США хочуть обміняти подальшу військову та фінансову допомогу Україні на доступ до величезних запасів рідкоземельних металів. Але деякі з них, можливо, вже перебувають під контролем Росії, і ЄС також претендує на свою частку.
Президент США Дональд Трамп висунув нові умови щодо подальшої фінансової та військової допомоги Україні.
У понеділок він заявив журналістам, що Вашингтон продовжить допомагати Україні у відбитті російської агресії лише в обмін на рідкоземельні корисні копалини.
Київ вже дав зрозуміти, що готовий обміняти доступ до цих цінних природних ресурсів на підтримку Заходу. Фактично, це був один із пунктів «плану перемоги» президента України Володимира Зеленського, який він представив наприкінці минулого року, коли ще не було зрозуміло, хто займе Білий дім у 2025 році.
У той час Зеленський вів переговори з Трампом і пообіцяв будь-якій країні, яка готова підтримати Київ, «повернення інвестицій», зроблених у його країну. Презентуючи свій план, він також згадав про багаті природні ресурси України, які становлять «трильйони доларів США життєво важливих металів».
Незамінні в сучасній промисловості
Рідкоземельні мінерали необхідні для виробництва багатьох сучасних пристроїв, таких як смартфони, електромобілі та інші високотехнологічні продукти. Вони незамінні у виробництві зброї та аерокосмічній промисловості.
Наразі Китай контролює левову частку промислово використовуваних рідкоземельних мінералів у світі. Згідно з нещодавнім звітом
Всесвітнього економічного форуму, це покриває близько 40% потреб Європейського Союзу (ЄС) у цих ресурсах. Серед інших ключових постачальників – Австралія, Південна Африка, Канада і Бразилія.
Щоб зменшити свою залежність від Китаю, США і ЄС роками спільно працюють над розширенням і збільшенням виробництва життєво важливих ресурсів в інших країнах. До таких металів належать, перш за все, уран, титан, літій, графіт, нікель і алюміній.
Минулого року дослідження
Центру передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки показало, що ринок критично важливих мінералів «подвоївся до понад 320 мільярдів доларів [308,7 мільярда євро] за останні п’ять років і, як передбачається, подвоїться ще раз протягом наступних п’яти».
Величезне багатство критично важливих мінералів
Експерти НАТО також зазначили, що «стратегічне значення критично важливих матеріалів України неможливо переоцінити», стверджуючи, що країна може стати ключовим постачальником рідкоземельних мінералів, в тому числі титану, літію, берилію, марганцю, галію, урану, цирконію, графіту, апатиту, флюориту і нікелю. Ці величезні запаси можуть «зробити значний внесок у глобальний ланцюжок поставок для багатьох, якщо не для всіх» провідних галузей промисловості.
Запаси титану в Україні вважаються найбільшими в Європі і становлять близько 7% світових запасів. Це одна з небагатьох країн, що видобувають титан, який є ключовим ресурсом, наприклад, для аерокосмічної, медичної, автомобільної та морської промисловості.
Україна також володіє одними з найбільших відомих запасів літію в Європі, які оцінюються приблизно в 500 000 тонн. Цей матеріал є критично важливим для виробництва акумуляторів, кераміки та скла.
Україна також є п’ятим найбільшим у світі виробником галію, який використовується для виробництва напівпровідників і світлодіодів (LED). Нарешті, Україна є критично важливим постачальником газу неону, необхідного для виробництва напівпровідників.
У звіті Всесвітнього економічного форуму також зазначається, що Європейська комісія визначила Україну як потенційного постачальника понад 20 критично важливих видів сировини. Єврокомісія рекомендувала Європі продовжувати заохочувати Україну до експорту цих матеріалів і дійшла висновку, що вступ України до ЄС може зміцнити європейську економіку.
