Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук 9-10 липня з робочим візитом перебуватиме в Латвійській Республіці, повідомляє прес-служба українського парламенту.
“Головна мета візиту – досягнення міжнародного консенсусу щодо шляху України до НАТО напередодні Вільнюського саміту Альянсу, посилення допомоги Україні у протидії агресору, підтримка на шляху європейської інтеграції”, – наголошується в повідомленні.
У Ризі Стефанчук візьме участь у Саміті глав парламентів Латвії, Литви, Естонії, Сейму Республіки Польща та України. Ця зустріч стане останнім парламентським заходом високого рівня напередодні саміту НАТО, який відбудеться 11 липня у Вільнюсі.
Програма візиту також передбачає зустрічі з новообраним президентом Латвійської Республіки Едгарсом Рінкевічсом, експрезидентом Егілсом Левітсом, а також – переговори зі спікером Сейму Латвійської Республіки Едвардсом Смілтенсом і прем’єр-міністром Крішьянісом Каріньшем.
Верховна Рада ухвалила закон №8401, один із важливих структурних маяків програми з МВФ, про скасування 2% єдиного податку (ЄП) з 1 серпня і повернення документальних перевірок і контролю РРО, повідомив перший заступник голови профільного комітету Ради Ярослав Железняк.
Він повідомив у Телеграм, що за закон у цілому проголосували 239 народних депутатів.
За його словами, закон передбачає, що платник 2% ЄП матиме право подати заяву про відмову від застосування 2% ЄП і вказати, на яку систему оподаткування він бажає перейти. Без подання такої заяви, а також якщо в заяві платник не зазначить бажану систему, він буде автоматично повернутий на систему, на якій перебував до обрання 2% ЄП.
Також автоматично вважатимуться платниками ЄП третьої групи зі ставкою 5% новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації обрали 2% ЄП.
Як зазначив Железняк, закон автоматично відновлює права та обов’язки платника ПДВ для тих суб’єктів, у кого реєстрацію платником ПДВ було призупинено, та надає платникам, які у 2023 році перейшли з 2% ЄП на загальну систему, право перейти повторно у 2023 році на спрощену систему на власний вибір шляхом подання заяви. При цьому, у разі подання заяви до 1 вересня 2023 року, такий платник вважатиметься платником ЄП з 1 серпня 2023 року.
Законопроєктом з 1 серпня частково скасовується чинний мораторій на проведення перевірок для підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, пальне), грального бізнесу та фінансових послуг, повідомив також депутат.
Водночас, вказав він, 1 жовтня повертається відповідальність за порушення у сфері застосування РРО. Виняток збережено тільки для прифронтових територій, але не для торгівлі підакцизними товарами.
Железняк уточнив, що “технічний борг” (що виник з 1 квітня 2022 року до 31 липня 2023 року в електронному кабінеті) не враховуватимуть під час визначення можливості платника продовжувати перебування на спрощеній системі.
У кінцевій редакції ухваленого закону, зауважив депутат, передбачено збереження права добровільної сплати ЄП та ЄСВ для прифронтових територій (зокрема територій можливих бойових дій) та надання можливості ФОПам-платникам ЄП без ПДВ зазначати в розрахункових документах назви товарів (послуг) за спрощеною формою.
Встановлено також норму, що для передачі юридичними особами товарів для сил оборони не потрібно затвердженого переліку КМУ, додав Железняк.
Як уточнив голова фінкомітету ВР Данило Гетманцев, законопроєктом з 1 серпня частково скасовується чинний мораторій на проведення перевірок для підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, пальне), грального бізнесу і фінпослуг, а також до кінця воєнного стану в разі, якщо платник сплатить нараховану за результатами перевірки суму податків або ЄСВ протягом 30 днів, то він звільняється від штрафів і пені, нарахованих на таку суму.
Голова комітету уточнив, що з 1 серпня 2023 року і до кінця воєнного стану встановлюється мораторій на проведення документальних перевірок зі сплати ЄСВ.
