ПрАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” (МГЗК, Дніпропетровська обл.) у лютому поточного року знизив обсяги випуску продукції, зокрема через погрози обстрілу з боку російських окупантів, складні погодні умови та брак персоналу.
Згідно з інформацією підприємства, лютий виявився досить важким для МГЗК: на роботу всіх цехів і підрозділів впливали складні гірничо-геологічні умови, що склалися в шахтах комбінату, погодні умови, що суттєво вплинули на роботу Грушевського кар’єру, а також загрози артилерійських обстрілів, які здійснює армія Росії з боку тимчасово окупованого Енергодара.
Тому загальний видобуток сирої марганцевої руди по МГЗК склав 34,783 тис. тонн, що менше від встановленого плану лютого на 4816,7 тонн (87,8% від плану), оскільки шахти №№9/10 і 14/15 не впоралися зі своїми плановими завданнями.
Єдиним підземним видобувним цехом, який впорався зі своїми плановими показниками, стала шахта №3/5, яка видала на-гора понад план 206 тонн, сумарно – 4,006 тис. тонн руди (105,4% від плану).
Шахта №9/10 виконала план лютого на 69,8%, видавши на-гора 9207,3 тонн руди.
“На ці показники вплинули не тільки погані гірничо-геологічні умови, часті зупинки на ручні роботи, перехрещення штреків, а й катастрофічна нестача персоналу, який здебільшого перебував на лікарняних листах”, – констатується в інформації компанії.
Своєю чергою, з планом з нарізних робіт шахта №9/10 впоралася на 116,9%, тобто прохідники цього цеху нарізали 76 погонних метрів гірничих виробок, навіть незважаючи на те, що в останні робочі дні лютого вони виконували прохідницькі роботи вручну в 15-му південно-західному штреку, уточнюють на підприємстві.
Водночас наголошується, що на шахті №14/15 виникла певна дестабілізація морального клімату робітників цеху з огляду на проблеми нестачі персоналу, часті поломки обладнання та аварійні простої. У результаті відставання з видобутку руди в лютому склало 1030 тонн (виконання плану на 95,4%), а з початку 2023 року цех відстає на 2378 тонн. Загалом у лютому гірники підрозділу видобули 21,570 тис. тонн руди.
У лютому Грушевський кар’єр не вів видобуток сирої марганцевої руди та низку інших робіт. Водночас з показником у 136,7 тис. куб. м виконано план з конвеєрного розкриву (на 109,4%), а також з показником у 52 тис. куб. м план з переекскавації гірничої маси безтранспортним методом.
Зі свого боку в інформації ПрАТ “Покровський ГЗК” (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК, Дніпропетровська обл.) повідомляється, що підприємство готується до запуску роботи з квітня, перебуваючи в простої з 1 грудня 2022 року, а збагачувальні фабрики стоять з 1 жовтня-2022 (не виробляють концентрату) через дефіцит електроенергії.
ПГЗК – найбільший в Україні виробник марганцевої руди, який веде її видобуток відкритим способом. У власності чотирьох кіпрських компаній – Profetis Enterprises Limited, Exseed Investmens Limited, Clemente Enterprises Limited і Alexton Holdings Limited (усі – Кіпр) – перебуває по 24,3024% акцій ПрАТ.
Як повідомлялося, МГЗК у 2022 році знизив випуск марганцевого концентрату на 41,2% порівняно з попереднім роком – до 324 тис. тонн.
МГЗК у 2021 році виробив 551,43 тис. тонн концентрату (на рівні 2020 року).
МГЗК розробляє східну частину Нікопольського родовища марганцевих руд (Грушевсько-Басанська ділянка). До складу комбінату, зокрема, входять чотири діючі шахти, зокрема одна, що будується, один кар’єр – Грушевський, збагачувальна фабрика.
За даними компанії на кінець червня 2022 року, найбільшими акціонерами ПрАТ є компанії Couttenmax Holdings Limited, Mosfilia Investments Limited і Humax Enterprises Limited, які володіють по 23,89% ПрАТ кожна, а також Fianex Holdings Limited (усі – Кіпр), у власності якої перебуває 24% акцій.
Статутний капітал ПрАТ “МГЗК” становить 366,625 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Виробництво пива в Україні (крім безалкогольного із вмістом спирту до 0,5% об.) у січні-лютому 2023 року знизилося на 8,9% порівняно з першими двома місяцями 2022 року – до 16,2 млн дал, повідомляють на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво” в п’ятницю.
При цьому уточнюється, що в січні цього року відставання у виробництві цього напою від показників січня-2022 становило 15,2%.
Зі свого боку, за січень-лютий 2023 року в Україні вироблено 28,9 тис. тонн солоду, що на 5,7% менше за показники перших двох місяців минулого року.
Як повідомлялося, виробництво пива в Україні 2022 року знизилося на 27,9% порівняно з 2021 роком – до 122,8 млн дал.
