних вагонів на базі депо регіональних філій і вагонобудівних, вагоноремонтних заводів. До 50% ремонтів здійснюється на замовлення приватних суб’єктів господарювання, яким належить той чи інший вантажний рухомий склад.
АТ «Укрзалізниця» (УЗ) отримає в рамках програми Європейського Союзу «Механізм “З’єднання Європи” (CEF) майже EUR43 млн.
Як повідомила прес-служба компанії у вівторок, координаційний комітет програми схвалив проектну заявку компанії 16 липня.
«Україна продовжує євроінтеграційний шлях і має системну підтримку з боку ЄС. Так, CEF другий рік поспіль виділяє кошти на реалізацію стратегічних інфраструктурних проєктів, які будуть спрямовані на розвиток євроколії на території України, завдяки чому ми зможемо відкривати нові пасажирські маршрути та нарощувати транзитний потенціал країни», – наводяться в повідомленні слова голови правління УЗ Євгена Лященка.
Зазначається, що за надані за механізмом CEF EUR42,95 млн буде реалізовано проєкт удосконалення залізничної мережі та розбудову колії 1435 мм для забезпечення технологічної сумісності та підвищення пропускної спроможності залізничної інфраструктури.
Загальний бюджет проєкту становить EUR85,91 млн.
Особливістю програми CEF є співфінансування для реалізації проєктів у розмірі 50%. Аналогічну суму має забезпечити українська сторона.
В УЗ уточнили, що в рамках проєкту вдосконалення залізничної мережі та розвиток колії 1435 мм заплановано проєктування реконструкції споруд залізниці із запровадженням колії 1435 мм на ділянці Чоп – Львів, а також проєктування реконструкції споруд залізниці з будівництвом колії 1435 мм та електрифікацією на ділянці Львів – Чернівці – Вадул – Сірет – держкордон.
Заплановано також розроблення стратегії реконструкції Львівського залізничного вузла з урахуванням перспектив розширення залізничної мережі колії завширшки 1435 мм Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) на території України; проєктування і будівництво колії 1435 мм з електрифікацією на ділянці Павлово-2/Матєвце – Ужгород та електрифікація колії 1435 мм на ділянці Чоп – Ужгород.
Передбачено витрати на експертизу на відповідність вимогам TSI вищезазначених проєктів, а також ділянок Ковель – Ягодин – держкордон і Медика/Мостиська II – Львів (Скнилів), уточнили в УЗ.
CEF (Connecting Europe Facility) – це фонд Європейського Союзу, створений 2014 року для інвестицій у транспортні, енергетичні, цифрові та телекомунікаційні проєкти. Це основний інструмент для фінансування розвитку TEN-T.
Раніше повідомлялося, що в рамках програми CEF Україна отримає грант EUR53 млн на реалізацію чотирьох проєктів.
