Виробник посівної та грунтообробної техніки АТ “Ельворті” (Кропивницький) у липні-вересні 2025 року отримав майже 1,5 млн грн чистого прибутку, тоді як за той же період 2024 року збиток складав майже 6,4 млн грн.
Такий результат випливає з оприлюдненого в середу проміжного фінансового звіту компанії за дев’ять місяців, згідно з яким вона за цей період наростила збиток на 27,8% порівняно з січнем-вереснем-2024 – до 15,9 млн грн.
Раніше повідомлялося, що за перше півріччя поточного року збиток складав 17,5 млн грн (майже втричі більше, ніж за той самий період торік).
За даними звіту, “Ельворті” за січень-вересень збільшив чистий дохід на 18,5% – до 502,8 млн грн.
Як повідомлялось, в січні-червні 2025 року чистий дохід підприємства зріс на 27,8% проти того самого періоду 2024 року – до 339 млн грн. Таким чином, у третьому кварталі поточного року він збільшився на 3% – до 163,7 млн грн.
За даними звіту, у третьому кварталі підприємство експортувало продукцію на 52,4 млн грн, що склало 32% обсягу продажів за цей період (у другому кварталі – на 25,1 млн грн). Основні ринки експорту – Казахстан, Молдова, Болгарія, Латвія, Румунія.
У липні-вересні, зокрема, було виготовлено 115 сівалок на 61,8 млн грн, один культиватор на 616 тис. грн, 91 борону на 30,4 млн грн, чотири обприскувачі на 3,5 млн грн, дві будівельно-дорожні машини на 5,3 млн грн.
Середньореалiзацiйнi ціни сівалок становили 618,2 тис. грн, культиваторів – 326,6 тис. грн, борон – 357,6 тис. грн, обприскувачів – 1 млн грн.
Компанія нагадує, що модельний ряд технiки “Ельвортi” має сезонний попит, зокрема сiвалки пропашнi та обприскувачi.
Основними покупцями техніки були, зокрема, українські “Техноторг Дон”, “Агроресурс”, ЧП “Агропроммонтаж”, а також Agropiese TGR Grup (Молдова), Optikom OOD (Болгарiя).
АТ “Ельворті”, що входить до групи підприємств “Ельворті Груп” бізнесмена Павла Штутмана, спеціалізується на випуску посівної та ґрунтообробної техніки: сівалок для посіву зернових та просапних культур, культиваторів для суцільного та міжрядного обробітку ґрунту та дискових борін для його ресурсозберігаючої обробки.
Минулого року компанія скоротила збиток більш ніж втричі порівняно з 2023 роком – до 27,6 млн грн за зростання чистого доходу на 16,3% – до 570,5 млн грн. Цього року запланувано збільшити виторг до 712 млн грн і вийти на беззбиткову діяльність.
Станом на 30 вересня 2025 року в компанії працювало 373 особи.
АТ “Укренергомашини”, понад 75,22% акцій якого належить державі, на поточний рік запланували капітальні інвестиції у розмірі 125 млн грн, зокрема, на організацію та витрати на релокацію частини виробничих потужностей в Закарпатську область, зазначається у проміжному фінансовому звіті підприємства за перше півріччя 2025 року.
“Загальний об’єм планових капнвестицiй на 2025 рiк складає 125 млн грн, в тому числi органiзацiя заходiв та витрати на релокацiю частини виробничих потужностей в Закарпатську область запланованi за рахунок коштiв з резервного фонду бюджету згiдно з відповідною постановою Кабміну”, – зазначається в оприлюдненому звіті.
Як повідомлялось, у квітні 2024 року компанія повідомила без подробиць про рішення створити філії в західних регіонах України: Львівської, Закарпатської та Чернівецької. Але пресслужба уточнювала тоді, що підприємство залишається в Харкові, а філії створюють для прискорення виробництва електротягового обладнання та логістичних процесів з метою швидкої доставки обладнання за експортними контрактами.