Водночас платники податків звільняються від відповідальності за порушення у сфері сплати ЄСВ, вчинені від початку воєнного стану і до 1 серпня 2023 року, а до платників податків на прифронтових територіях (зокрема, на територіях можливих бойових дій) не вживатимуться заходи з погашення податкового боргу.
Гетманцев додав, що “технічний борг” (що виник із 1 квітня 2022 року до 31 липня 2023 року в електронному кабінеті) не враховуватимуть під час визначення можливості платника продовжувати перебування на спрощеній системі.
У кінцевій редакції ухваленого законопроєкту передбачається збереження права добровільної сплати єдиного податку та ЄСВ для прифронтових територій (зокрема територій можливих бойових дій) і надання можливості ФОП-платникам єдиного податку без ПДВ зазначати в розрахункових документах назви товарів (послуг) за спрощеною формою.
Як повідомлялося, законопроєкт №8401 Рада ухвалила в першому читанні напередодні завершення роботи місії МВФ щодо першого перегляду програми EFF – 29 травня. Тоді його підтримала мінімально необхідна кількість депутатів – 226. У рамках програми розширеного фінансування EFF c МВФ передбачалося, що він набуде чинності з 1 липня, але у зв’язку із затягуванням розгляду фінкомітет Ради запропонував перенести його набуття чинності на 1 серпня.
Після опрацювання майже 2 тис. правок тижнем раніше фінкомітет рекомендував народним депутатам підтримати законопроєкт у цілому, вперше пом’якшивши критерії відбору компаній для документальних перевірок.
Представники МВФ 29 червня після виділення Україні другого траншу $890 млн заявили, що Фонд погодився відкласти виконання цього структурного маяка на місяць, проте він залишається одним із ключових у програмі.
Верховна Рада підтримала в другому читанні та в цілому законопроєкт №5762 про спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Закон має привести чинне законодавство у сфері виробництва та обігу спиртних напоїв і дистилятів у відповідність до вимог ЄС, а також пом’якшити регулювання в цій сфері для суб’єктів малого підприємництва”, – написав він у четвер у Telegram.
У законі № 5762 “Про внесення змін до ПКУ та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва” подано визначення малих виробників дистилятів і вимоги до їхньої матеріально-технічної бази.
Малим виробникам дистилятів дозволяється подавати звіти про обсяги виробленої та реалізованої продукції щокварталу (замість щомісяця), а також знижено штрафи за неподання або неправильне подання такої звітності з 17 500 до 1 020 грн.
Документом знижено вартість ліцензії на оптову торгівлю спиртними напоями для малих виробників дистилятів з 500 тис. грн до 30 тис. грн, дозволено використання всіх спиртових дистилятів, похідних із сільськогосподарської продукції, для виробництва алкогольних напоїв.
Законом скасовується обов’язкова сертифікація спирту, дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, пояснив голова фінансового парламентського комітету.
Верховна Рада підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №8401 про скасування з 1 липня 2023 року єдиного податку 2% та інших пільг для підприємців, який є однією з умов співробітництва з МВФ і затягування якого викликало занепокоєння.
Згідно з інформацією на сайті Ради, за ухвалення зазначеного законопроєкту проголосували 227 народних депутатів за необхідного мінімуму 226 голосів.
“Ухвалення законопроєкту сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2023 році на суму близько 10 млрд грн”, – прокоментував рішення парламенту міністр фінансів Сергій Марченко.
Згідно з опублікованою інформацією, законопроєктом пропонується скасувати можливість для ФОП і юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку в розмірі 2% від суми доходу і відновити сплату єдиного податку для І та ІІ груп ФОП.
Законопроєкт передбачає відновлення документальних перевірок, однак під час дії воєнного стану вони проводитимуться за наявності безпечного доступу до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження госпдіяльності та/або є об’єктами оподаткування, а також документів та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням і сплатою податків, зборів.
У міністерстві зазначили, що пропонується відновити застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове держсоцстрахування та порядку використання РРО/ПРРО і відновити перебіг строків, визначених податковим законодавством.
