Виробництво цукру в Україні в 2025-2026 маркетинговому році уже досягло 1,615 млн тонн, проте сезон цукроваріння не завершено, повідомила керівник правління Національної асоціації виробників цукру “Укрцукор” Яна Кавушевська в інтерв`ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Згідно з нашими очікуваннями, виробництво цукру у 2025-2026 МР перевищить 1,7 млн тонн. Станом на 10 січня заводи, що входять до лав асоціації, виробили 1,615 млн тонн”, – сказала вона.
Кавушевська уточнила, що в 2025 році в Україні цукровий буряк вирощувався на 199 тис. га, за врожайності 58 тонн/га його було зібрано 11,4 млн тонн. На переробку 27 цукрових заводів, що входять до лав “Укрцукру”, і працювали в 2025/26 МР надійшло 10,8 млн тонн, проте підвезення буряків ще триває.
Кавушевська зазначила, що в галузевому об`єднанні очікували на менший врожай цукрових буряків і менший вал виробленого цукру, проте гарні погодні умови допомогли аграріям отримати більшу врожайність, ніж торік. Вона нагадала, що торік цукровими буряками було засіяно 250 тис. га, врожайність становила 55 т/га, 29 цукрових заводів виробили 1,812 млн тонн цукру.
В “Укрцукрі” уточнили, що внутрішнє споживання цукру в Україні до повномасштабної війни, навіть після втрати Криму, частини Донецької і Луганської областей, становило 1,2-1,3 млн тонн, а наразі на 300-400 тис. тонн менше. Відтак Україні в поточному маркетинговому році бажано експортувати щонайменше 700 тис. тонн.
На думку Кавушевської, географія експорту українського цукру 2026 року, найімовірніше, не зміниться – це будуть держави, до яких прокладено зручну логістику, вартість якої дозволяє бути конкурентними порівняно з іншими світовими виробниками.
“У 2025 році Україна експортувала 464 тис. тонн цукру, з яких 27% поїхало в Європейський Союз, решту було поставлено на світовий ринок (…) у країни Близького Сходу і Балкан. Безперечним лідером із закупівлі українського цукру 2025 року є Ліван (71 тис. тонн), тоді як роком раніше це була Туреччина з аналогічним обсягом. На другому місці країна Європейського Союзу – Болгарія (66 тис. тонн), на третьому – Північна Македонія (39 тис. тонн), на четвертому – Лівія (34 тис. тонн), п`яте ділять Сирія і Туреччина (понад 27 тис. тонн кожна) “, – зазначила голова правління “Укрцукру”.
Як повідомило “Інтерфакс-Україна” поінформоване джерело на ринку, в сезоні-2025 на українських полях цукрові буряки залишилися незібраними на 3 тис. га, здебільшого у Вінницькій та Хмельницькій областях. Аграрії через дощі в часі копки не ризикнули виводити техніку в поля, щоб вона там не загрузла. На думку експертів, цілком реально, що ці цукрові буряки зможуть перезимувати в полях під снігом та, ймовірно, будуть придатними для переробки. За умови максимальних втрат (вихід 13%) після сходу снігу цукрові заводи гіпотетично зможуть виготовити ще приблизно 22,6 тис. тонн цукру.
Як повідомлялося, в Україні в 2024/25 МР виробництво цукру становило 1,812 млн тонн, що на 6,2% більше, ніж у поточному році.
Криворізький комбінат у 2025 році наростив випуск коксу 6%-ної вологості на 16,4% – до 1 млн 460,3 тис. тонн. Це дозволяє забезпечувати власні потреби основного виробництва.
Одночасно гірничий департамент, робота якого залежить від стабільного електропостачання, показав зниження:
– Виробництво залізорудного концентрату впало на 3,3% – до 7,56 млн тонн.
– Видобуток залізної руди скоротився на 4,2% – до 18,4 млн тонн.
Керівництво пояснило це прямим впливом обмежень енергопостачання, спричинених атаками на інфраструктуру, через що гірничий комплекс працював нижче довоєнних рівнів.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Виплавка чавуну на комбінаті «ArcelorMittal Кривий Ріг» у 2025 році зросла на 16,9% і досягла 2 млн 534,6 тис. тонн. Це найбільший приріст серед усіх основних видів продукції підприємства.
Незважаючи на це, гендиректор Мауро Лонгобардо зазначив, що планувалося працювати постійно двома доменними печами, але через воєнні умови цього не вдалося досягти. Виробництво залишається адаптивним і залежить від енергозабезпечення та ситуації на ринках.
Ключовою метою підприємства залишається збереження виробничого потенціалу і робочих місць для майбутньої відбудови країни.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в 2025 році виробила 3 млн 221,461 тис. тонн окатків, що на 47% нижче ніж в попередньому році (6 млн 70,541 тис. тонн).
