Світовий обсяг виробництва неіржавної сталі в 2025 році збільшився на 2,1% порівняно з попереднім роком – до 64,157 млн тонн з 62,821 млн тонн.
Такі дані наведено у пресрелізі Міжнародної організації виробників неіржавної сталі (The world stainless association, колишній Міжнародний форум неіржавної сталі – International Stainless Steel Forum, ISSF).
Згідно з інформацією, у четвертому кварталі 2025 року виробництво сягнуло 16,330 млн тонн, тоді як за цей період у 2024 році було вироблено 16,198 млн тонн.
При цьому випуск неіржавної сталі за 2025 рік в Європі зменшився на 1,9% – до 5,659 млн тонн. У США виробництво збільшилося на 7,6% – до 2,099 млн тонн.
В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки минулого року зросла на 2,7% – до 55,313 млн тонн, а у Китаї збільшилася на 3,6% – до 40,868 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Великобританія та Україна) зафіксовано зниження виробництва на 11,3% – до 1,086 млн тонн.
Як повідомлялося, світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у 2024 році збільшився на 7% порівняно із 2023 роком – до 62,621 млн тонн з 58,539 млн тонн, виробництво зросло у всіх основних регіонах.
При цьому випуск неіржавної сталі за 2024 рік в Європі зріс на 1,5% – до 6,088 млн тонн. У США виробництво збільшилося на 6,9% – до 1,950 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки збільшилася на 6,4% – до 7,322 млн тонн, а в Китаї зросла на 7,5%, до 39,441 млн тонн. В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано збільшення виробництва на 9,2% – до 7,820 млн тонн.
Світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у світі 2023 року збільшився на 4,6% порівняно з 2022 роком – до 58,444 млн тонн. Загалом в Європі за цей рік виробництво неіржавної сталі скоротилося на 6,2% – до 5,902 млн тонн, у США – на 9,6%, до 1,824 млн тонн. Тим часом в Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зменшилася на 7,2% – до 6,880 млн тонн, а в Китаї зросла на 12,6% – до 36,676 млн тонн. В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) було зафіксовано зниження виробництва на 5,2% – до 7,163 млн тонн.
Випуск неіржавної сталі у світі за 2022 рік знизився на 5,2% порівняно з 2021 роком – до 55,255 млн тонн. Водночас у Європі того року випуск упав на 12,4% – до 6,294 млн тонн, у США – на 14,8%, до 2,017 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зменшилася на 4,9% – до 7,411 млн тонн, а у Китаї на 2% – до 31,975 млн тонн. В інших регіонах було зафіксовано зниження виробництва на 9,1% – до 7,557 млн тонн.
ТОВ “Луцька аграрна компанія” (Avesterra Group) за підсумками 2025 року виробила 56,003 тис. тонн продукції, що на 6,8% більше порівняно з 2024 роком (52,448 тис. тонн), при цьому чистий дохід зріс на 28,2% — до 4,77 млрд грн, повідомила пресслужба компані агентству “Інтерфакс-Україна“.
Згідно з фінансовими показниками підприємства, чистий прибуток за рік становив 472,68 млн грн проти 408,63 млн грн роком раніше.
У пресрелізі групи зазначається, що за 2025 рік до бюджетів усіх рівнів сплачено близько 500 млн грн податків (за період повномасштабної війни — близько 1,5 млрд грн).
“Для нас визнання серед кращих платників податків – це підтвердження відповідального підходу до бізнесу. Avesterra Group і надалі працюватиме прозоро, підтримуючи продовольчу безпеку України”, — наголосила СЕО компанії Світлана Собіпан.
За даними голови профільного комітету Верховнвох Ради Данила Гетманцева, компанія увійшла до рейтингу лідерів за обсягами сплачених податків серед виробників м’яса.
За його даними, до переліку найбільших платників галузі у 2025 році також увійшли ТОВ “Глобинський м’ясокомбінат”, ТОВ “М’ясний майстер”, ТОВ “Козятинський м’ясокомбінат”, ТОВ “Агро-Рось”, ТОВ “Житомирський м’ясокомбінат”, ТОВ “М’ясо-ІФ”, ТОВ “Стовпинські ковбаси” та ТОВ “Дмитрук-Фудз”. Крім великих підприємств, високу податкову ефективність продемонстрували ФГ “Поляна М”, ПП “Галм’ясо”, а також низка фізичних осіб-підприємців.
Як повідомлялося, Avesterra Group має намір наростити поголів’я птиці у 2,5 раза – до 10 млн голів разової посадки (наразі – 4,1 млн голів). Для забезпечення нових потужностей кормами планується модернізувати наявний або побудувати новий комбікормовий завод, а також розширити земельний банк з 3 тис. га до 25 тис. га. Стратегія розвитку також передбачає створення власної інкубації та формування батьківського стада для замикання повного циклу виробництва.
