Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КБК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-квітні 2023 року становив 2 млрд 457,5 млн грн, що на 21,7% більше за аналогічний показник першого кварталу 2022 року.
Згідно зі статистикою асоціації “Укрпапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, комбінат, таким чином, дещо сповільнив темп приросту цього показника до аналогічного періоду минулого року (за підсумками січня-березня приріст перевищував 27%).
У натуральних показниках виробництво гофроящиків на комбінаті зросло на 47,8% – до 70,06 млн кв. м. Випуск картону збільшився на 26,3% – до 55,37 тис. тонн, за рахунок приросту випуску тарного картону на 55,2% – до 36,38 тис. тонн, тоді як коробкового скоротився на 34%, до 7,54 тис. тонн.
Водночас випуск паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення зберігає негативну динаміку, хоч і сповільнену – у січні-квітні він знизився на 27% до 14,29 тис. тонн, водночас виробництво туалетного паперу в рулонах впало на 29,6% – до 78 млн шт.
Комбінат, незважаючи на скорочення виробництва туалетного паперу, зберігає лідерство з його випуску в Україні: загалом за чотири місяці основними підприємствами галузі випущено 180,9 млн рулончиків (на 9% менше).
За даними профільної асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, загалом у січні-квітні 2023 року в Україні випущено 172,76 тис. тонн паперу та картону (майже на 14% більше), і 155,30 млн кв. м картонних ящиків (+26,3%).
Водночас приріст цих показників порівняно з аналогічним періодом минулого року багато в чому забезпечено низькою порівняльною базою березня-2022 – першого повного місяця повномасштабного вторгнення РФ, коли багато підприємств призупинили роботу.
Агентству “Інтерфакс-Україна” в прес-службі комбінату, характеризуючи сьогоднішню ситуацію на ринках галузевої продукції, пояснили, що ринок гофропродукції зменшився на 35-40% з урахуванням падіння попиту на неї в умовах війни.
“Із санітарно-гігієнічною продукцією схожа ситуація. До того ж, окрім загального рівня економіки, на її попит впливає і чисельність населення – основного споживача. На сьогодні велика кількість людей виїхала з України, багато хто залишається на окупованих територіях, тому, відповідно, ринок також зменшився. Скорочення обсягу ринку становить залежно від сегмента від 18 до 35%”, – зазначають на підприємстві.
Крім того, у сегментах цієї продукції відбувається перерозподіл попиту – споживач економить, тож зменшує витрати в небазових категоріях (серветки, рушники) і фокусується на основній – туалетному папері.
“Експортувати продукцію стало набагато складніше: високі логістичні витрати фактично унеможливлюють продавати на Близький Схід і в Північну Африку. У Європі важко конкурувати, адже вартість логістики “з’їдає” можливий заробіток. До того ж через війну небагато компаній готові до укладення довгострокових контрактів, оскільки через усі можливі ризики важко гарантувати регулярність поставок з України”, – повідомляє компанія.
Водночас комбінат веде активну гуманітарну діяльність, зокрема виділяє щомісяця понад 0,5 млн грн на підтримку медичних та освітніх установ, громадських і волонтерських організацій. Раніше він забезпечив тисячами мобільних гофрокроватей і гофростульєв переселенців у Черкасах, Знам’янці, обладнав ними укриття лікарень і, зокрема, метро Харкова.
Серед нещодавніх ініціатив – придбання теплих наборів для дітей, які перебувають на територіях активних бойових дій, і гуманітарна місія з доставки продуктових наборів до звільненого Ізюма.
Крім того, зазначають у прес-службі, незважаючи на законодавче скасування в липні минулого року гарантій від роботодавця на отримання середньої зарплати, комбінат продовжив виплати мобілізованим співробітникам, а це 10-та частина всього трудового колективу.
Київський КБК – одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Як повідомлялося, 2022 року комбінат випустив продукції на 7 млрд 432 млн грн, що на 3,5% менше, ніж 2021 року.
Pulp Mill Holding (Австрія) володіє 100% акцій ПрАТ “ККБК”.
Виробництво пива в Україні (крім безалкогольного із вмістом спирту до 0,5% об.) за січень-квітень 2023 року збільшилося на 35,3% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 38,1 млн дал, повідомляється на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво”.
Уточнюється також, що за перші чотири місяці 2023 року в Україні вироблено 85,85 тис. тонн солоду, що в 2,3 раза більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Як повідомлялося, виробництво пива в Україні 2022 року знизилося на 27,9% порівняно з 2021 роком – до 122,8 млн дал.
“Укрпиво” вказувало, що до кінця 2022 року пивоварна галузь частково відновилася після падіння в першому кварталі на 50% через російське вторгнення і зупинку частини пивоварних заводів. Так, за підсумками перших чотирьох місяців 2022 року падіння становило 42,8% до аналогічного періоду 2021 року, за підсумками півріччя – 32%, а за підсумками дев’яти місяців – 30,5%.
