Уряд Республіки Корея планує надавати підтримку державному і приватному сектору в реалізації проєктів відновлення України на суму $52 млрд, повідомляє The Korea Herald із посиланням на секретаря президента Південної Кореї з економічних питань Чхве Санг Мока.
“У травні каналом міжурядового співробітництва Україна звернулася до корейських компаній із проханням про участь приблизно в 5 тис. будівельних проєктів, які оцінюються в 20 млрд доларів”, – цитує секретаря The Korea Herald у п’ятницю.
За його словами, корейський уряд почне оцінювати будівельні майданчики, на яких будуватимуться модульні блоки для швидкого створення такої інфраструктури, як школи, житло і лікарні. Об’єкти перевірятимуться за рахунок коштів офіційної допомоги розвитку.
Крім цього, Республіка Корея планує надати технічну допомогу у відновленні водної інфраструктури, та доповнити гуманітарну допомогу, запропоновану для підірваної російськими окупантами Каховської ГЕС.
Також секретар додав, що підтримку нададуть і проєкту реконструкції, який здійснюється під керівництвом приватного сектору, вартість якого наразі оцінюють приблизно в $32 млрд.
“Проєкт охоплює різні галузі, зокрема: атомні електростанції з малими модульними реакторами, реконструкцію аеропортів, будівельну техніку, залізничний транспорт та інформаційні технології”, – наголошується в повідомленні.
“Не дивлячись на те, що війна триває, а роботи з відновлення перебувають на ранніх стадіях, ми готуватимемося до нашої ролі в проєкті відбудови так само старанно, як того бажає український уряд”, – наголосив Чхве Санг Мок.
Відновлення України має базуватися на розвитку тергромад, інноваціях та залученні професійної вітчизняної спільноти, повідомив президент фонду Реконструкції та розвитку України Артем Гончаренко, коментуючи підсумки форуму Effective Solutions of Ukraine’s Rebuild (ESUR), який відбувся в столиці.
“План відновлення України має передбачати не лише відновлення зруйнованих об’єктів, а й розвиток об’єднаних територіальних громад, розбудову інфраструктури. Сьогодні, за оцінками, для відновлення вже потрібно понад $235 млрд. І це без урахування ліквідації наслідків, спричинених руйнуванням Каховської ГЕС. Один із варіантів, як швидко відбудувати все зруйноване, це залучити інвестиції в Україну міжнародних корпорацій. Саме високі фінансові показники можуть прискорити нашу перемогу та привести до поразки ворога”, – наголосив Гончаренко.
У рамках Форуму ESUR відбулися панельні дискусії, майстер-класи та практичні тренінги, де експерти з різних галузей ділилися своїми знаннями та досвідом. Тематика заходу охоплювала широкий спектр питань, включно з економічним відновленням, реформуванням освіти та охорони здоров’я, сталим і “зеленим” розвитком, технологічною інноваційністю та багато іншого. Було створено робочі групи, які розроблятимуть конкретні стратегії та рекомендації в різних галузях.
Під час форуму було продемонстровано новітні вітчизняні розробки, що дають змогу прискорити відновлення. Наприклад, генеральний директор Reynaers Aluminium Андрій Дудар презентував нове українсько-бельгійське системне рішення SUNRISE, розроблене випускниками Київського національного університету будівництва та архітектури і бельгійськими інженерами. За словами Дударя, завдяки різним системам Reynaers уже відновлено понад 1 тис. кв. м вікон і дверей в об’єктах громадської та соціальної інфраструктури.
“Reynaers Aluminium відновила свою роботу в Україні з 5 квітня 2022 року, щоб і далі надавати повний комплекс своїх послуг усім охочим. Компанія розробила спеціальні системні рішення для реновації та відновлення України, а саме для вікон, дверей та фасадів. До основних переваг Reynaers Aluminium належить локальний склад, що дає змогу мати запас усього необхідного для початку виконання замовлення, контроль якості, що забезпечує дотримання всіх стандартів, і тривалий гарантійний термін – до 10 років”, – розповів керівник відділу Reynaers Aluminium Родіон Лосєв.
Для активного та масштабного впровадження Sunrise під час ESUR було підписано Меморандум про співпрацю між КНУБА та Reynaers Aluminium в Україні.
Проректор КНУБА з наукової роботи з інноваційного розвитку Олександр Ковальчук доповнив приклад синергії вишу з виробником розповіддю про інші можливості КНУБА для післявоєнної відбудови України.
