Українські борошномели все частіше повідомляють про низьку якість пшениці нового врожаю, в окремих регіонах сумарна частка пшениці 2 і 3 класу не перевищить 10% загального виробництва, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Згідно з повідомленням, більшість переробників під час спілкування з експертами агентства зазначили, що переважно надходять пропозиції пшениці з низьким вмістом білка – до 11%, незначна частка – на рівні 11-12% і лише поодинокі пропозиції з вмістом білка на рівні 13%.
“Деякі переробники прогнозують, що в окремих регіонах країни сумарна частка пшениці 2 і 3 класу поточного року не перевищить 10% загального виробництва”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, ситуація, що склалася з якістю пшениці, надає істотну підтримку цінам. Цього тижня більшість українських борошномелів продовжували поступово підвищувати закупівельні ціни на продовольчу пшеницю.
Станом на 23 серпня ціни попиту на пшеницю 2 і 3 класу фіксуються найчастіше в межах 5700-6700 грн/тонна і 5500-6500 грн/тонна СРТ відповідно, що вище за показники кінця минулого тижня на 100-200 грн/тонна, проте більшість покупців підвищували найчастіше мінімальні та наближені до них ціни, пояснили експерти.
Аграрії продовжують стримувати продажі якісних зернових, що надає додаткову підтримку цінам, резюмували в АПК-Інформ.
Як повідомлялося, Україна вже зібрала 27 млн тонн пшениці з рекордними показниками врожайності, але аналітики звертають увагу, що через погодні умови 60% врожаю продаватимуть як фураж, що вдвічі більше за минулорічний показник.
Міністерство сільського господарства США (USDA) в серпневому прогнозі поліпшило прогноз врожаю пшениці в Україні в 2023/24 маркетинговому році (МР), який розпочався, з 17,5 млн тонн до 21 млн тонн, кукурудзи – з 25 млн тонн до 27,5 млн тонн у зв’язку з більшими, ніж очікувалося, посівними площами і другою в історії врожайністю.
Водночас, зазначається в документі, через припинення роботи “Чорноморської зернової ініціативи” прогноз експорту збережено незмінним – відповідно 10,5 млн тонн і 19,5 млн тонн.
У результаті USDA для пшениці підвищило прогноз внутрішнього споживання з 7,1 млн тонн до 8,1 млн тонн, а перехідні залишки на кінець МР – з 1,59 млн тонн до 4,13 млн тонн, тоді як для кукурудзи весь прогноз зростання врожаю збалансовано збільшенням очікуваних перехідних залишків – з,89 млн тонн до 3,89 млн тонн.
Загалом американське відомство збільшило прогноз урожаю фуражного зерна в Україні цьогоріч із 31,47 млн тонн до 33,97 млн тонн, оцінюючи їхній експорт у 21,37 млн тонн і підвищивши прогноз перехідних залишків із 2,27 млн тонн до 4,77 млн тонн.
В оновленому випуску врожай пшениці в минулому 2022/23 МР USDA, як і місяць тому, оцінило в 21,5 млн тонн проти 33,01 млн тонн роком раніше, а експорт – 16,8 млн тонн проти 18,84 млн тонн відповідно за скорочення перехідних залишків з 5,27 млн тонн до 1,65 млн тонн.
Урожай фуражного зерна, на думку Мінсільгоспу США, впав до 33,93 млн тонн із 53,51 млн тонн у 2021/22 МР, тоді як експорт – лише до 30,80 млн тонн із 32,93 млн тонн через скорочення перехідних залишків із 8,69 млн тонн до 2,15 млн тонн.
У тому числі врожай кукурудзи в минулому МР знизився до 27 млн тонн з 42,13 млн тонн роком раніше, при тому, що експорт зріс до 28 млн тонн з 26,98 млн тонн, зокрема за рахунок зниження перехідних залишків з 7,59 млн тонн до 1,39 млн тонн.
Згідно з новим прогнозом USDA, світовий врожай пшениці в 2023/24 МР досягне 793,4 млн тонн, що на 3,3 млн тонн менше за попередній прогноз. Загальний експорт пшениці прогнозується на рівні 209,4 млн тонн – на 2,23 млн тонн менше, ніж очікувалося раніше. Аналітики спрогнозували остаточні світові запаси пшениці на кінець МР у 265,6 млн тонн, що на 0,92 млн тонн менше за попередній прогноз.
