Один зі світових лідерів датська транспортно-логістична компанія A. P. Moeller-Maersk AS, яка припинила суднозаходи в Україну з лютого минулого року після повномасштабного російського вторгнення, відновила доставку вантажів клієнтів до українського порту Рені з Констанци (Румунія) баржовим сполученням, йдеться на офіційному сайті компанії.
“Розвиток в Україні залишається у фокусі уваги, а також імплементація рішень для наших клієнтів із погляду забезпечення безпеки”, – ідеться в повідомленні.
Згідно з ним, Maersk запускає нове щотижневе баржеве сполучення з порту Констанца до порту Рені за двома маршрутами – через Констанцу/Дунайський канал і Чорне море з часом транзиту приблизно 1,5 дня.
Повідомляється, що система компанії оновлена і приймає бронювання від клієнтів з доставкою до порту Рені. Їх виконання залежатиме від робочих можливостей за умови оформлення належної документації, включно з юридичним ухваленням положення про Україну щодо наявності ризиків у регіоні.
У компанії порадили звертатися за детальнішою інформацією про доставку вантажів у порт Рені до її місцевих представників.
У четвертому кварталі 2022 року A.P. Moeller-Maersk AS скоротила чистий прибуток на 18,8%, виручку – на 3,7%, що виявилося гіршим за прогнози експертів. Чистий прибуток у жовтні-грудні становив $4,95 млрд проти $6,094 млрд за аналогічний період попереднього року. Виручка знизилася до $17,82 млрд порівняно з $18,506 млрд.
Середня ставка фрахту скоротилася на 3,5% щодо четвертого кварталу 2021 року, обсяг перевезень впав на 14%.
Maersk також зупинила роботу на російському ринку. Усі сервіси в РФ припинили працювати в першому кварталі, у третьому кварталі було закрито угоду з продажу 30,75% акцій компанії Global Ports Investments. Тривав процес продажу залишків активів – двох складів і чотирьох буксирів.
У 2022 році Maersk отримала EBITDA в розмірі $36,81 млрд і EBIT – $30,86 млрд.
Морські порти 2022 року перевалили 59 млн тонн вантажів, забезпечивши 54% експорту з країни, порівняно з показником 2021 року – 153,7 млн тонн – падіння становило 2,6 раза, йдеться в повідомленні Адміністрації морських портів України (АМПУ) у Facebook.
Згідно з ним, на експорт було відвантажено 47,8 млн тонн вантажів, що майже в 2,5 раза менше, ніж у довоєнному 2021 році, тоді як імпортовано майже в 4 рази менше – 6,2 млн тонн.
Уточнюється, що вантажообіг Одеського порту, як порівняти з показниками 2021 року, скоротився з 22,56 млн тонн до 7,69 млн тонн, порту “Південний” – з 53,47 млн тонн до 15,28 млн тонн, “Чорноморськ” – з 25,63 млн тонн до 11,76 млн тонн.
Головним чином українські порти перевалювали зернові вантажі, які забезпечили майже половину в загальному обсязі – 28,8 млн тонн, наливні вантажі склали 4,8 млн тонн.
В АМПУ наголосили на великому значенні угоди про “зернову ініціативу”, яка дала змогу розблокувати роботу портів “Великої Одеси”, і якби не дії Росії, що блокує роботу “зернового коридору”, то показники роботи в рамках угоди могли б бути вищими, зазначається в повідомленні.
Адміністрація уточнила, що з 1 серпня в рамках “зернової ініціативи” на експорт було відправлено 614 суден із 16 млн тонн агропродукції для 40 країн. З Одеського порту – 188 суден із 4,2 млн тонн, із порту “Чорноморськ” – 261 судно з 6,4 млн тонн, з порту “Південний” – 165 суден з 5,5 млн тонн.
Третина суден – 281 з 7,2 млн тонн вантажів прямувала в Азію і трохи менше – 246 суден з 6,8 млн тонн – в Європу, тоді як 87 суден з 2,1 млн тонн вирушили в Африку.
В АМПУ зазначили, що 2022 рік планувався як рік розвитку портової інфраструктури, але війна кардинально змінила плани, і в умовах блокування більшості українських портів, адміністрація сфокусувалася на розвитку транспортної логістики Дунайського регіону.
Як наслідок, обсяги вантажообробки в порту Рені зросли до 6,82 млн тонн із 1,37 млн тонн 2021 року, порту Ізмаїл – до 8,89 млн тонн із 4 млн тонн, Усть-Дунайська – до 785 тис. тонн із 64 тис. тонн, що стало найкращими результатами роботи за всі роки Незалежності.
