Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає роздрібній мережі VARUS Group позику в розмірі $25 млн розширення роздрібної діяльності та підвищення стійкості бізнесу, повідомляє пресслужба ЄБРР.
Цей проєкт з підвищення продовольчої безпеки, загальна вартість якого становить $53,1 млн, отримує часткове покриття ризику першої втрати у розмірі 22%, яке надане ЄС в рамках Інвестиційної програми для України (UIF) через Програму гарантій муніципальної, інфраструктурної та промислової стійкості (MIIR). Наразі ЄС виділив Україні через ЄБРР гарантії та гранти Інвестиційної програми для України (UIF) на суму EUR207 мільйонів євро, 87% з яких було надано приватному сектору.
Гарантія для Varus відіграє вирішальну роль у пом’якшенні підвищених макроекономічних та геополітичних ризиків, пов’язаних з інвестиціями. Підтримка надається на знак визнання відповідності проекту підходу банку до переходу до зеленої економіки (GET) шляхом енергоефективної модернізації, встановлення відновлюваних джерел енергії та покращення сталої логістики. Вона передбачає встановлення сонячних панелей, високоефективного освітлення та реверсивних спліт-систем кондиціонування повітря з низьким потенціалом глобального потепління.
VARUS Group є п’ятою за величиною мережею роздрібної торгівлі продуктами харчування в Україні. Мережа складається з 114 магазинів, більшість з яких розташовані у східній частині країни, в яких працює близько 7500 співробітників. Незважаючи на закриття деяких торгових точок через війну, група відкрила нові магазини та змогла повернутись до своїх довоєнних розмірів. Кредит ЄБРР дозволить подальше розширення мережі VARUS, реконструкцію та модернізацію обладнання в існуючих магазинах, оренду нового складу, а також встановлення фотоелектричних систем для зменшення залежності від електромережі.
Співпраця з ЄБРР допоможе зберегти людський капітал України та засоби до існування працівників, незважаючи на постійні труднощі воєнного часу, завдяки технічній співпраці. Проект також отримає вигоду від гранту на спільне інвестування для оптимізації складської логістики, підвищення енергоефективності та вирішення нагальних потреб у людському капіталі.
Технічна підтримка фінансується Багатостороннім донорським фондом ЄБРР “Дії за рівність та гендерну рівність” (A4EG), тоді як підготовка проекту та грант на спільне інвестування фінансуються Фондом співробітництва Японії та ЄБРР.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) виділив кредит до EUR50 млн ТОВ “Нова пошта” з групи компаній (ГК) Nova для фінансування частини програми капітальних інвестицій на 2025-2026 роки.
Як зазначається у пресрелізі банку в п’ятницю, що кредит буде мультивалютним з можливістю вибірки коштів у гривні та євро і складатиметься з двох траншів: перший транш на EUR35 млн буде надано з моменту підписання, другий на EUR15 млн банк резервуватиме виключно на власний розсуд.
Згідно з релізом, підтримувана кредитом стратегія розвитку “Нової пошти” включає вдосконалення фізичної інфраструктури, оптимізацію та розширення мережі, модернізацію IT-систем, покращення енергоменеджменту та відновлення людського капіталу, а також декарбонізацію та ширший доступ для жінок.
Загальна вартість проєкту, згідно із повідомленням, становить EUR69,1 млн.
Фінансування ЄБРР має гарантію перших збитків, що покриває 15% суми кредиту ЄБРР, яка надається Європейським Союзом (ЄС) в рамках Ukraine Investment Framework для розвитку муніципальної інфраструктури та промислової стійкості (UIF MIIR). Очікується також, що буде надано інвестиційний грант у розмірі до EUR1,5 млн для підтримки програм декарбонізації та відновлення людського капіталу, що підтримуються Фондом технічного співробітництва TaiwanBusiness – ЄБРР та Спеціальним фондом реагування на кризи (CRSF).
Як йдеться у релізі, у 2024 році “Нова Пошта” встановила новий рекорд, доставивши 429 млн відправлень – на 16% більше, ніж у 2023 році, а значне зростання попиту, у свою чергу, створило потребу в подальшому розширенні.
“Нова пошта” є основною операційною дочірньою компанією ГК Nova, яка належить двом українським бізнесменам – В’ячеславу Климову та Володимиру Поперешнюку. Вона керує мережею з понад 39 тис. пунктів обслуговування та має близько 33 тис. співробітників в Україні, щомісяця обслуговуючи понад 11 млн клієнтів.