Швейцарська Nestle, найбільший виробник продуктів харчування та безалкогольних напоїв у світі, розпочала анонсоване будівництво підприємства з виробництва макаронних виробів та інших продуктів харчування в селі Смолигів Торчинської громади Волинської області, інвестиції в яке раніше оцінювало в інвестувала CHF40 млн (майже $45 млн), повідомляє business.rayon.
Генеральний директор Nestlé в Україні та Південно-Східній Європі Алессандро Дзанеллі в середу на урочистому заході з приводу старту будівництва висловив упевненість, що завод у Торчині стане європейським регіональним хабом для категорії кулінарних виробів.
“Я бачив українські міста, які були зруйновані після різного роду атак і як їх відновили протягом року. Українці успішно працюють із відновлення інфраструктури. Звичайно, ми підраховуємо можливі ризики, але ми впевнені, що чинимо правильно. Україна варта того, щоб у неї інвестувати”, – заявив виконавчий віцепрезидент Nestlé, головний виконавчий директор Європейської зони Марко Саттембрі.
Вказується, що на першому етапі роботи підприємство створить 300-400 робочих місць. До роботи на заводі залучені фахівці з Харкова, де вже працює фабрика з виробництва локшини швидкого приготування “Мівіна”, і місцевий персонал.
Nestle – один із найбільших у світі виробників продуктів харчування зі штаб-квартирою у Веве (Швейцарія). Компанія має 376 фабрик у 84 країнах, і випускає шоколадні та кондитерські вироби, готові сніданки, корми для домашніх тварин, дитяче та лікувальне харчування, каву, мінеральну воду тощо. Її портфель охоплює понад 2 тис. брендів, зокрема марки Nestle, Nescafe, KitKat, Gerber, Maggi.
Nestle в Україні виробляє каву і напої, кондитерські вироби, продукти кулінарії (холодні соуси, приправи, супи, продукти швидкого приготування), дитяче та спеціальне харчування, готові сніданки, корми для домашніх тварин. Найвідоміші українські бренди компанії – “Світоч”, “Торчин” і “Мівіна”.
Як повідомлялося, у грудні 2022 року компанія Nestle повідомила про рішення відкрити виробництво “Мівіни” на Волині.
“Метінвест” за підсумками січня-березня поточного року знизив виплавку сталі на 75% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 491 тис. тонн, повідомляють у пресрелізі материнської компанії Metinvest B.V. у п’ятницю ввечері.
Згідно з ним, виробництво чавуну знизилося також на 75% – до 448 тис. тонн, коксу – на 59%, до 318 тис. тонн, проте товарного коксу зросло на 1% – до 213 тис. тонн.
Уточнюється, що в поточному році виплавка сталі та чавуну здійснювалася на “Каметсталі”. У зв’язку з початком широкомасштабної військової агресії Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року “Метінвест” ухвалив рішення тимчасово зупинити виробничу діяльність низки своїх підприємств у Маріуполі, Авдіївці та Запоріжжі, зокрема МК “Азовсталь”, ММК ім. Ілліча, Авдіївського КХЗ (АКХЗ) і Запорізького КХЗ. Пізніше запорізькі підприємства групи відновили своє виробництво. Своєю чергою, активи підприємств групи в Маріуполі та Авдіївці постраждали внаслідок бойових дій, тоді як м. Маріуполь наразі тимчасово окупований.
Також повідомляється, що українські підприємства групи, окрім тих, що розташовані в Маріуполі та Авдіївці, продовжують працювати з різним рівнем завантаження з огляду на фактори безпеки, наявність електропостачання, а також логістичні та економічні фактори.
У 1-му кварталі 2023 року виробництво чавуну зросло на 66% порівняно з попереднім кварталом переважно завдяки збільшенню фонду робочого часу обох доменних печей у роботі на МК “Каметсталь” після зупинки комбінату в аварійному порядку через відсутність електропостачання наприкінці листопада, з поступовим поновленням роботи в грудні, а також стабілізації ситуації з постачанням електроенергії з кінця січня. У результаті, виробництво сталі зросло на 96% до попереднього кварталу.
Показники з виробництва чавуну і сталі в 1-му кварталі 2023 року менші за аналогічний період минулого року на 75% через зупинку маріупольських комбінатів з кінця лютого 2022 року, а також перехід на роботу двома доменними печами, замість трьох, на “Каметсталі”.
У 1-му кварталі 2023 року виробництво товарних напівфабрикатів становило 282 тис. тонн – це вдвічі більше, ніж у попередньому кварталі, через збільшення виробництва рідкого чавуну, але на 46% менше за аналогічний період минулого року через відсутність виробництва на маріупольських комбінатах з кінця лютого 2022 року.