Згідно з фінансовим звітом за перше півріччя поточного року, у 2025 роцi найбiльші інвестицiї заплановані для розвитку дiючих виробництв, зокрема, придбання нового обладнання, капремонт та модернiзацiя iснуючого. Зокрема 38,4 млн грн планується спрямувати на забезпечення виробництва необхiдним оргтехоснащенням та iнструментом, 7,4 млн грн – розвиток допомiжного виробництва та лабораторно-експериментальної бази.
“Цi заходи частково фiнансуються за рахунок власних коштiв та за рахунок залучених коштiв з резервного фонду бюджету”, – нагадали у компанії.
“Укренергомашини” повідомляє, що у другому кварталі поточного року освоєно 1,76 млн грн коштiв, зокрема, 675 тис грн на придбання нового обладнання.
Разом з тим, підкреслюється, що з метою збереження виробничих потужностей стратегiчного пiдприємства, яке має особливе значення для енергетики України, ведеться робота щодо релокацiї частини обладнання у захiднi областi.
АТ “Укренергомашини” нагадує, що належить до числа найбiльших пiдприємств свiту та єдиний в Українi проєктант та виробник широкої номенклатури обладнання для енергетики, але у період війни освоїло виробництво широкої номенклатури іншої спецпродукцiї, зокрема, для мiського транспорту (замовник ТОВ “Татра-ЮГ”) спроєктовано та запущено в серiйне виробництво електродвигун. Також освоєно ряд продукції для ТОВ “Френдлi Вiнд Технолоджi”.
Крім того, завершується проєктування автоматичного реверсивного вимикача та перемикача для трамваїв та тролейбусiв, розроблено блок управління для тепловозів, налагоджено виробництво тягових агрегатів.
Як повідомлялось, підприємство завершило січень-червень поточного року з чистим прибутком у розмірі 0,49 млн грн, тоді як за аналогічний період торік він складав 20,81 млн грн, за незначного скорочення чистого доходу – до 468,85 млн грн.
За даними звіту, у другому кварталі реалізація склала 243,55 млн грн, з них 132,255 склали екпортні поставки (54,3% продажів), продукція експортується в Казахстан, Iндiю, Вiрменiю, Болгарiю, Угорщину.
Основнi клiєнти (бiльше 5% у загальнiй сумi виручки, зокрема, “Укргiдроенерго”, НАЕК “Енергоатом”, “Центренерго”, Миколаївський тепловозоремонтний завод, Крюківський вагонзавод, ДТРЗ, “Татра-Юг”, а також АЕЦ Козлодуй” (Болгарiя), АЕС “ПАКШ” (Угорщiна), “ААЕК” (Вiрменiя); KBI Energy” (Казахстан).
Разом із тим, вартiсть укладених, але ще не виконаних договорiв (контрактiв) станом на кiнець другого кварталу 2025 року перевищує 8 млрд грн, а загальна сума платежiв, яка залишалась до сплати за зазначеними контрактами становить – 2, 86 млрд грн.
Основними конкурентами АТ “Укренергомашини” називає iноземнi компанiї – Andritz (Австрiя), Voith (Нiмеччина), General Electric (США), Bharat Heave Electric Ltd. (Iндiя) і оцінює конкуренцію на ринках як високу.
АТ “Укренергомашини” – єдиний в Україні виробник турбінного обладнання для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Також випускає електродвигуни для залізничного та міського транспорту.
Станом на 1 липня 2025 року на підприємство працювало майже 2,6 тис. осіб.
Компанія Westinghouse обговорює з “Енергоатомом” виробництво окремих модульних вузлів реакторів AP1000 в Україні, зокрема у Західних регіонах, як заявив президент бізнес-підрозділу “Енергетичні системи” Westinghouse Ден Ліпман в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Ми купуємо там, де будуємо. Це означає, що Україна може почати виготовляти частину модулів уже зараз”, — сказав він.
