Нікопольський завод феросплавів (НЗФ, Дніпропетровська обл.) у січні-березні поточного року знизив випуск продукції в 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 69,09 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за перший квартал поточного року НЗФ скоротив випуск силікомарганцю в 2,1 раза – до 69,08 тис. тонн, феромарганцю – до 0,01 тис. тонн з 4,97 тис. тонн, на 84,3%, до 0,01 тис. тонн. Інші феросплави не виробляв, тоді як у січні-березні-2022 випустив їх 0,48 тис. тонн.
Середній місячний випуск феросплавів при стабільній роботі підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Використовує імпортну та вітчизняну сировину для виробництва феросплавів.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
Агропромислова група компаній “Овостар Юніон”, один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні, у першому кварталі 2023 року скоротила виробництво яєць на 2% – до 362 млн штук, однак змогла істотно наростити експорт продукції за значного зростання цін на неї порівняно з минулим роком, йдеться в операційному звіті на Варшавській фондовій біржі в четвер.
“Керівництво зробило всі кроки, щоб звести до мінімуму несприятливі наслідки на поточну ситуацію на виробництві, що дало змогу зберегти виробництво і збут на довоєнному рівні”, – наводяться в повідомленні слова генерального директора компанії Бориса Бєлікова.
За його словами, асортимент продукції та канали збуту були переглянуті та приведені у відповідність з наявними потребами ринку, і загалом з урахуванням обставин результати діяльності групи в першому кварталі 2023 року можна вважати задовільними.
Зазначається, що порівняно з даними річної давності в першому кварталі 2023 року поголів’я курей скоротилося на 2%, зокрема курей-несучок на 6,2% – відповідно до 7,12 млн і 6,38 млн.
Обсяг продажів у яєчному сегменті зріс на 4% – до 241 млн, зокрема експортні продажі підскочили в 3,9 раза – до 105 млн штук, а їхня частка зросла з 11% до 44%.
Вказується, що середня ціна яєць за звітний період збільшилася на 56% – до 0,139 $/яйце.
Згідно зі звітом, обсяг переробки яєць у 1 кварталі 2023 року залишився на рівні попереднього року – 92 млн штук: було вироблено 406 тонн сухих і 3,073 тис. тонни рідких яєчних продуктів порівняно з відповідно 561 тонною і 2,131 тис. тонн у першому кварталі минулого року.
Обсяг реалізації сухих яєчних продуктів зріс до 531 тонни з 429 тонн у першому кварталі 2022 року. Експорт збільшився до 354 тонн, або 67%, з 238 тонн, або 55%.
Продажі рідких яєчних продуктів зросли до 3,063 тис. тонн з 2,182 тис. тонн, зокрема на експорт 1,291 тис. тонн проти 728 тонн, що збільшило його частку до 42% з 33%.
Як і у випадку з яйцями, середня ціна яєчних продуктів за рік значно збільшилася: сухих – на 32%, до 8,79 $/кг, рідких – на 44%, до 2,66 $/кг (усі ціни вказані без ПДВ).
З урахуванням зазначених показників продажів і цін можна оцінити сумарну виручку за трьома зазначеними категоріями продукції в першому кварталі цього року в $46,3 млн, що на 68,1% більше порівняно з $27,6 млн у першому кварталі минулого.
Холдингова компанія групи – Ovostar Union N.V. – у середині червня 2011 року провела на WSE IPO 25% акцій і залучила $33,2 млн. Мажоритарний пакет її акцій перебуває у власності Prime One Capital Limited, яка контролюється її головним виконавчим директором Б. Бєліковим і головою ради директорів Віталієм Вересенком.
Як повідомлялося, 2022 року “Овостар” знизив виробництво яєць на 9% – до 1,55 млрд шт., а продажі – на 6%, до 1,08 млрд шт.
Продажі сухих яєчних продуктів за минулий рік скоротилися на третину – до 2,13 тис. тонн, рідких – на 26%, до 10,62 тис. тонн.