ЄБРР успішно співпрацює з “Новою Поштою” з 2018 року, за цей час профінансував чотири проекти “Нової пошти”.
Згідно із фінансовим звітом “Нової пошти” за перший квартал 2025 року, її чистий консолідований дохід зріс на 20,7% порівняно із першим кварталом минулого року – до 14 млрд 333,2 млн грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 21,4% – до 567,7 млн грн. Кінцевими бенефiцiарними власниками компанії є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Європейська комісія запускають програму Ukraine Facility for Infrastructure Reconstruction (Ukraine FIRST) з фінансуванням у розмірі 30 млн євро для допомоги в підготовці державних інвестиційних проектів відновлення інфраструктурних об’єктів в Україні.
«Нова програма охоплюватиме підготовку державних інвестиційних проектів в Україні, надаючи технічну допомогу, включаючи техніко-економічні обґрунтування, екологічні оцінки, кошториси витрат і плани закупівель», – йдеться в прес-релізі ЄБРР.
Відзначається, що крім початкового фінансування планується також надання додаткових коштів від країн ЄС, зокрема Нідерландів та Італії.
Програма складається з двох компонентів. Один під управлінням ЄБРР об’єднає внески донорів і надаватиме гранти міжнародних фінансових установ для підтримки підготовки проектів. Другий під керівництвом ЄІБ надаватиме експертні консультаційні послуги: техніко-економічні обґрунтування, технічні проекти, плани закупівель. Вони співпрацюватимуть з відділом підготовки проектів уряду України.
Пілотним проектом програми стане кредит у розмірі 160 млн євро державній «Укрнафті» на розвиток розподіленої генерації та встановлення потужностей у 250 МВт.
Ще одним проектом стане технічна підтримка ЄІБ у партнерстві зі Світовим банком і, можливо, ЄБРР, для підготовки інвестицій у реконструкцію та модернізацію автомагістралі М-15 Одеса – Ремі, йдеться в повідомленні.
Програма Ukraine FIRST була представлена партнерами на Ukraine Recovery Conference 2025 (URC) в Римі. Вона є частиною ініціативи Framework for Project Preparation, яку розробили український уряд і міжнародні партнери минулого року.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує надати кредит до EUR50 млн ТОВ “Нова пошта” з групи компаній (ГК) Nova для фінансування частини програми капітальних інвестицій на 2025-2026 роки з приділенням першочергової уваги підвищенню операційної ефективності та підтримці стратегії розвитку компанії в Україні в умовах війни.
“… включає у себе вдосконалення фізичної інфраструктури, оптимізацію та розширення мережі, модернізацію IT-систем, покращення енергоменеджменту та відновлення людського капіталу”, – перераховує банк на своєму сайті елементи стратегії розвитку “Нової пошти”.
Зазначається, що кредит буде мультивалютним з можливістю вибірки коштів у гривні та євро і складатиметься з двох траншів: транш 1 на суму EUR35 млн буде зарезервований з моменту підписання, транш 2 на суму EUR15 млн банк резервуватиме виключно на власний розсуд.
Загальна вартість проєкту, згідно із повідомленням, становить EUR69,1 млн.
ЄБРР нагадує, що “Нова пошта” є провідним приватним оператором поштового та кур’єрського зв’язку в Україні, який має мережу з понад 12 тис. відділень і 27 тис. поштоматів та близько 34 тис. працівників. Щомісяця компанія надає послуги понад 11 млн клієнтів в Україні.
Даний проєкт, який пройшов стадію фінального огляду та очікує затвердження, можливо ще у червні, є п’ятим в історії стосунків ГК Nova та ЄБРР.
Зазначається, що у рамках існуючого кредиту в травні 2025 року компанія повідомила банку про заплановане скорочення близько 2900 працівників, що становить менше 10% від загальної чисельності. ЄБРР підкреслює, що аналіз цього процесу скорочення підтвердив, що клієнт дотримується передбачених кредитною угодою умов таких колективних звільнень, надав детальний опис процесу скорочення, має ефективну систему подання та розгляду скарг та належним чином реагує на них без жодних судових справ, а також має ефективний процес взаємодії з профспілкою, яка поінформована про масштабний план реструктуризації, що впливатиме на працівників протягом усього 2025 року.
Як повідомлялося, ЄБРР у серпні минулого року надав кредит EUR70 млн ГК Nova для фінансування інвестиційної програми на 2024 рік.
