ПРАТ “Веско”, контрольоване ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ) через дочку Vesco Lіmіted (Кіпр), у січні-березні поточного року знизило чистий прибуток у 4,7 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 46,593 млн грн з 220,620 млн грн.
Згідно із проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід від звичайної діяльності за цей період знизився у 2,4 рази – до 272,968 млн грн з 648,604 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець березня становив 3 млрд 190,277 млн грн.
ПрАТ “Веско” раніше здійснювало свою діяльність на території Слов’янського та Добропільського районів Донецької області. Через військові дії на територіях знаходження виробничих майданчиків, частина виробничих процесів тимчасово зупинена. Основні засоби товариства розташовані за місцями зберігання на підконтрольній Україні території та на місцях проведення робіт.
За період з 1 січня по 31 березня поточного року видобуток глини не здійснювався, частка експорту в загальному обсязі продажів – 90%. Обсяги реалізації забезпечувалися складськими запасами та доступними можливостями видобутку. Обсяг реалізації за цей період зменшився у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року на 135 тис. тонн, до 77 тис. тонн.
Протягом ІІ кварталу 2026 року ПрАТ добуток не планує, обсяг реалізації планується 104 тис. тонн вогнетривкої глини.
Підприємство планує у 2026 році витратити 0,5 млн грн на інвестування технічного переоснащення, а саме на програмне забезпечення.
Згідно з річним звітом, підприємство у 2025 році отримало чистий прибуток у розмірі 979,729 млн грн (у 2024р – 1 млрд 20,788 млн грн), при цьому дохід від звичайної діяльності склав 3 млрд 131,770 млн грн (3 млрд 643,114 млн грн).
У 2025 році видобуток глини склав 359 тис. тонн, частка експорту в загальному обсязі продажів 80%.
У 2025р. в товаристві працювало більше 709 осіб (з урахуванням сумісників та звільнених протягом року), з них 63% складали співробітники робочих спеціальностей, 37% – керівники, фахівці та службовці. Середня зарплата за 2025 рік складала 52 443,90 грн. проти 35 915,30 грн. у 2024 році.
У звіті зазначається, що війна в Україні суттєво вплинула на діяльність товариства. Виробничі потужності “Веско” розташовані у безпосередній близькості до зони активних бойових дій, що створює постійні ризики для персоналу, інфраструктури та логістичних процесів. Посилення бойових дій у другому півріччі 2025 року ускладнило безпекову ситуацію в регіоні діяльності підприємства та призвело до скорочення обсягів виробництва і реалізації. Зокрема, через наближення бойових дій до м. Покровськ було припинено відвантаження з двох станцій. Залишилась тільки одна станція для відвантаження продукції.
З метою збереження можливості виконання контрактних зобов’язань підприємство формує запаси продукції на складах за межами зони бойових дій. Всупереч вторгненню російської федерації на територію України, товариство здійснювало виробництво та продаж глини протягом 2025 року. Товариство займається пошуком альтернативних родовищ та опрацьовує нові ринки збуту для утримування бізнесу.
У 2026 році видобуток глини не планується, продаж глини буде здійснюватися зі складу в обсязі 542 тис. тонн.
Також повідомляється, що у 2025 році відбулось оголошення дивідендів у розмірі 427,403 млн грн (2024 рік – 200 млн грн.). Залишок заборгованості товариства по дивідендах станом на 31 грудня 2025 р. – 281,371 млн грн (на 31 грудня 2024р. – 316,158 млн грн).
Кількість працівників товариства на кінець І кв-2026 – 247, на кінець 2025р – 297, на кінець 2024р – 597.
Приватне акціонерне товариство “Веско” зареєстроване у Києві, є провіднім гірничо-видобувним підприємством та світовим постачальником вогнетривких глин з виробничим ланцюжком від видобутку сировини до виготовлення готової продукції. Основний вид діяльності: добування піску, гравію, глин і каоліну.
Vesco Lіmіted (Кіпр) належить 100% акцій ПрАТ “Веско”. Кінцевий бенефіціарний власник – Рінат Ахметов.