Картонно-паперова фабрика “Папір-Мал” (Малин Житомирської обл.) у січні-березні випустила продукцію на 105 млн грн, що майже в 3,5 раза перевищує аналогічний показник першого кварталу 2022 року. Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, зростання обсягів виробництва насамперед зумовлене збільшенням у 3,4 раза випуску тарного картону (включно з папером для гофрування) – до 16 тис. тонн.
Як повідомлялося, торік фабрика ввела в експлуатацію другу картоноробну машину виробничою потужністю 800 м/хв (удвічі більше за першу).
Крім того, у січні-березні відзначено позитивну динаміку випуску паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції – на 12,8% (майже до 1 млн тонн) і туалетного паперу в рулончиках – на 13%, до більш ніж 4 млн шт, тоді як за підсумками січня-лютого відзначалося відповідно падіння на 21,3% і на 26% порівняно з довоєнними січнем-лютим-2022.
Згідно зі статистикою, “Папір-Мал”, який призупинив діяльність із початком повномасштабної війни в Україні, у березні 2022 року картон і папір не випускав, тоді як у березні поточного року їх випущено 4,54 тис. тонн.
Компанія спеціалізується на випуску паперової санітарно-гігієнічної продукції, а також тарного картону (лайнер і флютинг).
Обсяг виробництва компанії, за даними “УкрПапір”, у 2022 році скоротився на 4,7% до 2021 року – до 247 млн грн.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію (ТМ “Кохавинка”), у січні-березні поточного року збільшила обсяг виробництва на 39% порівняно з тим самим періодом 2022 року – до 278,8 млн грн, свідчить статистика асоціації “УкрПапір”.
Як повідомлялося, за підсумками січня-лютого поточного року приріст цього показника становив 47% до аналогічного періоду 2022 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції в першому кварталі збільшилося на 6,4% – до 10,34 тис. тонн.
У тому числі в березні його випуск збільшився на 10% до березня-2022 (фабрика практично не зупиняла виробництво з початком повномасштабної агресії РФ в Україні).
При цьому випуск туалетного паперу в рулончиках у січні-березні зріс на 9,2% (у січні-лютому приріст становив 21,6%) – до 33,48 млн шт., і КБФ упевнено зберігає друге місце за його випуском після Київського КБК (56,54 млн шт.), який у січні-лютому скоротив виробництво цієї продукції на 29%.
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники.
Потужність паперових машин – 19 тис. тонн на рік, переробного обладнання – 90 млн рулончиків на рік.
Як повідомлялося, минулого року КБФ випустила продукцію на 975,3 млн грн – на 44,8% більше, ніж роком раніше.
Чистий прибуток, за даними ресурсу opendatabot, скоротився на 12,7% до 52,4 млн грн, дохід зріс на 46,5% до 978,9 млн грн.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з активами в Україні в січні-березні поточного року виробила 901 тис. тонн окатишів, що на 67% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Згідно з біржовим повідомленням компанії в четвер, виробництво окатишів у першому кварталі 2023 року зросло порівняно з четвертим кварталом-2022 у 2,16 раза (у жовтні-грудні минулого року – 417 тис. тонн).
У 2023 році виробляли тільки окатиші із вмістом заліза 65%.
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) за перший квартал поточного року скоротилося на 65% до першого кварталу 2022 року, але зросло до четвертого кварталу 2022 року в 2,1 раза – до 954 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату в січні-березні 2023 року склав 53 тис. тонн (+32% до попереднього кварталу).
У пресрелізі пояснюється, що зростання виробництва окатишів у першому кварталі поточного року пов’язане з поліпшенням електропостачання, що дало змогу перезапустити другу лінію огрудкування наприкінці лютого 2023 року. Водночас зниження обсягів виробництва групи порівняно з минулим роком пов’язане з операційними та логістичними обмеженнями, що виникли з початку повномасштабного військового вторгнення Росії в лютому минулого року.
У компанії продовжують робити акцент на випуск продукції з високим вмістом заліза.
Група має намір продовжити експлуатацію від однієї до двох ліній з виробництва окатишів у наступному кварталі, як і в першому кварталі 2023 р., за умови відсутності подальших істотних змін в операційному середовищі та доступності логістики в Україні.
