БЕБ виявило незаконне виробництво цигарок відомих марок в Одеській області. Загальна вартість тютюнових виробів та обладнання – 150 млн грн.
Протягом кількох днів детективи Бюро економічної безпеки України проводять невідкладні слідчі дії у складських приміщеннях в Одеській області. Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи компаній, використовуючи підконтрольні їм підприємства, налагодили незаконне виробництво цигарок відомих торгових марок з підробленими марками акцизного податку.
Наразі виявлено та здійснюється вилучення понад 1,2 млн пачок тютюнових виробів, ринковою вартістю 70 млн грн. Цигарки були оклеєні марками акцизного податку з ознаками підробки. Наразі вже проведена експертиза цих акцизних марок, яка засвідчила, що вони не відповідають контрольним примірникам, виготовленим державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна».
Також до проведення обшуків залучено експерта КНДІСЕ та відібрано зразки тютюнових виробів для проведення комплексної (хімічної та товарознавчої) експертизи. Співробітники БЕБ вилучають тютюнову сировину вагою майже 20 тон, орієнтовною вартістю 10 млн грн. Крім того, на складах було виявлено обладнання, що забезпечує масове виготовлення тютюнових виробів, 2 лінії для їх пакування та інші необхідні компоненти. Зокрема, на такому обладнанні в середньому можна виготовити 3000 цигарок в хвилину, що становить понад 2 млн пачок в місяць. Оціночна вартість обладнання та компонентів для виробництва цигарок – 70 млн грн.
За підрахунками фахівців БЕБ, орієнтовні збитки від несплати податків цими компаніями становлять 90 млн грн в місяць. Незаконне виробництво тютюнових виробів припинено. Наповнення ринку великою партією контрафактних цигарок упереджено.
Досудове розслідування у кримінальному проваджені за ч. 1 ст. 199 КК України (виготовлення, зберігання, збут підроблених марок акцизного податку) та ч. 2 ст. 204 КК України (незаконне виготовлення тютюнових виробів) здійснюють детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора.
Фермерське господарство “Гадз” (с.Требухівці Тернопільської обл.) розпочало виробництво соків прямого віджиму та соків-смузі для сегменту HoReCa по Україні, повідомляється на її сайті в середу.
За даними компанії, соки фасуються в тару Bag in Box з краником об’ємом 3л, 5л, 10л і 20л.
Першу партію мультифруктового соку вже надіслано замовникам.
Фермерське господарство спеціалізується на вирощуванні фруктів та ягід на площі 600 га у Бучацькому районі Тернопільської області. Основними сортами фруктів, що вирощуються, є яблука сорту “Голден Делішес”, “Гала”, “Айдаред”, груші сорту “Конференція” та сливи “Стенлей”. Також у господарстві закладено малинник площею 5 га.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, засновником компанії є Петро Гадз, якому також належить група компаній “Бучачагрохлібпром”, яка працює у Тернопільській області.
HORECA, ВИРОБНИЦТВО, віджим, Гадз, сок
Британська Ferrexpo plc, яка контролює в Україні, зокрема, Полтавський і Єристівський гірничо-збагачувальні комбінати (ПГЗК і ЄГЗК), має намір на ПГЗК реконструювати цілісний майновий комплекс цеху виробництва окатишів.
Згідно з документацією, яку має у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, планується виконати реконструкцію ЦВК цеху виробництва окатишів (ЦВО) в частині будівлі корпусу фільтрації та усереднення концентрату №№1,А та 2,Б.
Терміни реконструкції та сума коштів на проєкт не оприлюднюються.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні. Компанії Fevamotinico S.a.r.l., підконтрольній Костянтину Жеваго, належать 50% Ferrexpo, компанії BlackRock – 6,74%.
Ferrеxpo володіє 100% акцій Полтавського ГЗК, 100% Єристівського ГЗК та 99,9% Біланівського ГЗК.
Агрохолдинг МХП, найбільший виробник курятини в Україні, у січні-червні 2022 року скоротив виробництво курятини на 3% порівняно з першим півріччям 2021 року – до 346,04 тис. тонн, тоді як її продаж – на 12%, до 338,6 тис. тонн, повідомив холдинг на Лондонській фондовій біржі у середу.
Зазначається, у другому кварталі 2022 року агрохолдинг в умовах російського військового вторгнення скоротив виробництво курятини на 11% порівняно з березнем-червнем минулого року – до 170,4 тис. тонн, та на 3% порівняно з першим кварталом 2022 року. При цьому обсяг продажу курятини у другому кварталі 2022 року склав 140,6 тис. тонн, що на 23% нижче за показники аналогічного періоду минулого року, але на 1,6% перевищує продаж у першому кварталі цього року.
Згідно з біржовим повідомленням, у січні-червні 2022 року продаж курятини на внутрішньому ринку скоротився на 6% порівняно з першим півріччям 2021 року – до 134,7 тис. тонн, тоді як постачання на зовнішні ринки – на 17%, до 157,9 тис. Тонн. При цьому у другому кварталі 2022 року продаж курятини в Україні становив 67,9 тис. тонн, знизившись на 6% до другого кварталу 2021 року, але збільшившись на 1,6% до першого кварталу 2022 року. У свою чергу, експорт курятини у другому кварталі 2022 року впав на 37% до другого кварталу 2021 року, і на 23% до першого кварталу 2022 року – до 68,55 тис. тонн.