Домогтися поліпшення результатів вдалося за рахунок розвитку державно-приватного партнерства та максимальної дерегуляції бізнесу, наголошується в повідомленні, а також за рахунок донопоглиблювальних робіт, які були проведені вперше за багато років біля глибоководних причалів Ізмаїл і Рені. Загальний обсяг експлуатаційного допоглиблення в порту Ізмаїл становив – 710 тис. куб. м, порту Рені – 130 тис. куб. м при загальному обсязі 280 тис. куб. м, який планується виконати до кінця II кварталу 2023 року. Донпоглиблювальні роботи виконувалися власними силами АМПУ за участю філії “Днопоглиблювальний флот”.
АМПУ зазначила, що незважаючи на те, що дунайські порти залучили всі наявні потужності для перевалки вантажів, потенціал для розвитку у 2023 році є. Він буде реалізований шляхом модернізації портової інфраструктури, будівництва нових терміналів, продовження донопоглиблювальних робіт і залучення інвестицій.
Три суховантажі з кукурудзою і насінням соняшнику вийшли в п’ятницю з українських портів, повідомляє Спільний координаційний центр (СКЦ).
“2 грудня три судна залишили українські порти, вони перевозять загалом 106 500 тонн зерна та іншої агропродукції в рамках чорноморської зернової ініціативи”, – ідеться в повідомленні.
Судно Aspasia Luck перевозить до Китаю 63 тис. тонн кукурудзи, судно Sea Inspiration доставить до Італії 26,5 тис. тонн кукурудзи. Суховантаж Lady Perla переправить 17 тис. тонн насіння соняшнику в Болгарію.
В українські порти також прямують три судна, які 2 грудня пройшли морським гуманітарним коридором.
“Станом на 2 грудня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованої з трьох українських портів, становить 12 713 836 тонн. Загалом наразі було дозволено рух 1031 судна: 515 на прибуття в українські порти та 516 – на вихід із них”, – зазначається в повідомленні.
“Укрзалізниця” наростила перевезення вантажів залізницею в жовтні до 12,06 млн тонн, що на 0,38 млн тонн, або на 3,3%, більше порівняно з вереснем, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи “УЗ” Валерій Ткачов на нараді з учасниками галузі в середу.
“Зокрема, в експортному сполученні було перевезено 5,2 млн тонн (-0,137 млн тонн, або -0,3% до вересня 2022 року). За період з березня по жовтень 2022 року місячний обсяг перевезення вантажів залізницею зріс з 8,299 млн тонн до 12,06 млн тонн на місяць (зростання +3,7 млн тонн на місяць або +45,3%). Але цей місячний обсяг перевезень, на жаль, значно менший за довоєнний рівень”, – зазначив Ткачов у Facebook.
За його даними, перевезення зернових вантажів у жовтні зросло до 3,6 млн тонн (+197,8 тис. тонн, або 5,8%), цементу – до 288,6 тис. тонн (+21,9 тис. тонн, або 8,2%), вугілля – до 2,2 млн тонн (+18,7 тис. тонн, або 0,8%), мінбудматеріалів – до 1,9 млн тонн (+85,6 тис. тонн, або 4,6%).
Водночас перевезення залізної/марганцевої руди скоротилося до 1,4 млн тонн (-64,4 тис. тонн, або 4,3%), а чорних металів – до 628,5 тис. тонн (-63,8 тис. тонн, або 9,2%), зазначив представник УЗ.
Він також повідомив, що в жовтні черга вагонів у напрямку західних прикордонних переходів скоротилася на 1674 вагони, або 9%: з 18,2 тис. до 16,6 тис. на початок листопада.
Водночас, за словами Ткачова, майже за всіма прикордонними переходами обсяг замовлень значно перевищує їхню пропускну спроможність, тому Центр транспортної логістики (ЦТЛ) змушений застосовувати понижувальні коефіцієнти для узгодження всіх отриманих замовлень від експортерів.
“Наразі всі отримані замовлення від експортерів до 20 числа місяця, що передує перевезенню, опрацьовані ЦТЛ і частково узгоджені іноземними перевізниками та АТ “Укрзалізниця”, – додав Ткачов.
Крім того, деяким іноземним перевізникам тимчасово призупинено узгодження замовлень через наявність великої черги навантажених вагонів, зазначив заступник директора.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) за період 1-21 вересня 2022 року експортувало рекордні з початку російської агресії 2,25 млн тонн зернових вантажів, що на 40,5% перевищує показники всього серпня (1,6 млн тонн), повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов.
“Ми поставили черговий рекорд перевезення вантажів на експорт – 2,25 млн тонн, і це тільки за 21 день вересня. Я думаю, що до кінця місяця ми зможе досягти показника в 2,5 млн тонн, можливо, постараємося перевезти до 3 млн тонн”, – заявив Ткачов під час онлайн-наради з учасниками галузі у четвер.
