Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому закон “Про державне регулювання генетично інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції”.
Відповідний законопроєкт №5839 підтримали 276 народних депутатів на пленарному засіданні в середу, повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк у Telegram.
Згідно з пояснювальною запискою, документ визначає правові та організаційні засади державного регулювання генетично інженерної діяльності, забезпечення екологічної, генетичної, продовольчої та біологічної безпеки держави та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції.
У ньому дано визначення термінам “генетично модифікований організм”, “генетично модифікована продукція”, “ГМ-продукція як харчовий продукт”, запроваджується державна реєстрація ГМО тощо.
Перед ухваленням закону в другому читанні до нього внесли поправки, якими забороняється вирощування та ввезення ГМ-кукурудзи, а також вирощування протягом п’яти років генетично модифікованих цукрових буряків і ріпаку.
Документ запроваджує комплексне врегулювання правових та організаційних засад генетично-інженерної діяльності шляхом здійснення держнагляду (контролю) за використанням генетично модифікованих організмів та обігом ГМ-продукції.
Законопроєкт також розмежовує повноваження органів державної влади, щоб уникнути дублювання функцій у сфері поводження з ГМО; удосконалить систему оцінки ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини та навколишнє природне середовище; запроваджує європейські механізми державної реєстрації ГМО; вдосконалить вимоги до маркування ГМ-продукції і запроваджує правила її простежуваності; посилить держконтроль у сфері поводження з ГМО, а також встановить відповідальність за порушення законодавства в цій сфері.
Трипільський пакувальний комбінат (ТУК, Українка Київської обл.), дочірнє підприємство зупиненого Рубіжанського картонно-тарного комбінату, що зупинився на Луганщині, у січні-липні поточного року випустив продукцію на 1 млрд 406,7 млн грн, що на 28,7% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, за цей період комбінат випустив 77,86 млн кв. м гофротари – на 16,6% більше, що стабільно залишається другим результатом за обсягами випуску після Київського картонно-паперового комбінату (128,2 млн кв. м).
У тому числі в липні комбінат наростив випуск цієї продукції на 2% до липня-2022 і на 12% до червня поточного року – до 12,45 млн кв.м.
Загалом основними підприємствами галузі, які надали дані асоціації “УкрПапір”, у січні-липні випущено 283,45 млн кв. м картонної тари – на 16,3% більше, ніж за той самий період 2022 року, зокрема в липні – 44,14 млн кв. м (на 6,6% більше).
Як повідомлялося, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну Рубіжанський КТК спільно з ТУК переважно лідирували на ринку виробників гофротари в Україні.
Після отриманих руйнувань комбінат у Рубіжному зупинився, а юрособа “Рубіжанський КТК” перереєстрована в Києві.
ТУК випускає широкий асортимент виробів з гофрокартону для продуктів харчування, промтоварів, товарів хімічної промисловості.
Серед клієнтів – компанії Roshen, Coca-Cola, агрохолдинг МХП, група Lactalis.
За даними Opendatabot, АТ “РКТК” володіє 99,96% у ТОВ “ТУК”, а кінцевим бенефіціаром є гендиректор (і бенефіціар) АТ “Рубіжанський КТК” Геннадій Мінін, який з вересня 2022 року керує і Трипільським пакувальним комбінатом.
ТУК у 2022 році отримав майже 232 млн грн чистого прибутку і 2,38 млрд грн доходу.
Виробництво рису в Україні 2022 року через повномасштабну війну скоротилося в 16 разів порівняно з попереднім роком і становило лише 3,1 тис. тонни, водночас у сезоні-2023 цей показник може збільшитися в 3,5 раза – до 11 тис. тонн, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Його аналітики нагадують, що до війни через природно-кліматичні умови вирощуванням рису займалися Одеська та Херсонська області.
