Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) вніс зміни до угоди щодо чинного Проекту електрифікації залізничної ділянки Долинська – Миколаїв – Колосівка, що дозволить додатково направити частину кредиту ЄБРР у обсязі EUR98,5 млн на забезпечення ліквідності для фінансування критично важливих потреб АТ “Укрзалізниця” (УЗ).
Як повідомило Міністерство фінансів, відповідні документи підписали у четвер міністр фінансів Сергій Марченко, директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне та голова правління “Укрзалізниці” Олександр Камишин.
Перепрофільовану частину кредиту ЄБРР буде забезпечено гарантією уряду Франції чи іншої країни G7.
“Ушкодження та руйнація залізничної інфраструктури, втрата рухомого складу “Укрзалізниці” негативно впливають на забезпечення безперебійної роботи суспільства. Тому збільшення кредиту ЄБРР на підтримку ліквідності “Укрзалізниці” дозволить підтримати стабільність її роботи в умовах війни”, – прокоментував угоду Марченко.
Як повідомлялося, раніше цього року – 10 червня – вже було підписано подібні зміни до угоди, згідно з якими EUR50 млн спрямовані на підтримку ліквідності “Укрзалізниці”. Таким чином, загальний обсяг кредиту ЄБРР на ліквідність УЗ сягнув EUR148,5 млн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть оператору системи передачі НЕК “Укренерго” EUR97,3 млн. на підтримку ліквідності в умовах військової агресії Росії.
“ЄБРР і українська влада домовилися про зміну призначення EUR97,3 млн, що залишилися, з вже існуючого кредиту для українського оператора системи передачі електроенергії “Укренерго”. Нове призначення коштів – підтримання ліквідності компанії”, – повідомляється в прес-релізі банку, поширеному в п’ятницю.
У ньому уточнюється, що таким чином банк перепрофілює на підтримку ліквідності частину наданого у 2019 році кредиту в EUR149 млн на модернізацію ключових елементів інфраструктури передачі електроенергії з метою підтримки стабільного функціонування системи та синхронізації з європейськими електричними мережами, а також на допомогу Україні у наведенні її законодавства. та принципів операційної діяльності відповідно до вимог Третього енергопакету ЄС.
“У зв’язку з війною у “Укренерго” виникли невідкладні потреби у ліквідності, тому компанія звернулася з проханням змінити призначення невибраних коштів. Ця підтримка ліквідності з боку ЄБРР забезпечить стабільне функціонування енергосистеми України, атомних та відновлюваних енергогенеруючих потужностей, а також постачання електроенергії населенню”, – наголошується у релізі.
ЄБРР зазначає, що в умовах війни компанія зіткнулася з проблемою значних неплатежів з боку клієнтів і 30% зменшення обсягів споживання е/е, що призвело до втрати доходу.
При цьому уточнили, що до половини з EUR97,3 млн буде гарантовано суверенним донором із країн “Великої сімки”.
Банк зазначив, що підтримка, що надається, є частиною обіцяного ним до кінця року інвестування EUR1 млрд на підтримку української економіки на умовах розподілу ризиків з донорами та партнерами.
У релізі нагадується, що у травні “Укренерго” вже отримало EUR50 млн у рамках перепризначення раніше наданого кредиту.
“Укренерго” повідомляла, що ці кошти були спрямовані на погашення заборгованості на ринку допоміжних послуг, а також зазначала, що розраховує на нові перепрофілювання кредитів для підтримки ліквідності, зокрема на погашення боргів на ринку, що балансує.
Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, підписав угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Райффайзен Банком (Київ) про відкриття відновлюваної кредитної лінії для поповнення обігових коштів на суму 330 млн грн, що еквівалентно EUR10,5 млн.
Відповідне рішення ради директорів агрохолдингу оприлюднено на Варшавській фондовій біржі.
“Цей кредит допоможе “Астарті” забезпечити достатнє фінансування для успішного посівного сезону в умовах війни в Україні”, – зазначається у біржовому повідомленні.
ЄБРР бере на себе покриття EUR6,3 млн можливих ризиків за позикою.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що провадить діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га та молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів та біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2021 році збільшив чистий прибуток у 14 разів порівняно з 2020 роком – до EUR122,5 млн, показник EBITDA – у 1,8 раза, до EUR201,5 млн. Його виторг зріс на 18,2% – до EUR491,35 млн, третину якого (EUR170 млн) згенерувало виробництво та реалізація цукру.
Райффайзен Банк (колишня назва “Аваль”) був заснований у 1992 році. Станом на 1 січня 2022 року найбільшими акціонерами його були Raiffeisen Bank International з 68,1329% акцій та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) з 30%.
За даними Національного банку України, на 1 квітня 2022 року за розміром загальних активів Райффайзен банк посідав 4-е місце (144,274 млрд грн) серед 69 банків країни.
“Нафтогаз України” обговорює з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) умови отримання кредиту для купівлі природного газу, йдеться в оприлюдненій у середу консолідованій звітності НАК за 2021 рік.
