Україна, незважаючи на розв’язану Росією проти неї війну, має намір у 2024-2025 маркетинговому році (МР) експортувати 60-65% врожаю, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль в ефірі єдиного національного телемарафону.
“Головне питання, яке стоїть перед урядом – гарантування продовольчої безпеки країни. Водночас ми плануємо, що Україна експортує близько 43 млн тонн (агропродукції – ІФ-У) на зовнішні ринки”, – сказав він.
Коваль уточнив, що очікується експорт пшениці в розмірі 16,2 млн тонн, кукурудзи – близько 25 млн тонн. Пшеницею українські переробники будуть забезпечені, а надлишок уже експортується.
“На сьогодні аграрний сектор забезпечує близько 60% всієї експортної виручки в країні. Дуже важливо, щоб зовнішні ринки отримували українську продукцію. І не лише аграрну сировину, а продукти з доданою вартістю, переробки. Дуже важливо, щоб ці відсотки зростали. Також важливо, щоб кількість зібраного врожаю, який ми можемо експортувати, не залишалася в країні й зростав експорт”, – резюмував міністр агрополітики.
Аграрії всіх областей України, прибираючи з полів зернові та олійні культури, станом на 22 серпня, вже намолотили 31,955 млн тонн нового врожаю з 6,759 млн га, повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, уже зібрано понад 28,595 млн тонн зернових і 3,36 млн тонн олійних.
Аналітики АПК-Інформ звернули увагу, що за тиждень було обмолочено лише близько 46 тис. га. Тимчасове сповільнення динаміки проведення збиральної кампанії можна пояснити тим, що збирання двох ключових зернових культур (пшениця і ячмінь) практично завершено, тоді як обмолот кукурудзи ще не розпочато, – зазначили експерти.
Уточнено, що намолочено 21,74 млн тонн пшениці з 4,86 млн га за врожайності 44,7 ц/га, ячменю – 5,5 млн тонн з 1,4 млн га за врожайності 39,2 ц/га, гороху – 458,5 тис. тонн з 207,6 тис. га, за врожайності 22,1 ц/га, гречки – 4,3 тис. тонн із 6,2 тис. га за врожайності 14,4 ц/га, проса – 11,91 тис. тонн із 20,4 га за врожайності 17,9 ц/га. Інших зернових і зернобобових культур намолочено 882,8 тис. тонн із 277,3 тис. га за врожайності 32,4 ц/га.
В Україні триває збирання олійних. Зокрема, вже намолочено 3,4 млн тонн ріпаку з 1,23 млн га з урожайністю 27,4 ц/га і 7,2 тис. тонн сої з 6,6 тис. га з урожайністю 10,9 ц/га. Соняшнику зібрано 51,7 тис. тонн з 0,2 тис. га за врожайності 11,1 ц/га.
Аграрії низки областей почали копати цукрові буряки. Його накопано 7,2 тис. тонн з 0,2 тис. га з урожайністю 360 ц/га.
Втрати пізніх сільгоспкультур через посуху можуть становити 10-15%, заявив в.о. міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький в ефірі єдиного національного телемарафону.
“Є два основних типи культур – ранні та пізні. Якщо ми говоримо про збір урожаю пшениці, ячменю, гороху, ріпаку, жита, вівса, проса, – це рання група. На неї аномальна спека мала вплив, але не критичний. Найгірший вплив зафіксовано в південно-східних областях, але загалом ми фактично по цих культурах вийшли на попередньо прогнозований показник (валового збору – ІФ-У) – нижчий на 2-3%”, – розповів він.
В.о. міністра нагадав, що до групи сільгоспкультур із пізніми термінами дозрівання належать соняшник, кукурудза та цукрові буряки. Вони збираються переважно восени.
“Тут, найімовірніше, буде більш негативний вплив аномальних температур. Точно можна буде зафіксувати вже за фактом збору врожаю, але на сьогодні виглядає, що може бути зменшений врожай по цих культурах до 10-15%. Є регіони, де зменшення не буде, де була достатня кількість опадів, що дозволяло проходити цю аномальну спеку легше. Але є регіони, де критичний вплив”, – пояснив Висоцький.
В.о. міністра додав, що точні цифри втрати врожаю сільгоспкультур через аномальну спеку 2024 року стануть відомі у вересні-жовтні, коли буде зібрано основну масу врожаю.
