Українська промисловість є однією із найбільш постраждалих від війни галузей економіки. З 24 лютого багато великих підприємств насамперед на сході та півдні країни, втратили виробничі потужності, а персонал був змушений евакуюватися. При цьому окремі виробництва були перенесені в західні області, де відновлюються вже на базі більш сучасних промислових об’єктів, таких як індустріальні парки, що з’явилися незадовго до війни.
Про майбутнє української промисловості та перспективи відновлення виробництва портал Open4business поговорив з експертом у галузі економіки Ігорем Стаковиченком.
На думку експерта, виробництво товарів із високою доданою вартістю має стати пріоритетом розвитку економіки на десятиліття вперед.
«До початку агресії наша промисловість працювала переважно за стандартами, які особливо не модернізувалися за 30 років незалежності. Це так звана канонічна модель, коли у вас є сировина, робочі цехи, відвантаження, логістика тощо. А ще мають бути стабільні споживачі, які завжди куплять продукцію. Багато заводів з такою системою не витримали випробування на ринку та закрилися. Залишилися переважно гіганти, які більш-менш адаптувалися. Після війни відбудувати виробництво у тому ж вигляді вже точно не вийде, потрібна принципово нова модель», – впевнений Ігор Стаковиченко.
Експерт зазначив, що в сучасному світі модернізація виробництва передбачає впровадження нових методів управління, а також створення адаптивніших майданчиків, таких як індустріальні зони або парки.
«Якщо у вас є цех з виробництва однієї конкретної деталі, яка сама по собі частина складного і довгого ланцюжка по створенню кінцевого продукту, то вище становище в сучасних умовах досить хитке, тому що ви залежите від багатьох факторів: постачальників, ситуації на ринку, поточної кон’юнктури. Якщо ж у вас стоїть, наприклад, 3D-принтер, який може зробити будь-яку форму на замовлення конкретного клієнта, то для вас ситуація більш стабільна, тому що можна швидко переорієнтуватися при зміні на ринку. У сучасному світі індустрія прагнути більшої універсалізації», – пояснив Ігор Стаковиченко.
За його словами, відновлення промисловості має починатися вже зараз і грунтуватися, по-перше, на створенні індустріальних парків у безпечних регіонах, а по-друге, на модернізації існуючих виробництв під нові моделі. Як приклад, Стаковиченко наводить розвиток цієї концепції у Польщі чи Чехії, де вже зараз саме індустріальні зони забезпечують до 50% ВВП.
«Уряд нині діє у правильному напрямі, надаючи податкові пільги таким індустріальним зонам, це закладе основу для швидкого відновлення промислового потенціалу країни у післявоєнний період», – резюмував В.Стаковиченко.
IGOR STAKOVYCHENKO, ВИРОБНИЦТВО, ЕКСПЕРТ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ЭКОНОМИКА
Агрохолдинг МХП, найбільший виробник курятини в Україні, у липні 2022 року скоротив виробництво курятини на 8% – до 52,04 тис. тонн, але збільшив її продаж на 4% – до 56,54 тис. тонн, повідомила аграрна група на Лондонській фондовій біржі у п’ятницю.
Зазначається, що операційна діяльність холдингу все ще нижча за минулорічні показники через повномасштабне російське вторгнення в Україну: у липні-2022 виробництво курятини склало 81% показників липня-2021, а її продажу – 88% відповідно.
Уточнюється, що на внутрішньому ринку в липні-2022 продаж курятини зберігся на рівні липня 2021 року та червня 2022 року – 25,56 тис. тонн. Експорт курятини в липні цього року склав 30,98 тис. тонн, що все ще на 20% менше від показників липня минулого року, але на 3% більше за показники минулого місяця.
Таким чином, частка експортних поставок курятини у липні поточного року знизилася на 5 процентних пунктів (п.п.) проти липня 2021 року – до 55% із 60%, проте зросла на 3 п.п. порівняно із червнем 2022 року.
Середня ціна продажу м’яса птиці у липні збільшилася на 21% у річному обчисленні – до $2,1/кг, та на 2% порівняно з попереднім місяцем.
За звітний період МХП також скоротив продаж продуктів м’ясопереробки та напівфабрикатів на 49% порівняно з липнем-2021 – до 2,5 тис. тонн, але цей показник на 1% перевищив значення червня-2022.
За даними агрохолдингу, у липні 2022 року продаж соняшникової олії зріс у 1,9 разу до липня минулого року і на 13% до червня поточного року – до 22,55 тис. тонн. При цьому продаж соєвої олії скоротився в 5,8 разів до липня-2021 і в 3,5 разу до червня-2022 – до 1,16 тис. тонн.
“Збирання озимих культур (пшениця, ріпак та ін.) ведеться на площі близько 69,7 тис. га. Збирання ріпаку завершено приблизно на 27,5 тис. га з урожайністю близько 3,8 т/га. 40,7 тис. га, завершено на 85%, з поточною врожайністю 5,5 т/га”, – констатує агрохолдинг у біржовому повідомленні.
За його даними, посіви ярих культур перебувають у хорошому стані. Загалом погодні умови також щодо сприятливі хорошого врожаю, крім низки регіонів з екстремально спекотними і сухими погодними умовами.
МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок МХП постачає охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема на його підприємствах у Нідерландах та Словаччині. У лютому 2019 року агрохолдинг завершив угоду щодо придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
МХП у 2021 році отримав $393 млн чистого прибутку проти $133 млн чистого збитку у 2020 році, а його виторг зріс на 25% – до $2,37 млрд.
