Великий український виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення ТМ “Рута”, керуючою компанією якого є АТ “ВГП” (Луцьк), у січні-жовтні 2023 року випустив продукції на 1 млрд 345,6 млн грн, що на 83,8% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у такий спосіб компанія ще трохи сповільнила темп приросту обсягів виробництва в грошовому вираженні до аналогічного періоду минулого року: за дев’ять місяців цей показник становив 90%, за вісім – 97,1%.
У натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу в рулончиках зросло на 47% – до 111,3 млн шт., що поки що залишається третім результатом у галузі після Київського картонно-паперового комбінату (213,3 млн шт.) і Кохавинської бумфабрики (113 млн шт.).
Компанія випускає санітарно-гігієнічну продукцію на основі целюлози з привізного паперу-основи.
У портфелі брендів “ВГП” – серветки, туалетний папір, паперові носові хустинки, кухонні рушники під ТМ “Ruta”, “Ruta Selecta”, “Fesko”, “НосовичОк”, “Полотенечко”, “100% paper”, “Servetta”, “Ecolo”. Асортимент налічує понад 180 найменувань.
Як повідомлялося з посиланням на дані “Укрпапір”, 2022 року АТ “ВГП” випустило продукції на 977,61 млн грн – на 2,8% більше, ніж роком раніше. Водночас, за даними звіту компанії, у натуральному вираженні (в тоннах) обсяг виробництва скоротився на 27% через втрату частини ринків збуту з початком військової агресії РФ в Україні.
На експорт 2022 року було поставлено понад чверть обсягу реалізації. Папір-основу для виробництва продукції закуповували переважно в Туреччині та Румунії.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у січні-жовтні 2023 року збільшило обсяг виробництва на 11,5% до аналогічного періоду 2022 року – до 1 млрд 070,5 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія наростила випуск картонної продукції на 3,4% – до 22,7 тис. тонн, паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції – на 12,5% – до 6,5 тис. тонн. Випуск туалетного паперу в рулончиках збільшився на 52,3%, склавши 5,13 млн шт.
Водночас у жовтні компанія на 36% наростила випуск паперу та картону порівняно з тим самим місяцем минулого року – до 3,04 тис. тонн, що, однак, на 2,7% менше за показник вересня поточного року.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero). Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації “Біосфера”, “Артеріум”, компанія Nestle, концерн “Хлібпром”, кондфабрика “Ярич”.
Як повідомлялося, 2022 року фабрика, не зупиняючи роботу протягом року, збільшила обсяг товарної продукції на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн. Чистий прибуток зріс утричі – до 263,7 млн грн.
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) у січні-жовтні 2023 року випустив продукції на суму 444,6 млн грн, що на 7,6% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистичними даними, наданими агентству “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, у натуральному вираженні випуск гофротари зріс на 21,2% – до 19,2 млн кв. м, тарного картону – майже на 27%, до 13,5 тис. тонн, паперу – на 11%, до 3,7 тис. тонн.
Зокрема, у жовтні комбінат наростив випуск паперу і картону на 66,4% до жовтня-2022 – до 1,8 тис. тонн, гофротари на 54,6% – до 2,3 млн кв. м. Порівняно з вереснем поточного року випуск паперу та картону зріс на 15,4%, гофротари – на 23%.
ЖЦБК має у своєму розпорядженні потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, обкладочний папір) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону і гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари (лоток для 30 шт. яєць) – 72 млн шт. на рік.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, отримані від основних галузевих підприємств, за десять місяців в Україні відзначено приріст випуску паперу та картону на 11,4% (до 454,9 тис. тонн), картонних ящиків – на 18,1% (до 428,7 млн кв. м).
Жидачівський ЦБК 2022 року випустив товарної продукції на 510,8 млн грн, що на 23,1% більше, ніж роком раніше, чистий прибуток зріс на 67,5% – до 41,76 млн грн.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-жовтні 2023 року збільшила обсяг виробництва на 22,5% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 959,6 млн грн, свідчить статистика асоціації “УкрПапір”.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” даними, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 2,4% – до 34,6 тис. тонн. Зокрема, у жовтні його випуск зріс на 3,4% до жовтня-2022 – до 3,64 тис. тонн, що також на 23,4% більше за показник вересня поточного року.
Випуск туалетного паперу в рулончиках за цей період зріс на 3,9% – до 113 млн шт. КПФ зберігає друге місце з його випуску після Київського КПК (213,3 млн шт.), трохи випереджаючи АТ “ВГП” (ТМ “Рута”).