Групу Avesterra Group створено у січні 2025 року. До її складу увійшли “Володимир-Волинська птахофабрика” та “Луцька аграрна компанія”. У червні 2025 року Avesterra запустила на Волині новий переробний завод площею 30 тис. кв. м, інвестиції у який склали EUR60 млн.
Avesterra Group володіє інфраструктурою зі 100 пташників, забійного цеху та семи філій у найбільших містах України. Фінансова звітність компанії щорічно проходить міжнародний аудит. Бізнесом у рівних частках володіє родина Добкіних.
“Володимир-Волинська птахофабрика” займає близько 5% українського ринку курятини. Має сім філій: Харків, Київ, Одеса, Дніпро, Вінниця, Львів та Володимир. Інфраструктура фабрики складається з 100 пташників, забійного цеху та комбікормового заводу. Підприємство також має власний земельний фонд із 3 тис. га, на яких вирощує зернові й зернобобові для виготовлення комбікормів, а також технічні культури. На фабриці працює понад 1500 осіб.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2025 році знизила виробництво сталі на 4% порівняно з попереднім роком – до 2,018 млн тонн, зниження пов’язане через широкомасштабну війну, зниження забезпечення електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.
Згідно з річним звітом групи, материнська компанія Metinvest B.V. за результатами операційної діяльності за IV кв-2025 і загалом за рік, у 4кв. виробництво чавуну на “Каметсталі” залишилось на рівні попереднього кварталу та становило 496 тис. тонн, тоді як виробництво сталі зросло на 3% – до 564 тис. тонн.
При цьому відзначається, що у 2025 року виробництво чавуну та сталі знизилось на 2% та 4%, відповідно, порівняно з попереднім роком та становило 1,782 млн тонн і 2,018 млн тонн. Незначне скорочення зумовлено проведенням капремонту доменної печі №9 на “Каметстал”і у квітні-червні 2025 року.
Також констатується, що у 4 кв-2025 обсяг випуску товарних напівфабрикатів залишився майже на рівні попереднього кварталу та становив 271 тис. тонн. Водночас виробництво товарного чавуну скоротилось на 41% внаслідок збільшення споживання у подальших переділах, що призвело до зростання обсягу випуску товарної заготовки на 8%.
У 2025 році випуск товарних напівфабрикатів скоротився на 3% проти попередньго року – до 839 тис. тонн, через зниження виробництва сталі та зростання внутрішнього споживання заготовки на наступних стадіях виробництва. При цьому, обсяг випуску товарного чавуну подвоївся та становив 84 тис. тонн.
У 4-кв-2025 виробництво готової продукції зросло на 4% порівняно з попереднім кварталом і становило 613 тис. тонн, через проведення планових капремонтів на перекатних заводах в Італії та Болгарії у серпні. Зокрема виробництво плоского прокату виросло на 10%, до 291 тис. тонн, випуск довгого прокату залишився майже незмінним і становив 322 тис. тонн.
У 2025 року виробництво готової продукції зросло на 13% проти 2024 року – до 2,429 млн тонн. Зокрема виробництво плоского прокату збільшилось на 20% – до 1,107 млн тонн завдяки відновленню випуску гарячекатаного рулону на Ferriera Valsider (Італія) та ефективній роботі Metinvest Trametal (Італія) та Spartan UK (Велика Британія). Виробництво довгого прокату зросло на 7% – до 1,322 млн тонн, через збільшення обсягів на “Каметсталі” та стабільній роботі Promet Steel (Болгарія).
У 4-му кв-2025 виробництво коксу зменшилось на 3% порівняно з попереднім кварталом – до 279 тис. тонн. Загалом за минулий рік виробництво коксу скоротилось на 2% – до 1,100 млн тонн у порівнянні з попереднім роком у зв’язку з виведенням з експлуатації коксової батареї №1 на “Каметсталі”. Це було частково компенсовано збільшенням випуску коксу на “Запоріжкоксі” на 23% – до 898 тис. тонн.
Також повідомляється, що у 4-му кв-2025 виробництво загального залізорудного концентрату залишилось майже на рівні попереднього кварталу та становило 3,981 млн тонн, тоді як випуск товарної залізорудної продукції скоротився на 4% – до 3,773 млн тонн. Виробництво залізорудних окатків зменшилось на 21% – до 1,339 млн тонн, через тимчасову зупинку однієї з обпалювальних машин внаслідок пошкодження систем енергопостачання в результаті обстрілів. Як наслідок, обсяг випуску товарного залізорудного концентрату збільшився на 9%, до 2,434 млн тонн.
У 2025 році виробництво загального залізорудного концентрату було співставним з обсягом попереднього року і становило 15,695 млн тонн. Водночас, зупинку робіт на Інгулецькому кар’єрі, яка відбулась в липні 2024 року, було компенсовано переважно нарощуванням видобутку на Ганнівському кар’єрі. Виробництво товарної залізорудної продукції збільшилось на 3% – до 15,229 млн тонн, при цьому випуск товарних окатків зріс на 5%, тоді як випуск концентрату залишився майже незмінний.
