ТОВ “ТАС Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, завершило січень-червень 2026 року зі збитком у розмірі 87,2 млн грн, що у 2,2 раза більше за аналогічний показник першого півріччя 2025 року.
Згідно з оприлюдненою проміжною звітністю компанії, її чистий дохід скоротився на 44,3% – до 312,7 млн грн.
Компанія отримала валовий збиток в розмірі 5,7 млн грн, тоді як рік тому валовий прибуток становив 48,3 млн грн, а збиток від операційної діяльності подвоївся – до 68,4 млн грн.
Згідно зі звітністю, у другому кварталі поточного року “ТАС ДВМ” отримав 47,6 млн грн збитку, що більш ніж удвічі перевищило збиток у квітні-червні-2025, на тлі падіння чистого доходу на 13% – до 240 млн грн.
Як повідомлялося, у першому кварталі поточного року завод скоротив чистий дохід майже учетверо порівняно з тим самим періодом 2025 року – до 72,73 млн грн, збиток зріс у 2,4 раза, до 39,67 млн грн.
За даними підприємства, у другому кварталі поточного року воно випустило 76 вантажних вагонів, тоді як за той же період минулого року – 202 од. (у першому кварталі відповідно 38 од. та 181 од.), середньорелізаційна ціна вагонів становила 2,348 млн грн (торік – 2,78 млн грн).
Основними клієнтами в Україні були ТОВ “Альфа-Капiтал Божкiвський елеватор”, ТОВ “Овал”, “Укрсилко”, та “ТАС Полтаввагон”.
Загальна сума експорту становила 4,4 млн грн (1,8% обсягу продажів), тоді як у квітні-червні-2025 вона сягнула 222,8 млн грн (80,8%) за рахунок великого контракту на поставку вагонів литовській LTG Cargo.
“У другому кварталi 2026 року вантажна база залiзничної логiстики в Українi мала тенденцiю до зниження, що в свою чергу продовжувало стримувати попит на вантажнi вагони нової побудови”, – зазначається в звіті.
Крім того, серед стримуючих виробництво вагонів в Україні факторів – масованi ракетнi обстрiли, які суттєво вплинули на стан енергетичної галузi, транспортної та припортової iнфраструктури, збiльшення термiну обiгу рухомого складу через нестачу тягового рухомого кладу у “Укрзалiзниці” внаслідок значного зношення.
Завод зазначає у звіті, що вартiсть укладених, але ще не виконаних договорiв (контрактiв) на кiнець звiтного перiоду становить 427,2 млн грн (без ПДВ), а очiкуваний прибуток вiд їх виконання – 19,2 млн грн.
На початок липня поточного року на підприємстві працювало 544 особи (торік 748 осіб).
“ТАС Дніпровагонмаш”, що володіє потужностями для випуску 9 тис. вагонів на рік, за його інформацію, має найширшу номенклатуру вантажних вагонів серед вітчизняних виробників (більше 160 од.), також випускає металоконструкції, вагонні візки, запчастини, обладнання для агросектору.
Як повідомлялось, 2025 року він скоротив випуск вантажних вагонів на 8,6% відносно 2024 року – до 550 од., реалізацію на 8,2%, до 556 од. Підприємство отримало 151,4 млн грн збитку, тоді як у 2024 році чистий прибуток дорівнював 62,2 млн грн, чистий дохід скоротився на 12% – до 1,54 млрд грн.
TAS, ВАГОН, ВИРОБНИЦТВО, ДОХІД, ЗБИТОК
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) підписала контракт на виготовлення ще 92 нових пасажирських вагонів, серед яких 83 будуть купейними з можливістю експлуатації як у форматі купе, так і СВ, а ще дев’ять матимуть безбар’єрні купе, йдеться у повідомленні компанії у середу.
“У межах нового контракту ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” виготовить для “Укрзалізниці” 92 вагони”, – повідомила компанія у Телеграм.
Передбачається, що поставки вагонів здійснюватимуться протягом 2027-2028 років.
У компанії зауважили, що вартість одного купейного вагона становить 68 млн грн, а вагона з безбар’єрним купе – 72 млн грн, водночас закупівля відбуватиметься за кошти, які передбачені у державному бюджеті.
“До виробництва вагонів традиційно буде максимально залучено українські підприємства, які постачають комплектуючі та обладнання”, – йдеться у повідомленні.
“Укразалізниця” також пояснила, що поновлення парку зараз є важливим для компанії, оскільки через постійні російські атаки, пасажирські вагони регулярно зазнають пошкоджень, зокрема, за минулі вихідні було зафіксовано два таких випадки.
“Крім того, частина вагонів поступово вибуває з експлуатації через завершення нормативного строку служби. Нові вагони дозволять забезпечити стабільні перевезення та створити додаткові місця для пасажирів”, – наголосили у компанії.
В “Укрзалізниці” нагадали, що у 2026 році компанія вже отримала 21 новий пасажирський вагон українського виробництва, де до їх виготовлення було залучено 166 українських підприємств, які здійснювали постачання комплектуючих та технологічні рішення.
Загалом “Укрзалізниця” законтрактувала 358 нових пасажирських вагонів, із яких 187 уже перевозять пасажирів.
“Укрзалізниця” продовжує оновлювати рухомий склад, нові пасажирські вагони, виготовлені в Україні, вже поповнили склад поїзда №29/30 Київ – Ужгород, поінформувала УЗ в суботу.
Ці вагони сьогодні одразу вирушать у рейс №4/3 Ужгород – Дніпро, а враховуючи вагони, отримані місяцем раніше, сьогодні на напрямку Київ-Ужгород- Дніпро курсують уже шість нових вагонів, йдеться у повідомленні у телеграм.
