Американський стартап Upside Foods, що вирощує тваринні клітини для виробництва м’яса без забою тварин, отримав у листопаді дозвіл на свою методику від Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA).
“Ми запустили Upside Foods у світі, сповненому скептиків, і сьогодні ми знову творимо історію, ставши першою компанією, яка отримала дозвіл від FDA на м’ясо, що вирощується в лабораторії”, – сказав Ума Валеті, співзасновник і генеральний директор каліфорнійського підприємства.
“Це важливий етап на шляху до нової ери у виробництві м’яса, і я сповнений ентузіазму від ідеї, що американські споживачі скоро зможуть їсти м’ясо чудового смаку, вироблене безпосередньо з клітин тварин”, – додав підприємець.
Насправді Upside Foods ще належить подолати чимало бар’єрів, включно з інспекціями американського міністерства сільського господарства, перш ніж у стартапа буде можливість продавати свою продукцію.
FDA “з усією ретельністю” оцінило дані та інформацію, надані компанією про свої методи, і “на даному етапі не має додаткових запитань щодо безпечності продукції”, сказано у висновку відомства. Але “цей контроль не є процесом апробації”, уточнюється в документі.
Аж ніяк не єдиний стартап прагне до того, щоб виробляти й випускати на ринок м’ясо, яке називають “лабораторним” або “штучним”, з метою постачання людям тваринних білків за меншого впливу на навколишнє середовище, ніж це відбувається за умови інтенсивного тваринництва, та без забою тварин.
“Штучне” м’ясо відрізняється від замінників рослинного походження, таких як, наприклад, “стейки” з сої та інших інгредієнтів, що імітують консистенцію і смак м’яса, але не містять тваринних білків.
Конкурент компанії Upside Foods стартап Eat Just першим отримав 2020 року дозвіл на комерціалізацію “штучного” м’яса в Сінгапурі. У травні нинішнього року Eat Just замовив гігантські резервуари, в яких розраховує лабораторно виробляти куряче м’ясо і яловичину в значних кількостях.
Поки одні очікують на можливість годувати людей “лабораторним” м’ясом, утім, дуже дорогим і зовсім непростим у виробництві наразі, інші підприємці прагнуть завоювати ринок кормів для домашніх тварин, виходячи з того, що запити котів і собак задовольнити простіше, ніж запити їхніх власників. Так, стартап зі штату Колорадо Bond Pet Foods працює над тваринним білком, одержуваним у процесі мікробної ферментації, для годування собак без забою корів або курей.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію (ТМ “Кохавинка”), у січні-жовтні 2022 року випустила продукцію на 783,68 млн грн – на 43,9% більше, ніж за той самий період 2021 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у такий спосіб фабрика ще трохи наростила темп приросту цього показника порівняно з аналогічними минулорічними – за підсумками дев’яти місяців він становив 40,8%.
У натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 4% – до 33,8 тис. тонн. При цьому випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 17,2% – до 108,7 млн шт., що залишається другим за обсягами показником після Київського КБК (273,2 млн шт.).
Загалом основні підприємства галузі за цей період випустили понад 476,5 млн рулончиків паперу (-17,4% до січня-жовтня-2021).
КБФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. Потужність паперових машин – 19 тис. тонн на рік, переробного обладнання – 90 млн рулончиків на рік.
Фабрика практично не зупиняла виробництво продукції з початку поточного року.
КБФ 2021 року, за даними “Укрпапір”, збільшила обсяг виробництва на 13% до 2020 року – до 673,7 млн грн.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine), що входить до холдингу Centravis Ltd., забезпечено електроенергією в необхідній кількості і працює в три зміни.
Як повідомив директор з продажу (chief sales officer, CSO) Артем Атанасов у листі клієнтам у п’ятницю, Україна продовжує перебувати в стані активної оборони від країни-агресора.
“Але обстановка на фронті динамічно змінюється. Наші Збройні Сили просуваються ближче до Херсона, і російське військове командування оголосило про відведення військ із правого берега Дніпра. Проте українці сприймають усе стримано, і так має бути у воєнний час”, – констатує директор з продажу.
За його словами, виробництво “Сентравіс” продовжує ефективно працювати, завод отримує електрику без перебоїв. Ключові сектори гарячого і холодного цехів продовжують працювати в 3 зміни. Усе обладнання запущено, виробництво забезпечено всіма необхідними матеріалами.
“Наша команда логістики постійно шукає найкращі та безпечні способи доставки готових виробів. Наші офіси продажів по всьому світу в Ессені, Мілані, Кракові, Лугано, Х’юстоні та Дубай відкриті”, – зазначив Атанасов.
І додав, що “Сентравіс” дивиться в майбутнє з оптимізмом.
“Після ADIPEC в Абу-Дабі ми отримали нові партнерські контакти і ми бачимо високу зацікавленість провідних світових компанії в нашій продукції. Це дає нам змогу планувати розширення нашого виробництва найближчим часом”, – резюмував топ-менеджер.
“Сентравіс” – один з найбільших світових виробників безшовних нержавіючих труб, заснований у 2000 році. Його виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). Входить до топ-10 світових гравців, постачає труби більш ніж у 70 країн світу з різних регіонів, зокрема компаніям Thyssenkrupp, Buhlmann, BMW, Alstom, Linde, Samsung, Volkswagen.
