Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав розпорядження про допуск журналістів до будівлі парламенту в умовах дії воєнного стану.
Як повідомила прес-служба Апарату Верховної Ради, згідно з розпорядженням представники ЗМІ можуть висвітлювати діяльність парламенту безпосередньо в приміщенні законодавчого органу.
Розпорядження затверджує положення “Про акредитацію медіа при Верховній Раді України дев’ятого скликання на період дії воєнного стану в Україні”.
Стефанчук і керівник апарату парламенту В’ячеслав Штучний зустрілися з журналістами та поінформували їх про особливості роботи медіа у пресцентрі Верховної Ради, зокрема, про дії під час оголошення повітряної тривоги. Представникам медіа показали найпростіше укриття будівлі парламенту, куди вони будуть зобов’язані спускатися під час повітряної тривоги.
За словами Стефанчука, незважаючи на обмеження під час воєнного стану, важливо, щоб журналісти мали можливість висвітлювати діяльність законодавчого органу. Він також поінформував, що, з огляду на необхідність дотримання вимог безпеки, у пресцентрі можуть працювати максимально 30 осіб.
Робоча група при комітеті Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики розглянула законопроєкт про підвищення акцизів на тютюн, який готують до розгляду парламенту в другому читанні, повідомив голова парламентського комітету Данило Гетманцев.
“Законопроєкт однозначно своєчасний і буде підтриманий ВР. Водночас є питання, які мають бути розглянуті в другому читанні. Усвідомлено депутатами в залі. Серед них графік підвищення ставок акцизу, їхній розмір за окремими позиціями та підвищення адвалорної ставки”, – написав він у Telegram у понеділок.
Крім того, до тексту законопроєкту щодо підвищення акцизів на тютюнові вироби, за інформацією Гетманцева, є ще кілька технічних питань. Щодо них депутати мають намір знайти консенсус на рівні парламентського комітету.
Гетманцев також повідомив, що ухвалений 2020 року законопроєкт про введення акцизу на тютюновмісні вироби для електричного нагріву (ТВЕН) допоміг державі отримати на сьогодні 22,5 млрд грн.
“Хороший результат”, – резюмував голова фінансового комітету.
Як повідомлялося, Європейська бізнес-асоціація виступає категорично проти внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби (законопроєкт №11090), який розглядають у зв’язку з вимогами Директиви Ради ЄС щодо структури та ставок акцизів, що застосовуються до тютюнових виробів.
Перегляд ставок акцизного податку на тютюнові вироби вже з 1 липня 2024 року не відповідає принципу стабільності податкового законодавства, стверджують в ЄБА.
Експерти звернули увагу на те, що на 2024-2027 роки заплановано підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби – на 20% щорічно. Однак законопроєктом №11090 пропонується підвищувати зазначені ставки нерівномірно. Наприклад, пропонується підвищити розмір ставки акцизного податку на цигарки у 2025 році майже на 23,5%, а у 2026 та 2027 роках – приблизно на 5% щороку. На думку представників бізнесу, застосування такого підходу спричинить шоковий ефект на ринку 2025 року.
Водночас компанії-члени асоціації підтримують диференціацію графіка підвищення ставок акцизного податку на цигарки та тютюнові вироби для електронного нагріву за допомогою підігрівача з електронним керуванням протягом 2024-2027 років.
Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт №9083, який передбачає дерегуляцію та детінізацію ринку торгівлі уживаними транспортними засобами, повідомив голова комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“ВРУ прийняла за основу законопроєкт №9083, ініціатором якого я є”, – написав він у Телеграм-каналі у вівторок.
Гетманцев нагадав, що ринок уживаних авто до війни становив 1,7 млн авто на рік, у 2023 році – 780 тис.
“Цього року очікуємо 1,5 млн і тільки 2,5% від цього продаються в білу. Від продажу автомобіля в “білу” держава отримує в середньому 19,8 тис. грн. Від продажу в “чорну” – 0″, – написав він.
Водночас голова парламентського комітету нагадує, що для роботи “білого” ринку є перешкода – вимога додаткової реєстрації авто на посередника “з купою непотрібних довідок”.
