Верховна Рада планує вдосконалити систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером “112”.
Відповідний законопроєкт №7581 “Про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112” народні депутати прийняли за основу на пленарному засіданні парламенту, повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у фейсбуці.
Законопроєкт дає визначення, зокрема, таким поняттям, як екстрена комунікація – зв’язок за допомогою електронних комунікацій між кінцевим користувачем, комунікаційним центром “Служба 112” або оперативно-диспетчерськими службами; екстрена служба – служба, яка забезпечує організацію надання екстреної допомоги населенню (оперативно-рятувальна служба цивільного захисту – 101, поліція – 102, екстрена медична допомога – 103, аварійна служба газу – 104); “Система 112” – сукупність визначених цим законом суб’єктів, які забезпечують організацію надання екстреної допомоги населенню за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних комунікаційних мереж, програмних, технічних та інших засобів.
Відповідно до запропонованих змін, до суб’єктів “Системи 112” належать “Служба 112”, оперативно-диспетчерські служби та підрозділи екстреної допомоги населенню.
Законопроєкт пропонує для екстрених комунікацій використовувати єдиний телефонний номер 112 та телефонні номери екстрених служб – 101, 102, 103 та 104.
Законопроєкт обговорює, що інформація про екстрену комунікацію, кінцевого користувача, який її здійснив, та інші дані зберігаються в інформаційно-комунікаційній “Системі 112” протягом п’яти років.
У Верховній Раді зареєстровано проект постанови про затвердження рішення Ради нацбезпеки та оборони України від 5 серпня щодо запровадження санкцій проти Росії.
Відповідний документ 7640 від 6 серпня 2022 року оприлюднено на сайті Ради. Згідно з карткою проекту, на даний момент документ направлено на розгляд профільного комітету.
Документ передбачає затвердження рішення РНБО від 5 серпня, яке містить перелік економічних обмежень, які запроваджуються проти РФ (держави-агресора) на 10 років.
До зазначеного переліку входять:
1) заборона на виведення капіталу за межі України на користь РФ, фізичних та юридичних осіб, створених та функціонуючих за законами РФ, а також юридичних осіб, частина акцій яких належить РФ, російським компаніям чи громадянам РФ
2) зупинення спеціальних дозволів на користування українськими надрами особам, пов’язаним з РФ,
3) заборона на участь у приватизації, оренді українського держмайна особам, пов’язаним із державою-агресором.
4) заборона здійснення громадських закупівель товарів, вироблених РФ, і навіть товарів, робіт і послуг в осіб, що з РФ (крім товарів, робіт і послуг необхідні обслуговування російських товарів придбаних до запровадження санкций);
5) заборона на захід в українські територіальні води та порти для невійськових кораблів під російськими прапорами або належать компанія, пов’язаними з РФ, заборона на здійснення польотів в Україну з РФ літаками, пов’язаними з російськими компаніями або зареєстрованими в реєстрах РФ;
6) заборона купівлю цінних паперів, емітентами яких є особи, пов’язані з державою-агресором;
7) заборона видачу дозволів, ліцензій Нацбанку здійснення інвестицій у РФ; припинення видачі готівки за картками, виданими компаніями, які пов’язані з державою-агресором.
9) заборона на передачу технологій, прав на об’єкти інтелектуальної власності особам, пов’язаним із РФ;
10) заборона на придбання у власність земельних ділянок особам, пов’язаним із державою-агресором.
При цьому зазначені обмеження не поширюються на громадян РФ, які проживають на території України на законних підставах та компанії, створені та функціонують за українським законодавством громадянами РФ, які перебувають в Україні на законних підставах.
Згадані обмеження проти РФ було запропоновано Раді нацбезпеки та оборони України Кабінетом міністрів у березні поточного року.
Таким чином РНБО підтримала розпорядження Кабміну від 22 березня 2022 р № 245-р “Про внесення пропозицій щодо застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Російської Федерації”.
Верховна Рада має намір дозволити примусове вилучення майна під час війни.
Відповідний законопроект № 7605 “Про внесення змін до деяких законів щодо оптимізації деяких питань примусового відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму військового стану” народні депутати підтримали у першому читанні (256 голосів “за”) на пленарному засіданні у п’ятницю, повідомив парламентарій Ярослав (фракція “Голос”) у Телеграмі.
Законопроект пропонує дозволити примусово вилучати обладнання, яке може використовуватись для діяльності оборонно-промислового комплексу. Такі дії здійснюються на підставі рішення Ради національної безпеки та оборони України на пропозицію погоджену з обласною військовою адміністрацією.
Документ передбачає, що компенсація відчуженого майна здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (протягом 5 наступних бюджетних періодів).
Відповідно до законопроекту, рухоме та нерухоме майно може бути передано до управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).
Верховна Рада ухвалила законопроект №3637 про віртуальні активи в другому читанні в середу, його підтримали 276 народних депутатів.
Як зазначив віце-прем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Telegram, наразі щоденний обіг віртуальних активів в Україні становить 1 млрд грн, але все це перебуває в тіні. Через це міжнародні біржі не можуть заходити в Україну. З жодної операції з віртуальними активами не платяться податки.
“Завдяки (ухваленому – ІФ) закону це врегулюється. Буде створено вигідні умови, які дадуть змогу компаніям реєструватися в Україні, а не за кордоном. Бюджет отримуватиме податки, а підприємці відчуватимуть себе захищеними. Загалом кілька країн у світі легалізували криптоактиви – Німеччина, Люксембург, Сінгапур. Україна буде однією з них”, – наголосив він.
“Тепер віртуальні активи стали об’єктом цивільних прав, об’єктом цивільного обігу. Однак попереду багато роботи. Протягом року ми маємо внести зміни до Цивільного кодексу і, звісно… до кодексу податкового, розробити підзаконні акти”, – прокоментував голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
