Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова почала виробництво і постачання Збройним силам України сталевих штабів-бункерів, що рятують від обстрілу противника.
Згідно з прес-релізом компанії в п’ятницю, “Метінвест” налагодив виробництво сталевих підземних командних пунктів, які захищають особовий склад від наслідків обстрілу і дають змогу в безпечних і комфортних умовах забезпечувати роботу командування ЗСУ на лінії фронту. Перший сталевий штаб, розрахований на 30 військовослужбовців, на безоплатній основі вже передали Сухопутним військам України і встановили на одному з найгарячіших напрямків фронту.
При цьому пояснюється, що командний пункт допомагає рятувати життя військових, адже за короткий час розгортається і згортається на лінії фронту та за правильного встановлення забезпечує захист від обстрілів артилерії будь-якого калібру. Сталевий штаб складається з п’яти або шести (залежно від комплектації) окремих мобільних бункерів, виробництво яких “Метінвест” освоїв ще в жовтні 2022 року. Це з’єднані між собою підземні укриття, що виконують різні функції – від житлового приміщення та санітарної зони до робочого штабу командування. Таким чином утворюється цілий підземний комплекс будівель.
Виготовлені з хвилястої сталі бункери оснащені усім необхідним обладнанням на рівні хорошого готелю: спальними місцями та робочими зонами, душовими та бойлерами, системами опалення, освітлення та зв’язку, місцями для зберігання зброї та особистих речей, а також електронною технікою. Це дає змогу використовувати підземний штаб не тільки як укриття і місце відпочинку, а й як робочу зону, що забезпечує якісну роботу командування на лінії фронту.
Операційний директор “Метінвесту” Олександр Мироненко зазначив, що війна надовго і бойові дії стали постійним супутником кожного українця і особливо тих, хто захищає країну в лавах ЗСУ. Тому розробка поліпшених бункерів, цілих підземних комплексів – це внесок “Метінвесту” і Сталевого Фронту Ріната Ахметова в поліпшення побуту бійців на лінії фронту.
“Тому що люди – це головне. І якщо ми можемо не тільки створити безпечний від обстрілів простір, а й зробити його максимально комфортним, то ми це робимо. Сподіваюся, що таких КП на лінії фронту ставатиме дедалі більше, і ці “підземні містечка” стануть надійною опорою для командування військових з’єднань. У планах “Метінвесту” також розробка нових конфігурацій підземних сталевих комплексів для інших потреб ЗСУ. Тому ми не будемо зупинятися, доки Україна не переможе”, – прокоментував передачу першого КП до ЗСУ Мироненко.
Нові командні пункти базуються на традиційній моделі бункера – “криївки”, понад 330 одиниць яких “Метінвест” уже передав різним бригадам ЗСУ з 2022 року. Конструкцію стандартного сталевого бункера доопрацювали для використання у складі постійного штабу, габарити збільшили до 6 метрів завдовжки та 2,3 метра заввишки. Кожна “криївка” розрахована на шістьох осіб і обладнана місцями для відпочинку, зберігання особистих речей та інтегрованою системою опалення. На виготовлення однієї такої конструкції фахівці підприємств “Метінвесту” витрачають близько 400 годин.
“Перевага нашої армії над противником: ми воюємо якісно, мізками. І водночас уміємо ухвалювати зважені рішення оперативно, бо на кону – життя наших воїнів і успіх бойових дій. Саме тому ми прагнемо навіть на “нулі”, у пеклі війни убезпечити та створити комфортні умови для роботи й відпочинку військових. Командні пункти на базі модульних укриттів відповідають запиту армії та дають змогу на передовій облаштувати укріплені штаби, які в будь-якій ситуації виконуватимуть своє головне завдання – керувати боєм і наносити нищівної поразки ворогу”, – зазначив бригадний генерал ЗСУ Володимир Горбатюк.