Крім того, упродовж 2022 року “Нафтогаз” залучив нові кредитні кошти від українських державних банків. Група отримала запозичення на суму 7,5 млрд грн. і нову кредитну лінію на 4,5 млрд грн.
Як повідомлялося, консолідований чистий прибуток НАК “Нафтогаз України” за 2021 рік склав 12,023 млрд грн проти чистого збитку 19,002 млрд грн у 2020-му.
“Нафтогаз” об’єднує найбільші нафтогазовидобувні підприємства країни (100% “Укргазвидобування” та 50%+1 акція ПАТ “Укрнафта”). Група є монополістом зі зберігання природного газу в підземних сховищах (100% “Укртрансгаз”) та транспортування нафти трубопровідним транспортом територією країни (100% “Укртранснафта”), активно розвиває напрямок постачання газу побутовим споживачам.
Нові кошти виділяються з урахуванням зроблених Укравтодором кроків у напрямі підвищення ефективності управління.
-Транш €190 млн у рамках кредиту на ремонт і покращення технічного стану ділянок автошляху M-05 Київ-Одеса.
-Кошти виділяються з урахуванням зроблених Укравтодором кроків у напрямі покращення управління.
-Реформа в Укравтодорі є лакмусовим тестом для ширшої антикорупційної програми.
Після зроблених Державним агентством автомобільних доріг України (Укравтодор) кроків у напрямі підвищення ефективності управління Рада директорів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) ухвалила виділення нового траншу €190 млн на подальше покращення дорожньої інфраструктури країни.
Транш надається у рамках пакету фінансування загальним обсягом €450 млн і призначається для покращення технічно-експлуатаційного стану ділянок автошляху M-05 Київ-Одеса у Кировоградській, Миколаївський та Одеській областях.
Надання нового траншу стало можливим завдяки прогресу, досягнутому Укравтодором у перегляді систем управління агентством з метою подальшого просування необхідних реформ. Зокрема, незалежні експерти розробили комплексний план дій з запобігання корупції, що було затверджено керівною групою високого рівня, до складу якої входять представники Уряду, Офісу Президента, ЄБРР та Укравтодору.
Цей план, що вже виконується, передбачає комплексний підхід до забезпечення доброчесності та комплаєнса, покращення корпоративного управління та внутрішніх механізмів, політик і процедур запобігання корупції. Він також має сприяти розвитку культури доброчесності в масштабах усієї організації.
Реформа в Укравтодорі, спрямована на подолання корупції в дорожньому секторі, є пілотною програмою згідно з Меморандумом про порозуміння щодо посилення корпоративного управління в державному секторі, що був підписаний у жовтні 2020 р. між Урядом України та ЄБРР. Реалізація цієї реформи стане лакмусовим тестом для ширшої програми запобігання корупції та підвищення ефективності управління на державних підприємствах та у державних організаціях України, яку підтримує ЄБРР.
Крім цього, Укравтодор розробив план дій з розвитку електричної мобільності, який має сприяти поширенню використання електричного транспорту в країні, а також створює окремий підрозділ дорожньої безпеки.
ЄБРР є провідним інституційним інвестором в Україні. Банк вже інвестував майже €16 млрд у 506 проєктів по всій країні, приділяючи основну увагу наданню допомоги в стабілізації економіки та закріпленні результатів реформ, підвищенню енергоефективності та енергетичної безпеки, а також підтримці проєктів у сільському господарстві, промисловості та секторі малого і середнього бізнесу.
Україна наразі реалізовує вісім проектів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на загальну суму EUR1,68 млрд, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко під час зустрічі з новопризначеним віце-президентом банку з питань політики та партнерства Марком Боуменом, а також із заступником директора Ради директорів ЄБРР Артемом Шевальовим, віце-президентом ЄБРР Аланом Пію та директором ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне.
“Станом на листопад ми успішно реалізовуємо вісім проектів ЄБРР на суму 1,68 млрд євро. Кредитні кошти банку – це можливість втілити важливі проекти в Україні. Ми і надалі зацікавлені посилювати співпрацю в пріоритетних для країни напрямах – інфраструктурі та енергетиці”, – наводить слова міністра прес-служба Міністра фінансів.
Сторони також обговорили ухвалення законопроекту №5600, покликаного створити додатковий ресурс для бюджету України у 2022 році, додала прес-служба.
За її даними, учасники зустрічі порушили питання поточного стану реалізації проектів у сферах інфраструктури, енергетики, банківському секторі, у промисловості та у сфері природних ресурсів.
“ЄБРР залишається найбільшим інституційним кредитором в Україні. Станом на листопад 2021 року сукупний обсяг виділеного Україні банком фінансування в державному, приватному, муніципальному секторах становить 15,3 млрд євро в рамках 505 проектів”, – зазначив Мінфін.
Уточнюється, що у 2021 році набули чинності дві угоди щодо проекту електрифікації української залізниці – “Електрифікація залізничного напрямку Долинська-Миколаїв-Колосівка” та проекту “Розвиток транс’європейської транспортної мережі (Україна – дорожні коридори)”.
Водночас сторони обговорили приєднання Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що є першим кроком на шляху до входження ЄБРР до капіталу цього банку, додав Мінфін.