Марченко наголосив, що законопроєкт не передбачає підвищення податків і не запроваджує нових ставок податків, а норми спрямовані насамперед на повернення податкового законодавства в довоєнний стан.
Закон, як передбачається, набуде чинності з 1 липня 2023 року – так передбачено домовленостями з МВФ.
Як повідомлялося раніше, цей законопроєкт є одним із 19 структурних маяків чотирирічної програми розширеного фінансування EFF для України на $15,6 млрд, яку рада директорів МВФ затвердила 31 березня.
Плановий графік програми передбачає виділення Україні після першого траншу трьох траншів по SDR664 млн ($893 млн) у середині червня і жовтня цього року та наприкінці лютого наступного року за результатами першого, другого і третього перегляду, коли оцінюють виконання зобов’язань терміном на кінець квітня, червня і грудня цього року відповідно.
Наразі місія МВФ щодо першого перегляду програми працює у Відні. Її результати можуть бути вже до кінця травня.
Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №5655 про реформування сфери містобудування, який передбачає, зокрема, введення уповноважених осіб містобудівного контролю та страхування їхньої відповідальності.
Відповідний законопроєкт на засіданні у вівторок отримав 228 голосів, повідомив народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”) у Телеграм-каналі.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, він передбачає удосконалення питань щодо розроблення проєктної документації на будівництво та її експертизи, запровадження держреєстрації права на виконання будівельних робіт із використанням реєстру буддіяльності держреєстраторами, нотаріусами. Крім того, скасовується отримання дозвільної документації для отримання такого права.
Документ вводить поняття уповноважених осіб містконтролю, які підлягають реєстрації та страхуванню. Замовник будівництва зможе самостійно обрати орган містобудівного контролю. Також передбачається створення Містобудівної палати як консультативно-дорадчого органу при профільному міністерстві.
Органи місцевого самоврядування отримають функції нагляду за самовільним будівництвом.
Як повідомлялося, Верховна Рада 1 липня 2021 року ухвалила за основу в першому читанні законопроєкт №5655. Пізніше 1 грудня 2022 року законопроєкт було знято з розгляду парламентом. На його доопрацюванні наполягали Асоціація міст України, мери міст, Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), Міністерство культури та інформполітики, Національна спілка архітекторів України.
Верховна Рада схвалила в першому читанні зміни до Закону про держбюджет-2022, якими знову дозволила державному дорожньому фонду спрямовувати кошти на дорожнє будівництво, тоді як на сьогодні вони можуть йти тільки на військові потреби і виплату боргів.
Як йдеться в повідомленні на сайті парламенту, за відповідний законопроєкт №7669 проголосував у вівторок 241 народний депутат за необхідного мінімуму в 226 голосів, представники фракцій “Європейська Солідарність”, “Голос” і “Батьківщина” не голосували, утрималися або голосували проти.
“Щоб відновити зруйновані під час бойових дій дороги і мости, потрібні гроші. Наразі кошти дорожнього фонду спрямовуються передусім на виконання боргових зобов’язань. Законопроєкт, який сьогодні підтримала Рада за основу, повертає гроші за призначенням – в дорожній фонд на дороги”, – прокоментував це рішення голова бюджетного комітету Ради Юрій Арістов на своїй сторінці в Facebook.
За його словами, щонайменше 65 мостів між населеними пунктами потребують негайного відновлення, оскільки існує велика проблема з доставкою вантажів, зокрема гуманітарних. Крім того, сильно пошкоджені дороги в Чернігівській, Харківській, Волинській, Житомирській, Запорізькій та Київській областях.
“Коротше, відкривають можливість знову будувати дороги замість відправити гроші на армію”, – написав у телеграм-каналі депутат Ярослав Железняк з фракції “Голос”, що проголосував проти.
Крім того, в першому читанні Рада проголосувала за законопроєкт (№7668) про відновлення акцизів на паливо, які є основним джерелом наповнення дорожнього фонду.
