Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) 17 квітня схвалив надання корпоративній групі Rozetka EUR25 млн довгострокового кредиту, зокрема EUR20 млн для ТОВ “Розетка.уа” в Україні та EUR5 млн для Rozetka EU LLC у Польщі, йдеться в матеріалах фінустанови.
Як зазначається, EUR10 млн із цієї суми передбачено на фінансування оборотного капіталу українських і польських операцій групи, ще до EUR15 млн банк може надати на оборотний капітал та потенційні капітальні інвестиції в Україні й Польщі.
Проєкт отримає часткове покриття ризику перших збитків від Європейського Союзу у межах інвестиційної програми для України (UIF), що підтримує “зелені” інвестиції в ключових секторах економіки та сприяє відновленню під час війни.
За оцінкою банку, проєкт також сприятиме реінтеграції ветеранів та інших вразливих груп, а “зелена” складова фінансування передбачає закупівлю енергоефективної побутової техніки.
Кредит забезпечить групі Rozetka довший фінансовий ресурс, недоступний на місцевому ринку, підтримає розвиток її польського напряму на ранньому етапі та допоможе посилити HR-політики, розвиток навичок і участь жінок у компанії.
Як повідомлялося із посиланням на YouControl, компанії корпоративної групи Rozetka за січень-вересень 2025 року отримали сумарно 30,2 млрд грн виторгу, що становить 76% загальної виручки 10 найбільших онлайн-ритейлерів.
Rozetka засновано 2005 року в Києві Владиславом та Іриною Чечоткіними. Пізніше співвласником компанії став фонд під управлінням Horizon Capital. Нині компанія працює як мультикатегорійний онлайн-маркетплейс і розвиває мережу власних магазинів.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) розглядає надання до EUR50 млн довгострокового кредиту компаніям ТОВ “Волинь Вест Вінд-2” та ТОВ “Волинь Вест Вінд-3”, мажоритарно підконтрольним VI.AN Holding, що входить до групи OKKO, для фінансування будівництва та експлуатації вітроелектростанції (ВЕС) потужністю 189 МВт в Україні.
Як зазначається в матеріалах банку, кредит ЄБРР буде частиною забезпеченого боргового фінансування проєкту за участю Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР).
Проєкт також отримає гарантійну підтримку та грантові кошти на технічну допомогу від Європейського союзу в межах програми Ukraine Investment Framework через програму HI-BAR, яка знижує ризики для інвесторів і допомагає залучати кошти у проєкти відновлюваної енергетики та кліматичних технологій.
На тлі значних втрат енергогенеруючих потужностей через війну ця інвестиція має допомогти скоротити дефіцит електроенергії, підтримати декарбонізацію та посилити роль приватного сектору в розвитку відновлюваної енергетики.
За оцінкою банку, нова ВЕС вироблятиме близько 467 ГВт-год електроенергії щороку та дасть змогу скоротити викиди CO2 приблизно на 300 тис. тонн на рік. Загальна вартість проєкту оцінюється в EUR262 млн.
Проєкт перебуває на стадії опрацювання, його затвердження очікується 28 травня 2026 року.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який керує однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником та кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Як повідомлялося, у квітні 2025 року ЄБРР, IFC та ЧБТР оголосили про надання групі “Галнафтогаз” EUR157 млн кредиту на ВЕС потужністю 147 МВт у Волинській області.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) вперше з початку повномасштабної війни надав агрохолдингу «Кернел» фінансування у розмірі 45 млн доларів для реалізації проєкту у сфері відновлюваної енергетики, рішення про що було затверджено Радою директорів банку та підписано в рамках бізнес-саміту Україна-ЄС у Брюсселі.
Згідно з повідомленням департаменту комунікацій, PR та GR «Кернел», загальна вартість проєкту становить орієнтовно $86 млн. Окрім ЄБРР, тривають переговори з іншими міжнародними кредиторами, а решту інвестицій профінансує «Кернел». Часткове покриття ризику перших збитків забезпечуватиме Європейський Союз у рамках інвестиційної програми для України (UIF).
