“ДТЕК Енерго” у січні-квітні 2025 року спрямував близько 1,6 млрд грн на ремонт і відновлення теплоелектростанцій, які постраждали внаслідок масованих ворожих обстрілів.
Як повідомляється у пресрелізі енергохолдингу, ремонтна кампанія наразі триває без пауз, оскільки масштаби руйнувань залишаються критичними. Рік тому 90% генеруючих потужностей “ДТЕК Енерго” було зруйновано або серйозно пошкоджено атаками. Напередодні минулої зими енергетикам вдалося відновити понад половину з них, але нові удари в листопаді-грудні знову принесли серйозні руйнування.
“Наше головне завдання — не зупинятися. Щодня працюємо над відновленням, щоб забезпечити стабільну роботу енергосистеми влітку, під час пікових навантажень, і впевнено ввійти в наступний опалювальний сезон”, – наголосив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко.
ДТЕК у 2024 році вклав у відновлення ТЕС 3,6 млрд грн і ще 7,5 млрд грн — у розвиток вітчизняного вуглевидобутку.
РФ за минулий рік здійснила 13 масованих атак на українську енергетику, завдавши серйозного удару в тому числі по теплоелектростанціях “ДТЕК Енерго”. Загалом з початку повномасштабного вторгнення ТЕС компанії були атаковані ворогом 205 разів. Від атак було поранено 56 енергетиків станцій, 4 загинуло.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
У місті Ірпінь Київської області завершено перший етап капітального ремонту міської поліклініки, пошкодженої внаслідок російської окупації 2022 року. Реконструкцію здійснено за фінансової підтримки Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки (SOCAR). Відновленню також сприяло посольство Азербайджану в Україні.
У межах першого етапу було проведено капітальний ремонт та утеплення фасадів і покрівлі, заміну вікон і ремонт вхідних груп. На ці роботи благодійний фонд “SOCAR Благо” виділив 60 млн гривень.
Другий етап відновлення будівлі поліклініки, також профінансований SOCAR, передбачає будівництво укриття, встановлення протипожежної сигналізації та вентиляції. Завершення капітального ремонту поліклініки планується до кінця поточного року.
Раніше повідомлялося, що місто Ірпінь уже відновлено на 80% після руйнувань, спричинених бойовими діями навесні 2022 року.
Азербайджано-українські дипломатичні відносини були офіційно встановлені 6 лютого 1992 року після визнання незалежності України Азербайджаном. Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну в березні 2022 року посольство Азербайджану в Києві тимчасово призупинило свою роботу, проте вже 30 квітня 2022 року відновило діяльність.
SOCAR (State Oil Company of the Azerbaijan Republic) – державна нафтогазова компанія Азербайджану, заснована 1992 року. Штаб-квартира розташована в Баку. SOCAR здійснює видобуток нафти і природного газу на суходолі та на шельфі Каспійського моря, управляє єдиним у країні нафтопереробним заводом і газопереробним підприємством, а також експлуатує кілька експортних нафтогазопроводів.
SOCAR в Україні розпочав свою діяльність 2009 року. Сьогодні мережа АЗС SOCAR в Україні налічує понад 60 автозаправних станцій у різних регіонах країни, включно з Києвом, Львовом, Одесою, Харковом, Дніпром та іншими містами.
https://interfax.com.ua/news/diplomats/1068732.html
Досягнення мирної угоди, яка буде справедливою і довгостроковою, дасть змогу збільшити фокус на фінансуванні відновлення, вважає європейський комісар з економіки Валдіс Домбровскіс.
«Очевидно, потрібно буде потім обговорити з українською владою і подивитися, як ми скоригуємо наше фінансування від міжнародних донорів, очевидно, тому що одним з основних припущень у цій оцінці потреб у фінансуванні завжди є питання про те, як довго триває війна, яка інтенсивність і так далі», – сказав він журналістам на прес-конференції в четвер за результатами свого візиту до Києва.
Домбровскіс наголосив, що ЄС зі свого боку готовий скоригувати своє фінансування як у контексті, наприклад, зменшення військової допомоги США, так і в контексті, якщо буде прогрес у припиненні вогню або мирній угоді.
Він нагадав, що наразі програма підтримки України з боку ЄС Ukraine Facility розрахована до 2027 року, механізм позик ERA від партнерів G7 за рахунок заморожених коштів РФ – на частину 2026 року.
«І потім, звичайно, нам потрібно буде побачити, чи знадобиться додаткове фінансування і скільки. Зазвичай цей процес організовано таким чином, що МВФ має оцінити потреби у фінансуванні для України, а потім міжнародні донори працюють над тим, як ми покриваємо ці потреби у фінансуванні», – пояснив єврокомісар.
За його словами, зазвичай ця програма починається десь із середини року, тому що, очевидно, все це оточене дуже високою невизначеністю.
Одним із критеріїв участі в державних програмах із відновлення має стати їхня відповідність новому закону «Про надання будівельної продукції на ринку», він же 305 Регламент ЄС, вважає директор інженерно-будівельної компанії Rauta, голова ради директорів асоціації «Український центр сталевого будівництва» Андрій Озейчук.
