Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у другому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року становило 18,3% після спаду на 10,5% у першому кварталі, таку оновлену оцінку Нацбанк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті в ніч на п’ятницю.
Згідно з ним, у третьому кварталі 2023 року відновлення економіки сповільниться до 4,6%, а в четвертому – до 1,8% із невеликим прискоренням до 2,6-2,2% у першому та другому кварталах наступного року.
Наприкінці квітня Нацбанк очікував у другому кварталі цього року зростання ВВП на 15,9%, а в третьому і четвертому кварталах – відповідно на 3,9% і 3,7%.
Загалом, як повідомлялося, НБУ покращив прогноз відновлення економіки України цього року до 2,9% з 2,0% у квітні (зокрема завдяки поліпшенню оцінки спаду в першому кварталі з 13,5% до 10,5%), однак погіршив його на наступний рік до 3,5% з 4,3%.
“Базовий сценарій ґрунтується на припущеннях про послідовне дотримання Україною зобов’язань програми розширеного фінансування з МВФ, проведення злагоджених монетарної та фіскальної політик, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення безпекових ризиків із середини 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик та поверненню до України вимушених мігрантів”, – майже дослівно повторив Нацбанк абзац попереднього інфляційного звіту, однак переніс зменшення безпекових ризиків із початку 2024 року на його середину.
Попри це ключовим ризиком для прогнозу, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, що може загальмувати економічне відновлення та погіршити інфляційні й курсові очікування, підкреслює Нацбанк.
Серед інших ризиків регулятор назвав зниження обсягів або втрату ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури, що обмежуватиме економічну активність та експорт і призведе до підвищення імпорту та попиту на іноземну валюту.
Також НБУ вказав на ризики обмеження експортної логістики через масштабні теракти, виникнення додаткових бюджетних потреб та значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері; подальші ускладнення для експорту агропродукції.
Імовірність ризику затягування війни та її ескалації, а також екотероризму окупантів Нацбанк оцінює, як і кварталом раніше, на рівні від 25% до 50%.
Щодо “зернового коридору”, який припинив роботу в червні, то, хоча Нацбанк оцінював цей ризик у межах 25-50%, тепер регулятор дає 15-25% вірогідність відновлення його роботи й такою самою величиною оцінює новий ризик продовження заборони продовольства окремими європейськими країнами, що загрожує додатковими втратами в $500 млн до кінця цього року та можливим скороченням посівів.
З імовірністю 15-25% Нацбанк допускає також такий ризик, як посилену еміграцію та розбалансування державних фінансів (замороження тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, емісійне фінансування дефіциту).
Ризик відновлення енергодефіциту через пошкодження інфраструктури на шкалі Нацбанку, як і у квітні, перебуває на позначках до 15%.
Є в цьому звіті, як і в попередньому, і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, що може сильно вплинути і поліпшити макропрогноз, і його ймовірність центробанк зберіг на рівні 15-25%.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України в третьому кварталі 2022 року впав на 30,8% порівняно з третім кварталом 2021 року після падіння на 37,2% у другому кварталі та 15,1% – у першому поточного року, таку оперативну оцінку опублікувала Державна служба статистики в п’ятницю.
Згідно з оприлюдненими даними, порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактора) ВВП зріс на 9,0%.
За даними Держстату, 2021 року ВВП України зріс на 3,4% після спаду на 3,8% 2020 року, його номінальний обсяг становив близько $200 млрд.
Мінекономіки раніше зазначало, що російські атаки, які розпочалися 10 жовтня, на енергоінфраструктуру збільшили темпи спаду економіки України орієнтовно до 39% у жовтні та 41% у листопаді, унаслідок чого прогноз загалом за підсумками року погіршено з 32% до 33,2%.
Керівники НБУ на брифінгу 8 грудня також повідомили, що російський енерготерор погіршив їхню оцінку зниження ВВП цьогоріч на 31,5%, однак не уточнили наскільки.
МВФ очікує падіння української економіки цього року на 33%
Реальний ВВП України у 2022 році скоротиться на третину, інфляція за підсумками року уповільнить зростання до 29-30%, вважають банкіри, опитані агентством “Інтерфакс-Україна”.
“Прогноз падіння реального ВВП у поточному році може бути покращено до 31% в результаті кращого експорту агропродукції. Втім, відключення електроенергії в четвертому кварталі пригнічуватимуть ділову активність. Надалі зростання ВВП буде погіршено через негативний вплив міграції”, – очікує аналітик. стратегічного розвитку банку “Південний” Костянтин Хведчук
Він припускає, що прогноз інфляції також покращиться у поточному році – до 29-30%, проте може бути дещо вищим у наступному через загострення проблем із пропозицією у зв’язку з терактами Росії.
Голова правління Юнекс Банку Іван Світек також вважає, що дещо менша інфляція за підсумками третього кварталу, можливо, дасть підстави скоригувати прогноз на кінець року до 29-30%.
Він зазначив, що не чекає сенсації від оновленого макропрогнозу НБУ, насамперед тому, що липневий прогноз виявився досить точним.
“Щодо падіння ВВП, то, на мій погляд, ця оцінка залишиться практично незмінною – близько мінус 35%”, – додав банкір.
Його думку щодо інфляції поділяє начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов.
“Ми не очікуємо суттєвих змін у макроекономічному прогнозі НБУ. Цілком імовірно, що прогноз зростання індексу споживчих цін на кінець цього року буде трохи зменшено, адже значення 31% сьогодні здається швидше песимістичним, ніж базовим сценарієм. Наприклад, Альфа-Банк Україна зберігає прогноз зростання ІСЦ у грудні 2022 року на позначці 28%”, – зазначив аналітик.
Заступник голови правління банку “Кредит Дніпро” Оксана Шведа зазначила, що очікує у прогнозі НБУ інфляції на кінець року на рівні 30%.