Загалом від початку повномасштабної війни “Метінвест” спрямував на підтримку України та українців 4,8 млрд грн. З цієї суми понад 2,5 млрд грн – це допомога бійцям у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова. Компанія передала 150 000 бронежилетів, 25 000 касок і шоломів, 80 000 протитанкових їжаків, 31 500 турнікетів, 1 500 дронів, 2 000 тепловізорів, 500 автомобілів, десятки мінних тралів для танків, патрульних катерів і “ловців ланцетів”.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Виробництво пива в Україні (окрім пива безалкогольного з вмістом спирту до 0,5 об.%) у 2023 році становило 133,4 млн дал, що на 7,8% більше, ніж у 2022 році, повідомляється на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво”.
Як зазначається, цей показник становить лише 78,3% до обсягів виробництва пива в Україні 2021 року.
Як повідомлялося, виробництво пива в Україні 2022 року знизилося на 27,9% порівняно з 2021 роком – до 122,8 млн дал.
До кінця 2022 року пивоварна галузь частково відновилася після падіння виробництва цього напою в першому кварталі на 50% через російське вторгнення і зупинку частини пивоварних заводів. Так, за підсумками перших чотирьох місяців року падіння становило 42,8% до аналогічного періоду 2021 року, січня-травня – 36,4%, січня-червня – 32%, січня-липня і січня-серпня – по 31,6%, січня-вересня – 30,5%, січня-жовтня – 28,6%, січня-листопада – 28,1%, усього попереднього року – 27,9%.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у 2023 році збільшило обсяг виробництва на 7% до 2022 року – до 1 млрд 268,5 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія незначно скоротила випуск картонної продукції – до 26,4 тис. тонн, а паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції наростила на 12,6% – до майже 8 тис. тонн. Випуск туалетного паперу в рулончиках збільшився на 49%, склавши 6,1 млн шт.
Водночас у грудні компанія на 35,5% скоротила випуск паперу та картону порівняно з тим самим місяцем 2022 року – до 2 тис. тонн, що також майже на 35% менше за показник листопада минулого року.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero). Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації “Біосфера”, “Артеріум”, компанія Nestle, концерн “Хлібпром”, кондфабрика “Ярич”.
Як повідомлялося, 2022 року фабрика, не зупиняючи роботу протягом року, збільшила обсяг товарної продукції на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн. Чистий прибуток зріс утричі – до 263,7 млн грн.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у 2023 році збільшила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” даними, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 2,8% – до 41,7 тис. тонн. Зокрема, у грудні його випуск зріс на 3% до грудня-2022 – до 3,6 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках за минулий рік зріс на 4,5% – до 138 млн шт. КБФ зберегла друге місце за його випуском після Київського КБК (259,5 млн шт.).
Як повідомлялося, у жовтні Кохавинська БФ ввела в експлуатацію папероробну машину (БДМ) орієнтовною потужністю 25 тис. тонн на рік для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускалася продукція тільки на макулатурній основі) зі створенням до 200 нових робочих місць.
Для організації такого виробництва 2021 року КБФ залучила кредит ЄБРР у розмірі EUR13,8 млн.
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві БДМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
Як повідомлялося, КБФ у 2022 році випустила продукцію на 975,3 млн грн – на 44,8% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток скоротився на 12,7% – до 52,4 млн грн.
Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило прогнози виробництва пшениці з України у 2023/24 маркетинговому році (МР, вересень 2023-го – серпень 2024-го) на 0,9 млн тонн – до 23,4 млн тонн, а також її експорту на 1,5 млн тонн – до 14 млн тонн.
Згідно з січневим звітом американського відомства, кінцеві запаси України будуть також вищими на 1,8 млн тонн і становитимуть 4,38 млн тонн.
Що стосується кукурудзи, то її врожай, експорт і кінцеві запаси в Україні USDA залишило без змін: 30,5 млн тонн, 21 млн тонн і 6,82 млн тонн відповідно.
