Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в січні-серпні 2025 року зменшився на 8,4% порівняно з січнем-серпнем 2024 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з її даними, за звітний період виробництво продукції тваринництва скоротилося на 9,7%, а тваринництва – на 4,9% проти аналогічного періоду 2024 року.
При цьому підприємства скорочували темпи виробництва активніше, ніж домогосподарства – на 9,6% і 6,3% відповідно.
Підприємства в січні-серпні поточного року скоротили виробництво продукції рослинництва на 12,2%, а тваринництва – на 2,4%, тоді як в домогосподарствах падіння виробництва продукції рослинництва становило 5,3%, а тваринництва – 8,6% проти аналогічного періоду 2024 року.
Значне падіння виробництва зафіксовано в Донецькій області, де обсяг виробництва становить лише 53,6% від показника минулого року. Також відносно істотне зниження зафіксоване у Херсонській (72,2%), Дніпропетровській (78,5%) та Полтавській областях (79,0%).
Водночас окремі регіони демонструють позитивну динаміку. Так, найбільше виробництво зросло у Львівській – до 102% та в Івано-Франківській областях – до 100,6%.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) через підвищений попит на сталеву безперервнолиту заготовку за технологією стопорного розливання значно підвищила її виробництво.
Згідно з інформацією підприємства, один з актуальних трендів ринку металу – підвищений попит на сталеву безперервнолиту заготовку за технологією стопорного розливання.
“Команда конвертерного цеху “Каметсталі” завдяки системним заходам перевершила початкові цьогорічні цілі і досягла на МБЛЗ-1 виробництва 15 000 тонн заготовки підвищеної якості на місяць, що вдвічі більше за торішні місячні обсяги виробництва”, – констатується в пресрелізі.
При цьому зазначається, що освоєння і вдосконалення технології розливання сталі зі застосуванням стопорних механізмів на сортовій машині безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) №1 залишається у фокусі спеціалістів підприємства, оскільки саме вона дозволяє отримувати метал із підвищеними вимогами до хімічного складу та макроструктури, який дає вищий прибуток, аніж від звичайної заготовки. Однією зі своїх першочергових цілей сталеплавильники визначили збільшення виробництва БЛЗ за цією технологією, і наполегливо досягають мети. Цьогоріч на першій машині вже розлито 58,433 тис. тонн заготовки підвищеної якості, і таким чином за вісім місяців вдалося на понад 5 тис. тонн перевершити річні обсяги виробництва-2024.
“Серед першочергових заходів для досягнення амбітних цілей – відпрацювання та вдосконалення параметрів автозапуску струмків машини під час стопорного розливання, що позитивно впливає на якість і продуктивність розливання завдяки мінімізації впливу людського чинника на процес. Якщо на початку 2025 року успішні запуски МБЛЗ в режимі “Автостарт” становили майже 80%, то сьогодні технологи вже виконують понад 90% успішних запусків без переходу до ручного режиму”, – підкреслюють на заводі.
Також цьогоріч в межах програми оновлення основного сталеплавильного обладнання реалізували інвестпроєкт – за першим етапом реконструкції на МБЛЗ №1 замінили частотні перетворювачі, кабельно-провідникову продукцію та оновили програмне забезпечення. За підсумками, поліпшилася робота тягнучих клітей, а отже плавність розливання і стабільність запусків.
Після реалізації цього інвестпроєкту на першій машині у липні досягли рекордного виробництва БЛЗ підвищеної якості – 16,159 тис. тонн, тоді як торік максимальне місячне виробництво такої продукції становило 8,256 тис. тонн.
Важливий вектор – збільшення серійності плавок під час стопорного розливання сталі. Додаткові технологічні заходи дозволили цьогоріч досягти середньої серійності у майже шість плавок, тоді як середня серійність 2024 року становила 5,3 плавки.
Як повідомлялося, “Метінвест” у 2025 році інвестує понад 2,5 млрд грн в модернізацію “Каметсталі”.
“Каметсталь” входить у групу “Метинвест”.
Українські металургійні підприємства у січні-серпні 2025 року збільшили виробництво чавуну на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,109 млн тонн.
За даними “Укрметалургпрому”, у серпні випуск чавуну становив 747,5 тис. тонн, тоді як у липні – 621,1 тис. тонн.
Для порівняння, у 2024 році в Україні було вироблено 7,090 млн тонн чавуну (+18,1%), у 2023 році – 6,003 млн тонн (-6,1%), у 2022 році – 6,391 млн тонн (-69,8% до довоєнного 2021 року).
Українські металургійні підприємства в січні-серпні 2025 року скоротили виробництво загального прокату на 1,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,256 млн тонн із 4,318 млн тонн.
За даними об’єднання “Укрметалургпром”, у серпні було вироблено 633,2 тис. тонн прокату, тоді як у липні – 552 тис. тонн.
Як повідомлялося, у 2024 році Україна збільшила виробництво прокату на 15,8% – до 6,222 млн тонн. У 2023 році цей показник зріс на 0,4% – до 5,372 млн тонн, а у 2022 році скоротився на 72% порівняно з 2021 роком.
ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-серпні поточного року підвищило виробництво доменного коксу на 1,46% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 592,6 тис. тонн з 584,1 тис. тонн.
За даними компанії, у серпні вироблено 79,6 тис. тонн коксу, тоді як у попередньому місяці – 78,9 тис. тонн.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Міністр оборони Данії Троельс Люнд Поульсен заявив, що найближчим часом українські оборонні компанії можуть розпочати виробництво в Данії.
«Друга річ, яку я сьогодні згадаю, – це те, що можна назвати »данським моделлю 2.0″. Сподіваюся, що через кілька тижнів ми запросимо першу українську оборонну компанію розпочати виробництво тут, у Данії, в безпечному середовищі”, – сказав він під час брифінгу з главою дипломатії ЄС Каєю Каллас у п’ятницю.
Поульсен зазначив, що очікує приєднання інших українських оборонних компаній до цього процесу пізніше цього року. «І я вважаю, що це також буде шляхом до надання ще більшої підтримки Україні», – підкреслив він.
Міністр також повідомив, що обговорював цю ініціативу під час візиту до Києва в неділю. «Під час цього візиту я мав можливість поговорити як з президентом Зеленським, так і з новим міністром оборони Денисом Шмигалем про перспективи запрошення українських оборонних компаній розпочати виробництво тут, в Данії. І вони повністю підтримують цю ідею», – сказав він.
