Верховна Рада підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №8401 про скасування з 1 липня 2023 року єдиного податку 2% та інших пільг для підприємців, який є однією з умов співробітництва з МВФ і затягування якого викликало занепокоєння.
Згідно з інформацією на сайті Ради, за ухвалення зазначеного законопроєкту проголосували 227 народних депутатів за необхідного мінімуму 226 голосів.
“Ухвалення законопроєкту сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2023 році на суму близько 10 млрд грн”, – прокоментував рішення парламенту міністр фінансів Сергій Марченко.
Згідно з опублікованою інформацією, законопроєктом пропонується скасувати можливість для ФОП і юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку в розмірі 2% від суми доходу і відновити сплату єдиного податку для І та ІІ груп ФОП.
Законопроєкт передбачає відновлення документальних перевірок, однак під час дії воєнного стану вони проводитимуться за наявності безпечного доступу до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження госпдіяльності та/або є об’єктами оподаткування, а також документів та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням і сплатою податків, зборів.
У міністерстві зазначили, що пропонується відновити застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове держсоцстрахування та порядку використання РРО/ПРРО і відновити перебіг строків, визначених податковим законодавством.
Марченко наголосив, що законопроєкт не передбачає підвищення податків і не запроваджує нових ставок податків, а норми спрямовані насамперед на повернення податкового законодавства в довоєнний стан.
Закон, як передбачається, набуде чинності з 1 липня 2023 року – так передбачено домовленостями з МВФ.
Як повідомлялося раніше, цей законопроєкт є одним із 19 структурних маяків чотирирічної програми розширеного фінансування EFF для України на $15,6 млрд, яку рада директорів МВФ затвердила 31 березня.
Плановий графік програми передбачає виділення Україні після першого траншу трьох траншів по SDR664 млн ($893 млн) у середині червня і жовтня цього року та наприкінці лютого наступного року за результатами першого, другого і третього перегляду, коли оцінюють виконання зобов’язань терміном на кінець квітня, червня і грудня цього року відповідно.
Наразі місія МВФ щодо першого перегляду програми працює у Відні. Її результати можуть бути вже до кінця травня.
Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №5655 про реформування сфери містобудування, який передбачає, зокрема, введення уповноважених осіб містобудівного контролю та страхування їхньої відповідальності.
Відповідний законопроєкт на засіданні у вівторок отримав 228 голосів, повідомив народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”) у Телеграм-каналі.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, він передбачає удосконалення питань щодо розроблення проєктної документації на будівництво та її експертизи, запровадження держреєстрації права на виконання будівельних робіт із використанням реєстру буддіяльності держреєстраторами, нотаріусами. Крім того, скасовується отримання дозвільної документації для отримання такого права.
Документ вводить поняття уповноважених осіб містконтролю, які підлягають реєстрації та страхуванню. Замовник будівництва зможе самостійно обрати орган містобудівного контролю. Також передбачається створення Містобудівної палати як консультативно-дорадчого органу при профільному міністерстві.
Органи місцевого самоврядування отримають функції нагляду за самовільним будівництвом.
Як повідомлялося, Верховна Рада 1 липня 2021 року ухвалила за основу в першому читанні законопроєкт №5655. Пізніше 1 грудня 2022 року законопроєкт було знято з розгляду парламентом. На його доопрацюванні наполягали Асоціація міст України, мери міст, Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), Міністерство культури та інформполітики, Національна спілка архітекторів України.
Верховна Рада схвалила в першому читанні зміни до Закону про держбюджет-2022, якими знову дозволила державному дорожньому фонду спрямовувати кошти на дорожнє будівництво, тоді як на сьогодні вони можуть йти тільки на військові потреби і виплату боргів.
Як йдеться в повідомленні на сайті парламенту, за відповідний законопроєкт №7669 проголосував у вівторок 241 народний депутат за необхідного мінімуму в 226 голосів, представники фракцій “Європейська Солідарність”, “Голос” і “Батьківщина” не голосували, утрималися або голосували проти.
“Щоб відновити зруйновані під час бойових дій дороги і мости, потрібні гроші. Наразі кошти дорожнього фонду спрямовуються передусім на виконання боргових зобов’язань. Законопроєкт, який сьогодні підтримала Рада за основу, повертає гроші за призначенням – в дорожній фонд на дороги”, – прокоментував це рішення голова бюджетного комітету Ради Юрій Арістов на своїй сторінці в Facebook.
За його словами, щонайменше 65 мостів між населеними пунктами потребують негайного відновлення, оскільки існує велика проблема з доставкою вантажів, зокрема гуманітарних. Крім того, сильно пошкоджені дороги в Чернігівській, Харківській, Волинській, Житомирській, Запорізькій та Київській областях.
“Коротше, відкривають можливість знову будувати дороги замість відправити гроші на армію”, – написав у телеграм-каналі депутат Ярослав Железняк з фракції “Голос”, що проголосував проти.