Згідно із пресрелізом компанії в середу, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2025р знизилось на 9% – до 6 млн 141,759 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 920,298 тис. тонн проти 709,803 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 2024 рік – 489,720 тис. тонн), 3 млн 139,674 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 44%).
У пресрелізі наголошується, що в кінці року зросла інтенсивність та частота ракетних атак та атак безпілотників на енергетичну, транспортну та портову інфраструктуру України. Перебої з енергопостачанням та логістичними каналами призвели до того, що виробництво у четвертому кварталі було нижчим за план. Загальний обсяг виробництва за квартал склав 1,1 млн тонн, включаючи 0,7 млн тонн концентрату залізної руди преміум-класу Fe67% та 0,4 млн тонн окатишів преміум-класу залізної руди.
Зазначається, що протягом 2025 року група успішно адаптувалася до зміни ринкового попиту, збільшивши виробництво концентрату залізної руди преміум-класу до рекордних 2,9 млн тонн, що становить 48% від загального обсягу виробництва порівняно з 10% у 2024 році.
Група минулого року продовжувала активно працювати над управлінням своїм оборотним капіталом та витратами у складних операційних умовах. Це включало скорочення робочого часу для працівників, постійне скорочення закупівель товарів та послуг, а також подальше призупинення всіх несуттєвих капітальних витрат, накладних витрат та витрат на корпоративну соціальну відповідальність (КСВ). Призупинення відшкодування ПДВ продовжувалося протягом кварталу і загальна сума несплаченого ПДВ станом на кінець листопада 2025 року становила $69 млн. Якщо ПДВ продовжуватиме не відшкодовуватися, станом на кінець грудня 2025 року прогнозується, що загальна сума зросте приблизно до $74 млн.
Констатується, що станом на 31 грудня 2025 року чиста грошова позиція групи становила приблизно $47 млн (на 30 червня 2025 року – $50 млн), при цьому зобов’язання з оренди підлягали потенційним остаточним коригуванням наприкінці року, а борг був відсутній.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що останній квартал 2025 року був одним із найскладніших для бізнесу та співробітників з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Ракетні атаки та атаки безпілотників на регіональну енергетичну інфраструктуру призвели до перебоїв у постачанні е/е до підприємств.
“Наші операційні команди наполегливо працювали над відновленням виробництва з обмеженою доступною потужністю. Незважаючи на всі ці виклики, загалом загальний обсяг виробництва за квартал перевищив 1 млн тонн, і другий рік поспіль виробництво перевищувало рівень 6 млн тонн. Це понад 50% нашої довоєнної потужності та прийнятні виробничі показники, враховуючи всі виклики, з якими ми зіткнулися протягом четвертого року війни”, – констатував Дженовезе.
Втім, він додав, що з грудня експортні можливості групи були обмежені через атаки у Чорному морі, і доки не буде проведено ремонтні роботи та відновлено безпечний доступ до моря, компанія знову буде зосереджена на експорті залізницею. Разом з тим, хоча цей логістичний канал відкритий, електрифікована державна залізнична мережа має меншу потужність. Тому перехід на тепловози означає, що локомотивам потрібно більше часу, щоб довезти вагони до західного кордону, а через повільніший час подорожі та обороту група орендувала додаткові вагони сторонніх постачальників, що спричиняє додаткові витрати.
“Завдяки потужностям, які нам можуть забезпечити державні комунальні підприємства, наразі ми експлуатуємо одну лінію з виробництва окатишів з додатковим виробництвом концентрату та маємо можливість виробляти та експортувати наші високоякісні залізорудні окатиші для обслуговування наших європейських клієнтів. Коли буде відновлено електропостачання, залізничне та портове сполучення, з’явиться можливість збільшити виробництво та продаж концентрату на азійських ринках”, – прогнозує тимчасовий в.о. голови.
У компанії сподіваються на кінець війни, “проте ми повинні залишатися пильними, ми повинні продовжувати працювати над безпекою наших людей, водночас докладаючи зусиль для повернення утриманого ПДВ та забезпечення цілісності наших активів”.
Як повідомлялося, Ferrexpo за 9 міс-2025 виробила 2 млн 808,594 тис. тонн окатків, що на 38,5% нижче ніж в аналогічному періоді 2024 року (4 млн 567,168 тис. тонн). Загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 9 міс-2025 зросло на 0,9% – до 5 млн 67,888 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 259,294 тис. тонн проти 457,264 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 9 міс-2024 – 326,168 тис. тонн), 2 млн 726,807 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 35,7%).