«Впровадження вимог 305 Регламенту підвищить якість української будівельної продукції до європейського рівня і створить українським виробникам передумови для участі в міжнародних тендерах на відбудову України та відкриє можливості для експорту будівельних матеріалів на ринок ЄС», – пояснив він під час круглого столу »Державне партнерство та інвестиції у відновлення територій. Як залучати українських виробників будівельних матеріалів до процесу відновлення» у прес-центрі “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю.
Водночас Озейчук наголосив, що держава має сприяти активнішому залученню українських виробників до процесу відновлення і створювати передумови для розвитку будівельної галузі.
За його словами, наразі для повноцінної імплементації 305 Регламенту ще немає призначених органів оцінки відповідності для кількох категорій продукції. Також актуальним питанням є можливість визнання результатів випробувань лабораторій ЄС в Україні, що дасть змогу уникнути процедури отримання сертифіката стабільності показників.
Хронічними проблемами він назвав наявність досі корупційної складової в тендерах, коли технічне завдання прописується під продукцію конкретного виробника.
Водночас критично важливо, на його думку, прибрати неринкове ціноутворення, коли реальна заробітна плата будівельників у рази відрізняється від тієї, яку можуть узгодити контролюючі державні органи; зменшити ризики несплати за виконані роботи та затримки у фінансуванні.
Озейчук зазначив, що до відновлення постраждалої від війни галузі держава має підходити системно. Необхідно підтримувати створення нових виробництв будівельних матеріалів, які в Україні не виробляють, або обсяги їх виготовлення недостатні для потенційного відновлення (сталь європейських марок, товстий листовий прокат, металовироби, скло, утеплювачі, мембрани тощо).
«З боку держави важливо сприяти тому, щоб європейські партнери при фінансуванні відновлення залучали українських виробників, а не завозили конструкції з ЄС, як це інколи відбувається зараз. (Слід – ІФ-У) надавати перевагу українським виробникам без обмеження іноземних постачальників продукції та послуг, за відсутності повноцінної альтернативи в Україні. Особливо це стосується виробів, які за якістю еквівалентні європейським аналогам», – наголосив Озейчук.
Він вказав, що українські виробники металоконструкцій мають достатній потенціал для відновлення і вже перебувають на рівні європейських: проєктують за Єврокодами, працюють за сучасними стандартами EN 1090 і використовують BIM-технології, пояснив експерт.
Група “ДТЕК” за результатами 2024 року інвестувала 11 млрд грн власних коштів у відновлення теплових електростанцій (ТЕС) і видобуток вугілля.
“3 млрд грн – на відновлення ТЕС. Це дало змогу повернути в роботу понад половину зруйнованих потужностей до початку опалювального сезону”, – повідомив енергохолдинг у телеграм-каналі в п’ятницю.
У роботу шахт вкладено 7,5 млрд грн: капітальні ремонти; оновлення обладнання; модернізацію транспорту. Це забезпечило запаси вугілля для стабільної роботи станцій.
Як нагадали в компанії, торік РФ здійснила 13 масованих атак на українську енергосистему, 10 з яких були спрямовані саме на теплоелектростанції “ДТЕК”. У найкритичніший момент року було зруйновано 90% потужностей.
Як повідомлялося, DTEK Energy BV – холдингова компанія “ДТЕК Енерго” – завершила 2023 рік із чистим прибутком 13,675 млрд грн проти 5,798 млрд грн чистого збитку 2022 року.
“ДТЕК Енерго” у 2023 р. інвестувала у ремонтну кампанію на теплоелектростанціях та український вуглевидобуток також приблизно 11 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж 2022 року, коли інвестиції становили близько 6 млрд грн.
Країни-вкладники Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля анонсували виділення близько EUR7 млн на розвиток Чорнобильської зони відчуження, повідомила міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук у фейсбуці.
“Канада заявила про свої плани перевести 5 млн євро із фонду, який нещодавно закрили у росії. Єврокомісія додає 1,7 млн євро до 5 млн, які були надані раніше. Також буде додано внесок Бельгії. На засіданні схвалені важливі рішення, а саме про створення Групи управління проєктами для більш ефективної реалізації грантових угод, погоджений напрям роботи з демонтажу нестабільних конструкцій об’єкта “Укриття”, – розповіла міністр про результати засідання Асамблеї країн-вкладників рахунку, організованому Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Вона уточнила, що кошти вкладників буде спрямовано на відновлення зруйнованого та пошкодженого під час російської окупації обладнання Чорнобильської АЕС.
Гринчук нагадала, що це не перші внески в рахунок. Раніше Україна вже отримала понад EUR26 млн від 18 країн-вкладників.
Міністр запевнила, що робота з відновлення Чорнобильської зони триватиме. Так, 5 червня набув чинності закон України про ратифікацію Рамкової угоди між Україною та European Bank for Reconstruction and Development (EBRD) про діяльність Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля. Крім того, Україна має широкий спектр можливостей для партнерства в напрямі ядерної безпеки. В планах на 2025 рік – підписання нових грантових угод і реалізація спільних проєктів.
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.