“Внаслідок нападу Росії частина території Херсонської області була окупована, відповідно Україна ще торік втратила можливість вирощувати рис на цих землях. Слід зазначити, що виробництвом цієї культури займалася переважно лівобережна частина області, яка все ще перебуває в тимчасовій окупації. Тому вже півтора року ми не маємо можливості отримувати рис із цієї частини України”, – зазначили експерти, додавши, що після підриву дамби Каховської ГЕС шанс на відродження рисівництва в цьому регіоні вкрай низький.
За їхньою інформацією, наразі рисівництвом займається тільки Одеська область, яка 2022 року виростила близько 3,1 тис. тонни. Такі невеликі обсяги експерти пояснили невизначеністю на початку війни та переорієнтацією на більш пріоритетні культури. Як прогнозують в УКАБ, що 2023 року ситуація в області дещо покращиться і власне виробництво рису сягне близько 11 тис. тонн.
Аналітики також наголосили, що Україна завжди імпортувала більше рису, ніж вирощувала, оскільки є країни, де природно-кліматичні умови більш сприятливі для вирощування цієї культури. Однак можливість самостійно забезпечувати себе необхідними продуктами харчування, гарантуючи власну продовольчу безпеку, – також важлива.
Попри війну та руйнування традиційних логістичних маршрутів, обсяги імпорту рису залишаються на відносно сталому рівні, запевняють в УКАБ.
За її даними, 2022 року Україна імпортувала 87,6 тис. тонн рису, що на 5% більше, ніж 2021 року. Основними країнами постачальниками були Китай, Індія та Пакистан.
“У 2023 році очікується імпорт на рівні 73 тис. тонн – на 17% нижче за показник 2022 року. Скорочення імпортних поставок зумовлено зростанням світових цін на рис і низькою платоспроможністю українців”, – резюмували в УКАБ.
Великий український виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення ТМ “Рута”, керуючою компанією якого є АТ “ВГП” (Луцьк), у січні-липні 2023 року випустив продукції на 950,34 млн грн, що на 96,7% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у такий спосіб компанія ще трохи прискорила темп приросту обсягів виробництва в грошовому вираженні до аналогічного періоду минулого року: за шість місяців цей показник становив 95,7%, за п’ять – 88,5%.
У натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу в рулончиках зросло на 42%, становивши 77,55 млн шт., що поки що залишається третім результатом у галузі після Київського картонно-паперового комбінату (142,71 млн шт.) і Кохавинської бумфабрики (78,94 млн шт.), розрив з якою мінімальний.
У портфелі брендів “ВГП” – серветки, туалетний папір, паперові носові хустки, кухонні рушники під ТМ “Ruta”, “Ruta Selecta”, “Fesko”, “НосовичОк”, “Полотенечко”, “100% paper”, “Servetta”, “Ecolo”. Асортимент налічує понад 189 найменувань.
Як повідомлялося з посиланням на дані “Укрпапір”, 2022 року АТ “ВГП” випустило продукції на 977,61 млн грн – на 2,8% більше, ніж роком раніше. Водночас, за даними звіту компанії, у натуральному вираженні (в тоннах) обсяг виробництва скоротився на 27% через втрату частини ринків збуту в Україні з початком військової агресії РФ в Україні.
Чистий прибуток скоротився до 3,62 млн грн порівняно з 96,43 млн грн роком раніше за зростання чистого доходу на 14% – до 1 млрд 075 млн грн.
На експорт у 2022 році було поставлено понад чверть обсягу реалізації. Продукція представлена на ринках Бельгії, Великої Британії, Німеччини, Грузії, Данії, Польщі, Молдови, Казахстану, країн Балтії.
Папір-основу для виробництва продукції закуповували переважно у виробників із Туреччини та Румунії.
Власником 100% акцій АТ “ВГП” є Tissico Limited (Кіпр), бенефіціарами, за даними держреєстру, є гендиректор компанії Ілля Мирецький і громадянин Чехії Каміл Гоца.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у січні-липні 2023 року збільшило обсяг виробництва на 21,2% до аналогічного періоду 2022 року – до 746,83 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія наростила випуск картонної продукції на 2,6% – до 15,7 тис. тонн, паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції – на 4,1% – до 4,3 тис. тонн. Випуск туалетного паперу в рулончиках збільшився на 42%, склавши 3,3 млн шт.