У грудні 2024 року, у зв’язку з посиленням інтенсивності бойових дій та наближенням лінії фронту було призупинено роботу виробничої ділянки Покровської вугільної групи, розташованої на Донбасі. Згодом, на фоні перебоїв з енергопостачанням і подальшим погіршенням безпекової ситуації, виробничу діяльність шахти та збагачувальної фабрики було призупинено.
Крім того, група знаходиться на фінальній стадії продажу United Coal Company (США). У зв’язку з цим актив було деконсолідовано, починаючи з фінансової звітності за перше півріччя 2025 року.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Обсяг виробництва сільгосппродукції в Україні в січні 2026 року збільшився на 3,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з даними відомства, зростання було забезпечено виключно сектором тваринництва. Дані по рослинництву в цей період традиційно відсутні.
Основним драйвером стали сільгосппідприємства, які наростили виробництво на 11,9%. Найкращу динаміку в цьому сегменті показали Вінницька (на 25,7%), Львівська (на 25,1%) і Кіровоградська (на 19,7%) області. Загалом зростання зафіксовано в 18 регіонах.
Натомість у господарствах населення спостерігається спад: обсяги виробництва скоротилися на 15% до січня 2025 року. Найбільше падіння в приватному секторі зафіксовано в Закарпатті (індекс 54,6%), Донецькій області (60,5%) і Львівській області (75,1%).
У регіональному розрізі у всіх категоріях господарств найбільше скорочення обсягів зафіксовано в Донецькій (індекс 60,5%), Закарпатській (68,3%) і Чернівецькій (82,9%) областях. Водночас лідерами загального зростання стали Вінницька (+22,9%) і Львівська (+22,7%) області.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року сільгоспвиробництво в Україні скоротилося на 6,8% порівняно з 2024 роком. Падіння в рослинництві склало 7,5%, у тваринництві — 4,1%. Позитивну динаміку за минулий рік зберегли тільки Чернігівська, Сумська та Вінницька області.
Як повідомляє Сербський Економіст, китайський виробник гуманоїдних роботів Agibot планує почати серійне виробництво в Сербії в 2026 або 2027 році, повідомив директор компанії по Європі Вільям Ши після презентації в Белграді.
Проєкт реалізовуватиметься спільно зі стратегічним партнером – Minth Holdings (виробник автокомпонентів, акції якого обертаються в Гонконзі). На першому етапі в Сербії планується випуск 1 000-2 000 гуманоїдних роботів.
Ши зазначив, що виробництво роботів охоплює «залізо» і “софт”, і компанії знадобиться локальний контрагент у Сербії для створення AI-даних і навчання моделей, що фактично означає формування навколо проєкту окремого сегмента «індустрії даних».
Agibot заснована 2023 року в Шанхаї; лінійка гуманоїдних роботів включає серії Yuanzheng, Lingxi і Genies. Minth присутня в Сербії з 2018 року, має підприємства в Лозниці та Шабаці, забезпечує 3500 робочих місць.
https://t.me/relocationrs/2220
Виробництво тралів для перевезення великогабаритних вантажів в Україні у 2025 році зросло на 18% – до 415 од., повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Непоганий результат маємо в галузі машинобудування, яку ще кілька років тому ризикували втратити. Попит, сформований аграріями, логістичними компаніями і частково державою, трансформувався у внутрішнє виробництво завдяки політиці “Зроблено в Україні”. Головними інструментами стали локалізація в публічних закупівлях та компенсація 15% вартості української техніки”, – йдеться у його дописі у Facebook.
Кисилевський зазначив, що трали в Україні минулого року виготовляли три підприємства, які активно інвестують у розвиток та налагодження експорту. Також стартувало виробництво нового виду продукції – модульних тралів.
Водночас, підкреслює нардеп, в оборонних закупівлях все ще масово присутні низькоякісні турецькі і китайські трали.
“Виправити це покликаний законопроект №13392 про локалізацію в оборонних закупівлях. Він розповсюдить вимоги локалізації на закупівлі силами оборони цивільних товарів, зокрема і такого роду продукції”, – написав Кисилевський.
Він нагадав, що у 2025 році частка переробної промисловості у наповненні державного бюджету була найбільшою – 18%, тобто вона поступово стає одним з локомотивів української економіки.
Політика розвитку українських виробників “Зроблено в Україні” обʼєднує програми, які стимулюють виробництво, промислові інвестиції та несировинний експорт.
Як повідомлялося, законопроєкт №13392, співавтором якого є Кисилевський, Верховна Рада прийняла у першому читанні 4 листопада 2025 року.
Документ, зокрема передбачає внесення змін до закону “Про публічні закупівлі”, якими тимчасово до 31 грудня 2032 року умови локалізації поширюються на оборонні закупівлі цивільних товарів вартістю понад 1 млн грн та за умови, що такий товар внесено до переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва безпосередньо його виробником.
Необхідний рівень локалізації 2026 року становить 30% (2025р- 25%).