До кінця 2022 року пивоварна галузь частково відновилася після падіння виробництва цього напою в першому кварталі на 50% через російське вторгнення і зупинку частини пивоварних заводів. Так, за підсумками перших чотирьох місяців 2022 року падіння становило 42,8% до аналогічного періоду 2021 року, січня-травня – 36,4%, січня-червня – 32%, січня-липня і січня-серпня – по 31,6%, січня-вересня – 30,5%, січня-жовтня – 28,6%, січня-листопада – 28,1%, усього позаминулого року – 27,9%.
Підприємства об’єднання “Укртрубопром” у 2022 році скоротили виробництво труб на 37,9% порівняно з попереднім роком – до 449,7 тис. тонн.
Згідно з даними об’єднання, минулого року всі заводи продемонстрували негативну динаміку. “Інтерпайп Ніко Тьюб” і “Трубосталь” знизили випуск безшовних труб на 31,1% і 61,6% відповідно, “Сентравіс” – нержавіючих труб на 38,3%, “Інтерпайп НМТЗ” – електрозварювальних труб на 67,1%. Виробництво труб ВО “Оскар” впало на 20%, і тільки НВО з ІІ “Укртрубоізол” вийшов на рівень виробництва позаминулого року.
При цьому нагадується, що Дніпропетровський трубний завод простоює і перебуває в стані ліквідації.
Генеральний директор об’єднання “Укртрубопром” Георгій Польський зазначив, що наприкінці зими минулого року, після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, практично вся трубна галузь зупинилася. Проте надалі заводам вдалося частково відновити виробництво, а влітку мати стабільне завантаження, хоча про довоєнні обсяги говорити не доводиться.
“Новим випробуванням для галузі стали ворожі удари по об’єктах енергетичної інфраструктури. Пік ракетних обстрілів припав на листопад-грудень, країна кілька разів занурювалася в блекаут, трубні підприємства отримували жорсткі ліміти на електроенергію і не могли працювати ритмічно. У результаті чого виробництво труб під кінець року обвалилося навіть нижче квітня 2022 року. А загалом за підсумками минулого року випуск труб в Україні скоротився на 38%”, – констатує голова об’єднання.
За його словами, вкрай негативно на галузь також вплинув розрив традиційних логістичних схем, зокрема, блокування українських морпортів на Чорному морі. У результаті підприємства задіяли довші маршрути транспортування продукції на експорт через західні прикордонні переходи та європейські морпорти. Це призвело до зростання витрат на логістику в 2-3 рази і вдарило по собівартості української продукції.
“З осені у трубних підприємств з’явився ще один виклик – експорт металобрухту. З жовтня по грудень обсяги вивезення досягли близько 25 тис. тонн, збільшуючи дефіцит на внутрішньому ринку. На початку 2023 року проблема набула катастрофічного характеру, оскільки тільки за два місяці поточного року експорт брухту вже сягнув 23 тис. тонн. Це загрожує стабільній роботі українських трубних підприємств”, – наголосив Польський.
Як повідомлялося, Україна 2021 року наростила випуск труб на 15,1% порівняно з попереднім роком – до 980,7 тис. тонн, зокрема підприємства “Укртрубопрому” збільшили їхнє виробництво на 32,6% – до 710,5 тис. тонн.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine), що входить до холдингу Centravis Ltd., вивело основне виробництво в Нікополі на повну потужність і наприкінці лютого офіційно відкрило свою філію з випуску труб в Ужгороді.
“Зараз виробництво “Сентравіс” працює на повну потужність. Усе обладнання працює, працюють гарячий і холодний цехи”, – написав директор з продажу (chief sales officer, CSO) Артем Атанасов у листі клієнтам минулої п’ятниці.
За його словами, команда логістики компанії постійно контролює найбезпечніші способи доставки готової продукції споживачам. Офіси продажів по всьому світу працюють в Ессені, Мілані, Кракові, Лугано, Х’юстоні та Дубаї.
Також повідомляється, що в Ужгороді 28 лютого відбулося офіційне відкриття нового виробничого майданчика “Сентравіс”, на якому були присутні менеджери з Італії, Німеччини, Польщі, США та ОАЕ, місцева та регіональна влада.
“Цей виробничий майданчик є лише частиною нашої великої команди, оскільки основні потужності “Сентравіса” залишаються в Дніпропетровській області. Ми дуже щасливі, що наше виробництво розвивається і українські нержавіючі безшовні труби користуються попитом в усьому світі”, – наголошується в інформації директора з продажу.
Як повідомлялося, холдинг Centravis Ltd. перереєстрував свою материнську компанію у Швейцарії, змінивши кіпрську дислокацію, що допоможе підвищити кредитний рейтинг і залучити довші та дешевші кошти на розвиток виробництва в Україні.
“Сентравіс” раніше заявив про плани відкрити на Закарпатті спеціалізоване виробництво інструментальних труб для автомобілів.
“Сентравіс” входить до десятки найбільших виробників безшовних нержавіючих труб у світі. У 2022 році компанія реалізувала низку масштабних замовлень для таких світових компаній, як Benteler Automotive, LINSTER Edelstahlhandel, Rohr Mertel, Buhlmann Group, Webco, MRC. На підприємстві працює понад 1400 осіб.
