Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує надати кредит до EUR50 млн ТОВ “Нова пошта” з групи компаній (ГК) Nova для фінансування частини програми капітальних інвестицій на 2025-2026 роки з приділенням першочергової уваги підвищенню операційної ефективності та підтримці стратегії розвитку компанії в Україні в умовах війни.
“… включає у себе вдосконалення фізичної інфраструктури, оптимізацію та розширення мережі, модернізацію IT-систем, покращення енергоменеджменту та відновлення людського капіталу”, – перераховує банк на своєму сайті елементи стратегії розвитку “Нової пошти”.
Зазначається, що кредит буде мультивалютним з можливістю вибірки коштів у гривні та євро і складатиметься з двох траншів: транш 1 на суму EUR35 млн буде зарезервований з моменту підписання, транш 2 на суму EUR15 млн банк резервуватиме виключно на власний розсуд.
Загальна вартість проєкту, згідно із повідомленням, становить EUR69,1 млн.
ЄБРР нагадує, що “Нова пошта” є провідним приватним оператором поштового та кур’єрського зв’язку в Україні, який має мережу з понад 12 тис. відділень і 27 тис. поштоматів та близько 34 тис. працівників. Щомісяця компанія надає послуги понад 11 млн клієнтів в Україні.
Даний проєкт, який пройшов стадію фінального огляду та очікує затвердження, можливо ще у червні, є п’ятим в історії стосунків ГК Nova та ЄБРР.
Зазначається, що у рамках існуючого кредиту в травні 2025 року компанія повідомила банку про заплановане скорочення близько 2900 працівників, що становить менше 10% від загальної чисельності. ЄБРР підкреслює, що аналіз цього процесу скорочення підтвердив, що клієнт дотримується передбачених кредитною угодою умов таких колективних звільнень, надав детальний опис процесу скорочення, має ефективну систему подання та розгляду скарг та належним чином реагує на них без жодних судових справ, а також має ефективний процес взаємодії з профспілкою, яка поінформована про масштабний план реструктуризації, що впливатиме на працівників протягом усього 2025 року.
Як повідомлялося, ЄБРР у серпні минулого року надав кредит EUR70 млн ГК Nova для фінансування інвестиційної програми на 2024 рік.
Згідно із фінансовим звітом “Нової пошти” за перший квартал 2025 року, її чистий консолідований дохід зріс на 20,7% порівняно із першим кварталом минулого року – до 14 млрд 333,2 млн грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 21,4% – до 567,7 млн грн. Кінцевими бенефiцiарними власниками компанії є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Як зазначало рейтингове агентство “Стандарт рейтинг”, станом на початок квітня цього року “Нова пошта” за загальної кредиторської заборгованості 13,51 млрд грн використовувала окрім довгострокових кредитів банків ресурси, залучені від випуску облігацій двох серій – Е та серії F по 1 млрд грн кожна.
Держава Сербія підписала угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на отримання кредиту в розмірі 50 мільйонів євро. Кошти будуть спрямовані на модернізацію централізованих систем опалення та підвищення їх енергоефективності в різних містах країни.
Мета проекту — зниження споживання енергії та шкідливих викидів, а також скорочення експлуатаційних витрат для підприємств, що забезпечують теплопостачання. Влада наголошує, що поліпшення відчують як установи, так і пересічні споживачі.
Як зазначив міністр фінансів Сініша Малі, підписана угода підтверджує стійку орієнтацію Сербії на «зелений перехід». За його словами, проект передбачає реконструкцію теплових підстанцій, заміну трубопроводів, установку систем автоматизації, а в деяких випадках — перехід на екологічно чисті джерела енергії, такі як біомаса або сонячні колектори.
Міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Дубравка Джедович Ханданович додала, що реалізація проекту дозволить забезпечити стабільне і якісне теплопостачання в зимовий період, а також сприятиме зниженню залежності від імпортних енергоносіїв.
Проект стане частиною більш широкої програми з енергомодернізації об’єктів комунального господарства, яку ЄБРР вже підтримував раніше. За попередніми оцінками, модернізація дозволить знизити споживання енергії на 25-30% в оновлених системах.
Представники ЄБРР заявили, що розглядають Сербію як одного з ключових партнерів на Балканах і продовжать фінансувати стійкі проекти в сферах енергетики, транспорту та інфраструктури.
Джерело: https://t.me/
RELOCATION, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, ЄБРР, КРЕДИТ, ОПАЛЕННЯ, Сербія
Зміни Міністерством енергетики статуту НЕК “Укренерго” нормою про кваліфіковану більшість голосів для призначення голови правління, викликало гостру реакцію кредитора компанії – Європейського банку реконструкції та розвитку, що загрожує втраті доступу до EUR141 млн кредиту та гранту, а також достроковою сплатою вже отриманих EUR533 млн, повідомив член енергокомітету Верховної Ради Максим Хлапук (“Голос”).