Кохавинська ПФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники.
Фабрика практично не зупиняла виробництво з початком повномасштабної агресії РФ в Україні.
Як повідомлялося, КПФ у 2023 році випустила продукцію на 975,3 млн грн – на 44,8% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток скоротився на 12,7% – до 52,4 млн грн.
“Метінвест” за підсумками січня-вересня поточного року знизив виплавку сталі на 43% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,531 млн тонн, повідомляють у прес-релізі материнської компанії Metinvest B.V. за підсумками третього кварталу і дев’яти місяців цього року в середу.
За вказаний період виробництво чавуну знизилося на 46% – до 1,344 млн тонн, коксу – на 31%, до 948 тис. тонн, зокрема товарного коксу зросло на 7% – до 644 тис. тонн.
Водночас наголошується, що у зв’язку з початком широкомасштабної військової агресії РФ проти України з 24 лютого 2022 року “Метінвест” ухвалив рішення призупинити виробничу роботу низки своїх підприємств у Маріуполі, Авдіївці та Запоріжжі, зокрема МК “Азовсталь”, ММК ім. Ілліча, Авдіївського КХЗ і Запорізького КХЗ. Пізніше запорізькі підприємства групи відновили виробництво.
На сьогодні українські підприємства групи, крім розташованих у Маріуполі та Авдіївці, продовжують працювати з різним рівнем завантаження, з огляду на фактори безпеки, наявність електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.
У третьому кварталі 2023 року виробництво чавуну знизилося на 10% порівняно з попереднім кварталом – до 425 тис. тонн переважно через зупинку на плановий капремонт доменної печі №1 на “Каметсталі”. У результаті виробництво сталі знизилося на 8% – до 499 тис. тонн. За дев’ять місяців виплавка чавуну і сталі групи знизилася на 46% і 43%. Зупинка виробництва на маріупольських комбінатах з кінця лютого 2022 року була частково компенсована обсягами на “Каметсталі”.
У третьому кварталі виробництво товарних напівфабрикатів склало 159 тис. тонн, що на 27% менше, ніж у попередньому кварталі, переважно через зростання внутрішнього споживання на наступних стадіях виробництва.
Крім того, за дев’ять місяців 2023 року випуск товарних напівфабрикатів знизився на 26% – до 657 тис. тонн через відсутність виробництва на маріупольських комбінатах з кінця лютого 2022 року. Це частково було компенсовано збільшенням виробництва товарної заготовки на потужностях “Каметсталі”.
У третьому кварталі випуск “Метінвестом” готової продукції знизився на 3% порівняно з попереднім кварталом – до 583 тис. тонн. При цьому виробництво плоского прокату зменшилося на 27 тис. тонн – до 267 тис. тонн – через скорочення портфеля замовлень на перекатних заводах в Італії та Великобританії. Це було частково компенсовано збільшенням виробництва оцинкованого холоднокатаного рулону на “Юністіл” в Україні внаслідок запуску четвертого індуктора після зупинки на капремонт у другому кварталі.
Водночас виробництво довгого прокату зросло на 9 тис. тонн – до 316 тис. тонн – переважно завдяки збільшенню портфеля замовлень на арматуру на “Каметсталі”.
За дев’ять місяців 2023 року випуск готової продукції впав на 26% – до 1,728 млн тонн. При цьому виробництво плоского прокату знизилося на 666 тис. тонн – до 847 тис. тонн внаслідок зупинки маріупольських комбінатів. Це було частково компенсовано збільшенням виробництва гарячекатаного товстого листа на перекатних заводах в Італії та Великій Британії на тлі налагодження поставок слябів від третіх осіб.
Своєю чергою, випуск довгого прокату зріс на 72 тис. тонн – до 881 тис. тонн завдяки стабілізації виробництва заготовки на “Каметсталі” і нормалізації поставок на Promet Steel в Болгарії.
Випуск рейкової та трубної продукції був відсутній, оскільки продукція вироблялася на маріупольських комбінатах.
Обсяг виробництва коксу в третьому кварталі зменшився на 9% порівняно з попереднім кварталом – до 299 тис. тонн переважно через зниження потреби в коксі на “Каметсталі”. За дев’ять місяців цей показник впав на 31% – до 948 тис. тонн внаслідок зупинки виробництва на “Азовсталі” і АКХЗ.