Ще один представник КНУБА, завідувач кафедри технологій захисту довкілля та охорони праці Тетяна Ткаченко у своїй доповіді приділила максимальну увагу шкоді та наслідкам, спричиненим руйнуванням Каховської ГЕС.
“Зелені конструкції являють собою енергоефективну біотехнологію, яка може (частково) компенсувати шкоду від руйнування Каховської ГЕС і сприяти стабільному розвитку країни за рахунок підвищення енергоефективності, досягнення енергетичної незалежності, а також поліпшення довкілля та поліпшення здоров’я”, – наголосила Ткаченко.
Олександр Павлов, голова ділової ради Україна-Ізраїль, розповів про реалії відновлення, проаналізував джерела інвестицій та звіти щодо витрачених коштів. “Україна вже має працювати над поліпшенням інвестиційного клімату”, – резюмував Павлов.
Форум ESUR був спрямований на залучення експертів із різних галузей, щоб спільно виробити реальні та здійсненні стратегії відновлення країни. Захід став унікальною можливістю зустрітися та обмінятися ідеями, а також вибудувати цінні партнерства для подальшої спільної роботи.
Це перший в Україні форум на цю тему, він відкриває серію форумів та івентів у цій сфері, які відбуватимуться в усій Україні, а також за її межами. Форум ESUR відкритий для партнерства з медіа, блогерами та журналістами.
Результати та всі матеріали форуму викладені на сайті https://events.org.ua/rezultaty-forumu-esur-15-chervnya-2023/
Клуб Експертів та open4business – інформаційний партнер
ESUR, FORUM, АРТЕМ ГОНЧАРЕНКО, відновлення України, інновація, тергромада
Напередодні конференції з відновлення України, посли G7 зустрілися з Асоціацією українських міст, представниками організацій Transparency International, DEJURE Foundation, Anti-Corruption Action Centre і RISE Network Ukraine, щоб обговорити важливість автономного місцевого самоврядування, посилення анти-корупційних інституцій та прозорість фінансування відновлення, ідеться в повідомленні Групи послів G7 з підтримки реформ в Україні.
“Децентралізація стала великим успіхом реформ для України, а автономне місцеве самоврядування стало ключовою частиною опору і стійкості України. Важливо, щоб місцеві органи влади мали повноваження і були рівними партнерами в плануванні реконструкції”, – підкреслюється в мікроблозі Twitter.
Зазначається, щоб отримати максимальну віддачу від фінансування відновлення, ключовими є прозорість і підзвітність. Громадяни, громадські організації, ЗМІ повинні мати доступ до даних про плани відновлення, виділення фінансування та реалізацію, а журналісти, громадські організації та антикорупційні установи повинні мати можливість розслідувати використання коштів.
“Уповноважені місцеві органи влади, прозорість і підзвітність фінансування, а також сильні антикорупційні інституції – всі ці елементи будуть потрібні для забезпечення того, щоб відбудова України відбувалася якнайшвидше та найефективніше”, – наголошується в повідомленні Групи послів G7.
Українська Рада Бізнесу та Національна бізнес-коаліція запрошують до участі в форумі «Ключові антикорупційні та інституційні зміни для відновлення України», який відбудеться 7 червня 2023 р. в Києві.
Під час форуму заплановано обговорити актуальні для українського бізнесу виклики під час повномасштабної війни та важливі реформи для післявоєнного відновлення країни. Серед таких змін:
До участі в дискусії запрошені парламентарі та урядовці:
Спікерами від бізнес-обʼєднань стануть:
Також участь у Форумі візьмуть представники провідних аналітичних центрів, зокрема фахівці CASE-Ukraine, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту соціально-економічної трансформації, Центру економічної стратегії та інші.
Організатори: Українська Рада Бізнесу, Національна бізнес-коаліція
Партнери заходу: Центр міжнародного приватного підприємництва (CIPE)
Аналітичний партнер: Економічна експертна платформа
Інформаційні партнери: Громадське радіо, Інтерфакс-Україна, Дело, День, Ціна держави, Останній капіталіст
Дата: 7 червня, 10:30
Реєстрація учасників – за посиланням
Підтвердження Вашої участі надійде на вказану під час реєстрації електронну адресу.
Акредитація для медіа:
Контакти для учасників:
dariya.biben@gmail.com
Для запитів медіа:
smm.urb.ua@gmail.com
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Україна і Японія проведуть спільну конференцію з відновлення України, повідомляється на сайті президента Володимира Зеленського за підсумками його зустрічі з японським прем’єр-міністром Фуміо Кішидою на саміті G7.
