Латвія оголосила про внесок в розмірі EUR50 тис. до Українського фонду культурної спадщини (УФКС), повідомила віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
“Це одинадцята країна, яка підтримала Фонд”, – написала вона у Facebook у вівторок.
Український фонд культурної спадщини створено як міжнародний механізм для залучення ресурсів на захист і відновлення української культурної спадщини. Наразі Фонд уже акумулював понад EUR4,3 млн, нагадала Бережна.
“Кошти Українського фонду культурної спадщини спрямовуються на конкретні проєкти – захист, відновлення, збереження української культурної спадщини. Перший підтриманий проєкт – “Мистецький арсенал”, – йдеться у дописі.
Бережна подякувала Латвії за підтримку України, солідарність із українською культурою та готовність вкладати ресурси у її збереження.
Як повідомлялося, в липні 2025 року Мінкультури з партнерами на Конференції з відновлення у Римі (Італія) презентували нові міжнародні інструменти для підтримки української культури: Альянс культурної стійкості, Український фонд культурної спадщини та Team Europe Ukraine.
На початку листопада 2025 року в Копенгагені (Данія) відбулася друга міжнародна конференція “Співпраця заради стійкості”, на якій презентували механізм функціонування Українського фонду культурної спадщини. За результатами конференції Данія, Нідерланди, Польща та Велика Британія заявили, що інвестують EUR3 млн у новостворений Український фонд культспадщини.
Наприкінці січня 2026 року Бережна заявляла, що запуск діяльності УФКС потребує стартового бюджету у розмірі EUR10-15 млн. У червні вона підтвердила, що для повноцінного запуску УФКС потрібно мобілізувати EUR15 млн до кінця 2026 року.
Про свої внески оголосили: Королівство Данія – 10 млн данських крон, Королівство Нідерланди – EUR1 млн, Велика Британія – 200 тис. фунтів стерлінгів, Республіка Польща та Королівство Іспанія – по EUR0,5 млн, Естонська Республіка – EUR20 тис., Латвійська Республіка – EUR50 тис.
Стало відомо, що першим об’єктом, який будуть відновлювати під егідою Українського фонду культурної спадщини, стане зруйнований окупантами Історико-краєзнавчий музей в Іванкові (Київська обл.), де експонувалися картини української художниці Марії Примаченко.
Генеральний секретар «ООН Туризм» (UN Tourism) Шайха Насер Аль-Нувайс під час одноденного візиту 15 серпня висловила підтримку українському народу та оголосила низку міжнародних ініціатив на підтримку туризму в Україні; серед перспективних напрямків розвитку вона назвала медичний туризм, ІТ та цифрові технології, повідомила прес-служба Державного агентства розвитку туризму України (ГАРТ) агентству «Інтерфакс-Україна».
«Україна має використовувати свої сильні сторони, такі як, наприклад, медичний туризм, ІТ та цифрові технології, і саме вони дають можливість мати міцні позиції для залучення іноземних туристів у майбутньому. Об’єднання під одним дахом усіх стейкхолдерів туристичного процесу та держави може дати великий потенціал», – зазначила Шайха Аль-Нувайс, слова якої наведено в повідомленні.
Вона нагадала, що минуло десять років з того часу, як генеральний секретар UN Tourism востаннє відвідував Україну, і цей візит – шанс відновити партнерство «та разом зазирнути в майбутнє».
«Робота з відновлення не може чекати на настання миру. Вона починається вже зараз. ЮНЕСКО та UN Tourism. Культура та туризм. Пліч-о-пліч з Україною. Шлях у майбутнє належить Україні. Але Україна не долатиме його самостійно. UN Tourism буде поруч. І наша робота починається вже зараз», – підкреслила Шайха Аль-Нувайс.
Окрему увагу під час зустрічі з представниками галузі та інноваційно-технологічної спільноти генеральний секретар UN Tourism приділила міжнародній координації та обміну досвідом щодо відновлення туристичних галузей після кризи. Серед потенційних напрямків співпраці – безпека туристичних дестинацій, доступність, безбар’єрність та інклюзивність.
У свою чергу голова ГАРТ Наталія Табака зазначила, що цей візит є свідченням того, що Україна залишається у світовому туристичному інформаційному полі, а її відновлення перебуває у фокусі міжнародного порядку денного.
«Для нас сьогодні туризм насамперед — це збереження та відновлення людей, їхнього емоційного й фізичного здоров’я, зміцнення ідентичності, підтримка громад. І ми дякуємо за підтримку України та за готовність бути поруч у цей історичний для нас час», — зазначила Табака.
Під час візиту UN Tourism оголосила про спеціальну категорію ініціативи UN Tourism «Safe Destinations Challenge» для України. Це технічна підтримка держав-членів у п’яти різних регіонах, одним із яких є Україна. Ініціатива спрямована на пошук інноваційних рішень для безпеки, стійкості та відновлення туристичних дестинацій, особливо після кризових періодів і катастроф, йдеться в повідомленні.