Загальний обсяг продажів залізної руди становив 0,85 млн тонн протягом січня-березня-2023 року з поставками європейським клієнтам залізницею та баржами.
Головний виконавчий директор Ferrexpo Джим Норт у своєму коментарі зазначив, що випуск окатишів у розмірі 0,9 млн тонн у першому кварталі 2023 року є значним зростанням порівняно з попереднім кварталом і відображає ослаблення операційних обмежень, що виникли наприкінці минулого року.
“Як зазначалося в нашому нещодавньому оголошенні результатів за повний рік, тепер ми можемо експлуатувати другу лінію огрудкування (з чотирьох), а наші логістичні мережі здатні забезпечити обсяги продажів клієнтам відповідно до цього рівня попиту. У майбутньому ми прагнемо збалансувати обсяги виробництва з консервативним підходом для підтримання балансу групи і показників ліквідності, забезпечуючи стабільні поставки нашим довгостроковим клієнтам”, – цитується Норт у прес-релізі.
Як повідомлялося, Ferrexpo 2022 року виробила 6,053 млн тонн окатишів, що на 46% менше, ніж за 2021 рік. Водночас виробництво окатишів у четвертому кварталі 2022 року скоротилося порівняно з четвертим кварталом-2021 на 86%, а до вересня-грудня 2022 року – на 50%, до 417 тис. тонн.
У 2022 році випуск преміальних окатишів із вмістом заліза 65% склав 5,7 млн тонн (зниження на 47%), зокрема в четвертому кварталі – 417 тис. тонн (падіння на 28% до попереднього кварталу і на 86% до аналогічного періоду попереднього року). Випуск окатишів прямого відновлення заліза (DRI, 67% заліза) торік становив 353 тис. тонн (падіння на 18% до 2021 року), які в четвертому кварталі-2022 не випускалися.
Окатиші із вмістом заліза 62% у 2022 році не виробляли.
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) у 2022 році скоротилося на 46%, до 6,177 млн тонн, у четвертому кварталі порівняно з третім – на 49%, а до IV кв. 2021 року – на 85%, до 457 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату за минулий рік знизився на 47%, до 124 тис. тонн, зокрема, в четвертому кварталі-2022 – 40 тис. тонн (зниження на 38% до попереднього кварталу, і зростання на 3% до аналогічного періоду роком раніше).
Загальний річний обсяг продажів у 2022 році склав 6,2 млн тонн, що на 46% менше порівняно з 2021 роком.
На Полтавському ГЗК встановлено чотири лінії з випуску окатишів.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК” і 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК”. До судового рішення у вересні 2022 року Ferrexpo також належало 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Світовий обсяг виробництва нержавіючої сталі 2022 року знизився на 5,2% порівняно з попереднім роком – до 55,255 млн тонн, водночас виробництво скоротилося в усіх основних регіонах, повідомляється у пресрелізі Міжнародної організації виробників нержавіючої сталі (The world stainless association, колишній Міжнародний форум нержавіючої сталі – International Stainless Steel Forum, ISSF).
Згідно з інформацією, в Європі у 2022 році виробництво нержавіючої сталі скоротилося на 12,4% до 20221 року – до 6,294 млн тонн, у США – на 14,8% – до 2,017 млн тонн.
В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка нержавіючої сталі зменшилася на 4,9% – до 7,411 млн тонн, тоді як у Китаї скоротилася на 2% – до 31,975 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, Росія, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано зниження виробництва на 9,1% – до 7,557 млн тонн.
Як повідомлялося, світовий обсяг виробництва нержавіючої сталі 2021 року зріс на 10,6% порівняно з попереднім роком, до 56,289 млн тонн. При цьому в Європі за 2021 рік виробництво нержавіючої сталі збільшилося на 13,6% до 2020 року – до 7,181 млн тонн, у США збільшилося на 10,4% – до 2,368 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка нержавійки зросла на 21,2% – до 7,792 млн тонн, тоді як Китай збільшив виробництво на 1,6% – до 30,632 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, Росія, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано збільшення виробництва на 42% – до 8,316 млн тонн.