У січні-березні 2023 року випуск готової продукції збільшився на 28% порівняно з попереднім кварталом, до 547 тис. тонн. Водночас виробництво плоского прокату збільшилося на 67 тис. тонн – до 285 тис. тонн – здебільшого через збільшення портфеля замовлень на гарячекатаний товстий лист на перекатних заводах в Італії та Великій Британії; виробництво довгого прокату зросло на 53 тис. тонн – до 262 тис. тонн – завдяки збільшенню виробництва сталі на тлі стабілізації електропостачання на “Каметсталі”.
У 1-му кварталі 2023 року виробництво готової продукції знизилося на 63% порівняно з аналогічним періодом 2022 року, оскільки виробництво плоского прокату знизилося на 828 тис. тонн – через зупинку маріупольських комбінатів з кінця лютого 2022 року, а також через зміну портфеля замовлень на користь гарячекатаних товстих листів на Ferriera Valsider в Італії. Крім того, виробництво довгого прокату знизилося на 66 тис. тонн – здебільшого внаслідок зупинки виробництва на “Азовсталі” з кінця лютого 2022 року та зменшення виробництва готової продукції на “Каметсталі” на тлі нестабільних постачань електроенергії, як порівняти з аналогічним періодом минулого року.
Виробництво рейкової та трубної продукції було відсутнє, оскільки продукція вироблялася на маріупольських комбінатах.
У 1-му кварталі 2023 року обсяг виробництва коксу збільшився на 12% порівняно з попереднім кварталом, основна причина – відновлення коксохімічного виробництва на “Каметсталі” після зупинки в аварійному порядку через відсутність електропостачання наприкінці листопада 2022 року. Водночас обсяг виробництва коксу в цей період знизився на 59% порівняно з I кв. -2022 через зупинення виробництва на “Азовсталі” та АКХЗ з кінця лютого 2022 року.
Як повідомлялося, “Метінвест” за підсумками 2022 року знизив виплавку сталі на 69% порівняно з попереднім роком – до 2,918 млн тонн, чавуну на 72% – до 2,743 млн тонн, коксу – на 64%, до 1,653 млн тонн, зокрема товарного коксу – на 49%, до 811 тис. тонн.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, що знаходяться в Україні, Європі та США.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-квітні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 48,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 282,6 тис. тонн зі 190 тис. тонн.
За даними компанії, у квітні-2023 вироблено 71,3 тис. тонн доменного коксу, тоді як у квітні-2022 – 52,7 тис. тонн (зростання на 35,4%).
“Збільшення рівня виробництва у квітні 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року пов’язане з виведенням виробничих потужностей із вимушеної гарячої консервації, спричиненої повномасштабними воєнними діями на території України”, – пояснюють у пресрелізі.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у січні-березні 2023 року збільшив виробництво доменного коксу на 74% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 211,3 тис. тонн із 137,3 тис. тонн, зокрема, у березні вироблено 72,8 тис. тонн доменного коксу, тоді як у березні 2022 року – 4,1 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2022 році знизив виробництво доменного коксу на 11,9% порівняно з 2021 роком – до 737,4 тис. тонн, зокрема в грудні вироблено 70,8 тис. тонн коксу.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ТОВ “АТ Маркет” (Київ), що розливає високогірну карпатську воду під ТМ Voda UA, інвестувало $600 тис. у розширення лінійки продукції та налагодило випуск напою з чайного гриба – комбучі.
“Побудували завод в Ірпені до війни. Інвестували близько $600 тис. Під час окупації Ірпеня завод постраждав, але його швидко відновили”, – повідомив власник і засновник компанії Дмитро Нікіфоров агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, під час ухвалення рішення про інвестиції компанія керувалася відсутністю на українському ринку справжньої комбучі. “Є якісь сурогати і лимонади на основі чаю”, – стверджує Нікіфоров.
Він зазначив, що компанія вирішила налагодити випуск “правильного продукту”, тому процесом керує “супертехнолог” і все зроблено технологічно дуже правильно.
За його інформацією, завод може виробляти 2 тонни комбучі на добу, яку реалізують у скляних пляшках 0,33 під ТМ Kombucha uno. Планується задіяти 800-850 точок HORECA, а також 5-6 торгових мереж. У травні 2023 року виробник планує налагодити випуск смакової комбучі з 5-6 різними смаками.
Нікіфоров зазначив, що розраховує на зростання популярності комбучі в Україні слідом за світом як “здорової альтернативи різним квасам і лимонадам”.
В Україні з 2019 року ринок цього напою щорічно подвоюється. У воєнному 2022 році ємність ринку оцінювали у 120 млн пляшок. У 2023 році очікується приріст споживання на 150%, розраховують на підприємстві.
Voda UA випускає також води під ТМ “Горянка” і “Карпатська джерельна високогірна”.
Згідно з даними opendatabot, виручка “АТ Маркет” у 2022 році скоротилася на 5,9% – до 26,78 млн грн, а чистий прибуток зріс на 31% – до 0,58 млн грн.