За його словами, такого зростання компанія досягла завдяки нарощуванню перевезень сільгосппродукції до трьох українських морпортів, розблокованих у рамках Стамбульських зернових домовленостей.
При цьому він уточнив, що до портів для подальших відвантажень до третіх країн доставлено 1,516 тис. тонн сільгосппродукції (за весь серпень майже вдвічі менше – 795 тис. тонн), тоді як через наземні прикордонні переходи на західному кордоні перевезено 732 тис. тонн зерна (у серпні – 805 тис. тонн, -9%).
За його даними, з початку вересня “Укрзалізниця” сумарно завантажила у вагони 1,89 млн. тонн зернових вантажів (за весь серпень – 1,74 млн. тонн), що становить 27,5% загального зануреного обсягу за цей місяць у 6,32 млн. тонн (у серпні на експорт було відвантажено 9,28 млн. тонн).
Представник УЗ також уточнив, що за 1-21 вересня середньодобове навантаження вагонів компанії склало близько 90 тис. тонн (у серпні – 56 тис. тонн), досягнувши рекордних з початку російської агресії показників. Так, 20 вересня у вагони було занурено рекордні за півроку 122 тис. тонн сільгосппродукції, 21 вересня – 101,4 тис. тонн, 19 вересня – 112,8 тис. тонн, 18 вересня – 83,2 тис. тонн.
“Зараз значно зросло і навантаження по мережі, в останні дні ми вантажимо понад 100 тис. тонн/добу. Тобто навантаження по мережі зростає, і це все завдяки відкриття нашого зернового коридору”, – наголосив заступник директора під час наради.
За 21 день вересня “Укрзалізниця” також експортувала через наземні прикордонні переходи та порти 89,7 тис. тонн соняшникової олії, а також 132,7 тис. тонн шротів усіх видів.
Ткачов уточнив, що за вказаний період середня добова обробка вагонів усіх видів на прикордонних переходах просіла на 6% – до 1,731 тис. вагонів порівняно з 1,848 тис. вагонів у середньому за серпень, тоді як передача вагонів-зерновозів становила 536 вагонів/добу, що на 14% більше за середні показники за серпень (469 вагонів-зерновозів на добу).
За його даними, найбільш інтенсивно рух вагонів відбувається через прикордонний перехід “Ізов” – 157 вагонів/добу, “Батєво” – 80 вагонів/добу, “Ягодин” – 48 вагонів/добу, “Вадул-Сірет” – 47 вагонів/добу.
Представник УЗ уточнив, що до 21 вересня сумарна черга вагонів усіх номенклатур на кордоні зменшилася, порівняно з 1 вересня, на 24% (або на 6,64 тис. вагонів) – до 18,96 тис. од. з 25,12 тис. од. При цьому до 21 вересня у черзі перебуває 4,78 тис. вагонів-зерновозів, тоді як 1 вересня ця цифра становила 8,48 тис. вагонів із зерном (-44%, або на 3,69 тис. вагонів).
Ткачов зазначив, що черга при доставці зернових вантажів, якщо підходити за наявності вагонів та добової здачі, приблизно на дев’ять діб очікування.
“При цьому зрозуміло, що у нас є переходи, де ситуація важча, де треба простояти 20 днів, а є місця, де черга відсутня. Загалом ми маємо чергу у 9 діб за наявністю вагонного парку”, – уточнив представник УЗ.
Також він наголосив, що після переорієнтації на початку вересня основного потоку зернових вантажів у напрямку українських морпортів у УЗ з’явилася можливість додатково приймати зернові вантажі для експорту через наземні прикордонні переходи на західних кордонах України.
Сербська експедиторська компанія Pansped готова сприяти налагодженню логістичного маршруту транспортування широкої номенклатури продукції з України до морського порту “Бар” (Чорногорія).
Як зазначається у повідомленні на сайті філії “Центр транспортної логістики” АТ “Укрзалізниця”, загальна потужність порту – приблизно 5 млн тонн на рік, при цьому в середньому використовується близько 50% потужностей.
Порт має такі спеціалізовані термінали: термінал для сухих сипких вантажів (є силос ємністю 30 тис. тонн), термінал для рідких вантажів, RO-RO та генеральні вантажі/контейнерний термінал.
Довжина оперативної берегової лінії порту “Бар” становить 554 м, глибина води до 14 м, площа відкритого складу – 5 га. Для перевалки використовуються три перевантажувальні мости вантажопідйомністю по 12 тонн кожен і мобільні портові крани, перевірена осадка 12,8 м.
“За інформацією представника сербської експедиторської компанії Pansped, компанія готова сприяти налагодженню логістичного маршруту транспортування широкої номенклатури продукції з України до порту “Бар”. Компанія також може за необхідності задіяти вільні вагони Сербської залізниці”, – наголошується в повідомленні.