Вагони обладнано акумуляторними батареями підвищеної місткості, завдяки яким кондиціонери працюють навіть під час тривалих стоянок у спеку. Також у купе є розетки, столики для пасажирів верхніх полиць, кнопки виклику провідника та сучасне освітлення. Вбиральні облаштовані сповивальними столиками й дитячими сидіннями.
Як зазначається, загалом від початку року УЗ отримала вже 18 нових пасажирських вагонів.
АТ “Укрзалізниця” повідомило про зменшення кількості пасажирських вагонів у поїздах на маршрутах, які користуються меншим попитом, та передислокацію їх на рейси, де є найбільший запит.
“Це дає змогу в умовах дефіциту парку призначати додаткові поїзди та збільшувати кількість вагонів у найбільш затребуваних рейсах”, – йдеться у повідомленні “Укрзалізниці” в Телеграм в п’ятницю.
Зазначається, що незабаром на щоденне курсування буде переведено одразу сім пар поїздів. Зокрема, мова йде про потяг №4/3 Ужгород – Дніпро, №86/85 Львів – Запоріжжя, №128/127 Львів – Кривий Ріг, Запоріжжя, №78/77 Ковель – Одеса, №88/87 Ковель – Дніпро, а також потяги №7/8 Харків – Одеса та №121/122 Миколаїв – Київ.
Серед іншого, компанія відновлює курсування поїзда №143/144 Суми – Рахів. Таким чином рейс з’єднає північну Слобожанщину та Сіверщину із заходом країни й забезпечить пряме сполучення Сум, Білопілля та Конотопа з Вінницею, Хмельницьким, Тернополем, Львовом, Івано-Франківськом, Яремче та Ворохтою.
Крім того, між столицею та Буковиною “Укрзалізниця” призначила додатковий поїзд №227/228 Київ – Чернівці, який курсуватиме через день через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Івано-Франківськ та Коломию. У складі поїзда передбачаються вагони плацкарт, купе та СВ.
“Продаж квитків на призначені рейси відкриватиметься відповідно до дат курсування поїздів. Глибина продажу квитків залежить від конкретного напрямку та становить 20-5 діб до дати відправлення”, – пояснили в компанії.
“Укрзалізниця” (УЗ) з 1 травня переводить у повноцінну роботу сервіс автоматизованого розподілу ремонту вантажних вагонів з метою нівелювання людського фактору, підвищення ефективності використання рухомого складу та скорочення часу простою.
“Фактично, відтепер увесь процес – від планування ремонту до фінальних розрахунків – відбуватиметься онлайн в одній системі”, – зазначає УЗ у Facebook.
Компанія пояснює, що для ремонту вагонів на її потужностях необхідно онлайн пройти три етапи, зокрема вже працюючий етап планування і договору, коли у системі публікується інформація про доступні потужності, тарифи та умови, а власник вагона подає електронну заявку з річним планом ремонтів. Після цього сторони укладають договір онлайн із використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
На другому етапі (формування заявки та ремонт), який запрацював з 1 травня, клієнт здійснює передоплату, подає заявку самостійно, обравши виробничий підрозділ для отримання послуги, після чого вагони направляються на ремонт. Усі роботи виконуються за автоматично сформованою чергою.
На третьому етапі (завершення і розрахунки) після ремонту через систему формуються акти виконаних робіт та необхідні документи з накладанням КЕП. Вони стають доступними в електронному кабінеті замовника, після чого відбувається фінальний розрахунок.
“Тож клієнти отримують повністю цифровий процес без паперових документів: договір, заявки, відстеження ремонту та всі розрахунки – в одному сервісі. Кожному автоматично створюється особовий рахунок, а договори можна продовжувати онлайн”, – резюмується в дописі.
АТ “Укрзалізниця” запустила новий флагманський поїзд “Сакура”, який поєднує Київ та Ужгород та до складу якого увійшли нові вагони, виготовлені в Україні у 2026 році, йдеться у повідомленні Міністерства розвитку громад та територій.
Згідно з релізом Мінрозвитку у вівторок, нові вагони оснащені системами безпеки з камерами спостереження, а також мають низку покращень для пасажирів: акумуляторні батареї, додаткові рішення для подорожей із дітьми, інклюзивні елементи, а також функціональні деталі комфорту в купе.
Новий флагманський поїзд вирушає у перший рейс Київ-Ужгород вже сьогодні, 28 квітня.
“Загалом Японія вже надала Україні допомоги на понад 15 мільярдів доларів – фінансової, гуманітарної та технічної. У межах грантових програм ми координуємо чотири фази екстреного відновлення на суму близько 700 млн доларів і очікуємо підписання наступної фази ще на 40 млн доларів “, – цитуються у релізі слова віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби.
Зазначається, що за сприяння JICA Україна отримала близько 28 тис. тонн рейок виробництва Nippon Steel та десятки одиниць спеціалізованої техніки, що дозволило оновити близько 200 км колій на ключових напрямках.
У Мінрозвитку додали, що 12 вагонів поїзда мають брендування пелюстками сакури.
Крім того, пасажири відповідного поїзда отримають доступ до онлайн-порталу про японську культуру, архітектуру та мистецтво, а також зможуть ознайомитися з елементами японського меню, настільними іграми та спільними українсько-японськими культурними проєктами.
Як повідомлялось, “Укрзалізниця” отримала перші шість нових пасажирських вагонів зі 100, замовлених у 2025 році в ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ).
Загальна вартість контракту становить близько 6,5 млрд грн, а фінансування здійснюється за рахунок державного бюджету.
Передбачається, що поставки триватимуть поетапно до травня 2028 року, а вже до кінця 2026 року будуть готовими 60 таких вагонів.