«В умовах повномасштабної війни український туристичний сектор навчився працювати в умовах постійних ризиків — від повітряних тривог і ракетних атак до евакуації, кризових комунікацій та забезпечення безпеки людей. Саме цей широкий досвід може стати основою для нових міжнародних рішень у сфері безпечного та сталого туризму», – зазначила Шайха Аль-Нувайс.
У рамках візиту Генеральний секретар UN Tourism відвідала два об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Софійський собор та Києво-Печерську лавру, де взяла участь у урочистостях з нагоди святкування її 975-річчя.
Також Шайха Аль-Нувайс вручила нагороди переможцям конкурсу ООН Туризм «Найкращі туристичні села України» у 2024 та 2025 роках. Зокрема, Колочавській (Закарпатська область) та Уричській громадам (Львівська область).
Вартість будівельно-монтажних робіт під час спорудження інженерних об’єктів в Україні у червні 2026 року зросла на 24,3% порівняно з червнем минулого року — це найвищий показник серед основних сегментів будівництва. Згідно з даними Державної служби статистики, нежитлове будівництво за той самий період подорожчало на 23,8%, житлове — на 19,2%. У середньому по будівельній галузі зростання склало 23,1%.
Інженерне будівництво лідирувало й за місячною динамікою. У червні порівняно з травнем ціни тут зросли ще на 1,8% проти 1,3% у нежитловому будівництві та 0,8% у житловому.
У другому кварталі 2026 року інженерні будівельно-монтажні роботи коштували на 22,4% більше, ніж у квітні-червні минулого року. Аналогічне зростання — на 22,4% — зафіксовано в нежитловому будівництві, тоді як житлове подорожчало на 18,2%.
Особливо показовою є квартальна динаміка. Порівняно з першим кварталом ціни на інженерні роботи у II кварталі зросли на 12,4%, на нежитлові — на 12%, тоді як у житловому секторі зростання становило лише 0,4%.
На думку власника та директора інженерно-будівельної компанії Rauta Андрія Озейчука, одним із ключових факторів тиску на вартість будівництва залишається дефіцит кваліфікованих працівників.
«Зараз на ринку бракує близько 30% фахівців будівельних спеціальностей», — зазначав Озейчук, коментуючи ситуацію в галузі у лютому 2026 року.
За його даними, нестача персоналу вже призвела до помітного прискорення зростання заробітних плат. Якщо у 2022–2024 роках зарплати в будівництві зростали в середньому приблизно на 15–20% щороку, то у 2025 році темпи зростання сягнули 25–30%. Особливо суттєво зросла оплата праці монолітників — на 50%, геодезистів — на 44%, бетонників — на 38%.
Таким чином, нинішнє зростання вартості будівельних робіт формується не лише під впливом цін на будівельні матеріали та обладнання. Все більшу роль відіграє вартість безпосередньо будівельних робіт та людської праці.
Озейчук також звертав увагу на довгостроковий характер кадрової проблеми. За його словами, професійні навчальні заклади стикаються як з недобором студентів на будівельні спеціальності, так і з їхнім відтоком уже в перші роки навчання.
«У перспективі це може призвести до ще більшого кадрового дефіциту та уповільнити відновлення України», — вважає власник компанії Rauta.
За оцінками компанії, кадровий дефіцит уже змушує будівельний бізнес шукати працівників за межами України, зокрема в Індії, Непалі, Бангладеш та Пакистані.
Зростання вартості інженерного будівництва має для України особливе значення через масштабну потребу у відновленні енергетичної, транспортної, комунальної та іншої критичної інфраструктури. За оцінкою Rauta за підсумками 2025 року, сегмент відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури вже становив близько 20 % українського будівельного ринку.
Тому подальше подорожчання інженерних робіт може безпосередньо впливати на кошториси відновлювальних проєктів. За умови зростання вартості будівельно-монтажних робіт на 20–25 % проєкти, бюджети яких формувалися значно раніше, можуть потребувати додаткового фінансування або перегляду технічних рішень і термінів реалізації.
При цьому саме нежитлове та інфраструктурне будівництво залишаються одними з найактивніших напрямків ринку. У 2025 році основними об’єктами для інвестицій у комерційну нерухомість були складські, виробничі та торговельні будівлі, а найпривабливішими регіонами для нового будівництва — Київська, Львівська та Івано-Франківська області, зазначав Озейчук.
За перше півріччя 2026 року інженерне будівництво подорожчало на 16,1% у річному вираженні, нежитлове — на 16,5%, житлове — на 13,7%.
