ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз та санітарно-гігієнічної продукції, у січні-серпні збільшила обсяг виробництва на 44,2% порівняно з тим же періодом 2021 року – до 724 94 млн. грн.
Згідно з наданими агенцією “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, таким чином, компанія утримує приріст цього показника (понад 44%) порівняно з аналогічним періодом минулого року (за підсумками 7 міс. він становив 44,7%).
У натуральних показниках компанія збільшила випуск паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції на 8,5% – до 4,8 тис. тонн, при цьому наростивши випуск туалетного паперу в рулончиках на 42,8% – до 2,65 млн. шт.
Випуск картонної продукції зріс на 2,7% – до 17,8 тис. тонн.
При цьому у серпні фабрика збільшила випуск паперу та картону на 23% до серпня-2021 – до 3,16 тис. тонн.
Як повідомлялося з посиланням на статистику “УкрПапір”, фабрика продовжувала працювати усі місяці з початку року, скоротивши випуск паперу та картону у березні (до березня-2021), але у квітні вже перейшла до позитивної динаміки, яку зберегла у наступні місяці.
“Картонно-паперова компанія” (до 2011 року – “Львівкартонопласт”) випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (аркуші картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки).
У 2021 році компанія виробила продукцію на 782,7 млн. грн. – на 47% більше, ніж роком раніше.
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.), що входить до структури холдингу “Основа”, у січні-серпні 2022 року збільшив обсяги виробництва на 30,1% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 333,47 млн грн.
Згідно зі статистичними даними, наданими агенцією “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, таким чином, за підсумками восьми місяців комбінат ще трохи сповільнив темп приросту цього показника до аналогічного періоду минулого року (за шість місяців він становив 40%, за сім – 35, 1%)
У натуральному вираженні стабільну позитивну динаміку продовжує утримувати виробництво гофроящиків, збільшившись на третину – до 12,7 млн. кв. м. При цьому випуск тарного картону (включаючи папір для гофрування) скоротився на 9,3% – до 8,6 тис. тонн.
Водночас зберігається суттєве скорочення випуску паперу – на 38,4% до 2,75 тис. тонн.
Як повідомлялося, всього в січні-серпні з урахуванням того, що низка підприємств галузі або зруйнована, або отримала пошкодження або знаходиться на окупованій території, випуск паперу та картону скоротився на 43,2% порівняно з тим же періодом минулого року – до 336, 7 тис. тонн, гофротари – на 42,2%, до 282,3 млн. кв. м.
При цьому найбільший український виробник гофротари – Рубіжанський КТК отримав руйнування та зупинився, але його дочірнє підприємство у Київській області – Трипільський пакувальний комбінат продовжує працювати. За даними “УкрПапір”, за вісім місяців він випустив продукцію на 1,31 млрд грн, а гофротари вироблено 78,5 млн кв. м (другий показник після Київського КПК).
ЖЦПК з початком військової агресії Росії проти України, як і багато підприємств галузі, призупинив роботу у зв’язку з розривом логістичних ланцюжків та небезпекою для співробітників. Проте у березні виробництво було відновлено.
За даними асоціації, ще один комбінат у структурі холдингу “Основа” – Ізмаїльський целюлозно-картонний (Одеська обл.) у січні-серпні збільшив обсяг товарної продукції на 6,5% – до 148,7 млн грн. У натуральному вираженні випуск тарного картону скоротився на третину до 5,4 тис. тонн, гофротари на 44%, до 7,7 млн. кв. м.
Кохавінська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію (ТМ “Кохавінка”), у січні-серпні 2022 року випустила продукцію на 601,5 млн грн – на 40% більше, ніж за 202 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином фабрика практично зберегла темп приросту обсягів виробництва, зафіксований за підсумками семи місяців (40,1%).
У натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилось на 3% – до 27,3 тис. тонн.
При цьому випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 16,4% – до 87,2 млн. шт., що залишається другим за обсягами показником після Київського КБК (221,6 млн. шт.).
Загалом основні підприємства галузі за цей період випустили 383,5 млн. рулончиків (-16,8% до січня-серпня-2021).
КБФ, що працює з 1939 року, виготовляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір та паперові рушники. Потужність паперових машин – 19 тис. тонн на рік, переробного обладнання – 90 млн. рулончиків на рік.
Фабрика практично не зупиняла виробництво продукції з початку цього року.
КБФ у 2021 році, за даними “УкрПапір”, збільшила обсяги виробництва товарної продукції на 13% порівняно з 2020 роком – до 673,7 млн грн. Чистий прибуток скоротився на 29% – до 60 млн грн.
Нікопольський завод феросплавів (НЗФ, Дніпропетровська обл.) у січні-липні поточного року знизив випуск продукції на 19,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 307,67 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за 7 місяців НЗФ скоротив випуск силікомарганцю на 13,3% – до 302,19 тис. тонн, феромарганцю та інших феросплавів – на 82,7%, 5,48 тис. тонн (зокрема феромарганця вироблено 4,87 тис. тонн).
У липні виготовлено 39,7 тис. тонн феросплавів.
Як повідомлялося, НЗФ у 2021 році збільшив випуск продукції на 26% порівняно з попереднім роком – до 646,68 тис. тонн. При цьому завод наростив випуск силікомарганцю на 28% – до 600,64 тис. тонн, феромарганцю – на 4,9%, до 46,04 тис. тонн.
Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- та феромарганцю. Використовує імпортну та вітчизняну сировину для виробництва феросплавів.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також “Приват” (обидві – Дніпро).
