Україна експортувала 41 тис. тонн ячменю нового врожаю, завдяки активізації роботи одеських портів, але основний попит демонструє внутрішній ринок. Про це йшлося 24 жовтня під час щотижневого брифінгу, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Експортний попит на ячмінь активізувався. В Одесі фіксується попит на ячмінь із сертифікацією для поставок до Китаю за ціною близько 118-120 $/тонна. Такі ціни озвучуються з поставкою в Одесу до 10 листопада. На листопад уже продано 50 тис. тонн ячменю з поставкою в Китай. Тому можна очікувати подальшого руху зернової через одеські порти. Великого зростання цін не буде, але позначки можуть піднятися на 5 $/тонна”, – зазначили експерти.
За їхньою інформацією, дунайські порти поки що не торгують ячменем. Хоча індикативна ціна становить 125-130 $/тонна, але реального руху немає. Вища ліквідність фіксується на західних кордонах (ЧОП) – 135-140 $/тонна на умовах DAP, але попит за цим напрямком невеликий.
“Основний попит фокусується на внутрішньому ринку, головними покупцями ячменю стають переробні заводи. Поки що закупівельні ціни перебувають на рівні 4500-4800 грн/тонна, найближчими тижнями істотних змін не очікується”, – резюмували у ВАР.
Аграрії всіх областей України намолотили понад 33,7 млн тонн нового врожаю, з яких 29,309 млн тонн зернових і 4,353 млн тонн олійних культур, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 6697 тис. га за врожайності 43,9 ц/га.
До теперішнього часу в Україні зібрано ячмінь на 1504 тис. га, з яких намолочено 5,822 млн тонн (101% плану); пшениці з 4689 тис. га зібрано 22,149 млн тонн (101%); гороху з 154,4 тис. га отримано 386,5 тис. тонн (103%); проса з 33 тис. га – 79,4 тис. тонн (40%); гречки з 45 тис. га – 63,3 тис. тонн (31%).
Крім того, інших зернових і зернобобових культур намолочено 807,2 тис. тонн із 271 тис. га.
Аграрії завершують збирання ріпаку. Його намолочено з площі 1395 тис. га (98% від планових площ), з якої зібрано 3999,5 тис. тонн.
В Україні розпочалося збирання олійних культур, зокрема соняшнику намолочено 107,4 тис. тонн (49,4 тис. тонн тижнем раніше, що становить 2% від плану) з площі 107,4 тис. га, сої – 154,1 тис. тонн (30,6 тис. тонн) з 60 тис. га (3%).
Мінагрополітики у зв’язку з переглядом прогнозу щодо врожаю всіх сільгоспкультур відстежує відповідну інформацію. Так, урожайність по пшениці та гороху залишилася на рівні минулого тижня – 47,2 ц/га і 25 ц/га відповідно, по ячменю вона становила 38,7 ц/га проти 38,8 ц/га тижнем раніше, по просу -23,8 ц/га (20,4 ц/га), по гречці -14,2 ц/га (14 ц/га). При цьому врожайність ріпаку відзначено на рівні 28,7 ц/га, соняшнику – 18,6 ц/га, сої – 25,7 ц/га).
Цукрові буряки викопано з площі 2,6 тис. га (1%). За врожайності 449,6 ц/га його отримано 116 тис. тонн.
У Дніпропетровській області розпочали збирання кукурудзи. З 0,7 тис. га її намолочено 2 тис. тонн за врожайності 30 ц/га.
Аграрії 18 областей завершили збирання ріпаку.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 20,9 млн тонн, ячменю – 5,8 млн тонн і кукурудзи – 28,1 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 20,3 млн тонн, зокрема, соняшнику – 12 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,2 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
Українські борошномели все частіше повідомляють про низьку якість пшениці нового врожаю, в окремих регіонах сумарна частка пшениці 2 і 3 класу не перевищить 10% загального виробництва, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Згідно з повідомленням, більшість переробників під час спілкування з експертами агентства зазначили, що переважно надходять пропозиції пшениці з низьким вмістом білка – до 11%, незначна частка – на рівні 11-12% і лише поодинокі пропозиції з вмістом білка на рівні 13%.
“Деякі переробники прогнозують, що в окремих регіонах країни сумарна частка пшениці 2 і 3 класу поточного року не перевищить 10% загального виробництва”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, ситуація, що склалася з якістю пшениці, надає істотну підтримку цінам. Цього тижня більшість українських борошномелів продовжували поступово підвищувати закупівельні ціни на продовольчу пшеницю.