Таким чином, частка експортних поставок курятини в січні-червні поточного року знизилася на 4 відсоткові пункти (п.п.) проти січня-червня 2021 року – до 52% з 56%, тоді як у березні-червні 2022 року цей показник скоротився до аналогічному періоду минулого року на 11 в.п – до 48% із 59%.
Крім того, птахофабрики МХП у Євросоюзі у січні-червні 2022 року виробили 37,4 тис. тонн м’яса свійської птиці, що на 5% більше значень першого півріччя 2021 року, а у другому півріччі 2022 року – 19,6 тис. тонн (+ 1% до аналогічного періоду 2021 року).
Середня ціна курятини у січні-червні 2022 року збільшилася на 24% у річному обчисленні – до $1,93/кг, тоді як у березні-червні – на 22% до аналогічного періоду минулого року, до $2,03/кг.
За даними МХП, агрохолдинг у першому півріччі цього року наростив продаж кулінарних продуктів на 76% до першого півріччя минулого року – до 6,97 тис. тонн, у тому числі у другому кварталі 2022 року він продав 4,1 тис. тонн цієї продукції ( +54% до другого кварталу 2021 року).
Відповідно до звіту, реалізація агрохолдингом продуктів м’ясопереробки (включаючи ковбаси та сосиски) у січні-червні 2022 року скоротилася на 48% порівняно з січнем-червнем 2021 року – до 8,3 тис. тонн, а у березні-червні 2022 року – на 73 % до березня-червня минулого року, до 2,3 тис. тонн.
За підсумками першого півріччя періоду продаж м’ясних напівфабрикатів скоротився на 14% – до 7,4 тис. тонн, тоді як за підсумками другого кварталу – на 24%, до 3,42 тис. тонн.
МХП уточнив, що у січні-червні 2022 року продаж соняшникової олії скоротився на 11% до січня-червня минулого року, тоді як у березні-червні 2022 року вони зросли на 38% до березня-червня 2021 року, до 48,5 тис. тонн. При цьому продаж соєвої олії в першому півріччі 2022 року скоротився на 15%, а в другому кварталі збільшився на 23% порівняно з аналогічними періодами 2021 року – до 19,5 тис. тонн та 9,2 тис. тонн відповідно.
“У 2022 році в сегменті зернових культур компанія має засіяти близько 335 тис. га землі. Збиральна кампанія з озимого ріпаку та пшениці йде за графіком, з яких зібрано відповідно 70% та 25%. Урожайність усіх озимих культур очікується гарною і відповідає очікуванням компанії з враховуючи погодні умови. Ярові культури (кукурудза, соя та соняшник) перебувають у хорошому стані”, – констатував агрохолдинг у біржовому повідомленні. МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок МХП постачає охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема на його підприємствах у Нідерландах та Словаччині. У лютому 2019 року агрохолдинг завершив угоду щодо придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
МХП у 2021 році отримав $393 млн чистого прибутку проти $133 млн чистого збитку у 2020 році, а його виторг зріс на 25% – до $2,37 млрд.
Засновником, мажоритарним акціонером та головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
Агрохолдинг МХП, найбільший виробник курятини в Україні, у червні 2022 року незначно змінив свою господарську діяльність порівняно з травнем цього року, скоротивши виробництво курятини на 2% – до 56,8 тис. тонн, але наростивши її продаж на 4 % – до 55,7 тис. тонн, повідомила холдинг на Лондонській фондовій біржі у п’ятницю.
Зазначається, що операційна діяльність аграрної групи все ще нижча від минулорічних показників через повномасштабне російське вторгнення в Україну: у червні-2022 виробництво курятини склало 89% від показників червня-2021, а її продажу – 82% відповідно.
Уточнюється, що на внутрішньому ринку у червні-2022 продаж курятини зберігся на рівні червня-2021 – 25,59 тис. тонн, що на 12% менше обсягів, реалізованих в Україні у травні-2022. У червні цього року експорт курятини скоротився на 29% до червня 2021 року – до 30,1 тис. тонн, але перевищив на 24% показники минулого місяця.
Таким чином, частка експортних поставок курятини у червні поточного року знизилася на 9 процентних пунктів (п.п.) проти червня 2021 року – до 54% із 63%, проте зросла на 9 п.п. порівняно з минулим місяцем.
Середня ціна продажу м’яса птиці у червні збільшилася на 19% у річному обчисленні – до $2,0/кг.
За зазначений період МХП також скоротив виробництво продуктів м’ясопереробки та напівфабрикатів на 46% порівняно з червнем-2021 – до 2,42 тис. тонн, але на третину збільшив у порівнянні з травнем 2022 року.
За його даними, у червні 2022 року продаж соняшникової олії зріс у 2,2 разу до червня минулого року і в 2,6 разу до травня поточного – до 22,5 тис. тонн. При цьому продаж соєвої олії збільшився на 15% до червня-2021 і в 3,6 разу до травня-2022 – до 4,04 тис. тонн.