Українська промисловість є однією із найбільш постраждалих від війни галузей економіки. З 24 лютого багато великих підприємств насамперед на сході та півдні країни, втратили виробничі потужності, а персонал був змушений евакуюватися. При цьому окремі виробництва були перенесені в західні області, де відновлюються вже на базі більш сучасних промислових об’єктів, таких як індустріальні парки, що з’явилися незадовго до війни.
Про майбутнє української промисловості та перспективи відновлення виробництва портал Open4business поговорив з експертом у галузі економіки Ігорем Стаковиченком.
На думку експерта, виробництво товарів із високою доданою вартістю має стати пріоритетом розвитку економіки на десятиліття вперед.
«До початку агресії наша промисловість працювала переважно за стандартами, які особливо не модернізувалися за 30 років незалежності. Це так звана канонічна модель, коли у вас є сировина, робочі цехи, відвантаження, логістика тощо. А ще мають бути стабільні споживачі, які завжди куплять продукцію. Багато заводів з такою системою не витримали випробування на ринку та закрилися. Залишилися переважно гіганти, які більш-менш адаптувалися. Після війни відбудувати виробництво у тому ж вигляді вже точно не вийде, потрібна принципово нова модель», – впевнений Ігор Стаковиченко.
Експерт зазначив, що в сучасному світі модернізація виробництва передбачає впровадження нових методів управління, а також створення адаптивніших майданчиків, таких як індустріальні зони або парки.
«Якщо у вас є цех з виробництва однієї конкретної деталі, яка сама по собі частина складного і довгого ланцюжка по створенню кінцевого продукту, то вище становище в сучасних умовах досить хитке, тому що ви залежите від багатьох факторів: постачальників, ситуації на ринку, поточної кон’юнктури. Якщо ж у вас стоїть, наприклад, 3D-принтер, який може зробити будь-яку форму на замовлення конкретного клієнта, то для вас ситуація більш стабільна, тому що можна швидко переорієнтуватися при зміні на ринку. У сучасному світі індустрія прагнути більшої універсалізації», – пояснив Ігор Стаковиченко.
За його словами, відновлення промисловості має починатися вже зараз і грунтуватися, по-перше, на створенні індустріальних парків у безпечних регіонах, а по-друге, на модернізації існуючих виробництв під нові моделі. Як приклад, Стаковиченко наводить розвиток цієї концепції у Польщі чи Чехії, де вже зараз саме індустріальні зони забезпечують до 50% ВВП.
«Уряд нині діє у правильному напрямі, надаючи податкові пільги таким індустріальним зонам, це закладе основу для швидкого відновлення промислового потенціалу країни у післявоєнний період», – резюмував В.Стаковиченко.
IGOR STAKOVYCHENKO, ВИРОБНИЦТВО, ЕКСПЕРТ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ЭКОНОМИКА
Агрохолдинг МХП, найбільший виробник курятини в Україні, у липні 2022 року скоротив виробництво курятини на 8% – до 52,04 тис. тонн, але збільшив її продаж на 4% – до 56,54 тис. тонн, повідомила аграрна група на Лондонській фондовій біржі у п’ятницю.
Зазначається, що операційна діяльність холдингу все ще нижча за минулорічні показники через повномасштабне російське вторгнення в Україну: у липні-2022 виробництво курятини склало 81% показників липня-2021, а її продажу – 88% відповідно.
Уточнюється, що на внутрішньому ринку в липні-2022 продаж курятини зберігся на рівні липня 2021 року та червня 2022 року – 25,56 тис. тонн. Експорт курятини в липні цього року склав 30,98 тис. тонн, що все ще на 20% менше від показників липня минулого року, але на 3% більше за показники минулого місяця.
Таким чином, частка експортних поставок курятини у липні поточного року знизилася на 5 процентних пунктів (п.п.) проти липня 2021 року – до 55% із 60%, проте зросла на 3 п.п. порівняно із червнем 2022 року.
Середня ціна продажу м’яса птиці у липні збільшилася на 21% у річному обчисленні – до $2,1/кг, та на 2% порівняно з попереднім місяцем.
За звітний період МХП також скоротив продаж продуктів м’ясопереробки та напівфабрикатів на 49% порівняно з липнем-2021 – до 2,5 тис. тонн, але цей показник на 1% перевищив значення червня-2022.
За даними агрохолдингу, у липні 2022 року продаж соняшникової олії зріс у 1,9 разу до липня минулого року і на 13% до червня поточного року – до 22,55 тис. тонн. При цьому продаж соєвої олії скоротився в 5,8 разів до липня-2021 і в 3,5 разу до червня-2022 – до 1,16 тис. тонн.
“Збирання озимих культур (пшениця, ріпак та ін.) ведеться на площі близько 69,7 тис. га. Збирання ріпаку завершено приблизно на 27,5 тис. га з урожайністю близько 3,8 т/га. 40,7 тис. га, завершено на 85%, з поточною врожайністю 5,5 т/га”, – констатує агрохолдинг у біржовому повідомленні.
За його даними, посіви ярих культур перебувають у хорошому стані. Загалом погодні умови також щодо сприятливі хорошого врожаю, крім низки регіонів з екстремально спекотними і сухими погодними умовами.
МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок МХП постачає охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема на його підприємствах у Нідерландах та Словаччині. У лютому 2019 року агрохолдинг завершив угоду щодо придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
МХП у 2021 році отримав $393 млн чистого прибутку проти $133 млн чистого збитку у 2020 році, а його виторг зріс на 25% – до $2,37 млрд.
Засновником, мажоритарним акціонером та головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