Станом на 23 серпня ціни попиту на пшеницю 2 і 3 класу фіксуються найчастіше в межах 5700-6700 грн/тонна і 5500-6500 грн/тонна СРТ відповідно, що вище за показники кінця минулого тижня на 100-200 грн/тонна, проте більшість покупців підвищували найчастіше мінімальні та наближені до них ціни, пояснили експерти.
Аграрії продовжують стримувати продажі якісних зернових, що надає додаткову підтримку цінам, резюмували в АПК-Інформ.
Як повідомлялося, Україна вже зібрала 27 млн тонн пшениці з рекордними показниками врожайності, але аналітики звертають увагу, що через погодні умови 60% врожаю продаватимуть як фураж, що вдвічі більше за минулорічний показник.
Міністерство сільського господарства США (USDA) в серпневому прогнозі поліпшило прогноз врожаю пшениці в Україні в 2023/24 маркетинговому році (МР), який розпочався, з 17,5 млн тонн до 21 млн тонн, кукурудзи – з 25 млн тонн до 27,5 млн тонн у зв’язку з більшими, ніж очікувалося, посівними площами і другою в історії врожайністю.
Водночас, зазначається в документі, через припинення роботи “Чорноморської зернової ініціативи” прогноз експорту збережено незмінним – відповідно 10,5 млн тонн і 19,5 млн тонн.
У результаті USDA для пшениці підвищило прогноз внутрішнього споживання з 7,1 млн тонн до 8,1 млн тонн, а перехідні залишки на кінець МР – з 1,59 млн тонн до 4,13 млн тонн, тоді як для кукурудзи весь прогноз зростання врожаю збалансовано збільшенням очікуваних перехідних залишків – з,89 млн тонн до 3,89 млн тонн.
Загалом американське відомство збільшило прогноз урожаю фуражного зерна в Україні цьогоріч із 31,47 млн тонн до 33,97 млн тонн, оцінюючи їхній експорт у 21,37 млн тонн і підвищивши прогноз перехідних залишків із 2,27 млн тонн до 4,77 млн тонн.
В оновленому випуску врожай пшениці в минулому 2022/23 МР USDA, як і місяць тому, оцінило в 21,5 млн тонн проти 33,01 млн тонн роком раніше, а експорт – 16,8 млн тонн проти 18,84 млн тонн відповідно за скорочення перехідних залишків з 5,27 млн тонн до 1,65 млн тонн.
Урожай фуражного зерна, на думку Мінсільгоспу США, впав до 33,93 млн тонн із 53,51 млн тонн у 2021/22 МР, тоді як експорт – лише до 30,80 млн тонн із 32,93 млн тонн через скорочення перехідних залишків із 8,69 млн тонн до 2,15 млн тонн.
У тому числі врожай кукурудзи в минулому МР знизився до 27 млн тонн з 42,13 млн тонн роком раніше, при тому, що експорт зріс до 28 млн тонн з 26,98 млн тонн, зокрема за рахунок зниження перехідних залишків з 7,59 млн тонн до 1,39 млн тонн.
Згідно з новим прогнозом USDA, світовий врожай пшениці в 2023/24 МР досягне 793,4 млн тонн, що на 3,3 млн тонн менше за попередній прогноз. Загальний експорт пшениці прогнозується на рівні 209,4 млн тонн – на 2,23 млн тонн менше, ніж очікувалося раніше. Аналітики спрогнозували остаточні світові запаси пшениці на кінець МР у 265,6 млн тонн, що на 0,92 млн тонн менше за попередній прогноз.
Щодо кукурудзи оцінку врожаю у світі цього року знижено майже на 11 млн тонн – до 1 млрд 213,5 млн тонн, експорту – на 2,07 млн тонн, до 196,19 млн тонн.
Мінсільгосп США знизив прогноз виробництва пшениці в США на 0,13 млн тонн до 47,2 млн тонн. Експорт очікується на рівні 19,05 млн тонн (-0,68 млн тонн).
Урожай кукурудзи знижено на 5,71 млн тонн – до 398,82 млн тонн, а експорт – на 1,27 млн тонн, до 58,65 млн тонн.
У ЄС USDA погіршив оцінку врожаю пшениці на 3 млн тонн – до 135 млн тонн, зберігши експорт у 38,5 млн тонн.