Водночас у липні компанія наростила випуск паперу та картону на 4,3% порівняно з тим самим місяцем минулого року – до 3,3 тис. тонн, що також на 30% більше, ніж у червні поточного року.
“Картонно-паперова компанія” випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero). Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації “Біосфера”, “Артеріум”, компанія Nestle, концерн “Хлібпром”, кондфабрика “Ярич”.
Як повідомлялося, 2022 року фабрика, не зупиняючи роботу протягом року, збільшила обсяг товарної продукції на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн. Чистий прибуток зріс утричі – до 263,7 млн грн.
ТОВ “Чанта Маунт” (Нові Петрівці Вишгородського р-ну Київської обл.) отримало від держави 8 млн грн безповоротної грантової допомоги для переробних підприємств “Новий рівень”, завдяки чому відновить виробництво замороженого хліба, повідомила пресслужба Міністерства економіки України.
Згідно з повідомленням, у березні 2022 року хлібозавод постраждав через обстріл російськими окупантами. Лінія з випуску хліба була майже повністю знищена, лінія з виробництва круасанів – зруйнована частково: у приміщення влучили шість снарядів. Збитки оцінили більш ніж у EUR5 млн. До війни на заводі працювали 140 осіб, зараз – близько 40.
“Лінію з виробництва хліба зруйнували російські війська “Градами” 16 березня 2022 року. Епіцентр вибуху був у частині, де ми заморожуємо та пакуємо хліб. (…) Тільки тому, що була комендантська година, наші люди не постраждали. Ми одразу розуміли: самотужки нам не впоратися з відновленням, тому потрібно шукати грантові можливості”, – процитувала пресслужба директора хлібозаводу Олену Тараненко.
Керівництво підприємства подало заявку на участь в урядовій програмі безповоротних грантів для переробних підприємств від Мінекономіки й отримає максимальну суму – 8 млн грн.
“Ми маємо зробити свій внесок – 4 млн грн. Грантові гроші підуть на купівлю морозильного та холодильного обладнання”, – розповіла Тараненко.
Крім того, для запуску лінії з випуску хліба потрібно обладнати пакувальне відділення і побудувати склад готової продукції. Для цього потрібно EUR2 млн.
Навесні 2024 року хлібзавод планує відновити повноцінне виробництво і поставляти хліб у замороженому вигляді супермаркетам “АТБ”, “Сільпо”, “Фора”, “Новус”, “МЕТРО”, “Ашан”, “Епіцентр”, “Варус”.
Тим часом, як повідомляється, лінія з виробництва круасанів уже працює. У замороженому вигляді їх продають національним торговельним мережам, пекарням, кафе, супермаркетам і на експорт. Поки що випікається до 1,5-2 тонни щодня, але потенційна можливість понад 400 кг/год.
Мінекономіки нагадало, що урядовий проєкт “е-Работа” включає грантові програми, спрямовані на стимулювання підприємницької діяльності та створення робочих місць. Мікрогранти видаються на відкриття або розвиток власного бізнесу, зокрема переробних підприємств, закладення саду, виноградника, тепличного господарства. Подати заявку на отримання гранту можуть як діючі підприємці, так і особи без досвіду ведення бізнесу.
ТОВ “Чанта Маунт” 2022 року отримало 26,441 млн грн доходу, тоді як роком раніше – 181,4 млн грн, збиток збільшився до 94,409 млн грн із 3,1 млн грн 2021 року.
Згідно з даними “Опендатабот”, ТОВ “Чанта Маунт” зареєстровано 2018 року, Кінцевим бенефіціаром є Олена Чернишова. Статутний капітал компанії становить 23,7 млн грн.
