Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) виділить АТ “Укрзалізниця” (УЗ) додатково EUR300 млн кредиту на закупівлю 80 сучасних вантажних електровозів, повідомила прес-служба УЗ у середу.
Відповідну домовленість, про яку компанія повідомила наприкінці травня, було підкріплено меморандумом між “Укрзалізницею”, ЄБРР і Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, який було підписано в Берліні на полях Конференції з відновлення України (URC2024).
“Питання оновлення парку локомотивів для “Укрзалізниці” є критичним і надважливим (…) Отримання нових і високотехнологічних електровозів значно підвищить ефективність вантажних перевезень”, – наголосив голова правління УЗ Євген Лященко.
Наприкінці травня компанія повідомила про виділення $190 млн гранту США через трастовий фонд Світового банку в рамках проєкту “Відновлення критично важливої логістичної інфраструктури та мережевого сполучення (RELINC)”.
Пропозицію щодо закупівлі 80 електровозів загальною вартістю близько $400 млн уже опубліковано на порталі тендерів ЄБРР. Тендерними вимогами передбачено, що переможець, окрім постачання локомотивів, має створити на території України умови для їх обслуговування та гарантійного ремонту.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав американській корпорації “Еспер” $2,5 млн для розширення виробничих потужностей для виробництва біонічних протезів верхніх кінцівок в Україні в рамках проєкту “Елізіум”.
Як повідомляють у пресрелізі ЄБРР, загальна вартість проєкту становить $6,25 млн.
Проєкт співфінансується європейським венчурним фондом, що спеціалізується на медичних технологіях, а також американським венчурним фондом, що спеціалізується на інвестиціях в Україну і Молдову.
Корпорація “Еспер” є виробником біонічних протезів верхніх кінцівок, дослідження і виробничі потужності яких розташовані в Україні.
Основними власниками “Еспер” є українські підприємці.
Зростання валового внутрішнього продукту України цьогоріч сповільниться до 3% з 5,3% торік, проте наступного року прискориться до 6%, повідомляється в оновленому регіональному економічному звіті ЄБРР, оприлюдненому в середу.
“Не дивлячись на збільшення ВВП України у 2023 році, якому сприяв рекордний урожай, пошкодження електроенергетичної інфраструктури внаслідок нещодавніх обстрілів є одним із чинників, що, скоріш за все, обмежать подальше зростання у 2024 році”, – зазначив банк, наголошуючи також на ризиках пошкоджень портової інфраструктури.
Він зазначив, що прогноз для України збігається із загальним прогнозом на 2024 рік для регіонів, у яких працює ЄБРР (Центральна і Східна Європа, Центральна Азія та Південне і Східне Середземномор’я).
“Регіональний темп зростання прискорився цього року порівняно з 2,5% у 2023 році, незважаючи на виклики, спричинені глобальною геополітичною напруженістю, зокрема, збільшення торговельних обмежень. У 2025 році в регіонах ЄБРР прогнозується подальше зростання на рівні 3,6%”, – вказується у звіті.
Банк зазначає, що зростанню української економіки у 2023 році сприяли не лише рекордні врожаї, а й збільшення оборонних витрат, що підтримало внутрішній попит, але при цьому чистий експорт продовжував зменшуватися. Серед інших позитивних чинників він вказав успішне відновлення електропостачання після російських обстрілів цивільної інфраструктури взимку торік, а також стійкість та адаптивність українського бізнесу.
Як зазначено в документі, додатковим стабілізувальним чинником у 2023 році було вчасне надходження зовнішнього фінансування, що дало змогу утримувати інфляцію на цільовому рівні близько 5%. Завдяки цим надходженням офіційні міжнародні резерви країни збільшилися до рекордного рівня, але рівень державного боргу також зріс майже до 90% ВВП.
“Однак у 2024 році з’явилися нові виклики, зокрема, через перспективу затяжної війни на виснаження та невизначеності в отриманні зовнішнього фінансування, що тривала впродовж кількох місяців. Обмежений внутрішній попит, дефіцит робочої сили та недостатній обсяг інвестицій також є факторами, що негативно впливають на темп зростання”, – констатував ЄБРР.
Водночас він вказує, що значним позитивним фактором стало відкриття нового прибережного чорноморського експортного коридору. Це дало змогу частково зменшити невизначеність щодо безпеки використання Чорного моря для експорту не лише зернових, а й продукції металургійної та гірничодобувної промисловості, які постраждали найбільше за останні два роки.
У звіті також наголошується на різкому зростанні прямих іноземних інвестицій (ПІІ) з України до країн Європи, що розвивається, 2022 року з низького рівня до цього, яке відбулося через прибуття кваліфікованих працівників з України до сусідніх країн, при цьому рушійною силою ПІІ є програмне забезпечення та ІТ-послуги.
Загалом у звіті ЄБРР, який отримав підзаголовок “Приборкання інфляції”, йдеться про зменшення інфляційного тиску в регіонах діяльності банку порівняно з минулим роком, у якому спостерігався економічний спад через підвищення цін на енергоносії внаслідок війни в Україні та післявоєнного відновлення.
У звіті описано, як геополітична напруженість впливає на країни операцій ЄБРР, призводячи до швидкої фрагментації торгівлі та збільшення оборонних видатків, а відтак, зменшення так званого “мирного дивіденду” – економічного зиску від зменшення оборонних видатків та реінвестування вивільнених у такий спосіб коштів у цивільну економіку. Хоча загалом у регіонах банку прогнозується подальше зростання, оновлений прогноз є нижчим на 0,2 відсоткового пункту (в.п.) порівняно з минулорічним вересневим прогнозом.
Унаслідок зниження цін на енергоносії та харчові продукти після різкого підйому у 2022 році, інфляція в регіонах ЄБРР впала до в середньому 6,3% у березні 2024 року з пікового рівня 17,5% у жовтні 2022 року. Хоча це падіння відбулося швидше, ніж очікувалося рік тому, інфляція все ще на 2 п.п. перевищує доковідний рівень. Це відповідає трендам у розвинених економіках, у яких інфляція теж знизилася, але досі перевищує цільові показники центробанків. У прогнозі також наголошується на більш повільному темпі зменшення інфляції в країнах ЄБРР з більш високими рівнями бюджетного дефіциту та більш слабкими макроекономічними рамками.
У звіті банк покращив оцінку зростання ВВП Росії у 2024 році з 1% до 2,5%, але очікує його уповільнення до 1,5% наступного року.
Для Польщі прогноз на цей рік поліпшено на 0,2 п.п. – до 2,9% із прискоренням до 3,5% наступного року, для Туреччини його, навпаки, знижено на 0,3 п.п. цього року – до 2,7% із прискоренням до 3% наступного року.