“Міненерго підштовхнуло “Укренерго” до справжнього, а не технічного дефолту. Зміни до статуту компанії, які Міненерго внесло для посилення свого впливу на неї, вже вдарили по фінансовій стабільності оператора критичної енергоінфраструктури. Учора ЄБРР, посилаючись на наказ Міненерго щодо змін до статуту, наголосив на своєму праві зупинити вибірку кредитних коштів та вимагати дострокового погашення вже наданої позики”, – написав Хлапук у своєму Facebook у суботу, опублікувавши витяг з листа ЄБРР на адресу “Укренерго” та Міністерства фінансів України від 6 червня.
У ньому вказується на нездатність компанії своєчасно повідомити банк про будь-які зміни статуту та надати можливість прокоментувати їх.
Посилаючись на умови кредитних договорів, банк наголошує на своєму праві зупиняти вибірки коштів та надсилати відповідні повідомлення про дострокове погашення позик у зв’язку зі змінами статуту.
“Така ситуація загрожує “Укренерго” не тільки втраті доступу до подальшого фінансування ЄБРР в розмірі EUR141 млн (EUR77 млн невибраного залишку кредиту та EUR64 млн очікуваного гранту), а й необхідності дострокової сплати вже отриманих коштів у сумі EUR533 млн”, – наголосив член енергокомітету Ради.
Він також зазначає, що під загрозою опинилась реструктуризація боргових зобовʼязань “Укренерго” перед власниками “зелених” облігацій сталого розвитку, під яку компанія планувала залучити $430 млн на міжнародних ринках капіталу під гарантію DFC.
“Така операція з управління боргом мала б завершитись вже на початку липня, але її успіх безпосередньо залежить від підтримки міжнародних фінансових інституцій. І, за моєю інформацією, DFC наразі призупинили будь-які дії, повʼязані із реструктуризацією “зелених” облігацій”, – підкреслив Хлапук.
Як повідомлялося, 19 травня Міненерго змінило статути ТОВ “ОГТСУ” та “Укренерго” нормою про кваліфіковану більшість голосів НР для призначення керівників замість простої. Тобто за главу ОГТСУ має проголосувати чотири з п’яти членів НР (три – незалежні), за главу “Укренерго” – п’ять з сімох (четверо – незалежні).
Як прокоментував Енергореформі керівник ГС “Асоціація енергоефективності та енергозбереження”, екскерівник департаменту управління державними підприємствами та корпоративними правами держави ФДМУ Олександр Візір, Міненерго як акціонер “Укренерго” мало право вносити зміни у статут компанії, і сама норма про кваліфіковану більшість голосів з правової точки зору абсолютно законна. Втім, він звернув увагу на те, в який спосіб це було зроблено. “Наприклад, наскільки мені відомо, зміни до статуту не погоджували з наглядовою радою “Укренерго”, а також з кредиторами цієї компанії, що є умовою кредитних договорів у більшості випадків”, – пояснив Візір у коментарі. Візір висловив переконання, що це також загальмує призначення за конкурсом голови правління “Укренерго”, яке вже давно мало відбутися, оскільки члени наглядової ради – представники держави та Міненерго, як суб’єкт, що їх призначає, можуть тепер фактично блокувати кандидатури незалежних представників.
“За моєю інформацією, у незалежних представників наглядової ради і акціонера дуже різні погляди на те, хто має очолити “Укренерго”. І власне, зміни до статуту у частині структури голосів для призначення керівника у розпал конкурсу дають грунт для висновків, що акціонер не може погодитися з обраними наглядовою радою кандидатами”, – вважає Візір.
На його думку, Міненерго також не мало права подавати статут на реєстрацію чи уповноважувати когось це зробити, статут мав реєструвати очільник компанії Олексій Брехт, як в.о. голови правління, або людина з довіреністю від “Укренерго”.
За інформацією Енергореформи, наглядова рада “Укренерго” збиралася на засідання 4 червня, але не змогла обрати голову правління.
Співрозмовники Енергореформи, знайомі з ситуацією, також звертали увагу, що Міненерго не проводило жодних консультацій з Секретаріатом Energy Community щодо змін у статут сертифікованих ним “Укренерго” та ОГТСУ, і це також викликало його негативну реакцію. Вони зазначали, що питання змін у статути операторів уже відоме європейським інституціям та кредиторам, які звернулися до Міненерго за поясненнями, і припускали, що невдовзі буде висловлена позиція. На їхню думку, Міненерго необхідно дуже ретельно комунікувати це питання з усіма стейкхолдерами і надати дуже переконливі аргументи “або відмовитися від внесених змін, щоб врятувати ситуацію”.