Засновником, мажоритарним акціонером та головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз та санітарно-гігієнічної продукції, у січні-липні збільшила обсяги виробництва на 44,7% порівняно з тим же періодом 2021 року – до 616, 41 млн. грн.
Згідно з наданими агенцією “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, таким чином компанія трохи прискорила темп приросту цього показника порівняно з аналогічним періодом минулого року (за підсумками півріччя він становив 42%).
У натуральних показниках компанія збільшила випуск паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції на 10,8% – до 4,14 тис. тонн, при цьому наростивши випуск туалетного паперу в рулончиках на 46,6% – до 2,35 млн. шт.
Випуск картонної продукції незначно (на 1%) скоротився – до 15,31 тис. тонн.
Як повідомлялося з посиланням на статистику “УкрПапір”, фабрика продовжувала працювати усі місяці з початку року, скоротивши випуск паперу та картону у березні (порівняно з березнем-2021), але у квітні вже перейшла до позитивної динаміки, яку зберегла у наступні місяці.
“Картонно-паперова компанія” (до 2011 року – “Львівкартонопласт”) випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (аркуші картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки).
У 2021 році компанія виробила продукцію на 782,7 млн. грн. – на 46,7% більше, ніж роком раніше.
Виробництво пива в Україні (крім безалкогольного із вмістом спирту до 0,5% об.) у січні-липні 2022 року знизилося на 31,6% порівняно з січнем-липнем 2021 року – до 71,4 млн дал.
Як повідомляється на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво”, за сім місяців 2022 року фіксується відновлення виробництва пива після падіння у першому кварталі, коли цей показник скоротився порівняно із січнем-березнем на 50% – з 34,1 млн дал до 17,1 млн дал.
Надалі виробництво пива в країні відновлювалося – за підсумками перших чотирьох місяців цього року падіння становило 42,8% до аналогічного періоду минулого року, у травні – 36,4%, червні – 32%, липні – 31,6%.
За даними “Укрпива”, виробництво солоду у січні-липні 2022 року скоротилося на 31,3% порівняно з січнем-липнем 2021 року – до 93,7 тис. тонн. Таким чином, фіксується відновлення його виробництва після падіння за підсумками першого кварталу 2022 року на 40,8%, та різкого скорочення у червні, на 50,6%.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році виробила на 5% менше пива порівняно з 2020 роком – 170,5 млн. дал, а у 2020 році його виробництво скоротилося на 0,4% до 2019 року – до 179,7 млн. дал.
Виробництво солоду у 2021 році склало 218,5 тис. тонн, що на 19,5% менше від показників 2020 року. При цьому позаминулого року його виробництво зменшилося порівняно з 2019 роком на 18%, до 275 тис. тонн.
БЕБ виявило незаконне виробництво цигарок відомих марок в Одеській області. Загальна вартість тютюнових виробів та обладнання – 150 млн грн.
Протягом кількох днів детективи Бюро економічної безпеки України проводять невідкладні слідчі дії у складських приміщеннях в Одеській області. Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи компаній, використовуючи підконтрольні їм підприємства, налагодили незаконне виробництво цигарок відомих торгових марок з підробленими марками акцизного податку.
Наразі виявлено та здійснюється вилучення понад 1,2 млн пачок тютюнових виробів, ринковою вартістю 70 млн грн. Цигарки були оклеєні марками акцизного податку з ознаками підробки. Наразі вже проведена експертиза цих акцизних марок, яка засвідчила, що вони не відповідають контрольним примірникам, виготовленим державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна».
Також до проведення обшуків залучено експерта КНДІСЕ та відібрано зразки тютюнових виробів для проведення комплексної (хімічної та товарознавчої) експертизи. Співробітники БЕБ вилучають тютюнову сировину вагою майже 20 тон, орієнтовною вартістю 10 млн грн. Крім того, на складах було виявлено обладнання, що забезпечує масове виготовлення тютюнових виробів, 2 лінії для їх пакування та інші необхідні компоненти. Зокрема, на такому обладнанні в середньому можна виготовити 3000 цигарок в хвилину, що становить понад 2 млн пачок в місяць. Оціночна вартість обладнання та компонентів для виробництва цигарок – 70 млн грн.
За підрахунками фахівців БЕБ, орієнтовні збитки від несплати податків цими компаніями становлять 90 млн грн в місяць. Незаконне виробництво тютюнових виробів припинено. Наповнення ринку великою партією контрафактних цигарок упереджено.
Досудове розслідування у кримінальному проваджені за ч. 1 ст. 199 КК України (виготовлення, зберігання, збут підроблених марок акцизного податку) та ч. 2 ст. 204 КК України (незаконне виготовлення тютюнових виробів) здійснюють детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора.
Фермерське господарство “Гадз” (с.Требухівці Тернопільської обл.) розпочало виробництво соків прямого віджиму та соків-смузі для сегменту HoReCa по Україні, повідомляється на її сайті в середу.
За даними компанії, соки фасуються в тару Bag in Box з краником об’ємом 3л, 5л, 10л і 20л.
Першу партію мультифруктового соку вже надіслано замовникам.
Фермерське господарство спеціалізується на вирощуванні фруктів та ягід на площі 600 га у Бучацькому районі Тернопільської області. Основними сортами фруктів, що вирощуються, є яблука сорту “Голден Делішес”, “Гала”, “Айдаред”, груші сорту “Конференція” та сливи “Стенлей”. Також у господарстві закладено малинник площею 5 га.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, засновником компанії є Петро Гадз, якому також належить група компаній “Бучачагрохлібпром”, яка працює у Тернопільській області.
HORECA, ВИРОБНИЦТВО, віджим, Гадз, сок