Щодо кукурудзи оцінку врожаю у світі цього року знижено майже на 11 млн тонн – до 1 млрд 213,5 млн тонн, експорту – на 2,07 млн тонн, до 196,19 млн тонн.
Мінсільгосп США знизив прогноз виробництва пшениці в США на 0,13 млн тонн до 47,2 млн тонн. Експорт очікується на рівні 19,05 млн тонн (-0,68 млн тонн).
Урожай кукурудзи знижено на 5,71 млн тонн – до 398,82 млн тонн, а експорт – на 1,27 млн тонн, до 58,65 млн тонн.
У ЄС USDA погіршив оцінку врожаю пшениці на 3 млн тонн – до 135 млн тонн, зберігши експорт у 38,5 млн тонн.
Щодо фуражного зерна прогноз врожаю погіршено в ЄС на 6,85 млн тонн – до 136,45 млн тонн, експорту – на 2,21 млн тонн, до 10,59 млн тонн, зокрема, оціночний врожай кукурудзи тепер став меншим на 3,7 млн тонн – 59,7 млн тонн, а експорт – на 0,9 млн тонн, 4,1 млн тонн.
Для Росії прогноз експорту пшениці за тієї самої оцінки врожаю в 85 млн тонн збільшено на 0,5 млн тонн – до 48 млн тонн, а фуражного зерна збережено на рівні 8,91 млн тонн за зниження оцінки врожаю на 2,85 млн тонн – до 39,4 млн тонн. Зокрема, щодо кукурудзи експорт, як і раніше, очікується на рівні 4,2 млн тонн при зниженні врожаю на 1,7 млн тонн – до 14,6 млн тонн.
Аграрії всіх областей України провели збирання ранніх зернових і зернобобових культур на площі 3782 тис. га, намолотивши 16 млн 574 тис. тонн зерна за врожайності 44 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, за темпами обмолоту лідирують аграрії Миколаївської та Одеської областей, які намолотили 1772,2 тис. тонн і 2,009 млн тонн зерна відповідно. У цих областях зернові намолочено на 82% і 64% площах.
До теперішнього часу в Україні зібрано ячмінь на 939 тис. га, що становить 66% від планових, з них намолочено 3,755 млн тонн; пшениці з 2,698 млн га (60%) зібрано 12,513 млн тонн; гороху з 125,3 тис. га (87%) отримано 306,4 тис. тонн.
Крім того, на площі 1182,3 тис. га (86% від планових площ) зібрано 3319,8 тис. тонн озимого ріпаку.
Мінагрополітики щотижня змінює інформацію про врожайність зібраних культур і вказує про її зростання. Так, щодо ячменю поточного тижня вона становила 40 ц/га, а тижнем раніше 39,4%, пшениця з 44,4 ц/га сягнула 46,4 ц/га, озимий ріпак з 26,8 ц/га – до 28,1 ц/га. Лише горох незначно “здав позиції” з 24,7 ц/га до 24,5 ц/га.
Згідно з повідомленням, аграрії дев’яти областей завершили збирання гороху. У Дніпропетровській області приступили до збирання гречки.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Україна у 2022-2023 маркетинговому році (МР) зібрала 70 млн тонн зерна і змогла вивезти заплановані до експорту дві третини врожаю навіть з урахуванням рекордно високих перехідних залишків, міністр аграрної політики і продовольства Микола Сольський повідомив в ефірі марафону “Єдині новини”.
“Минулого року ми зібрали всього близько 70 млн тонн. Все, що планували вивезти, вивезли. Це приблизно дві третини. У нас перехідні залишки на початок липня – кілька мільйонів тонн. Якщо порівнювати з перехідними залишками торік, то це в кілька разів менше, – тоді було 22 млн тонн. Це пояснюється тим, що кілька місяців ми не їхали і мали величезний урожай 2021 року”, – пояснив він.