До російської агресії на підприємстві працювало понад 1400 осіб.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод нержавіючих труб”, сервісних і торгових компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени сім’ї Атанасових.
У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Виробництво пива в Україні (крім безалкогольного із вмістом спирту до 0,5% об.) у січні-жовтні 2022 року знизилося на 28,6% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 103,8 млн дал, повідомляють на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво”.
Водночас зазначено, що галузь поступово відновлюється після падіння виробництва цього напою в першому кварталі на 50% через російське вторгнення і зупинку частини пивоварних заводів країни. Так, за підсумками перших чотирьох місяців цього року падіння становило 42,8% до аналогічного періоду минулого року, січня-травня – 36,4%, січня-червня – 32%, січня-липня і січня-серпня – по 31,6%, а січня-вересня – 30,5%.
За даними “Укрпива”, також відзначається відновлення виробництва солоду. Зокрема, після падіння за підсумками першого кварталу 2022 року на 40,8% і різкого скорочення в червні на 50,6%, за підсумками січня-жовтня темпи скорочення виробництва знизилися до 17,7% порівняно з порівнянним періодом 2021 року – було вироблено 146,5 тис. тонн солоду.
Як повідомлялося, Україна 2021 року виробила на 5% менше пива порівняно з 2020 роком – 170,5 млн дал, а 2020 року його виробництво скоротилося на 0,4% до 2019 року – до 179,7 млн дал.
Виробництво солоду 2021 року становило 218,5 тис. тонн, що на 19,5% менше за показники роком раніше. Водночас 2020 року його виробництво зменшилося порівняно з 2019 роком на 18%, до 275 тис. тонн.
Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) у січні-жовтні поточного року знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 26,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,654 млн тонн.
За даними підприємства, у жовтні шахти “Покровська”, “Криворізька”, “Козацька” виробили по 40 тис. тонн кожна, “Тернівська” – 30 тис. тонн.
Загалом по комбінату минулого місяця вироблено 150 тис. тонн продукції, тоді як у вересні – 200 тис. тонн, у серпні – 270 тис. тонн, у липні – 280 тис. тонн.
Як повідомлялося, КЗРК 2021 року збільшив виробництво залізної руди підземного видобутку на 12,7% порівняно з 2020 роком – до 4,298 млн тонн.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У складі КЗРК чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Родіна”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім. Орджонікідзе, потім ім. Леніна).
Компанії Starmill Limited належить 99,88% акцій комбінату.
КЗРК володіють група “Метінвест” і група “Приват”. Операційне управління підприємством здійснює група “Приват”.
Південний гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, Дніпропетровська обл.) з 7 листопада відновлює виробництво після простою з 1 липня поточного року.
Згідно з офіційною інформацією комбінату, оперативний бізнес-план на поточний місяць складе 173 тис. тонн залізорудного концентрату. Товарну продукцію направлять у металургійні підприємства “Каметсталь” і “Запоріжсталь”.
При цьому уточнюється, що запланований обсяг виробництва розподілено між двома рудо-збагачувальними фабриками (РОФ) комбінату, які працюватимуть у цілодобовому режимі. Загалом почнуть працювати чотири технологічні секції.
Виробничий процес також розпочинається в кар’єрі ПГЗК, де буде видобуто і направлено на переробку 398 тис. тонн жовруди. Транспортування сировини виконуватимуть залізничним транспортом.
Зі зниженим навантаженням виробництво починається також в управлінні залізничного транспорту, дробильно-транспортному комплексі, цеху шламових систем. Персонал підрозділів виходить із простою частково, залежно від необхідності. Також працюватимуть допоміжні цехи.
Згідно з прес-релізом, план виробництва листопада-2022 становить 13,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Причиною зниження обсягів є низка об’єктивних факторів. Насамперед – неможливість відвантаження товарної продукції морем із портів Одеси. На скорочення виробництва також впливає дефіцит електроенергії, що виник з початку жовтня.
Як повідомлялося, ПГЗК з 1 липня 2022 року вийшов у вимушений простій. Зупинка виробництва була викликана військовою агресією РФ в Україні. Зокрема, через блокування морських портів Одеси ПГЗК втратив можливість відправляти товарну продукцію споживачам з Азії та Північної Африки.
Як повідомлялося, 2021 року Південний ГЗК збільшив випуск залізорудного концентрату на 6,1% порівняно з 2020 роком – до 13 млн 581,8 тис. тонн.
Південний ГЗК є одним з основних виробників залізорудної сировини в Україні – концентрату. Займається видобутком і збагаченням бідних залізистих кварцитів з отриманням залізорудного концентрату.
Сировинну базу комбінату складають кварцити Скелеватського родовища, розташованого в центральній частині Криворізького залізорудного басейну.
ПГЗК на початок війни контролювався групою “Метінвест” і компанією Lanebrook Ltd. (раніше мажоритарний акціонер компанії Evraz Group, 2018 року вийшла зі складу акціонерів групи), яка наприкінці 2007 року придбала 50% акцій ПГЗК у групи “Приват” (Дніпро).