Загалом оновлений світовий прогноз урожаю пшениці у 2023/24 МР поліпшено на 1,9 млн тонн – до 784,91 млн за рахунок позитивного перегляду оцінок для України та РФ на тлі зниження прогнозу для Китаю. Підвищено також прогноз світового експорту пшениці на 2,35 млн тонн, до 209,54 млн тонн. Прогноз кінцевих запасів пшениці у світі експерти також переглянули в бік підвищення на 1,83 млн тонн – до 260,03 млн тонн.
Що стосується кукурудзи, то прогноз її світового виробництва в січні підвищено на 0,0137 млн тонн, до 1,235 млн тонн, експорт знижено – на 0,57 млн тонн, до 200,89 млн тонн. Кінцеві запаси будуть вищими на 10 млн тонн і становитимуть 325 млн тонн.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з активами в Україні у 2023 році виробила 3,845 млн тонн окатишів, що на 36,5% менше, ніж у 2022 році (6,053 млн тонн), і пов’язано з тим, що 2022 рік включав період повномасштабного виробництва до початку вторгнення РФ в Україну.
Згідно з повідомленням компанії в четвер, виробництво окатишів у четвертому кварталі 2023 року впало порівняно з попереднім кварталом удвічі – до 0,627 млн тонн, однак це на 50,4% більше, ніж у четвертому кварталі 2022 року.
Зазначається, що у 2023 році виробляли тільки преміальні окатиші із вмістом заліза 65%, тоді як окатиші прямого відновлення заліза (DRI, 67% заліза) і окатиші із вмістом заліза 62% не випускали.
Крім того, уточнюється, що в загальному обсязі виробництва враховано 50 тис. окатишів, вироблених у четвертому кварталі з концентрату третіх сторін.
“Навіть із настанням зими ми змогли експлуатувати одну, а іноді й дві з наших чотирьох ліній з виробництва окатишів, щоб відповідати наявним у нас скороченим експортним потужностям і продовжувати постачати продукцію преміум-класу нашим преміальним клієнтам”, – наводяться в релізі слова тимчасового виконавчого голови Лусіо Дженовезе.
Говорячи про минулий рік, компанія зазначає загибель 14 співробітників, які служили у Збройних силах України, що збільшило загальну кількість загиблих співробітників із початку російського вторгнення 2022 року до 34. Уточнюється, що наразі у ЗСУ служать 754 наших співробітники Ferrexpo.
Вказується, що компанія продовжує зберігати більшу частину працівників, незважаючи на те, що була змушена значно скоротити виробництво. Це разом зі зростанням витрат на логістику за відсутності доступу до експортних маршрутів Чорного моря призвело до зниження рентабельності.
Однак, зазначається в повідомленні, нещодавній успіх України у відкритті експортних коридорів Чорного моря дав змогу відновити перевезення з певних портів.
“Коли настане час, Ferrexpo планує запустити додаткову лінію з виробництва окатишів і відновити експорт за цим маршрутом, за умови, що це буде безпечно та економічно ефективно”, – наголошується в релізі.
Крім того, зазначено, що ціни на залізну руду зросли більш ніж на 20% у четвертому кварталі, завдяки підтримці Китаєм більш сталеємних секторів його економіки, і продовжували утримуватися на цьому рівні аж до Нового року.
“Ми також відзначаємо перші ознаки зростання попиту на окатиші в Європі. У сукупності ці фактори можуть підтримати нашу велику базу фіксованих витрат і більш високі витрати на логістику. На мою думку, поліпшення попиту і підвищення цін є хорошою ознакою для Ferrexpo на майбутній рік”, – підсумував Дженовезе.
Зазначається, що чиста грошова позиція групи з урахуванням незначних коригувань на кінець року становила приблизно $109 млн порівняно з $106 млн роком раніше з мінімальними зобов’язаннями з лізингу та відсутністю заборгованості.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Ferrеxpo в першому півріччі 2023 року скоротила чистий прибуток утричі – до $27,01 млн за умови падіння виручки в 2,8 раза – до $334,01 млн, а її EBITDA впала в 7,6 раза – до $63,64 млн.