Заснований у 2000 році “Сентравіс” – один з найбільших світових виробників безшовних нержавіючих труб. Його виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.).
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод нержавіючих труб”, сервісних і торгових компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени сім’ї Атанасових.
У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
AXOR Industry 2022 року інвестувала $10 млн у розширення виробництва фурнітури для вікон і дверей в Україні, загальний обсяг інвестицій у підприємство сягнув $35 млн, повідомили у пресслужбі компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Ми продовжили інвестувати як у розробку нових продуктів, так і в нове обладнання та нові виробничі цехи. У 2022 році розпочали роботу два цехи з фарбування алюмінієвих елементів фурнітури для вікон і дверей”, – повідомив гендиректор AXOR Industry Йілмаз Осман, слова якого наведені в пресрелізі.
Він додав, що в розширення виробництва інвестовано $10 млн, загалом з 2011 року – $35 млн.
При цьому наголошується, що компанія AXOR Industry – єдине в Україні підприємство з виробництва фурнітури для вікон і дверей. Його виробничі потужності розміщені в Дніпрі. З початку війни підприємство не зупиняло свою роботу.
До повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ в Україну фурнітура AXOR постачалася в 26 країн світу. З 24 лютого поставки в Росію і Білорусь припинено. Підприємство втратило значний обсяг продажів, але попри це зберегло робочі місця українцям (наразі їх 365).
“Лише забезпечуючи робочі місця та розвиваючи міжнародні відносини, можна перемогти у війні та надалі забезпечити розвиток як самого виробництва, так і країни. Тому у 2023 році ми ставимо за мету збільшувати присутність фурнітури AXOR на міжнародному ринку та розробити нові лінійки фурнітури й аксесуарів для вікон і дверей”, – повідомив Осман.
За словами гендиректора, з перших днів повномасштабного вторгнення Росії підприємство почало допомагати своїм співробітникам, які призвалися до лав ЗСУ, і вимушеним переселенцям. Також забезпечує сім’ї загиблих співробітників.
Згідно з даними Держреєстру юросіб і фізосіб-підприємців, статутний капітал AXOR Industry становить 135,38 млн грн. Засновниками є Funama Holdings Limited (Кіпр), КУА “Альтус Ассетс Актівітіс” і Basera Holding Limited (Мальта). Кінцевим бенефіціаром вказано Вадима Єрмолаєва.
Металургійні підприємства України в січні поточного року знизили виробництво сталі в 6,5 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 284 тис. тонн із 1,851 у січні-2022, але наростили виплавку порівняно з груднем-2022, коли було виплавлено 106 тис. тонн.
У результаті Україна посіла 34-те місце в рейтингу 64 країн-основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), тоді як у грудні вона була 38-ю.
Згідно з даними Worldsteel, у січні-2023 зафіксовано скорочення виплавки сталі до січня-2022 у більшості країн першої десятки, крім Китаю та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками січня виглядає наступним чином: Китай (79,450 млн тонн, зростання на 2,3% до січня-2022), Індія (10,930 млн тонн, зниження на 0,2%), Японія (7,222 млн тонн, “мінус” 6,9%), США (6,497 млн тонн, менше на 6,8%), РФ (5,750 млн тонн, “мінус” 8,9%), Південна Корея (5,477 млн тонн, “мінус” 9,8%), Німеччина (2,925 млн тонн, “мінус” 10,2%), Бразилія (2,783 млн тонн, мінус 4,9%), Іран (2,7 млн тонн, зростання на 27,7%) і Туреччина (2,605 млн тонн, менше на 17,6%).
Загалом у січні 2023 року виплавка сталі у світі скоротилася на 3,3% до аналогічного періоду 2022 року – до 145,252 млн тонн, тоді як у грудні 2022 року скорочення становило 10,8%, а абсолютний показник – 140,695 млн тонн.
У листопаді-2022 країна виробила 313 тис. тонн сталі, у жовтні – 318 тис. тонн сталі, у вересні – 340 тис. тонн, серпні – 366 тис. тонн сталі, липні – 281 тис. тонн сталі, червні – 295 тис. тонн, травні – 308 тис. тонн, квітні – 281 тис. тонн, березні – 200 тис. тонн, лютому – 1,374 млн тонн, січні – 1,851 млн тонн.
Як повідомлялося, металургійні підприємства України в грудні минулого року знизили виробництво сталі в 16,4 раза, або на 93,9%, порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 106 тис. тонн.
За 12 місяців 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, зниження на 7,4%), США (80,715 млн тонн, “мінус” 5,9%), РФ (71,5 млн тонн, зниження на 7,2%), Південна Корея (65,865 млн тонн, “мінус” 6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, “мінус” 8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, падіння на 12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, зниження на 5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, зростання на 8%).
Україна за підсумками 12 місяців 2022 року перебувала на 23-му місці з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