Зі свого боку міністр енергетики України Герман Галущенко під час “Години запитань до уряду” у Верховній Раді 6 червня пояснив мету змін в статути ОГТСУ та “Укренерго” посиленням позицій керівників компаній перед НР.
“Я вважаю, що ці зміни насправді спрямовані на інше: максимально забезпечити незалежність наглядової ради і максимально забезпечити можливість працювати відповідних керівників і членів правлінь для того, щоб убезпечити їх більшістю голосів від звільнення чи прийняття інших рішень”, – сказав він.
У нову наглядову раду “Укренерго”, сформовану під кінець 2024 року, ввійшли Юрій Бойко, Анатолій Гулей та Олексій Нікітін як представники держави, а також незалежні члени Патрік Грейхен, Луїджі де Францискі, Ян Монтелл та Еппе Кофод, який очолив НР.
НР “Укренерго” оголосила конкурс на посаду голови правління 5 лютого 2025 року, заявки приймалися до 14 березня включно.
Шортлист із трьох кандидатів на посаду голови правління був сформований всередині квітня. До нього увійшли т.в.о. керівника компанії Олексій Брехт, її головний диспетчер та член правління Віталій Зайченко та ще один представник компанії – Іван Юрик, який займається питаннями євробондів.
У зв’язку з поданням генеральним директором ОГТСУ Дмитром Липпою заяви про дострокове припинення повноважень компанію з 10 квітня тимчасово, до завершення конкурсного відбору, очолює член дирекції, операційний директор Владислав Медведєв. Прийом заявок від учасників конкурсу на посаду наступного очільника ОГТСУ завершився 31 березня.
“Укрпродукт Груп”, великий український виробник фасованого масла і плавленого сиру, отримав за результатами 2024 року чистий збиток GBP2,04 млн, тоді як 2023 рік компанія завершила з чистим прибутком GBP0,39 млн.
“Фінансові витрати у 2024 році зросли на 253% порівняно з попереднім роком – до GBP2,8 млн, що було спричинено значними нарахуваннями комісії за відстрочку за кредитом від ЄБРР, ретроспективно застосованими за період з жовтня 2016 року по грудень 2024 року”, – пояснила компанія у річному звіті на Лондонській фондовій біржі.
Згідно з ним, у грудні 2024 року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) вирішив скористатися своїм правом за кредитною угодою та нарахував комісію GBP2,0 млн, що збільшило зобов’язання компанії перед банком до GBP8,1 млн.
Валовий прибуток групи за минулий рік збільшився на 3,9% – до GBP7,12 млн, тоді як операційний впав на 36,6% – до GBP1,08 млн, тоді як EBITDA – на 29%, до GBP1,7 млн.
Щодо виручки “Укрпродукту”, то у гривні за минулий рік вона зросла на 13%, тоді як у британських фунтах стерлінгах збільшення склало лише 0,2% – до GBP37,08 млн.
“Сегмент плавлених сирів приніс виручку у розмірі GBP21,2 млн у 2024 році, що на 15% менше, ніж у попередньому році. Багато в чому це сталося через скорочення цінових акцій на національному рівні через швидке зростання собівартості, викликане різкими коливаннями на ринку молочної сировини та ризиками збиткових продажів”, – пояснила компанія.
Згідно із звітом, сегмент вершкового масла досяг виручки GBP5,2 млн у 2024 році порівняно з GBP3,1 млн у попередньому. Таке зростання на 70% було, в першу чергу, обумовлене збільшенням виробництва після періоду невеликої стагнації, ринок став сприйнятливим до вищої пропозиції.
Продаж спредів знизився на 12% – до GBP4,0 млн, що відображає посилення конкуренції на ринку та зміну споживчих переваг.
“Укрпродукт” нагадав, що у четвертому кварталі 2023 року розширив свій асортимент продукції з довшим терміном зберігання, включивши до нього нову категорію сендвіч-паст, яка продемонструвала прибуткове зростання: продаж у 2024 році становив GBP1,2 млн.
Продажі сухого знежиреного молока зросли минулого року на 8% – до GBP1,4 млн, але в кількісному вираженні знизилися на 23%. Зазначається, що ціни на сухе знежирене молоко мали лише обмежені можливості для зростання у 2024 році, і група мінімізувала випуск цього продукту на продаж на користь використання напівфабрикату молочного білка як інгредієнта при виробництві плавленого сиру.
Продажі квасу та інших напоїв зросли на 31% у річному обчисленні і досягли GBP2,3 млн у 2024 році завдяки позитивній динаміці продажів комбучі, підтриманої запуском нових продуктів і сильним позиціонуванням бренду.