Проєкт передбачає будівництво на півдні України сонячної електростанції (СЕС) потужністю 106 МВт та встановлення накопичувачів енергії. Очікується, що об’єкт щорічно вироблятиме близько 141 ГВт-год електроенергії з відновлюваних джерел і дозволить зменшити викиди вуглекислого газу на 82,5 тис. тонн. Після зведення лінії електропередачі станція буде інтегрована в Об’єднану енергосистему України (ОЕС) і постачатиме «зелену» електроенергію на внутрішній ринок.
«Розвиток «зеленої» енергетики – один із ключових інвестиційних пріоритетів «Кернел». Сьогодні Україна гостро відчуває дефіцит генерації, оскільки великі об’єкти залишаються вразливими до атак. Наша відповідь на ці виклики – розвиток розподіленої генерації, зокрема сонячної та вітрової, а також впровадження систем накопичення енергії. Підключення нових потужностей до енергосистеми – це внесок «Кернел» у стабільність та енергетичну безпеку всієї країни», – зазначив СЕО «Кернел» Євген Осипов.
Загалом стратегія «Кернел» передбачає формування портфеля проєктів у сфері зеленої енергетики загальною потужністю до 600 МВт. Очікуваний обсяг інвестицій у цей напрям становить близько $400 млн.
Ukraine Investment Framework (UIF) – це інвестиційний механізм у рамках програми ЄС Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро, спрямований на відновлення та модернізацію економіки України. У рамках UIF фінансування ЄБРР підкріплюється гарантіями ЄС через програму HI-BAR, яка знижує ризики для інвесторів і допомагає залучати кошти в проєкти відновлюваної енергетики та кліматичних технологій.
Агрохолдинг «Кернел» – найбільший світовий виробник і експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів і провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує запровадити з Укрсиббанком (Київ) інструмент розподілу ризиків без фондування на суму в еквіваленті EUR104 млн для покриття 50% ризику за новими кредитами.
Як зазначається на сайті ЄБРР, проєкт включає три субліміти: EUR80 млн у межах продукту “Гарантії стійкості та забезпечення засобів до існування” (RLG), EUR4 млн за програмою підтримки енергетичної безпеки (ESSF) і EUR20 млн за кредитною лінією EU4Business-EBRD зі стимулами.
Найбільший субліміт за програмою RLG передбачений для фінансування потреб українського приватного бізнесу в обіговому капіталі та інвестиціях у ключових секторах економіки з метою підтримки його операційної стійкості.
У рамках ESSF підтримку отримають сектори, критично важливі для енергетичної безпеки країни, з пріоритетом для власників житла та об’єднань співвласників, що інвестують у житлові проєкти відновлюваної енергетики та енергоефективності в Україні.
Кредитна лінія EU4Business-EBRD зі стимулами спрямована на підтримку довгострокових інвестицій малих і середніх підприємств у модернізацію до стандартів ЄС, при цьому щонайменше 70% цього субліміту має бути спрямовано на сталі та “зелені” технології. Учасники програми також зможуть отримати технічну допомогу та грантову підтримку після завершення інвестпроєктів
Проєкт перебуває на стадії попереднього опрацювання, схвалення очікується 14 травня 2026 року.
За даними регулятора, на 1 березня 2026 року за розміром загальних активів банк посідав 8-е місце (190,06 млрд грн) серед 58 платоспроможних банків України. Чистий кредитний портфель банку за 2 місяці 2026 року зменшився на 1,7% – до 17,0 млрд грн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує надати до $45 млн (еквівалент EUR38 млн) кредиту компанії Energy RTB 2 LLC, дочірньому підприємству Kernel Group, повідомив банк на своєму сайті.
“Очікується, що проєкт буде співфінансовано за рахунок паралельного кредиту на суму до $10 млн”, – говориться у повідомленні.
Наразі банком проведено остаточний розгляд проєкту і очікується його затвердження Радою директорів..
