Експорт соняшникової олії з України у 2025/2026 маркетинговому році (МР) прогнозується на рівні 4,1 млн тонн. Це на 14% менше за показник попереднього сезону, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
За інформацією аналітиків, основною причиною падіння стало скорочення обсягів сировини. Зокрема, у поточному сезоні загальна площа під соняшником склала 5,2 млн га, що на 2,6% менше проти минулого МР. Складні погодні умови, зокрема дефіцит опадів, призвели до зниження врожайності до 2,0 т/га.
“Як наслідок, збір насіння очікується на рівні 10,1 млн тонн. Це на 10,6% менше, ніж у попередньому маркетинговому році, і на 13,5% нижче за середній показник за останні 5 років”, — прогнозують експерти.
Обсяги переробки через менший врожай в УКАБ оцінюють в 10,1 млн тонн, відтак виробництво олії скоротиться на 13,1% — до 4,3 млн тонн. При цьому внутрішній ринок споживе лише близько 240 тис. тонн продукції.
“Внутрішнє споживання в Україні продовжує знижуватись через часткову окупацію територій, вимушену міграцію населення та військові дії. Тож переважна більшість продукції піде на експорт”, — пояснили в УКАБ і нагадали, що у 2025 році саме соняшникова олія забезпечила найбільшу валютну виручку серед усього агросектору.
В асоціації висловили упевненість, що попри негативну динаміку виробництва, українська олія зберігає позиції ключового експортного товару на ринках ЄС, Близького Сходу та Азії.
Валовий збір зерна в Україні у 2026-2027 маркетинговому році (МР, липень-червень) прогнозується на рівні 58,7 млн тонн, що на 4% нижче за показники поточного сезону, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Згідно з березневою оцінкою аналітиків, врожай пшениці очікується на рівні майже 20 млн тонн, що на 14% менше порівняно з поточним сезоном. Збір ячменю може скласти 5,1 млн тонн (-5%), тоді як виробництво кукурудзи прогнозується на рівні 31,8 млн тонн, що на 3% перевищує показник попереднього року.
“Даний прогноз сформований з урахуванням скорочення посівної площі під озимими культурами на тлі засухи в осінній період та несприятливих погодних умов у лютому поточного року, що може призвести до часткової гибелі озимих в деяких регіонах, а також можливого незначного збільшення посівної площі під кукурудзою за рахунок пересіву озимих на тлі високого попиту на дану зернову”, — пояснюють в агентстві.
Водночас попри очікуване зниження валового збору експортний потенціал зернових у 2026/27 МР експерти оцінили у 42 млн тонн, що на 4% більше за показник 2025/26 МР. Зростанню постачань на зовнішні ринки сприятимуть високі перехідні залишки поточного сезону, які можуть становити 11,4 млн тонн, резюмували в “АПК-Інформ”.
Національний банк України у січневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 63,5 млн тонн з 61,5 млн тонн у жовтневому звіті, натомість знизив оцінку врожаю олійних до 18,6 млн тонн з 19,3 млн тонн.
“Оцінку врожаю олійних культур у 2025 році погіршено на 0.7 млн тонн через дещо нижчий, ніж очікувалося, урожай сої та неможливість зібрати частину врожаю соняшнику внаслідок несприятливих погодних умов і складної безпекової ситуації в регіонах вирощування культури”, – йдеться у документі.
Це вже другий подібний перегляд оцінок від НБУ: у липневому інфляційному звіті минулого року він очікував врожаю зернових у 57,9 млн тонн та олійних 21,0 млн тонн. У 2024 році їх врожай склав відповідно 56,2 млн тонн та 21,3 млн тонн.
Нацбанк уточнив із посиланням на дані МінАПК, що станом на кінець 2025 року зібрано 89% кукурудзи і 95% зернових та зернобобових культур. Водночас завдяки суттєво вищій урожайності кукурудзи загальний урожай зернових і зернобобових перевищив показник попереднього року: за оперативними даними МінАПК – на 7,4% або на 3%, якщо порівнювати з кінцевими даними Держстату.
Щодо врожаю 2026 року, то НБУ зберіг прогноз щодо зернових на рівні 62,9 млн тонн та знизив прогноз щодо олійних з 21,4 млн тонн до 20,9 млн тонн.
“У 2026–2027 роках обсяги виробництва зернових і зернобобових (62,9 млн тонн та 63,5 млн тонн відповідно) залишатимуться близькими до поточного рівня та суттєвіше зростуть у 2028 році (65,0 млн тонн). Виробництво олійних культур помірно зростатиме у 2026–2028 роках (до 22 млн тонн наприкінці прогнозного періоду) на тлі поступового поліпшення продуктивності в галузі, однак його стримуватимуть кліматичні зміни у регіонах півдня, посилені наслідками руйнування Каховської ГЕС, а також безпекові ризики”, – вважають у Нацбанку.
В той же час НБУ й надалі припускає збереження від’ємного внеску тваринництва в додану вартість сільського господарства через очікуване скорочення поголів’я та тиск з боку виробничих витрат. Проте цей внесок буде меншим, ніж очікувалося раніше, завдяки зростанню птахівництва та активному відновленню свинарства після суттєвих втрат 2024 року, зазначено у Інфляційному звіті.