Ferrexpo в першому півріччі-2025 виробила 2 млн 169,631 тис. тонн окатків, що на 34,2% нижче ніж у січні-червні-2024 (3 млн 297,441 тис. тонн). Загальне виробництво товарної продукції за I пів.-2025 знизилося на 9% порівняно з I пів.-2024 – до 3 млн 393,135 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 1 млн 223,504 тис. тонн проти 429,865 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (у I півріччі-2024 – 162,645 тис. тонн), 2 млн 87,844 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 33,4%).
Ferrexpo в I кв-2025 виробила 1 млн 347,749 тис. тонн окатків, що на 26% нижче ніж у січні-березні-2024 (1 млн 813,973 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2025 зросло на 3% до I кв.-2024 – до 2 млн 125,467 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 777,718 тис. тонн проти 240,516 тис. тонн у I кв.-2024. Також компанія, зокрема, виробила 81,879 тис. тонн DR-окатків (у I кв.-2024 не виробляла), 1 млн 105,049 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 36%) і 160,913 тис. тонн інших окатків (ріст на 95%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. У 2023 році компанія виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Обсяг виробництва електроенергії в Узбекистані у 2025 році становив 86,7 млрд кВт·год, що на 6% більше, ніж роком раніше: у 2024 році в країні було вироблено 81,5 млрд кВт·год електроенергії.
Із загального обсягу виробництва 16,8 млрд кВт·год припало на відновлювані джерела енергії — сонячні, вітрові та гідроелектростанції. Цей показник зріс на 29% порівняно з 2024 роком.
Водночас виробництво електроенергії лише сонячними та вітровими електростанціями становило 10,5 млрд кВт·год, збільшившись у 2,1 раза. Розвиток відновлюваної енергетики дав змогу заощадити 3,2 млрд кубометрів природного газу та запобігти викидам 4,7 млн тонн шкідливих речовин.
У країні функціонують 148 електростанцій загальною потужністю 25 797 МВт, зокрема теплові електростанції та ТЕЦ (17 551 МВт), ГЕС (2441 МВт), сонячні електростанції (3930 МВт), вітрові електростанції (1652 МВт) і блок-станції (223 МВт). Протягом року введено в експлуатацію 42 нові генерувальні проєкти потужністю 4647 МВт, зокрема сонячні, вітрові, акумуляторні, теплові, гідро- та когенераційні об’єкти. Паралельно введено 11 підстанцій потужністю 1614 МВА та 420 км електромереж, а також розпочато будівництво ще 21 проєкту загальною потужністю 3508 МВт.
У промисловості запущено нові виробництва: завод із випуску 155 гідроагрегатів на рік у Бостанлицькому районі, підприємство з виробництва 15 тис. трансформаторів на рік в Ангрені, а також першу національну ГЕС потужністю 38 МВт у Наманганській області, повністю зібрану з місцевих комплектувальних.
Обсяг постачання електроенергії досяг 77,1 млрд кВт·год (+14%), кількість споживачів перевищила 8,7 млн. Установлена потужність малих сонячних панелей зросла до 2 ГВт, обсяг геліоколекторів — майже до 5 млн літрів. Домогосподарствам і бізнесу надано субсидії на встановлення сонячних систем на суму 322,9 млрд сумів.
Завдяки модернізації мереж поліпшено електропостачання понад 800 тис. домогосподарств у 954 махаллях, а заходи з енергоощадження дали змогу заощадити 2,7 млрд кВт·год електроенергії та 2 млрд кубометрів газу. За даними Міністерства енергетики Республіки Узбекистан, введення нових потужностей забезпечило перехід країни до чистого експорту електроенергії: до сусідніх держав планується спрямувати 2,6 млрд кВт·год, що сприятиме зниженню енергетичних ризиків у регіоні.
Українські металургійні підприємства у 2025 році зробили ставку на збільшення власної сировинної бази. Незважаючи на незначне зниження загальної виплавки сталі, виробництво чавуну продемонструвало значне зростання — на 11,2% за рік. За підсумками періоду виплавка чавуну досягла 7,884 млн тонн порівняно з 7,090 млн тонн у 2024 році.
Це вже другий рік поспіль, коли виробництво чавуну зростає значно вищими темпами, ніж інші показники. У грудні 2025 рого підприємства виплавили 696,2 тис. тонн чавуну. Стійке зростання виробництва первинної сировини є ключовим фактором довгострокової стабільності галузі та свідчить про інвестиції у відновлення доменного виробництва.
Загалом, з 2023 року виплавка чавуну в Україні зросла на 31,4%. Це дозволяє металургам покращити незалежність від імпортних заготовок і створює основу для майбутнього нарощування виробництва готової сталі та прокату. Однак для повернення до довоєнних потужностей, коли у 2021 році виплавлялося понад 21 млн тонн чавуну, галузі ще потрібно подолати значну відстань.