В “Укрпродукті” зауважили, що адміністративні та комерційні витрати у 2024 році збільшилися на 4% у річному обчисленні і становили GBP4,2 млн. Це зростання в основному зумовлене зростанням витрат на заробітну плату та пов’язаних з нею витрат, а також зростанням витрат на страхування та консалтингові послуги.
Інші операційні витрати збільшилися до GBP1,8 млн у 2024 році в порівнянні з GBP1,1 млн у попередньому році. У зв’язку з очікуваним погіршенням перспектив бізнесу та зростанням майбутніх ризиків група визнала GBP 1,1 млн чистих збитків від знецінення фінансових активів, що відображають резерви, створені для дебіторської заборгованості та передоплат постачальникам. Крім того, цей рядок включає списання товарів у розмірі GBP0,1 млн і резерв у розмірі GBP0,4 млн для заблокованих рахунків-фактур з ПДВ.
Чисті активи компанії “Укрпродукт” станом на 31 грудня 2024 року склали GBP2,0 млн, що менше, ніж GBP4,5 млн роком раніше, а залишки коштів скоротилися до GBP0,1 млн.
За інформацією агрохолдингу, він веде діалог з ЄБРР з 2021 року щодо потенційної реструктуризації кредиту та накопичених відсотків та зборів, і обговорення продовжується. Наразі ЄБРР не зробив жодних дій для прискорення погашення накопиченого кредиту.
Оцінюючи свої перспективи на 2025 році, “Укрпродукт” виходить із того, що ділове середовище залишиться нестабільним через війну, що триває в Україні, і фінансовий тиск.
“Група продовжить наслідувати обережну політику розподілу капіталу, віддавати пріоритет збереженню ліквідності, шукати нові можливості фінансування та зосередиться на виконанні своїх існуючих зобов’язань.
АТ “Укрпошта” отримає EUR600 тис. на встановлення модульних відділень від Спеціального фонду кризового реагування Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), повідомила пресслужба компанії.
Згідно з повідомленням компанії у вівторок, грант надано на підтримку до вже виданого “Укрпошті” ЄБРР кредиту EUR63 млн.
У компанії підкреслили, що модульні відділення можуть бути швидко встановлені на місцях зруйнованих або пошкоджених через ворожі обстріли стаціонарних відділень.
“Модульні відділення встановлюватимуться й у населених пунктах, “відрізаних від світу” – з безбар’єрним доступом, оснащені Starlink та генераторами, стануть острівцем стабільності для українців”, – зазначено у повідомленні “Укрпошти”.
Крім того, повідомляється, що у модульних відділеннях є змога відправити посилку по Україні й за її межі; забрати замовлені ліки; оформити переказ чи забрати кошти, надіслані близькими; передплатити видання; оплатити комунальні та інші рахунки; отримати пенсію.
Донорами Спеціального фонду кризового реагування ЄБРР виступають Канада, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Республіка Корея, Швейцарія, Велика Британія та США.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує інвестувати щонайменше EUR1,5 млрд ($1,56 млрд) цьогоріч для підтримки економіки та бізнесу України під час війни, пише Reuters у четвер із посиланням на президента банку Оділь Рено-Бассо.
За її словами, банк зосередиться на приватному секторі України, особливо на енергетиці після неодноразових російських атак на енергомережу та іншу інфраструктуру. «Наш план полягає в тому, щоб продовжувати цей рівень інвестицій. Як мінімум, ми прагнемо отримати 1,5 мільярда євро інвестицій, але якщо ми зможемо зробити більше…, ми це зробимо», – сказала Рено-Бассо журналістам.
Вона також повідомила, що діяльність банку орієнтована на попит, і ЄБРР готовий збільшити свої інвестиції в Україну приблизно до EUR3 млрд на рік після закінчення війни.
Рено-Бассо додала, що енергетичний сектор України був одним із ключових пріоритетів цього року, а також у майбутньому, оскільки проєкти з модернізації галузі та розвитку відновлюваної енергетики можуть стати двигуном приватних інвестицій після закінчення війни.
«Є великий потенціал, тому це викличе великий інтерес з боку іноземних інвесторів, і це викличе більшу активність у країні – це справді стимулюватиме динаміку зростання», – сказала вона.
Як повідомлялося, Рено-Бассо в четвер під час візиту до Києва зустрілася з президентом України Володимиром Зеленським та іншими офіційними особами. Вони обговорили банківську сферу, логістику, а також підтримку українців.
Від початку повномасштабного вторгнення ЄБРР виділив Україні EUR6,2 млрд, зокрема, EUR2,4 млрд минулого року.