Зокрема, сторони домовилися про проведення українсько-японської конференції з відновлення України та залучення до цього процесу приватного бізнесу.
Лідери обговорили можливість японських інвестицій у виробництво водню, літієвих акумуляторів, автомобілів, енергетичного обладнання, а також у будівництво шляхопроводів і залізничної інфраструктури.
Як повідомляється, Зеленський подякував Японії за виділений пакет фінансової допомоги обсягом 7,6 мільярда доларів, а також за рішення прийняти на лікування до шпиталю Сил самооборони поранених українських військовослужбовців і за додаткову допомогу у вигляді 100 вантажних автомобілів для потреб ЗСУ.
Зеленський і Кішида обговорили подальші кроки щодо допомоги Україні з боку японського уряду, зокрема щодо посилення матеріально-технічних можливостей українських сил оборони.
Глава держави наголосив, що Україна розраховує на підтримку з боку Японії проведення глобального саміту з реалізації української формули миру.
П’ятирічний період відновлення України після війни потребуватиме додаткових інвестицій у розмірі близько $50 млрд на рік завдяки припливу іноземного капіталу, зокрема приватного, такий сценарій виклав Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) в опублікованому у вівторок звіті “Регіональні економічні перспективи”.
“Для швидкого відновлення приплив іноземного капіталу має досягати $50 млрд на рік протягом п’яти років”, – зазначив банк, посилаючись на уроки історії.
Він зазначив, що швидке одужання не є нормою: історично склалося так, що більшість економік, які вийшли зі збройного конфлікту, не відчувають довгострокового спокійного періоду протягом 25 років після нього, не відновлюються до довоєнного рівня доходу на душу населення навіть у довгостроковій перспективі.
Водночас, як ідеться у звіті, 29% економік дійсно досягають довоєнного рівня ВВП на душу населення протягом п’яти років.
“Щоб Україна відновилася протягом п’яти років, її економіка має зростати на 14% на рік протягом усього цього періоду. Це підвищить середній ВВП до $225 млрд із приблизно $150 млрд у 2022 році в постійних цінах”, – підкреслив ЄБРР.
Поки ж банк зберіг прогноз зростання ВВП України на 2023-й і 2024 роки відповідно на рівні 1% і 3%.
Банк додав, що основна спільна риса періодів стійкого надзвичайно високого економічного зростання – високе співвідношення інвестицій до ВВП. Він нагадав, що до війни помірні обсяги інвестицій в Україні здебільшого фінансувалися коштом внутрішніх заощаджень: приплив капіталу становив лише 3% ВВП на рік у 2010-21 рр., а прямі іноземні інвестиції зазвичай суттєво падають після війни і потребують багато часу, щоб відновитися.
Тому у звіті наводиться приклад Центральної та Південно-Східної Європи у 2000-х роках, де внутрішні заощадження були на низькому рівні, але іноземне фінансування допомогло підтримувати інвестиційний бум.
У випадку з Україною подвоєння рівня інвестицій (як частини ВВП) вимагало б значного збільшення спроможності країни до поглинання, а також структури управління, необхідної для розроблення складних проєктів та укладення контрактів, зазначає ЄБРР.
“У цьому сценарії різницю між необхідним рівнем інвестицій і наявними внутрішніми заощадженнями, імовірно, потрібно буде покрити за рахунок зовнішнього фінансування (чистий приплив капіталу) у розмірі 20% ВВП, або $50 млрд на рік”, – підсумовується у звіті.
Банк звертає увагу на важливість приватних інвестицій, оскільки приватний сектор надає вкрай необхідний технологічний досвід, ноу-хау в управлінні та сфокусованість на економічній ефективності.
“На додаток до енергоефективного промислового капіталу та сільськогосподарської техніки приватний сектор може зробити важливий внесок у відновлення житлового фонду, а також транспортної, енергетичної та муніципальної інфраструктур за умови, що окремі фізичні та юридичні особи отримають належний доступ до фінансування”, – йдеться у звіті.
ЄБРР нагадав, що зобов’язався інвестувати EUR3 млрд в Україну у 2022-2023 рр., підтримуючи реальний сектор економіки, і готовий відігравати ключову роль у відновленні, коли дозволять обставини.
Як повідомлялося, 2023 року очікується зростання міжнародного фінансування України для покриття дефіциту держбюджету до $42,5 млрд порівняно з $32 млрд 2022 року.
Згідно з даними Нацбанку України, прямі інвестиції в країну на кінець 2022 року становили $51,1 млрд, а максимуму в $65,7 млрд вони досягали на кінець 2021 року.