Технологія AP1000 передбачає модульне будівництво, що скорочує строки спорудження блоків і дозволяє локалізувати частину виробництва.
Інвестиційна компанія EFI Group, заснована Ігорем Ліскі, разом з партнерами оголосила про початок будівництва заводу «Фіднова Центр» (ТМ Feednova) з виробництва високопротеїнових кормових добавок і тваринних жирів в Черкаській області.
«Незважаючи на війну, український бізнес вкладає в перший етап проекту EUR14,4 млн. І загальні інвестиції плануються понад EUR20 млн», – наголошується в релізі у вівторок.
Згідно з ним, мажоритарним інвестором виступає EFI Group спільно зі стратегічним партнером, провідними нідерландськими та датськими виробниками технологій та обладнання в переробній галузі.
Підприємство включатиме чотири виробничі лінії, які дозволять переробляти понад 150 тонн сировини на добу і виробляти понад 50 тонн готової продукції: м’ясо-кісткового, пір’яного, кров’яного борошна і тваринних жирів. Запуск заводу заплановано на третій квартал 2026 року.
За словами директора ТОВ «Фіднова Центр» Самвела Рамазяна, проектування заводу вже завершено і обрано генерального підрядника, назва якого в релізі не розкривається.
Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства у своєму релізі у вівторок повідомило, що «Фіднова Центр» стане першим проєктом в Україні, який отримає компенсацію вартості побудованих об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури вже в 2025 році, загальний обсяг державної підтримки оцінюється в 172,1 млн грн.
На сьогодні Мінекономіки надало інвестору висновок про доцільність реалізації проєкту, а розпорядження про підписання договору між державою та інвестором знаходиться на стадії узгодження центральних органів виконавчої влади. Найближчим часом буде підписано договір між інвестором і державою, зазначило міністерство.
Новий об’єкт стане другим заводом під брендом Feednova після успішного запуску першого підприємства у Львівській області в 2021 році, йдеться в релізі. Підприємство експортує понад 80% продукції до країн ЄС і продовжує власний розвиток через впровадження нових виробничих ліній та реалізацію проектів енергетичної ефективності.
“Другий завод з виготовлення викопротеїнових домішок критично необхідний для сучасної м’ясопереробної галузі. Ми створюємо інфраструктуру для ефективної переробки, яка одночасно зменшує екологічні ризики, створює робочі місця і формує додану вартість всередині країни. Черкаська область – це ідеальне місце для цього заводу: тут є сильні агропідприємства, логістика і, головне, підтримка місцевої громади”, – наводиться в релізі коментар Ліски.
Відзначається, що підприємство створить понад 80 робочих місць в громаді і має вплинути на розвиток агропромислових комплексів області, оскільки першим в центральній частині країни буде переробляти сировину зовнішніх постачальників.
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в січні-вересні 2025 року зменшився на 14% порівняно з січнем-вереснем 2024 року, тоді як за результатами січня-серпня падіння складало 8,4%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з її даними, за звітний період виробництво продукції тваринництва скоротилося на 4,4%, а рослинництва – на 16,4% проти аналогічного періоду 2024 року.
При цьому в рослинництві основне падіння прийшлося на підприємства – 20,9%, тоді як в господарствах населення його скорочення становило 6,1%.
В той же час у тваринництві ситуація була зворотною: підприємства зменшили виробництво всього на 1,4%, тоді як господарства населення – на 8,9%.
Значне падіння виробництва зафіксовано у Донецькій, Херсонській та Дніпропетровській областях, де обсяг виробництва впав відповідно на 43,9%, 33,1% та 24,4%. При цьому у випадку з Донецькою областю сталося падіння виробництва продукції тваринництва підприємствами у 18,5 раза.
Більше ніж 20% скорочення агровиробництва також відбулося у Сумській та Чернігівській області, які страждають від постійних обстрілів, але окрім них в цьому списку і Хмельницька область.