Згідно із фінансовим звітом “Нової пошти” за перший квартал 2025 року, її чистий консолідований дохід зріс на 20,7% порівняно із першим кварталом минулого року – до 14 млрд 333,2 млн грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 21,4% – до 567,7 млн грн. Кінцевими бенефiцiарними власниками компанії є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Як зазначало рейтингове агентство “Стандарт рейтинг”, станом на початок квітня цього року “Нова пошта” за загальної кредиторської заборгованості 13,51 млрд грн використовувала окрім довгострокових кредитів банків ресурси, залучені від випуску облігацій двох серій – Е та серії F по 1 млрд грн кожна.
Держава Сербія підписала угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на отримання кредиту в розмірі 50 мільйонів євро. Кошти будуть спрямовані на модернізацію централізованих систем опалення та підвищення їх енергоефективності в різних містах країни.
Мета проекту — зниження споживання енергії та шкідливих викидів, а також скорочення експлуатаційних витрат для підприємств, що забезпечують теплопостачання. Влада наголошує, що поліпшення відчують як установи, так і пересічні споживачі.
Як зазначив міністр фінансів Сініша Малі, підписана угода підтверджує стійку орієнтацію Сербії на «зелений перехід». За його словами, проект передбачає реконструкцію теплових підстанцій, заміну трубопроводів, установку систем автоматизації, а в деяких випадках — перехід на екологічно чисті джерела енергії, такі як біомаса або сонячні колектори.
Міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Дубравка Джедович Ханданович додала, що реалізація проекту дозволить забезпечити стабільне і якісне теплопостачання в зимовий період, а також сприятиме зниженню залежності від імпортних енергоносіїв.
Проект стане частиною більш широкої програми з енергомодернізації об’єктів комунального господарства, яку ЄБРР вже підтримував раніше. За попередніми оцінками, модернізація дозволить знизити споживання енергії на 25-30% в оновлених системах.
Представники ЄБРР заявили, що розглядають Сербію як одного з ключових партнерів на Балканах і продовжать фінансувати стійкі проекти в сферах енергетики, транспорту та інфраструктури.
Джерело: https://t.me/
RELOCATION, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, ЄБРР, КРЕДИТ, ОПАЛЕННЯ, Сербія
Зміни Міністерством енергетики статуту НЕК “Укренерго” нормою про кваліфіковану більшість голосів для призначення голови правління, викликало гостру реакцію кредитора компанії – Європейського банку реконструкції та розвитку, що загрожує втраті доступу до EUR141 млн кредиту та гранту, а також достроковою сплатою вже отриманих EUR533 млн, повідомив член енергокомітету Верховної Ради Максим Хлапук (“Голос”).
“Міненерго підштовхнуло “Укренерго” до справжнього, а не технічного дефолту. Зміни до статуту компанії, які Міненерго внесло для посилення свого впливу на неї, вже вдарили по фінансовій стабільності оператора критичної енергоінфраструктури. Учора ЄБРР, посилаючись на наказ Міненерго щодо змін до статуту, наголосив на своєму праві зупинити вибірку кредитних коштів та вимагати дострокового погашення вже наданої позики”, – написав Хлапук у своєму Facebook у суботу, опублікувавши витяг з листа ЄБРР на адресу “Укренерго” та Міністерства фінансів України від 6 червня.
У ньому вказується на нездатність компанії своєчасно повідомити банк про будь-які зміни статуту та надати можливість прокоментувати їх.
Посилаючись на умови кредитних договорів, банк наголошує на своєму праві зупиняти вибірки коштів та надсилати відповідні повідомлення про дострокове погашення позик у зв’язку зі змінами статуту.
“Така ситуація загрожує “Укренерго” не тільки втраті доступу до подальшого фінансування ЄБРР в розмірі EUR141 млн (EUR77 млн невибраного залишку кредиту та EUR64 млн очікуваного гранту), а й необхідності дострокової сплати вже отриманих коштів у сумі EUR533 млн”, – наголосив член енергокомітету Ради.
Він також зазначає, що під загрозою опинилась реструктуризація боргових зобовʼязань “Укренерго” перед власниками “зелених” облігацій сталого розвитку, під яку компанія планувала залучити $430 млн на міжнародних ринках капіталу під гарантію DFC.
“Така операція з управління боргом мала б завершитись вже на початку липня, але її успіх безпосередньо залежить від підтримки міжнародних фінансових інституцій. І, за моєю інформацією, DFC наразі призупинили будь-які дії, повʼязані із реструктуризацією “зелених” облігацій”, – підкреслив Хлапук.