Щодо фуражного зерна прогноз врожаю погіршено в ЄС на 6,85 млн тонн – до 136,45 млн тонн, експорту – на 2,21 млн тонн, до 10,59 млн тонн, зокрема, оціночний врожай кукурудзи тепер став меншим на 3,7 млн тонн – 59,7 млн тонн, а експорт – на 0,9 млн тонн, 4,1 млн тонн.
Для Росії прогноз експорту пшениці за тієї самої оцінки врожаю в 85 млн тонн збільшено на 0,5 млн тонн – до 48 млн тонн, а фуражного зерна збережено на рівні 8,91 млн тонн за зниження оцінки врожаю на 2,85 млн тонн – до 39,4 млн тонн. Зокрема, щодо кукурудзи експорт, як і раніше, очікується на рівні 4,2 млн тонн при зниженні врожаю на 1,7 млн тонн – до 14,6 млн тонн.
Аграрії всіх областей України провели збирання ранніх зернових і зернобобових культур на площі 3782 тис. га, намолотивши 16 млн 574 тис. тонн зерна за врожайності 44 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, за темпами обмолоту лідирують аграрії Миколаївської та Одеської областей, які намолотили 1772,2 тис. тонн і 2,009 млн тонн зерна відповідно. У цих областях зернові намолочено на 82% і 64% площах.
До теперішнього часу в Україні зібрано ячмінь на 939 тис. га, що становить 66% від планових, з них намолочено 3,755 млн тонн; пшениці з 2,698 млн га (60%) зібрано 12,513 млн тонн; гороху з 125,3 тис. га (87%) отримано 306,4 тис. тонн.
Крім того, на площі 1182,3 тис. га (86% від планових площ) зібрано 3319,8 тис. тонн озимого ріпаку.
Мінагрополітики щотижня змінює інформацію про врожайність зібраних культур і вказує про її зростання. Так, щодо ячменю поточного тижня вона становила 40 ц/га, а тижнем раніше 39,4%, пшениця з 44,4 ц/га сягнула 46,4 ц/га, озимий ріпак з 26,8 ц/га – до 28,1 ц/га. Лише горох незначно “здав позиції” з 24,7 ц/га до 24,5 ц/га.
Згідно з повідомленням, аграрії дев’яти областей завершили збирання гороху. У Дніпропетровській області приступили до збирання гречки.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Україна у 2022-2023 маркетинговому році (МР) зібрала 70 млн тонн зерна і змогла вивезти заплановані до експорту дві третини врожаю навіть з урахуванням рекордно високих перехідних залишків, міністр аграрної політики і продовольства Микола Сольський повідомив в ефірі марафону “Єдині новини”.
“Минулого року ми зібрали всього близько 70 млн тонн. Все, що планували вивезти, вивезли. Це приблизно дві третини. У нас перехідні залишки на початок липня – кілька мільйонів тонн. Якщо порівнювати з перехідними залишками торік, то це в кілька разів менше, – тоді було 22 млн тонн. Це пояснюється тим, що кілька місяців ми не їхали і мали величезний урожай 2021 року”, – пояснив він.
Сольський нагадав, що в травні в Мінагрополітики прогнозували, що врожай зернових цього року буде на 10% нижчим за минулорічний. Однак зараз очікування змінилися і в міністерстві очікують, що врожай зернових буде меншим приблизно на 6% у зв’язку зі сприятливими погодними умовами.
“Аграрії вирішили кукурудзу сіяти не в такому обсязі (як раніше – ІФ-У), а посіяти більше соняшнику та сої. Це в грошах може бути той самий дохід, але витрат на логістику менше, і займатися цим потрібно менше, тому що умовно врожайність кукурудзи на гектар удвічі-втричі більша, ніж у сої та соняшнику”, – пояснив міністр.
Сольський зазначив, що фермерам до труднощів не звикати, і висловив упевненість, що українські аграрії впораються з викликами, які постійно виникають перед ними.
Основною проблемою українських фермерів міністр назвав не складнощі з реалізацією виробленої продукції, а з ціною на неї.
“У найближчі місяці робота всіх, хто має відношення до державної влади, буде пов’язана з тим, щоб вони (аграрії – ІФ-У) змогли продавати дорого. Це пов’язано зі зменшенням логістичних витрат, з розширенням можливостей, куди це може їхати, в які країни продавати”, – резюмував він.