Крім того, в першому читанні Рада проголосувала за законопроєкт (№7668) про відновлення акцизів на паливо, які є основним джерелом наповнення дорожнього фонду.
Верховна Рада планує вдосконалити систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером “112”.
Відповідний законопроєкт №7581 “Про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112” народні депутати прийняли за основу на пленарному засіданні парламенту, повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у фейсбуці.
Законопроєкт дає визначення, зокрема, таким поняттям, як екстрена комунікація – зв’язок за допомогою електронних комунікацій між кінцевим користувачем, комунікаційним центром “Служба 112” або оперативно-диспетчерськими службами; екстрена служба – служба, яка забезпечує організацію надання екстреної допомоги населенню (оперативно-рятувальна служба цивільного захисту – 101, поліція – 102, екстрена медична допомога – 103, аварійна служба газу – 104); “Система 112” – сукупність визначених цим законом суб’єктів, які забезпечують організацію надання екстреної допомоги населенню за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних комунікаційних мереж, програмних, технічних та інших засобів.
Відповідно до запропонованих змін, до суб’єктів “Системи 112” належать “Служба 112”, оперативно-диспетчерські служби та підрозділи екстреної допомоги населенню.
Законопроєкт пропонує для екстрених комунікацій використовувати єдиний телефонний номер 112 та телефонні номери екстрених служб – 101, 102, 103 та 104.
Законопроєкт обговорює, що інформація про екстрену комунікацію, кінцевого користувача, який її здійснив, та інші дані зберігаються в інформаційно-комунікаційній “Системі 112” протягом п’яти років.
У Верховній Раді зареєстровано проект постанови про затвердження рішення Ради нацбезпеки та оборони України від 5 серпня щодо запровадження санкцій проти Росії.
Відповідний документ 7640 від 6 серпня 2022 року оприлюднено на сайті Ради. Згідно з карткою проекту, на даний момент документ направлено на розгляд профільного комітету.
Документ передбачає затвердження рішення РНБО від 5 серпня, яке містить перелік економічних обмежень, які запроваджуються проти РФ (держави-агресора) на 10 років.
До зазначеного переліку входять:
1) заборона на виведення капіталу за межі України на користь РФ, фізичних та юридичних осіб, створених та функціонуючих за законами РФ, а також юридичних осіб, частина акцій яких належить РФ, російським компаніям чи громадянам РФ
2) зупинення спеціальних дозволів на користування українськими надрами особам, пов’язаним з РФ,
3) заборона на участь у приватизації, оренді українського держмайна особам, пов’язаним із державою-агресором.
4) заборона здійснення громадських закупівель товарів, вироблених РФ, і навіть товарів, робіт і послуг в осіб, що з РФ (крім товарів, робіт і послуг необхідні обслуговування російських товарів придбаних до запровадження санкций);
5) заборона на захід в українські територіальні води та порти для невійськових кораблів під російськими прапорами або належать компанія, пов’язаними з РФ, заборона на здійснення польотів в Україну з РФ літаками, пов’язаними з російськими компаніями або зареєстрованими в реєстрах РФ;
6) заборона купівлю цінних паперів, емітентами яких є особи, пов’язані з державою-агресором;
7) заборона видачу дозволів, ліцензій Нацбанку здійснення інвестицій у РФ; припинення видачі готівки за картками, виданими компаніями, які пов’язані з державою-агресором.
9) заборона на передачу технологій, прав на об’єкти інтелектуальної власності особам, пов’язаним із РФ;
10) заборона на придбання у власність земельних ділянок особам, пов’язаним із державою-агресором.
При цьому зазначені обмеження не поширюються на громадян РФ, які проживають на території України на законних підставах та компанії, створені та функціонують за українським законодавством громадянами РФ, які перебувають в Україні на законних підставах.
Згадані обмеження проти РФ було запропоновано Раді нацбезпеки та оборони України Кабінетом міністрів у березні поточного року.
Таким чином РНБО підтримала розпорядження Кабміну від 22 березня 2022 р № 245-р “Про внесення пропозицій щодо застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Російської Федерації”.
Верховна Рада має намір дозволити примусове вилучення майна під час війни.
Відповідний законопроект № 7605 “Про внесення змін до деяких законів щодо оптимізації деяких питань примусового відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму військового стану” народні депутати підтримали у першому читанні (256 голосів “за”) на пленарному засіданні у п’ятницю, повідомив парламентарій Ярослав (фракція “Голос”) у Телеграмі.
Законопроект пропонує дозволити примусово вилучати обладнання, яке може використовуватись для діяльності оборонно-промислового комплексу. Такі дії здійснюються на підставі рішення Ради національної безпеки та оборони України на пропозицію погоджену з обласною військовою адміністрацією.
Документ передбачає, що компенсація відчуженого майна здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (протягом 5 наступних бюджетних періодів).
Відповідно до законопроекту, рухоме та нерухоме майно може бути передано до управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).