Як повідомлялося, 19 травня Міненерго змінило статути ТОВ “ОГТСУ” та “Укренерго” нормою про кваліфіковану більшість голосів НР для призначення керівників замість простої. Тобто за главу ОГТСУ має проголосувати чотири з п’яти членів НР (три – незалежні), за главу “Укренерго” – п’ять з сімох (четверо – незалежні).
Як прокоментував Енергореформі керівник ГС “Асоціація енергоефективності та енергозбереження”, екскерівник департаменту управління державними підприємствами та корпоративними правами держави ФДМУ Олександр Візір, Міненерго як акціонер “Укренерго” мало право вносити зміни у статут компанії, і сама норма про кваліфіковану більшість голосів з правової точки зору абсолютно законна. Втім, він звернув увагу на те, в який спосіб це було зроблено. “Наприклад, наскільки мені відомо, зміни до статуту не погоджували з наглядовою радою “Укренерго”, а також з кредиторами цієї компанії, що є умовою кредитних договорів у більшості випадків”, – пояснив Візір у коментарі. Візір висловив переконання, що це також загальмує призначення за конкурсом голови правління “Укренерго”, яке вже давно мало відбутися, оскільки члени наглядової ради – представники держави та Міненерго, як суб’єкт, що їх призначає, можуть тепер фактично блокувати кандидатури незалежних представників.
“За моєю інформацією, у незалежних представників наглядової ради і акціонера дуже різні погляди на те, хто має очолити “Укренерго”. І власне, зміни до статуту у частині структури голосів для призначення керівника у розпал конкурсу дають грунт для висновків, що акціонер не може погодитися з обраними наглядовою радою кандидатами”, – вважає Візір.
На його думку, Міненерго також не мало права подавати статут на реєстрацію чи уповноважувати когось це зробити, статут мав реєструвати очільник компанії Олексій Брехт, як в.о. голови правління, або людина з довіреністю від “Укренерго”.
За інформацією Енергореформи, наглядова рада “Укренерго” збиралася на засідання 4 червня, але не змогла обрати голову правління.
Співрозмовники Енергореформи, знайомі з ситуацією, також звертали увагу, що Міненерго не проводило жодних консультацій з Секретаріатом Energy Community щодо змін у статут сертифікованих ним “Укренерго” та ОГТСУ, і це також викликало його негативну реакцію. Вони зазначали, що питання змін у статути операторів уже відоме європейським інституціям та кредиторам, які звернулися до Міненерго за поясненнями, і припускали, що невдовзі буде висловлена позиція. На їхню думку, Міненерго необхідно дуже ретельно комунікувати це питання з усіма стейкхолдерами і надати дуже переконливі аргументи “або відмовитися від внесених змін, щоб врятувати ситуацію”.
Зі свого боку міністр енергетики України Герман Галущенко під час “Години запитань до уряду” у Верховній Раді 6 червня пояснив мету змін в статути ОГТСУ та “Укренерго” посиленням позицій керівників компаній перед НР.
“Я вважаю, що ці зміни насправді спрямовані на інше: максимально забезпечити незалежність наглядової ради і максимально забезпечити можливість працювати відповідних керівників і членів правлінь для того, щоб убезпечити їх більшістю голосів від звільнення чи прийняття інших рішень”, – сказав він.
У нову наглядову раду “Укренерго”, сформовану під кінець 2024 року, ввійшли Юрій Бойко, Анатолій Гулей та Олексій Нікітін як представники держави, а також незалежні члени Патрік Грейхен, Луїджі де Францискі, Ян Монтелл та Еппе Кофод, який очолив НР.
НР “Укренерго” оголосила конкурс на посаду голови правління 5 лютого 2025 року, заявки приймалися до 14 березня включно.
Шортлист із трьох кандидатів на посаду голови правління був сформований всередині квітня. До нього увійшли т.в.о. керівника компанії Олексій Брехт, її головний диспетчер та член правління Віталій Зайченко та ще один представник компанії – Іван Юрик, який займається питаннями євробондів.
У зв’язку з поданням генеральним директором ОГТСУ Дмитром Липпою заяви про дострокове припинення повноважень компанію з 10 квітня тимчасово, до завершення конкурсного відбору, очолює член дирекції, операційний директор Владислав Медведєв. Прийом заявок від учасників конкурсу на посаду наступного очільника ОГТСУ завершився 31 березня.