“Прибирання озимих культур (пшениця, ячмінь і ріпак) вже почалося і йде за графіком. Ярі посіви у хорошому стані. Погодні умови також хороші”, – констатує агрохолдинг у біржовому повідомленні.
МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок МХП постачає охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема на його підприємствах у Нідерландах та Словаччині. У лютому 2019 року агрохолдинг завершив угоду щодо придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
МХП у 2021 році отримав $393 млн чистого прибутку проти $133 млн чистого збитку у 2020 році, а його виторг зріс на 25% – до $2,37 млрд.
Засновником, мажоритарним акціонером та головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
Металургійні підприємства України у червні поточного року знизили виробництво сталі у 6,34 рази, або на 84,2% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 295 тис. тонн, посівши 36-е місце у рейтингу 64 країн-основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
Згідно з даними Worldsteel, оприлюдненими у п’ятницю, у червні-2022 зафіксовано скорочення виплавки сталі до червня-2021 у більшості країн першої десятки, крім Індії.
Перша десятка країн-виробників стали за підсумками червня виглядає наступним чином: Китай (90,73 млн тонн, падіння на 3,3% до червня-2021), Індія (9,968 млн тонн, зростання на 6,3%), Японія (7,449 млн тонн , “мінус” 8,1%), США (6,869 млн тонн, менше на 4,2%), Південна Корея (5,610 млн тонн, “мінус” 6%), РФ (5 млн тонн, “мінус” 22,2 %), Німеччина (3,193 млн тонн, “мінус” 7%), Туреччина (2,938 млн тонн, менше на 13,1%), Бразилія (2,880 млн тонн, “мінус” 6,1%) та Іран (2,2 млн тонн, “мінус” (10,8%).
Далі йдуть Італія (1,876 млн тонн, “мінус” 14,2%), Тайвань (КНР, 1,790 млн тонн, “мінус” 5,7%), В’єтнам (1,728 млн тонн, “мінус” 12,3%) та Мексика (1,6 млн. тонн, менше на 3,5%).
Україна знаходиться на 36-й позиції з 295 тис. тонн сталі (менше на 84,2% до червня-2021). У травні поточного року країна виробила 308 тис. тонн, у квітні – 281 тис. тонн, у березні – 200 тис. тонн, у лютому – 1,374 млн. тонн, у січні – 1,851 млн. тонн.
Загалом у червні поточного року виплавка сталі у світі знизилася на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 158,083 млн. тонн.
За шість місяців 2022 року перша десятка країн-виробників стали виглядати так: Китай (526,880 млн. тонн, зниження на 6,5%), Індія (63,2 млн. тонн, зростання на 8,8%), Японія (45,998 млн. тонн, зниження на 4,3%), США (41,147 млн тонн, “мінус” 2,2%), РФ (35,432 млн тонн, зниження на 7,2%), Південна Корея (33,841 млн тонн, “мінус” 3,9 %), Німеччина (19,561 млн. тонн, “мінус” 5,5%), Туреччина (18,955 млн. тонн, падіння на 4,6%), Бразилія (17,404 млн. тонн, зниження на 2,9%) та Іран (13,625 млн.) тонн (зниження на 10,8%).
Далі йдуть Італія (12,228 млн тонн, нижче на 4,1%), В’єтнам (11,306 млн тонн, “мінус” 7,3%), Тайвань (КНР, 10,931 млн тонн, “мінус” 4,9%) та Мексика ( 9,365 млн. тонн, менше на 1%).
Україна за підсумками першого півріччя 2022 року посіла 20 місце з виплавкою 4,539 млн. тонн сталі (“мінус” 58,2%).
Загалом за шість місяців 2022 року 64 країни виробили 949,440 млн. тонн сталі, що на 5,5% менше, ніж за 6 міс-2021 рік.
Як повідомлялося, за 12 місяців 2021 року перша десятка країн-виробників стали виглядати так: Китай (1 млрд 32,790 млн тонн, зниження на 3%), Індія (118,134 млн тонн, зростання на 17,8%), Японія (96,334 млн тонн , +14,9%), США (86,012 млн. тонн, +18,3%), РФ (75,970 млн. тонн, +6,1%), Південна Корея (70,556 млн. тонн, +5,2%), Туреччина ( 40,360 млн. тонн, +12,7%), Німеччина (40,066 млн. тонн, +12,3%), Бразилія (36,039 млн. тонн, +14,7%) та Іран (28,460 млн. тонн, -1,8%).
Далі йшли Італія (24,4 млн тонн, більше на 19,7%), В’єтнам (23,560 млн тонн, +4,8%), Тайвань (КНР, 23,250 млн тонн, +10,9%), Україна (21,366 млн тонн, +3,6%) та Мексика (18,4 млн тонн, +9,5%).
Загалом за 12 місяців 2021 року 64 країни виробили 1 млрд. 911,945 млн. тонн сталі, що на 3,6% більше, ніж за 2020 рік.