Спека, що встановилася в Україні, особливо не позначиться на врожаї ранніх сільгоспкультур, проте на високі показники пізніх олійних культур, зокрема кукурудзи та сої, розраховувати вже не доводиться, заявив в.о. міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький в ефірі Єдиного національного телемарафону.
Він нагадав про наявність двох типів сільгоспкультур, які вирощує Україна, – ранні та пізні. Жнива ранніх культур уже тривають. Йдеться про пшеницю, ячмінь, а також про овес, горох, жито, ріпак.
“Ці культури також схильні до ефекту спеки, але він не є критичним. Щодо збирання навіть сприятливі”, – сказав в.о. міністра.
За його інформацією, середня врожайність ранніх зернових культур становить 37 ц/га. Однак вона зростатиме, оскільки жнива тривають у південних і центральних регіонах. Зокрема, Одеська, Миколаївська, Кіровоградська, Дніпропетровська області вже намолотили понад 1 млн тонн кожна. Далі до жнив приступатимуть західні та північні регіони, де врожайність буде вищою.
Станом на сьогодні середня врожайність ранніх сільгоспкультур прогнозується приблизно 45-48 ц/га, акцентував Висоцький.
“Якщо ми подивимося на пізні культури, а це насамперед кукурудза, соняшник і соя, то тут може бути негативний ефект від спеки, оскільки зараз пік цвітіння, запилення і росту цих культур. Усе залежить від того, якою буде погода в наступні тижні. Але вже станом на сьогодні (можна констатувати – ІФ-У) наявна спека справді не дасть змоги зібрати рекордні показники по кукурудзі та соняшнику”, – розповів в.о. міністра.
Висоцький повідомив, що по ранній зерновій групі очікується виробництво на рівні 27 млн тонн. Споживання цієї групи зернових культур усередині країни становить близько 6-8-9 млн тонн, що втричі більше за внутрішню потребу. Тому дефіциту зернових у країні не буде, а також не передбачається будь-яких різких цінових коливань.
Водночас, за його словами, ситуація може змінитися восени. Уже в серпні після завершення збирання ранніх зернових стане очевидною ситуація з іншими культурами.
“На сьогодні зміна ціни прогнозується більш на рівні інфляції або девальвації, тому що це (сільгоспкультури – ІФ-У) експортоорієнтовані товари. Вони прив’язані також до курсу гривні. Якихось різких змін цін на підставі цього збору (ранніх зернових культур – ІФ-У) не передбачається”, – констатував в. о. міністра. Він додав: “остаточний прогноз щодо врожаю сільгоспкультур буде зроблено в другій половині серпня”.
Аграрії всіх областей України, прибираючи з полів ранні зернові та зернобобові культури, вже намолотили 9,5 млн тонн нового врожаю з 2,785 млн га, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю.
За її даними, намолочено 5,7 млн тонн пшениці з 1,508 млн га за врожайності 33,8 ц/га, 2,4 млн тонн ячменю з 642,3 тис. га за врожайності 38,9 ц/га, 260,9 тис. тонн гороху з 127,3 тис. га за врожайності 20,3 ц/га.
В Україні також триває збирання олійних. Зокрема, вже намолочено 1,085 млн тонн ріпаку з 499,6 тис. га з урожайністю 15,3 ц/га і 0,3 тис. тонн сої з 0,2 тис. га з урожайністю 19,3 ц/га.
При цьому в ТОП-3 за темпами збирання зернових входять аграрії Миколаївської області – з 484,1 тис. га, Одеської – 464,5 тис. га, Дніпропетровської – 319,4 тис. га.
За врожайністю лідирує Івано-Франківська область із показником 66,6 ц/га.
У Херсонській області аграрії почали збирати з полів просо, якого обмолочено 50 га, намолочено 50 тонн насіння.
Аграрії шістнадцяти областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур і намолотили 721,4 тис. тонн зерна з 209,8 тис. га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
За її даними, намолочено 36,2 тис. тонн пшениці з 36,2 тис. га за врожайності 31,2 ц/га, 545,7 тис. тонн ячменю з 145,8 тис. га за врожайності 37,4 ц/га, 56,3 тис. тонн гороху з 25,9 тис. га за врожайності 21,7 ц/га.
Крім того, сім областей розпочали збирання ріпаку. Його намолочено 63,6 тис. тонн із 31,7 тис. га.
При цьому аграрії Одеської області лідирують за темпами обмолоту зернових, яких зібрано з 85,7 тис. га. Аграрії Тернопільської області лідирують за врожайністю – 78,1 ц/га.