Незважаючи на зростання врожаю у 2025 році порівняно із 2024 роком, за даними МінАПК, перевезення вантажів на експорт у ІV кварталі минулого року скоротилося на 23% р/р (порівняно з 34% р/р у ІІІ кварталі), насамперед за рахунок подальшого спаду морських перевезень на 22% р/р (порівняно з 30% р/р у ІІІ кварталі).
Як уточнив Нацбанк, залізничні перевезення скоротилися на 28% р/р (порівняно з 58% р/р у ІІІ кварталі), автомобільні – на 42% р/р (порівняно з 53% р/р у ІІІ кварталі).
За даними Держстату, скорочення вантажообігу прискорилося до 18% р/р у середньому в ІV кварталі з 13% в ІІІ кварталі. Зростання пасажирообігу сповільнилося до 0% р/р у середньому в ІV кварталі (порівняно зі зростанням на 7% у середньому в ІІІ кварталі).
Кава в четвер подешевшала на тлі очікувань високого врожаю в Бразилії, найбільшому постачальнику кави у світі.
Ф’ючерси на арабіку за підсумками торгів у Нью-Йорку напередодні подешевшали на 0,2%, до $3,0785 за фунт. Це мінімум за п’ять місяців.
Новий урожай кави в Бразилії, збір якого почнеться через пару місяців, може досягти рекордних 75,8 млн мішків, пише Reuters з посиланням на прогноз компанії EISA. Один мішок важить 60 кг.
Збір кави сорту арабіка складе 48 млн мішків, робусти – 27,8 млн мішків, очікує EISA.
Рослиницький підрозділ зернотрейдингової групи компаній Alebor Group завершив виробничий сезон 2025 року, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно з повідомленням, спеціалісти компанії виростили та зібрали врожай пшениці з 2 тис. га з урожайністю понад 7 т/га, кукурудзи з 1,1 тис. га з урожайністю 14,5 т/га, ріпаку з 1,5 тис. га з урожайністю 3,6 т/га, соняшнику з 1,8 тис. га з урожайністю 3,85 т/га.
Alebor Group – трейдингова компанія, що була заснована 2006 року в Черкаській області. До її структури входять Христинівське хлібоприймальне підприємство (потужності зберігання 74 тис. тонн зерна), Вороновицьке ХПП (104 тис. тонн зерна), Чесне ХПП (27,5 тис. тонн зерна), транспортні компанії “Болеко” та “Автоера” із автопарком 210 великовантажних зерновозів, будівельне підприємство Alebor Real Estate.
Згідно з інформацією на сайті підприємства, Alebor Group входить до топ-20 зернотрейдингових компаній України, щорічно експортує близько 2 млн тонн зернових. ГК має власний земельний банк у 6,5 тис. га. Засновником компанії є Олексій Кустов.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів. В експлуатації – силоси KMZ Industries сумарним обсягом понад 12,5 млн куб. м.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) завершила розподіл 615 модульних зерносховищ серед малих і середніх фермерських господарств у семи прифронтових областях, повідомила пресслужба ФАО у Facebook.
У ФАО уточнили, що ця ініціатива була реалізована за підтримки урядів Канади та Японії у тісній співпраці з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства. У ФАО переконані, що програма сприяє стабілізації роботи господарств, запобіганню післязбиральним втратам і забезпеченню безперервності агровиробництва.
Подати заявку на участь у програмі фермери могли через Державний аграрний реєстр (ДАР). ФАО в 2025 році отримала 747 заявок від виробників, які обробляють від 200 до 1 000 га. Після перевірки було відібрано 615 господарств, які отримали модульні зерносховища. Розподіл відбувся у семи областях: Чернігівській (62), Дніпропетровській (116), Харківській (124), Херсонській (14), Кіровоградській (84), Миколаївській (128) та Одеській (87).
Ця ініціатива є частиною ширшої Стратегії підтримки зберігання зерна, яку ФАО та партнери впроваджують із 2022 року у відповідь на критичний дефіцит потужностей для зберігання. За цей час українські агровиробники отримали широкий спектр рішень для зберігання – понад 37 000 зернових рукавів, 105 комплектів обладнання для завантаження та розвантаження та загалом 859 модульних зерносховищ. Сукупно ця підтримка дозволила фермерам по всій Україні зберегти понад 8 млн тонн зерна та підтримати агровиробництво в умовах війни.
Попри значний прогрес, нестача інфраструктури для зберігання й надалі залишається ключовим стримувальним фактором для відновлення аграрного сектору, особливо у прифронтових та нещодавно звільнених районах, наголосили в ФАО. У міру підготовки до сезону 2026 року сталий розвиток сучасних і безпечних потужностей зі зберігання зерна залишатиметься критично важливим для захисту засобів до існування та збереження національного продовольчого виробництва.
“Для фермера можливість безпечно зберігати свій врожай – це не лише про зерно. Це про спокій, про впевненість у тому, що місяці важкої праці не будуть втрачені. Ці сховища дають українським фермерам те, що сьогодні особливо необхідно у часи війни, – стабільність і здатність дивитися у майбутнє з надією. Ми й надалі підтримуватимемо їх на цьому шляху”, – запевнила керівник Офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова.
ФАО разом із партнерами планує надати підтримку ще приблизно 100 фермерам на початку 2026 року, однак масштаби потреб значно перевищують наявні ресурси. Посилення співпраці та подальша активна участь міжнародної спільноти будуть ключовими для того, щоб фермери могли витримувати триваючі виклики та робити внесок у довгострокове відновлення України, переконані в організації.