Україна – важлива частина ресурсної стратегії ЄС
Київ, схоже, добре усвідомлює свою ключову позицію як потенційного глобального постачальника критично важливих мінералів, необхідних для ключових галузей промисловості. На конференції, присвяченій стратегічним ресурсам, колишній міністр інфраструктури України, співзасновник інвестиційного аналітичного центру «Будуємо Україну» Олександр Кубраков зазначив, що «ми володіємо критично важливими ресурсами, ми стратегічно добре позиціоновані в контексті ЄС, наша логістична інфраструктура добре розвинена, і ми дуже компетентні у відкритті та експлуатації ресурсів».
Але критики кажуть, що оптимальні умови для видобутку критично важливих корисних копалин потребують державного нагляду, стабільної нормативно-правової бази, економічно прийнятної податкової політики та інвестицій. Невідомо, чи зможуть США, якщо вони отримають доступ до деяких критично важливих природних ресурсів України, навіть ініціювати такі структурні зміни.
Тим часом, влада в Києві вже звітує про перші кроки та конкретні плани: «Наразі ми оприлюднюємо дані про ці корисні копалини і розробили багато нормативно-правових заходів», – сказала Олена Крамаренко, заступник міністра охорони навколишнього природного середовища України.
Вона додала, що стратегічною метою є «інтеграція України в ресурсну стратегію ЄС».
Деякі заповідники окуповані Росією
Найбільшою перешкодою для видобутку рідкоземельних мінералів в Україні залишається агресивна війна Росії. Немає достовірних даних про те, скільки родовищ рідкісних мінералів перебуває під російським контролем або в небезпечній близькості до лінії фронту.
Українські експерти розповіли DW, що, на їхню думку, Росія може намагатися отримати контроль щонайменше над двома родовищами літію. З чотирьох відомих в Україні родовищ лише два точно перебувають під українським контролем.
Території Запорізької та Донецької областей, де розташовані інші два родовища, наразі перебувають під російською окупацією.
https://www.dw.com/en/ukraines-rare-earths-are-key-to-its-bargaining-power/a-71531476
Володимир Зеленський, Дональд Трамп, рідкоземельні корисні копалини
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уранці у вівторок, 2 липня, прибув до Києва на зустріч із президентом України Володимиром Зеленським, повідомляє Magyar Nemzet із посиланням на керівника прес-служби Орбана Берталана Хаваші.
“Найважливіша тема дискусії – можливість досягнення миру. Віктор Орбан і Володимир Зеленський також обговорять актуальні питання угорсько-українських двосторонніх відносин”, – прокоментував Хаваші.
Україна розпочала переговори з низкою країн, які висловили зацікавленість у проведенні другого Саміту миру, заявив президент Володимир Зеленський.
“Кожен крок на шляху до справедливого миру привертав увагу певних груп учасників саміту та країн, які ще не долучилися, але зацікавлені в мирі”, – заявив Зеленський по завершенню першого інавгураційного Саміту миру у швейцарському Бюргенштоку в неділю.
За його словами, “у нас уже є країни, які висловили свою зацікавленість у проведенні другого мирного саміту, і ми почали з ними переговори”.
Глава держави не став називати перелік таких країн.
Він також зауважив, що “цими днями, об’єднавши 101 країну і міжнародну організацію, ми досягли великого успіху для України і всіх партнерів”. “І наша справедлива мета – щоб до цієї благородної справи долучилися всі країни світу”, – резюмував Зеленський.
Президент України Володимир Зеленський прибув до Сінгапуру для участі в конференції «Діалог Шангрі-Ла», що є ключовим майданчиком з безпекових питань в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, та проведення низки зустрічей, зокрема з міністром оборони США Ллойдом Остіном.
«Глобальна безпека неможлива, коли найбільша країна світу ігнорує визнані кордони, міжнародне право та Статут ООН, шантажує голодом, темрявою та ядерною зброєю», – написав президент у своєму Телеграм-каналі.
За словами Зеленського, відновлення справедливого миру в Україні, забезпечення глобальної продовольчої та ядерної безпеки – це завдання Глобального саміту миру у Швейцарії. «Саме тому нам важливо буде почути там голос Азіатсько-Тихоокеанського регіону», – зазначив він.
