Українські металургійні підприємства в січні-травні поточного року знизили виплавку сталі на 6,12% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,875 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, у травні було вироблено 629,4 тис. тонн сталі, у квітні – 517,3 тис. тонн, у березні – 702,3 тис. тонн, у лютому – 515 тис. тонн, у січні – 511,1 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн. У 2023 році виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн, у 2022 році – на 70,7%, до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, або 103,6% до 2020 року.
Україна за підсумками 2025 року виробила 7,9 млн тонн чавуну проти 7,1 млн тонн у 2024 році, свідчать дані щорічного збірника Worldsteel.
Експорт чавуну з України минулого року зріс до 2 млн тонн порівняно з 1,3 млн тонн у 2024 році.
Видиме споживання чавуну в Україні у 2025 році склало 5,9 млн тонн проти 5,8 млн тонн роком раніше.
За даними Worldsteel, на тлі зростання виробництва чавуну виплавка сталі в Україні у 2025 році знизилася до 7,4 млн тонн із 7,6 млн тонн у 2024 році. За цим показником Україна посіла 23-тє місце у світі проти 22-го місця роком раніше.
Україна спрямовує на виробництво зброї $45-50 млрд на рік, фінансування Збройних сил забезпечене, заявив президент України Володимир Зеленський.
“Зараз Україна спрямовує 45-50 мільярдів доларів на рік на виробництво зброї. Нам вдалося досягти такого, на мій погляд, дуже високого рівня. В нас є кошти на фінансування Збройних сил України. Ми маємо забезпечити саме такий достатній рівень і на виробництво, і на армію, і не просто на зараз, на ці роки, але більш довгостроково”, – сказав Зеленський на пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у середу.
Глава держави зазначив, що Україна працює, щоб дати “цей безпрецедентний в нашій історії рівень фінансування” тільки на зброю всіх типів українського виробництва.
20 квітня Зеленський заявив, що Україна вкладає в оборонну промисловість $30 млрд на 2026 рік, однак оборонний сектор готовий виробляти об’єми на $60 млрд.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-травні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 0,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 359,4 тис. тонн.
За даними компанії, у травні було вироблено 77,7 тис. тонн коксу, у попередньому місяці – 75 тис. тонн.
“У часи найбільших випробувань визначальним стає не лише ресурс чи технології, а єдність людей. Ми навчилися працювати в умовах невизначеності, швидко реагувати на виклики, підтримувати одне одного і тримати спільний курс. Саме ця згуртованість допомагає нам вистояти, зберігати виробництво і рухатися вперед навіть у найскладніші періоди”, – зазначив генеральний директор “Запоріжкоксу” Олександр Бехтер.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2025 році наростив випуск продукції на 2,7% порівняно з 2024 роком – до 898,3 тис. тонн, тоді як у 2024 році – на 2,1% – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн у 2023 році.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна планує у 2026 році збільшити виробництво біометану до приблизно 150 млн куб. м, а до 2030 року реалістичною метою є рівень виробництва 500 млн куб. м, такий прогноз дало Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства за підсумками зустрічі з Європейським інвестиційним банком
“Україна має значний ресурс для виробництва біометану з агровідходів, залишків тваринництва, соломи та цукрового буряка, що відповідає європейським вимогам щодо “зеленого” палива”, – наводяться у релізі на сайті міністерства слова заступника міністра Тараса Висоцького.
Він наголосив, що основним драйвером розвитку ринку має стати експорт до ЄС. Заступник міністра нагадав, що українські приватні виробники у 2025 році вперше експортували понад 11,2 млн куб. м біометану через газотранспортну систему України.
Серед ключових викликів він назвав інтеграцію до європейської системи сертифікації та створення необхідної технічної бази даних.
За результатами зустрічі сторони домовилися продовжити координацію роботи та подальше опрацювання пріоритетних напрямів співпраці у сфері меліорації, управління водними ресурсами та розвитку сталої аграрної інфраструктури, а також галузі біометану.
Як повідомлялось, уряд 23 квітня 2026 року схвалив Програму розвитку виробництва біометану на період до 2035 року, яка передбачає нарощення його виробництва за 10 років до 2,1 млрд куб. м.
За даними “Оператора ГТС України” (ОГТСУ), на початок лютого 2026 року заявлена потужність виробників біометану в Україні за виданими технічними умовами на підключення до газотранспортної системи становила 11 тис. куб. м/год, що дорівнювало 96 млн куб. м на рік.
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) планує у 2026 році інвестувати у розвиток виробництва близько 50 млн грн власних коштів в удосконалення техпроцесiв виготовлення продукції для зменшення її собiвартостi, придбання нового обладнання для розширення асортименту продукції та покращення її якості.
Згідно з матеріалами фінансового звіту підприємства за 2025 рік, оприлюдненому у системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), у найближчій перспективі планується придбати автоматичну лінію по виготовленню чотирьохклапанного гофроящика з триколiрним друком (46,5 млн грн), а також автоматичну пакувальну лінію для гофропродукцiї (8,5 млн грн).
Крім того, планується придбати сонячну електростанцiю потужнiстю 500 кВт (9,5 млн грн).
У звіті не вказано суму інвестованих у розвиток коштів у 2025 році, але зазначається, що комбінат за останнi п’ять рокiв придбав основнi засоби виробничого призначення на загальну суму 160,91 млн грн, зокрема, машини і обладнання на 125,3 млн грн.
При цьому більша частина коштів була інвестована у 2024 році (55,9% загальної суми інвестицій), тоді як у 2025 році – 3% (2021 – 20%, 2022 – 9,5%, 2023 – 11,6%).
За даними звіту, ЖЦПК у 2025 році збільшив чистий прибуток на 85% порівняно з 2024 роком – до 9,85 млн грн за зростання чистого доходу на 19,2% – до 524,3 млн грн.
На експорт було поставлено 2,6% обсягу продажів (13,9 млн грн), зокрема, у Польшу, Молдову та Латвію.
ЖЦПК має потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, обгортковий папір) – 40,3 тис. тонн на рік, картонного виробництва (картон коробковий та картон-основа склеєного картону) – 50 тис. тонн, гофрокартону – 100 млн кв. м, горбкуватих прокладок для яєць – 48 млн шт. на рік.
Як повідомлялось, ЖЦПК минулого року незначно наростив випуск гофротари – до 19,9 млн кв. м. Випуск тарного картону зменшився на 4,4% – до 10,4 тис. тонн, тоді як обгорткового паперу зріс на 38,4% – до 5,2 тис. тонн.
Станом на перший квартал 2026 року, за даними НКЦПФР, у складі акціонерів – Melfort Trading (21,118%), Hangli InternationaL Holdings (20,154%), Halefield Holdings (майже 12,09%), Grammel Holdings (майже 10%), а також пов’язаний з бізнесменом Костянтином Григорішиним ПЗНВІФ “Сьомий” ТОВ “КУА “Сварог Ессет Менеджмент” – 17,65% та ФК “Мерідіан” – майже 8,64%.