Сольський нагадав, що в травні в Мінагрополітики прогнозували, що врожай зернових цього року буде на 10% нижчим за минулорічний. Однак зараз очікування змінилися і в міністерстві очікують, що врожай зернових буде меншим приблизно на 6% у зв’язку зі сприятливими погодними умовами.
“Аграрії вирішили кукурудзу сіяти не в такому обсязі (як раніше – ІФ-У), а посіяти більше соняшнику та сої. Це в грошах може бути той самий дохід, але витрат на логістику менше, і займатися цим потрібно менше, тому що умовно врожайність кукурудзи на гектар удвічі-втричі більша, ніж у сої та соняшнику”, – пояснив міністр.
Сольський зазначив, що фермерам до труднощів не звикати, і висловив упевненість, що українські аграрії впораються з викликами, які постійно виникають перед ними.
Основною проблемою українських фермерів міністр назвав не складнощі з реалізацією виробленої продукції, а з ціною на неї.
“У найближчі місяці робота всіх, хто має відношення до державної влади, буде пов’язана з тим, щоб вони (аграрії – ІФ-У) змогли продавати дорого. Це пов’язано зі зменшенням логістичних витрат, з розширенням можливостей, куди це може їхати, в які країни продавати”, – резюмував він.
Аграрії 12 областей розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур та намолотили 1,24 млн тонн зерна за врожайності 33,2 ц/га з 308,2 тис. га (3%), повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, за темпами збирання зернових лідирують аграрії Миколаївської області, які прибрали зернові зі 118 тис. га (19%), за Одеські аграрії намолотили 468,8 тис. тонн. Загалом в Україні ячмінь зібрано на 235 тис. га, що становить 16% від гривень, з яких намолочено 805,8 тис. тонн при врожайності 34,3 ц/га.
Пшеницю зібрано з 51,4 тис. га (1%). За врожайності 33,5 ц/га намолочено 172 тис. тонн.
Горох прибрано з 21,7 га (15%). За врожайності 21,1 ц/га намолочено 45,8 тис. тонн.
Аграрії п’яти регіонів також розпочали збирання озимого ріпаку: зібрано 86,2 тис. тонн насіння. Озимий ріпак: 86,2 тис. тонн насіння за врожайності 18,1 ц/га на площі 47,7 тис. га (3%).
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166
га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 45 тис. га (-255 тис. га).
тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Несприятливі погодні умови на півдні України можуть позначитися на врожайності ячменю, вплинуть на вал зібраного врожаю, а на тлі високих світових цін на культуру на ринок ячменю очікує період “цінових гойдалок”, повідомили експерти аналітичного центру кооперативу “Пуск”, створеного в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Через погодні умови на півдні фіксується зерно з низькою натурою, також є проблема вилягання ячменю, що негативно позначиться на врожайності культури. Така ситуація сприятиме зростанню цін на ячмінь, світовий ринок також входить у тренд зростання. Однак при розгортанні жнив можна очікувати тимчасового зниження попиту і цін на ячмінь”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, наразі індикативна ціна на ячмінь становить 130$/т, але найближчим часом вона може піднятися до 145$/т. З огляду на погодні фактори, пропозиція поточного тижня не зросте. Вал ячменю можна очікувати після 15 липня, а до цього брак пропозиції може штовхати ціни на ринку вгору.
“Липень буде вкрай нестабільним місяцем на ринку ячменю і найнесприятливішим для реалізації: незважаючи на те, що низький урожай підтримуватиме ціни, позначки ризикують опуститися до $125/т. Проте вже з серпня почнеться зростання цін на ринку, яке сягне щонайменше 190-200 $/т, максимальні позначки можемо побачити в грудні”, – прогнозують у “Пуску”, додаючи, що після нещодавнього заколоту в РФ світові ринки активізувалися і ціни на зерно зросли.
Експерти розповіли, що найбільшим покупцем ячменю зараз є Китай, який планує закупити 7 млн тонн ячменю. Він багато контрактує з Франції, яка не зможе самостійно закрити такий обсяг.
Український ячмінь користуватиметься попитом Китаю, проте логістика залишається проблемним місцем поставок з України, – резюмували в “ПУСК”.