Як повідомив глава держави, у Сінгапурі він проведе зустрічі з президентом цієї держави Тарманом Шанмугаратнамом і прем’єр-міністром Лоуренсом Вонгом, президентом Тимор-Лешті Жозе Рамушем-Ортою, сінгапурськими інвесторам, а також міністром оборони США Ллойдом Остіном.
Як випливає з порядку денного конференції, яка в нинішньому році проводиться з 31 травня до 2 червня, виступ президента України заплановано на неділю, 2 червня.
У конференції, зокрема, візьмуть участь міністр оборони США Ллойд Остін і його китайський колега Дун Цзюнь, заступник начальника штабу оборони Франції П’єр Вандьє, міністр оборони Естонії Ханно Певкур. Зеленський виступить у межах пленарного засідання, присвяченого рішенням для Глобального миру і регіональної стабільності.
За даними ЗМІ, у нинішній конференції Росія участі не братиме.
Азіатський безпековий саміт «Діалог Шангрі-Ла» – це щорічний міжурядовий безпековий форум, що проводиться незалежним аналітичним центром «Міжнародний інститут стратегічних досліджень» (IISS), у якому беруть участь міністри оборони, постійні керівники міністерств та інші військові керівники 28 держав АТР. Форум отримав свою назву від готелю Шангрі-Ла (Shangri-La Hotel) у Сінгапурі, де він проводиться з 2002 року.
Президент України Володимир Зеленський оприлюднив декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2023 рік.
Як повідомляє сайт президента, “згідно з декларацією, доходи глави держави та членів його сім’ї становили 12 млн 423 тис. 008 грн, зокрема дохід від продажу ОВДП – 7 млн 455 тис. 972 грн”.
Доходи сім’ї Володимира Зеленського 2023 року переважно складалися із заробітної плати, відсотків банку і доходу від надання нерухомості в оренду. Загалом ця сума склала 4 млн 967 тис. 036 грн.
“Збільшення доходів порівняно з минулим роком відбулося у зв’язку з відновленням орендних платежів. Залишок грошових коштів сім’ї глави держави до кінця минулого року зменшився майже на 2 млн 800 тис. грн. Інших суттєвих змін у 2023 році щодо активів, нерухомого майна, транспортних засобів тощо не відбулося”, – повідомляє сайт президента.
Україна відправила другу партію гуманітарного вантажу в межах ініціативи президента України Володимира Зеленського Grain frоm Ukraine до Судану за допомогою Всесвітньої продовольчої організації, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, судно MV Future ID із 14,6 тис. тонн борошна з української пшениці вже прибуло до Судану. Його буде розподілено у вигляді продовольчих пакунків для 2 млн осіб у Судані, які постраждали від війни.
“Наразі в Судані майже 18 млн осіб стикаються з гострою нестачею продовольства. З них близько п’яти мільйонів, за оцінками ООН, перебувають у стані надзвичайного рівня голоду (IPC4). Урожай основних зернових культур (сорго, просо та пшениці) на 41% нижчий за середній показник за останні 5 років. Тому продовольча допомога в рамках ініціативи Grain frоm Ukraine надзвичайно важлива для порятунку життів і запобігання ще гіршій ситуації”, – наголосили в Мінагрополітики.
Як повідомлялося, першу партію гуманітарного вантажу доставили в порт Хартум (Судан) 22 лютого 2024 року. Судно MV Ocean Dream доставило 7665 тонн борошна з української пшениці.
Донорами відправлення двох партій вантажу виступили Німеччина, яка надала $15 млн, а також Бельгія, Канада, Чеська Республіка, Угорщина, Ірландія, Нідерланди, Республіка Корея, Словенія та Іспанія, які виділили на відправлення другої партії борошна $23,8 млн.
Grain from Ukraine, Володимир Зеленський, гуманітарний вантаж, Судан, УКРАЇНА
