Верховна Рада ратифікувала Рамкову угоду між урядами України та Республіки Корея про кредити від Фонду економічного розвитку та співробітництва на 2024-2029 рр., що відкриває «Укрзалізниці» (УЗ) можливість закупівлі ще 20 електропоїздів класу «Інтерсіті+».
«Це рішення відкриває шлях до фінальної частини погоджень щодо фінансування критично важливих для української економіки проєктів, зокрема програми з розширення рухомого складу «Укрзалізниці» – закупівлі 20 електропоїздів класу «Інтерсіті+». Програма вже отримала схвальну оцінку експертів, залучених корейським Фондом», – повідомила “Укрзалізниця” на фейсбук-сторінці в четвер.
Ратифікацію угоди підтримали 336 народних депутатів на засіданні парламенту в середу.
Згідно з повідомленням, наступні кроки включатимуть узгодження деталей проєкту та угоди на рівні Кабінету міністрів і фінальне підписання угоди.
За попередніми домовленостями, загальна вартість програми становитиме близько $450 млн, включно із сервісним обслуговуванням поїздів протягом п’яти років. Постачання поїздів можливе в термін 18-24 місяців після підписання угоди.
При цьому підкреслюється, що попередньо корейські виробники зацікавлені розглянути варіанти часткової локалізації в Україні.
За даними УЗ, умови кредитування – пільгові, з огляду на критичність соціальної складової проєкту: загальний термін до 40 років, виплата тіла кредиту почнеться після перших 10 років.
«Це стратегічна програма розширення парку поїздів «Інтерсіті+», завдяки чому ми зможемо збільшити інтенсивність руху на наявних і відкрити нові швидкісні маршрути. Це додаткова можливість для подорожей 6 млн пасажирів на рік, що закриє сьогоднішню потребу в денному швидкісному русі», – цитується в повідомленні голова правління УЗ Євген Лященко.
Зі свого боку спікер пасажирського напрямку УЗ Олександр Шевченко на своїй фейсбук-сторінці зазначив, що цього літа залізниця обслуговує 100 тис. осіб на день, і багато хто стикається з дефіцитом квитків.
«Так, ми даємо моніторинг, автовикуп, пересадки, хабові сполучення, обертаємо вагони двічі на добу з максимальним коефіцієнтом ефективності, але це не усуває фундаментальної проблеми – дефіциту вагонів», – написав він, перерахувавши низку об’єктивних причин ситуації.
Шевченко зазначає, що за наявних темпів вибуття/старіння/знищення вагонів їхній дефіцит до 2028 року ризикує стати критичним.
«Тобто шанс знайти квиток на Львів у вас буде умовно 30%, моделювання такої собі оптимістичності», – зазначає він, додаючи, що одне з рішень проблеми – закупівля додатково 20 од. корейських поїздів Hyundai Rotem.
Шевченко також нагадав, що УЗ паралельно проводить модернізацію вагонів власними силами, а Крюківський вагонзавод (Полтавська обл.) активно будує ще 66 нових спальних вагонів, зокрема інклюзивних.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-червні 2024 року збільшило на 11,6% – до 11,6 тис. кількість відремонтованих у депо і на вагоноремонтних заводах вантажних вагонів.
“Понад 11,608 тис. вантажних вагонів відремонтували на потужностях “Укрзалізниці” в першому півріччі 2024 року. Це на 11,6% більше за аналогічний період минулого року», – повідомила пресслужба УЗ у понеділок.
Серед усіх видів вагонів найбільше відремонтовано піввагонів (понад 6,3 тис.), зерновозів (1,4 тис.), цистерн (890), цементовозів (780).
Зазначається, що УЗ виконує ремонт вантажних вагонів на базі депо регіональних філій і вагонобудівних, вагоноремонтних заводів. До 50% ремонтів здійснюється на замовлення приватних суб’єктів господарювання, яким належить той чи інший вантажний рухомий склад.
АТ «Укрзалізниця» (УЗ) отримає в рамках програми Європейського Союзу «Механізм “З’єднання Європи” (CEF) майже EUR43 млн.
Як повідомила прес-служба компанії у вівторок, координаційний комітет програми схвалив проектну заявку компанії 16 липня.
«Україна продовжує євроінтеграційний шлях і має системну підтримку з боку ЄС. Так, CEF другий рік поспіль виділяє кошти на реалізацію стратегічних інфраструктурних проєктів, які будуть спрямовані на розвиток євроколії на території України, завдяки чому ми зможемо відкривати нові пасажирські маршрути та нарощувати транзитний потенціал країни», – наводяться в повідомленні слова голови правління УЗ Євгена Лященка.
Зазначається, що за надані за механізмом CEF EUR42,95 млн буде реалізовано проєкт удосконалення залізничної мережі та розбудову колії 1435 мм для забезпечення технологічної сумісності та підвищення пропускної спроможності залізничної інфраструктури.
Загальний бюджет проєкту становить EUR85,91 млн.