Статутний капітал ПрАТ – 57,553 млн грн, номінальна вартість акції – 0,5 грн.
«Укрнафта» продовжує впровадження систем дозування рідких реагентів на нафтових і газових свердловинах.
Йдеться про системи автоматичного дозування хімічних реагентів з капілярною трубкою, які дозволяють подавати реагенти безпосередньо в привибійну зону свердловини та ефективніше впливати на її режим експлуатації.
Системи оснащені дистанційним керуванням насосного обладнання на поверхні і моніторингом тиску свердловин, що дозволяє контролювати параметри в реальному часі та оперативно реагувати на зміни в режимі роботи свердловин.
«Такі рішення є стандартною практикою для сучасної нафтогазової галузі, оскільки дозволяють підвищувати надійність роботи фонду та зменшувати кількість простоїв свердловин, – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – На сьогодні придбано 115 комплектів таких систем, з них 112 вже змонтовано та працюють. У 2026 році продовжуємо масштабування цих рішень».
Результат впровадження:
• зменшення корозійного впливу на підземне обладнання свердловини;
• зниження ризику соле- та парафінових відкладень;
• стабілізація роботи газових свердловин;
• збільшення міжремонтного періоду роботи свердловин.
У підсумку – менше простоїв і більш ефективна експлуатація фонду.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Французька TotalEnergies повідомила, що зупинила або знаходиться в процесі зупинки видобутку в Катарі, Іраку та на офшорних активах в ОАЕ. За оцінкою компанії, ці активи забезпечують близько 15% її загального обсягу видобутку. Про це йдеться в заяві TotalEnergies на сторінці для інвесторів.
Компанія уточнила, що наземний видобуток в ОАЕ не зачеплений конфліктом. Його обсяг становить близько 210 тис. барелів нафтового еквівалента на добу в частці TotalEnergies. При цьому 15% обсягів, що випадають на Близькому Сході, дають близько 10% грошового потоку upstream-сегмента, оскільки місцеві активи обкладаються вищими податками і генерують менший грошовий потік на барель, ніж в середньому по портфелю групи.
У компанії також заявили, що зростання цін на нафту здатне компенсувати обсяги, що випадають. За оцінкою TotalEnergies, підвищення ціни Brent на $8 за барель достатньо, щоб перекрити очікуваний у 2026 році грошовий потік від активів в Іраку, Катарі та на офшорі ОАЕ при ціні $60 за барель. Одночасно операції на нафтопереробному заводі SATORP в Саудівській Аравії тривають у звичайному режимі і забезпечують внутрішній ринок королівства.
Криворізький комбінат у 2025 році наростив випуск коксу 6%-ної вологості на 16,4% – до 1 млн 460,3 тис. тонн. Це дозволяє забезпечувати власні потреби основного виробництва.
Одночасно гірничий департамент, робота якого залежить від стабільного електропостачання, показав зниження:
– Виробництво залізорудного концентрату впало на 3,3% – до 7,56 млн тонн.
– Видобуток залізної руди скоротився на 4,2% – до 18,4 млн тонн.
Керівництво пояснило це прямим впливом обмежень енергопостачання, спричинених атаками на інфраструктуру, через що гірничий комплекс працював нижче довоєнних рівнів.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Аналітичний центр Experts Club опублікував відеодослідження про видобуток срібла в світі провідними країнами в 1971-2024 роках, де показана довгострокова перебудова географії виробництва і посилення ролі Латинської Америки та ряду країн Азії.
Згідно з даними дослідження, в 2024 році (джерело даних – BGS), найбільшим виробником срібла залишається Мексика – 7,43 млн кг, яка беззаперечно лідирує в світі з видобутку срібла ось уже 15 років поспіль. Далі йдуть Китай – 3,389 млн кг і Перу – 3,065 млн кг. До групи наступних виробників увійшли Росія – 1,604 млн кг, Польща – 1,534 млн кг, Болівія – 1,495 млн кг, Австралія – 1,218 млн кг, США – 1,097 млн кг, Чилі – 1,049 млн кг, Казахстан – 878 тис. кг.