Планується, що проєкт отримає часткове покриття ризику перших збитків від Європейського Союзу в межах Інвестиційної програми для України UIF.
“Ця програма сприяє “зеленому” переходу української економіки шляхом підтримки сталого інвестування в екологічну міську інфраструктуру, екологізацію логістичних ланцюгів, енергоефективність та передачу “зелених” технологій у промислових процесах, комерційній діяльності та будівництві”, – пояснили в ЄБРР.
Програма також надає підтримку компаніям, які безпосередньо постраждали від військового конфлікту, з метою забезпечення швидкого відновлення та стійкості до наслідків триваючої війни.
Як повідомлялося з посиланням на генерального директора “Кернел” Євгена Осипова, компанія має намір протягом найближчих двох років спрямувати близько $400 млн в енергетичний сектор,
“Ми прийняли стратегічне рішення йти в енергетику. Наша ліквідність – це одна зі складових цих нових інвестицій. Ми вже реалізували пілотний проєкт на $20 млн минулого року, а протягом наступних двох років плануємо інвестиції на рівні $400 млн у цей напрямок”, – сказав він.
За інформацією Осипова, компанія планує масштабні проєкти з вітрової та сонячної генерації, а також системи накопичення енергії (ESS) загальною потужністю близько 600 МВт. Наразі холдинг перебуває на етапі залучення фінансування від міжнародних фінансових організацій, зокрема від ЄБРР.
У січні 2026 року в ході Всесвітнього економічного форуму в Давосі Осипов заявляв про стратегічну мету “Кернела” стати провідним гравцем у сфері зеленої енергетики. Тоді компанія підтвердила реалізацію першого пілотного проєкту сонячної електростанції на 20 МВт та плани щодо будівництва СЕС у Чернівецькій області потужністю 250 МВт.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається також вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” у першому півріччі 2026 фінансового року (ФР, липень-грудень 2025 року) скоротив чистий прибуток на 33% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до $119 млн. Консолідована виручка становила $1,924 млрд, що на 1% менше показника першого півріччя 2025 ФР. Показник EBITDA знизився на 14% – до $247 млн.
Ощадбанк та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали мандатний лист щодо підготовки та впровадження нового механізму розподілу ризиків для підтримки українського бізнесу з портфелем фінансування до EUR510 млн, повідомив держбанк у понеділок.
Документ підписано в Лондоні за підсумками зустрічі голови правління Ощадбанку Юрія Каціона з керуючим директором та керівником напряму фінансових установ ЄБРР Франсісом Маліжем на полях конференції “Шляхи до Парижа 2026”.
“На сьогодні загальний ліміт фінансування за програмами розподілу ризику, які реалізуються Ощадом з ЄБРР з початку 2024 року, сягнув EUR300 млн”, – зазначив Каціон.
У межах нового інструменту ЄБРР може брати на себе до 70% кредитного ризику за окремими операціями.
Програма має бути спрямована на підтримку підприємств, що зазнали втрат або пошкоджень внаслідок війни, релокованого бізнесу, компаній, що сприяють відновленню економіки, а також бізнесів ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та підприємств під керівництвом жінок.
Сторони домовилися продовжити роботу над структуризацією програми та узгодженням параметрів подальшої співпраці.
Ощадбанк обслуговує близько 6 млн активних клієнтів і є лідером кредитування юридичних осіб із часткою ринку близько 14%. Станом на 1 лютого 2026 року кредитний портфель банку становив – 127,5 млрд грн .
Згідно з даними Нацбанку, станом на 1 лютого 2026 року Ощадбанк посідав друге місце (494,51 млрд грн) за чистими активами серед 60 банків.
Як повідомлялось, ЄБРР у 2025 році виділив EUR2,9 млрд фінансування, в тому числі EUR504 млн за програмами розподілу ризиків портфеля, що забезпечило нове кредитування українськими партнерськими фінансовими установи на суму до EUR1,6 млрд.