“Скасування безглуздої державної реєстрації старих автомобілів організацією-торговцем на себе, навіть якщо вона їх купує як товар для подальшого перепродажу, стане запорукою для виведення з тіні ринку, розширення діяльності “білих” автотрейдерів і ліквідації схем, за якими бюджет недоотримує податки”, – прокоментував законопроєкт Гетманцев.
Як повідомлялося, законопроєкт №9063 про скасування держреєстрації старих автомобілів на торговельні організації, які скуповують їх як товар для подальшої реалізації, зареєстровано в Раді 6 березня 2023 року.
Серед його співавторів – Гетманцев, нардепи Ярослав Железняк (фракція “Голос”), Мар’яна Безугла, Євген Брагар (“Слуга народу”), Дмитро Разумков (позафракційний).
Офіційні автоімпортери та дилери зазначали, що дерегуляція ринку торгівлі б/в авто не призведе до зростання цін на них, оскільки офіційний ринок диктує ціни і ніхто не платитиме більше, ніж коштує автомобіль.
Верховна Рада легалізувала медичний канабіс і надала можливість використовувати медичні препарати, що містять коноплі (Cannabis) для лікування онкологічних захворювань і посттравматичних стресових розладів. За законопроєкт №7457 про регулювання обігу рослин роду конопель (Cannabis) у медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань і посттравматичних стресових розладів, отриманих унаслідок воєн, проголосували в цілому 248 народних депутатів на пленарному засіданні Верховної Ради в четвер.
Законопроєкт створює нормативні умови для законного обмеженого обігу та використання канабісу, його смоли, екстрактів і настоянок у медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності.
Закон набуває чинності через півроку після його оприлюднення.
ВЕРХОВНА РАДА, лікування онкологічних захворювань, МЕДИЧНИЙ КАНАБІС
Верховна Рада призначила народного депутата Ярослава Юрчишина (фракція “Голос”) на посаду голови комітету з питань свободи слова.
Ухвалення відповідного проекту постанови №10296 підтримали 247 народних депутатів на пленарному засіданні в суботу, повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк.
Як повідомлялося, 20 вересня Верховна Рада відкликала народного депутата Нестора Шуфрича (група “Платформа за життя і мир”) з посади голови парламентського комітету з питань свободи слова.
Печерський райсуд Києва 15 вересня обрав для Шуфрича запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без права внесення застави. Депутата обвинувачують у державній зраді. Його взято під варту безпосередньо в залі суду.
Нестор Шуфрич – народний депутат кількох скликань Верховної Ради України (починаючи з третього), зокрема, від політсил “Партія регіонів” (2012 рік) і “Опозиційний блок” (2014 рік). 16 січня 2014 року голосував за диктаторські закони.
У 2019 році був обраний народним депутатом дев’ятого скликання Верховної Ради від нині забороненої судом партії “Опозиційна платформа – За життя” (ОПЗЖ) під номером 7 у списку як член партії. Був членом однойменної фракції (до її офіційної ліквідації в парламенті, після чого увійшов у депутатську групу “Платформа за життя і мир”, що складається з членів колишньої “ОПЗЖ”).
ВЕРХОВНА РАДА, Нестор Шуфрич, ОПЗЖ, фракція "Голос", Ярослав Железняк, Ярослав Юрчишин
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук 9-10 липня з робочим візитом перебуватиме в Латвійській Республіці, повідомляє прес-служба українського парламенту.
“Головна мета візиту – досягнення міжнародного консенсусу щодо шляху України до НАТО напередодні Вільнюського саміту Альянсу, посилення допомоги Україні у протидії агресору, підтримка на шляху європейської інтеграції”, – наголошується в повідомленні.
У Ризі Стефанчук візьме участь у Саміті глав парламентів Латвії, Литви, Естонії, Сейму Республіки Польща та України. Ця зустріч стане останнім парламентським заходом високого рівня напередодні саміту НАТО, який відбудеться 11 липня у Вільнюсі.
Програма візиту також передбачає зустрічі з новообраним президентом Латвійської Республіки Едгарсом Рінкевічсом, експрезидентом Егілсом Левітсом, а також – переговори зі спікером Сейму Латвійської Республіки Едвардсом Смілтенсом і прем’єр-міністром Крішьянісом Каріньшем.