Особливістю програми CEF є співфінансування для реалізації проєктів у розмірі 50%. Аналогічну суму має забезпечити українська сторона.
В УЗ уточнили, що в рамках проєкту вдосконалення залізничної мережі та розвиток колії 1435 мм заплановано проєктування реконструкції споруд залізниці із запровадженням колії 1435 мм на ділянці Чоп – Львів, а також проєктування реконструкції споруд залізниці з будівництвом колії 1435 мм та електрифікацією на ділянці Львів – Чернівці – Вадул – Сірет – держкордон.
Заплановано також розроблення стратегії реконструкції Львівського залізничного вузла з урахуванням перспектив розширення залізничної мережі колії завширшки 1435 мм Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) на території України; проєктування і будівництво колії 1435 мм з електрифікацією на ділянці Павлово-2/Матєвце – Ужгород та електрифікація колії 1435 мм на ділянці Чоп – Ужгород.
Передбачено витрати на експертизу на відповідність вимогам TSI вищезазначених проєктів, а також ділянок Ковель – Ягодин – держкордон і Медика/Мостиська II – Львів (Скнилів), уточнили в УЗ.
CEF (Connecting Europe Facility) – це фонд Європейського Союзу, створений 2014 року для інвестицій у транспортні, енергетичні, цифрові та телекомунікаційні проєкти. Це основний інструмент для фінансування розвитку TEN-T.
Раніше повідомлялося, що в рамках програми CEF Україна отримає грант EUR53 млн на реалізацію чотирьох проєктів.
АТ “Укрзалізниця” (“УЗ”) у січні-червні наростило пасажирські перевезення поїздами далекого сполучення на 23% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,5 млн, повідомила пресслужба компанії.
Згідно з повідомленням компанії в телеграм-каналі в четвер, за зазначений звітний період “УЗ” перевезла на 2,4 млн більше пасажирів, ніж минулого року.
У міжнародному напрямку було перевезено 1,1 млн пасажирів проти 890 тис. за січень-червень минулого року.
При цьому наголошується, що, крім кількісних показників, залізничники фокусувалися і на якісних.
За результатами півріччя загальна вчасність поїздів внутрішнього сполучення становила 92%. Українським залізничникам вдалося втримати цей показник, незважаючи на ворожі обстріли інфраструктури, перебої з електроенергією, що потребували оперативного переходу на дизельну тягу, а також в активний період ремонтів інфраструктури та “ремонтні вікна”, уточнили в “УЗ”, зазначивши, що донизу показники вчасності тягне міжнародне сполучення.
“Перевірки під час перетину кордону нерідко затримують рейси, та й українські поїзди чекають, коли запізнюються міжнародні стикувальні рейси, аби не полишати напризволяще наших пасажирів”, – пояснила компанія.
Показник задоволеності пасажирів рівнем сервісу та роботою поїзних бригад у першому півріччі становив 67%, що на 4% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У швидкісних поїздах цей показник становить 79%. Стабільно найвищим тримається показник задоволеності поїздкою у пасажирок жіночих купе – 88%, зазначається в повідомленні.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-травні 2024 року збільшило обсяг перевезення вантажів на 29,9% – до 75,43 млн тонн проти аналогічного періоду 2023 року.
Водночас, як ідеться в аналітичній записці, підготовленій до засідання Офісу експортерів у п’ятницю, у травні обсяг перевезення зернових вантажів у напрямку портів уперше сягнув рівня, що передував повномасштабному вторгненню. Значно зріс і експорт руди, мінбудматеріалів і цементу.
“Збільшення обсягів перевезень відбувається за рахунок активності експорту вантажів, значною мірою через відкриття морських шляхів. Водночас масовані ракетні обстріли суттєво вплинули на стан енергетичної галузі, певних видів промисловості, транспортної інфраструктури, що позначається на динаміці обсягів перевезень вантажів”, – зазначається в записці.
Обсяг перевезення вантажів “Укрзалізницею” в експортному сполученні в січні-травні збільшився на 56,7% до 37,97 млн тонн. За підсумками п’яти місяців частка експорту вантажів залізничним транспортом зросла майже на 9 відсоткових пунктів – до 50,4% від перевезених різними видами транспорту обсягів. За підсумками п’яти місяців 2023 року вона становила 41,7%.
У травні обсяг перевезення вантажів на експорт зріс на 7,4% проти квітня – до 7,55 млн тонн. У травні 2023 року цей показник збільшився вдвічі (+3,76 млн тонн).
Згідно з основною номенклатурою експортних перевезень у травні перше місце посідали зернові вантажі – 3,28 млн тонн (43,4% у загальному обсязі вантажів перевезених залізницею на експорт у травні), друге місце – руда залізна та марганцева – 2,7 млн тонн (35,8%), третє – чорні метали – 410 тис. тонн (5,5%).