«Rauta» працює у сфері проектування, будівництва та монтажу будівель і є учасником Європейської асоціації будівельної індустрії. Згідно з даними Єдиного державного реєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
RAUTA, БУДІВНИЦТВО, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, кадр, ОЗЕЙЧУК, ЦІНА
Європейський Союз перерахував додаткові 30 млн євро до Фонду підтримки енергетики України, тим самим збільшивши свій загальний внесок до фонду до 279 млн євро, повідомив перший віце-прем’єр-міністр України — міністр енергетики Денис Шмигаль.
«Кошти, що надходять через цей фінансовий інструмент, допомагають нам відновлювати пошкоджену російськими атаками енергетичну інфраструктуру, закуповувати вкрай необхідне обладнання для наших енергетичних компаній та забезпечувати надійне енергопостачання, насамперед для критичної інфраструктури», – цитує Шмигаля пресслужба Міненерго у Telegram-каналі в суботу.
Як повідомляє «Сербський економіст», з початку повномасштабної війни Сербія надала Україні гуманітарну допомогу на суму приблизно 63 млн євро, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
Близько 10 млн євро з цієї суми було спрямовано на підтримку української енергетики та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Сербія також оголосила про додатковий внесок у розмірі 2 млн євро в рамках програми ПРООН «Green Energy for Ukraine».
Кошти планується використати для встановлення трансформаторного обладнання загальною потужністю 63 МВт для потреб Кривого Рогу. Очікується, що обладнання буде введено в експлуатацію на початку 2027 року.
За словами посла, сербські компанії вже вивчають можливості участі в українських проектах відновлення. Особливий інтерес викликають енергетика, будівництво, виробництво будівельних матеріалів, транспортна інфраструктура та промислова кооперація.
Він наголосив, що відновлення України не слід відкладати до завершення війни, оскільки частину енергетичних та інфраструктурних потреб необхідно вирішувати вже зараз.
Участь сербського бізнесу у великих проєктах поки що перебуває на стадії оцінки можливостей та пошуку конкретних партнерств.
Назарія Волянського призначено директором установи «Агенція регіонального розвитку Київської області» за результатами конкурсного відбору.
Відомості Єдиного державного реєстру містять Волянського як керівника установи з 20 липня. Директора Агенції обирають строком на три роки за рішенням її наглядової ради.
На новій посаді Волянський зосередиться на залученні інвестицій та міжнародної технічної допомоги, розвитку стратегічних партнерств, підтримці громад і бізнесу, а також реалізації проєктів відновлення та економічного розвитку Київської області.
Волянський має понад 10 років досвіду у сферах міжнародної економіки, залучення прямих іноземних інвестицій, взаємодії бізнесу з органами влади та стратегічних комунікацій.
Із січня 2025 року він працював директором із взаємодії з органами державної влади в Україні польської енергетичної групи UNIMOT S.A. У 2024-2025 роках очолював українське представництво Спілки підприємців та роботодавців Польщі ZPP, де займався розвитком українсько-польського економічного співробітництва, налагодженням ділових контактів і підтримкою виходу українських компаній на польський та інші європейські ринки.
У 2023 році Волянський обіймав посаду начальника управління міжнародних відносин та комунікацій урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest. У 2021-2023 роках працював директором із корпоративних комунікацій Торгово-промислової палати України.
Також він був автором і ведучим телевізійного проєкту «Ексклюзив з Назарієм Волянським» на телеканалі «Рада», радником керівництва Асоціації «Український ядерний форум» та технологічної компанії FRDM Group. У жовтні 2025 року його призначили керівником із розвитку та представником Національної асоціації лобістів України у Польщі.
Волянський здобув ступінь магістра журналістики у Львівському національному університеті імені Івана Франка, навчався за програмою міжнародної економіки та економічних відносин у Київському інституті міжнародних відносин і пройшов програму підготовки фахівців із залучення прямих іноземних інвестицій у Møller Institute Кембриджського університету.
Агенція регіонального розвитку Київської області була зареєстрована 12 червня 2018 року. Її засновниками виступили Київська обласна державна адміністрація, Київська обласна рада, Київська обласна торгово-промислова палата, Білоцерківський національний аграрний університет і громадська організація «Товариство дослідників України».
Основне завдання Агенції – сприяння економічному розвитку Київщини та координація взаємодії між інвесторами, бізнесом, територіальними громадами і державними органами. Установа супроводжує інвестиційні проєкти, допомагає реєструвати індустріальні парки, готувати грантові заявки, підбирати земельні ділянки та виробничі приміщення, розробляти бізнес-моделі й стратегії розвитку громад.
Серед проєктів Агенції – європейська програма GreenGov із впровадження екологічних стандартів, розроблення стратегій розвитку громад Київщини, програма підтримки підприємництва «Сила можливостей», розвиток біогазової галузі області та проєкти з розбудови реабілітаційної допомоги.