Щодо зростання, то воно за результатами дев’яти місяців, було зафіксовано лише в одній області, де за час війни було найменше обстрілів – Закарпатській та склало 2,7%, у тому числі втричі зросло виробництво продукції тваринництва підприємствами.
Як повідомлялося, за результатами восьми місяців цього року виробництво продукції рослинництва скоротилося на 9,7%, а тваринництва – на 4,9%. У тому числі у підприємствах в січні-серпні поточного року падіння виробництва продукції рослинництва склало 12,2%, а тваринництва – 2,4%, тоді як в домогосподарствах – відповідно 5,3% та 8,6%.
Виробництво свинцю і цинку у світі перевищуватиме попит у 2025 і 2026 роках, прогнозує Міжнародна дослідницька група зі свинцю і цинку (ILZSG).
Випуск рафінованого свинцю цього року, як очікується, збільшиться на 2% – до 13,34 млн тонн. Переважно це буде зумовлено підвищенням виробництва в Канаді, Німеччині, Індії, Мексиці, Швеції та Бразилії, водночас у Казахстані, Великій Британії та США очікується скорочення випуску.
У 2026 році виробництво у світі зросте на 1% і досягне 13,47 млн тонн завдяки нарощуванню випуску Бразилією та Індією, а також відновленню в Казахстані. При цьому в Китаї та Великій Британії буде зафіксовано зниження, прогнозують експерти.
Глобальне споживання свинцю цього року може підвищитися на 1,8% і становити 13,25 млн тонн, зокрема в Європі – на 1,8%, у США – на 6,6%, у КНР – на 0,9%. Наступного року попит на метал у світі, як очікується, збільшиться на 0,9% – до 13,37 млн тонн, у Китаї буде відзначено скорочення на 1,7%.
Таким чином, у 2025 році на глобальному ринку сформується надлишок свинцю в розмірі близько 91 тис. тонн, у майбутньому році профіцит збільшиться до 102 тис. тонн, йдеться в повідомленні групи.
Випуск рафінованого цинку в світі в поточному році, як очікується, підвищиться на 2,7% – до 13,8 млн тонн.
Зокрема, виробництво в Китаї зросте на 6,2%. Також очікується зростання випуску в Норвегії, де компанія Boliden у березні завершила розширення виробничих потужностей заводу Odda на 150 тис. тонн на рік. Тим часом прогнозується зменшення випуску цинку в Італії та Японії через закриття підприємств Glencore і Toho Zinc у цих країнах, а також у Бразилії, Канаді, Мексиці та Південній Кореї.
У 2026 році світовий випуск цинку підніметься на 2,4% і досягне 14,13 млн тонн. Очікується підвищення в Бразилії, Канаді, Норвегії та Китаї.
Споживання металу цього року може зрости на 1,1% – до 13,71 млн тонн. Зокрема в КНР очікується підвищення на 1,3%, в Європі – на 0,7%. Також експерти припускають можливість підйому попиту в Індії, Японії, Саудівській Аравії, Таїланді та В’єтнамі, а також скорочення в Бразилії та Південній Кореї.
У 2026 році глобальний попит на цинк збільшиться на 1% і становитиме 13,86 млн тонн. Зокрема в КНР він підніметься на 0,1%, також прогнозується підвищення в країнах Європи, Бразилії, Індії та США.
Глобальний профіцит цинку у 2025 році очікується на рівні 85 тис. тонн, наступного року – 271 тис. тонн.
ILZSG, створена ООН 1959 року, надає інформацію про постачання і попит на цинк і свинець, проводить дослідження ситуації на світових ринках цих металів. Членами групи є Австралія, Бельгія, Бразилія, Болгарія, Китай, Фінляндія, Франція, Німеччина, Індія, Ірландія, Італія, Японія, Південна Корея, Мексика, Марокко, Намібія, Норвегія, Перу, Польща, Португалія, РФ, Сербія, Швеція, Туреччина і США, а також Європейський союз. На частку цих держав припадає понад 85% видобутку і споживання свинцю і цинку у світі.