Завдяки роботі Українського морського коридору та поступовому відновленню виробництва на підприємствах гірничо-металургійного комплексу значно зріс експорт залізної та марганцевої руди, зазначили в УЗ.
Крім того, повідомляється, що обсяг перевезення зернових вантажів у напрямку портів у травні вперше досяг рівня, що передував повномасштабному вторгненню. Було перевезено 2,91 млн тонн, що на 0,6% більше порівняно з лютим 2022 року. У напрямку сухопутних переходів перевезено 361,7 тис. тонн – у 5,6 раза більше, ніж у лютому-2022.
Обсяг перевезення зернових вантажів за цей період 2024 року зріс на 38,9% проти аналогічного періоду минулого року – до 16,17 млн тонн. У травні обсяг експорту зернових вантажів становив 3,28 млн тонн – 10,1% більше порівняно з квітнем.
Обсяг перевезення на експорт залізної та марганцевої руди за п’ять місяців 2024 року збільшився у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 15,2 млн тонн. У травні обсяги експорту руди несуттєво зросли проти квітня – на 2,8%, до 2,7 млн тонн. У напрямку морських портів перевезено 1,39 млн тонн (51,6% від обсягу експорту), через сухопутні переходи – 1,3 млн тонн.
Обсяг експорту чорних металів за визначений період зріс на 4% – до 2,02 млн тонн. У травні в експортному сполученні перевезено 414,6 тис. тонн чорних металів – на 1% більше ніж у квітні.
Обсяг експорту чорних металів у напрямку морських портів становив 305,6 тис. тонн (73,7%), через сухопутні переходи – 109 тис. тонн. Зазначається, що в травні-2024 порівняно з травнем-2023 обсяги експорту чорних металів впали на 12,2% (57,6 тис. тонн).
Обсяг експорту рослинної олії за 5 місяців зріс на 20,3% проти аналогічного періоду минулого року – до 770,9 тис. тонн. У травні він становив 195,1 тис. тонн, що на 28,7% більше, ніж у квітні.
Як зазначається, олія експортується переважно через сухопутні переходи, через які на експорт у травні було перевезено 140,4 тис. тонн (72% від загального обсягу), через морські порти – 54,7 тис. тонн. Порівняно з травнем-2023 року в травні-2024 обсяг експорту рослинної олії зріс на 68,6% (+79,4 тис. т).
Експорт мінбудматеріалів зріс до 1,22 млн тонн. У травні зафіксовано найвищий показник обсягу експорту мінбудматеріалів – 358,4 тис. тонн – на 11% більше за квітневий показник.
Експорт цементу за 5 міс. зріс на 40,6% – до 566,5 тис. тонн. У травні було зафіксовано найвищий показник обсягу експорту цементу за останні п’ять років – 151,4 тис. тонн, що на 10,2% більше порівняно з квітнем-2024.
“Уже кілька років поспіль спостерігається тенденція поступового зростання експорту цементу залізничним транспортом. У напрямку ЄС цемент експортується через сухопутні прикордонні переходи”, – зазначили в УЗ.
Загалом експорт через сухопутні переходи за п’ять місяців скоротився на 8,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,33 млн тонн. У травні він становив 2,69 млн тонн (35,6% від загального обсягу експорту), що на 3,6% менше порівняно з квітнем.
При цьому експорт через морські порти зріс у 2,6 раза – до 24,61 млн тонн. У травні він становив 4,86 млн тонн (64,4% від загального обсягу експорту), що на 9,7% більше, ніж у квітні. Основний обсяг вантажів прямував до портів Великої Одеси – 92% і лише 8% – до дунайських портів.
АТ «Укрзалізниця» (УЗ) у травні 2024 року збільшило обсяг пасажирських перевезень на 21% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 2,4 млн пасажирів, повідомила пресслужба УЗ у Телеграм у вівторок.
Згідно з повідомленням, обсяг перевезень у внутрішньому сполученні збільшився минулого місяця на 22% – до 2,2 млн пасажирів, у міжнародному – на 21%, до 200 тис. пасажирів.
Лідером зростання у внутрішньому сполученні в травні став маршрут Київ – Чоп, який зріс на 221%. Це стало результатом розвитку станції Чоп як пересадочного хаба між внутрішніми і міжнародними поїздами, зокрема відкриття альтернативного варіанту подорожі до Будапешта і Відня після запуску поїздів 367/745 Луцьк/Київ – Чоп і 143/146 Чоп – Відень у грудні 2023 року, уточнили в УЗ.
Крім того, зростання на 52% і 66% продемонстрували маршрути Миколаїв – Київ і Київ – Миколаїв, відповідно. Високий попит спостерігався і на маршрутах Київ – Хмельницький – Київ, Київ – Хелм – Київ, Київ – Вінниця – Київ.
Раніше повідомлялося, що з початку року до середини травня УЗ збільшила обсяг перевезення пасажирів у міжнародному напрямку на 27,7% до майже 800 тис. пасажирів і очікує подальшого зростання в літні місяці.