Як повідомлялося, у січні-березні 2023 року “Метінвест” знизив виплавку сталі на 75% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 491 тис. тонн, чавуну – також на 75%, до 448 тис. тонн, коксу – на 59%, до 318 тис. тонн, зокрема випуск товарного коксу зріс на 1% – до 213 тис. тонн.
У першій половині 2023 року група скоротила виплавку сталі на 57% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 1,032 млн тонн, чавуну – на 59%, до 918 тис. тонн, коксу – на 40%, до 648 тис. тонн, зокрема випуск товарного коксу зріс на 7% – до 429 тис. тонн.
“Метінвест” за підсумками 2022 року знизив виплавку сталі на 69% порівняно з 2021 роком – до 2,918 млн тонн, чавуну – на 72%, до 2,743 млн тонн, коксу – на 64%, до 1,653 млн тонн, зокрема товарного коксу – на 49%, до 811 тис. тонн.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Провідний український виробник кормів для котів і собак Kormotech розширить виробництво в Кедайняй (Литва), інвестує понад EUR60 млн у чотири черги виробництва, які будуть введені в експлуатацію протягом 2025-2028 років, повідомила прес-служба компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Зараз Литва – наше вікно у світ. Наш завод у Кедайняй став для нас надійною опорою – він працює на 100% потужності завжди, тоді як в Україні ми маємо зважати на ризики зупинок через війну. Ми прагнемо далі розширювати наші потужності в Литві, побудувавши чотири додаткові виробничі черги до 2028 року”, – повідомив СЕО та співвласник Kormotech Ростислав Вовк.
Kormotech запустив перший закордонний завод у Кедайняй у Литві 2020 року. Наразі на виробництві вологих кормів потужністю понад 20 тис. тонн на рік працюють понад 170 фахівців з України та Литви.
“Наш успішний досвід будівництва та роботи в Литві, сприятливі умови у вільній економічній зоні, підтримка Invest Lithuania і наша добре налагоджена мережа партнерів і постачальників і привели нас до рішення розширити підприємство”, – підкреслив Вовк.
Kormotech планує запустити першу нову виробничу лінію до 2025 року, додаючи по лінії щороку, доки чотири виробничі черги не будуть запущені повністю у 2028 році. У міру прогресу проєкту розширення, компанія буде зацікавлена в пошуку кваліфікованих інженерів, технологів та інших вузькоспеціалізованих фахівців як в Україні, так і в Литві. Завдяки новому проєкту розширення Kormotech подвоїть поточну чисельність персоналу в Литві, додавши 200 нових робочих місць за п’ять років.
За словами Еліуса Чівіліса, генерального директора литовської державної агенції Invest Lithuania, розширення Kormotech свідчить про те, що Литва відкрита для іноземних інвесторів і створює для них справді сприятливі умови.
“У Кедайняй Kormotech побудувала сучасний високоавтоматизований завод, де працюють місцеві фахівці різної компетенції. Рішення компанії розширити свої потужності та подвоїти штат команди показує якість як місцевої бізнес-інфраструктури, так і талантів”, – підкреслив Чівіліс.
В Україні Kormotech постійно розширює виробничі потужності. Протягом 2022-2023 років компанія інвестувала близько $14 млн, щоб модернізувати виробництво сухих кормів і розширити виробництво вологих майже на 70%.
“Ми плануємо побудувати нові виробничі потужності в Україні одразу після закінчення війни”, – повідомив Вовк.
Kormotech – глобальна сімейна компанія з українським корінням, яка з 2003 року виробляє високоякісне харчування для кішок і собак під брендами Optimeal, CLUB 4 PAWS, Гав!, Мяу! Компанія має виробничі потужності в Україні та ЄС. Асортимент налічує понад 650 позицій.
Компанія входить до ТОП-60 світових виробників харчування для тварин і ТОП-20 найбільш динамічних петфуд-брендів. Kormotech реалізує в 40 країнах світу продукцію своїх брендів і торгових марок партнерів.
Наразі в компанії працюють близько 1300 співробітників у п’яти країнах – Україні, Литві, Польщі, Румунії, США.
Invest Lithuania – некомерційне агентство при Міністерстві економіки Литовської Республіки. Його місія – залучення іноземних інвестицій. Слугує контактним пунктом для іноземних компаній і супроводжує міжнародний бізнес на кожному етапі процесу започаткування підприємницької діяльності в Литві, надає інформацію щодо залучення персоналу, податкових пільг і варіантів фінансування.