Також до топ-20 за 2024 рік увійшли Аргентина (775 тис. кг), Індія (769 тис. кг), Канада (410 тис. кг), Швеція (372 тис. кг), Індонезія (325 тис. кг), Узбекистан (258 тис. кг), Марокко (224 тис. кг), Папуа – Нова Гвінея (137 тис. кг), Бразилія (102,6 тис. кг) і Туреччина (96,13 тис. кг).
У дослідженні зазначається, що за десятиліття змінювалися центри видобутку: частина країн нарощувала випуск за рахунок розширення поліметалевих проектів, де срібло часто є супутнім металом, а лідерство поступово закріпилося за великими виробниками зі стійкою сировинною базою і розвиненою переробкою.
Засновник Experts Club Максим Уракін, коментуючи результати, підкреслив, що довгий ряд 1971-2024 років показує не просто «гонку» країн, а інвестиційні цикли і структурний зсув попиту: «Срібло все частіше сприймається як стратегічний метал – і для промисловості, і для інвесторів, тому розуміння того, хто і як нарощував видобуток десятиліттями, допомагає оцінювати майбутні ризики дефіциту і цінові сплески».
За оцінкою аналітиків, вартість срібла за 2025 рік зросла на рекордні 128,47%, що стало найкращим результатом серед основних активів і перевищило динаміку золота (+66,59%), а також найбільших криптоактивів, які за результатами 2025 року взагалі пішли в мінус (BTC -5,75%, ETH -11,58%).
Відеоаналіз доступний на Youtube-каналі центру Experts Club –
Україна має оновити законодавство у сфері критичних мінералів, щоб використати наявний ресурсний потенціал і посилити свою конкурентоспроможність на світовому ринку, заявили учасники тематичної панелі на форумі з відбудови України. Вони підкреслили, що без прозорих правил гри, спеціалізованих міжнародних партнерств і стабільного безпекового середовища реалізація великих проєктів у гірничодобувному секторі залишається обмеженою.
Панель модерував керуючий партнер CMS Україна, керівник практики енергетики та змін клімату Віталій Радченко. До обговорення долучилися секретар Комітету Верховної Ради з питань бюджету Володимир Цабаль, професор Інституту світової політики (США) Пол Койєр, засновниця та виконавча директорка Національної асоціації видобувних галузей України Ксенія Оринчак, а також голова організації Republicans Overseas UK Ґреґ Свенсон.
За словами доповідачів, Україна володіє значними запасами критичної сировини, однак існуюча нормативна база не повною мірою відповідає вимогам міжнародних інвесторів та спеціалізованих фінансових інституцій. Вони наголосили на необхідності чітких процедур доступу до родовищ, зрозумілих механізмів розподілу ризиків і гарантій захисту інвестицій. «Якщо Україна хоче зайняти помітне місце в глобальних ланцюгах постачання критичних мінералів, потрібні модернізовані правила, які будуть зрозумілими для транснаціональних компаній і експортно-кредитних агентств», – зазначив Цабаль.
Окремо учасники звернули увагу на домінуючу роль Китаю в сегменті переробки мінеральної сировини, що створює значні ризики для західних економік. У цьому контексті стратегічне партнерство між Україною та США, на їхню думку, може стати інструментом диверсифікації джерел постачання, а також каналом залучення капіталу й технологій. «Співпраця з Україною дає можливість послабити залежність від обмеженого кола постачальників і водночас підтримати відбудову країни, яка перебуває на передовій конфлікту», – підкреслив Свенсон.
Водночас експерти нагадали, що реалізація проєктів у видобувному секторі безпосередньо залежить від безпекової ситуації. Вони зазначили, що частина територій, багатих на корисні копалини, нині перебуває під окупацією РФ, що ускладнює планування та запуск нових інвестиційних ініціатив. На думку учасників дискусії, досягнення тривалого миру й створення прогнозованого безпекового середовища є необхідною умовою для перетворення ресурсного потенціалу України на реальні економічні результати.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
