Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає EUR10,6 млн кредиту комунальному підприємству (КП) “Електротранс” (м. Хмельницький) для фінансування закупівлі нових тролейбусів, а також устаткування для технічного обслуговування та діагностики, повідомляється в прес-релізі банку.
Згідно з повідомленням у п’ятницю, позика ЄБРР є частиною фінансового пакету, що включає також інвестиційні гранти від Інвестплатформи сусідства ЄС у розмірі до EUR2,75 млн і до EUR1,7 млн від Спецфонду кризового реагування ЄБРР, який отримує внесок від уряду США.
Кошти кредиту і гранти будуть спрямовані на придбання нових тролейбусів із системами дистанційного моніторингу, запчастин і сервісного обладнання.
Своєю чергою місто покриє вартість встановлення камер спостереження всередині тролейбусів і модернізацію тролейбусних зупинок, тягових підстанцій і тролейбусного депо в розмірі EUR1,5 млн.
У пресрелізі нагадують, що проєкт є частиною програми ЄБРР “Зелені міста”, до якої Хмельницький долучився 2019 року. Перший проєкт, підписаний у жовтні 2020 року, стосувався поліпшення управління твердими відходами.
“Для хмельничан надзвичайно важливими є обидва проєкти: триваючий – щодо покращення управління твердими відходами – та проєкт із придбання нових тролейбусів. Ми раді, що можемо їх реалізувати саме з ЄБРР, нашим довготривалим партнером, незважаючи на війну, спричинену агресією Росії”, – цитує пресслужба мера Хмельницького Олександра Симчишина, який представляв місто у Варшаві на підписанні угоди з керуючим директором з розвитку сталої інфраструктури ЄБРР Нандітою Паршад.
Як повідомлялося, раніше Симчишин зазначав, що за кошти ЄБРР і гранти планують купити до 45 низькопідлогових тролейбусів, але водночас їхня кількість буде залежати від вартості тролейбусів, яка зросла.
Прес-служба ЄБРР констатує, що після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Хмельницький зіткнувся з великим потоком внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що створює навантаження на міські служби.
ЄБРР відновив роботу з Хмельницьким у червні, додавши в план дій з розвитку “Зеленого міста” оцінку потреб ВПО, фінансування на яку надав уряд Швеції.
Програма ЄБРР “Зелені міста” започаткована 2016 року. З цього моменту вона допомогла понад 50 містам на трьох континентах, на її підтримку спрямовано понад EUR5 млрд.
В Україні до неї, зокрема, приєдналися Львів, Київ, Кривий Ріг, Дніпро, Хмельницький.
Як повідомлялося, ЄБРР спільно з донорами зобов’язався протягом 2022-2023 років надати Україні фінансування в розмірі EUR3 млрд для підтримки функціонування бізнесу та економіки. У 2022 році банк спрямував на підтримку України EUR1,7 млрд і залучив від партнерських фінансових установ EUR200 млн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть довгостроковий кредит у розмірі EUR42 млн для підтримки діяльності польського виробника керамічної плитки та сантехніки Cersanit SA в Україні та Польщі.
Як повідомляється в прес-релізі ЄБРР у вівторок, фінансування буде спрямовано на компенсацію наслідків від списання російських активів, війни в Україні та пожежі на одному з об’єктів Cersanit у Польщі. Крім того очікується, що виробник зіграє важливу роль у відновленні інфраструктури України, пошкодженої внаслідок російського вторгнення.
Згідно з повідомленням, проєкт розвитку охоплює нарощування виробництва керамічної плитки та сантехніки і завершення інвестицій у виробництво великоформатної плитки в Україні, а також реконструкцію заводу акрилових виробів у Польщі, розширення потужностей і підвищення енергоефективності заводів. Загальна сума проєкту становить EUR120 млн.
“Ці інвестиції не тільки допомагають економікам обох країн, підтримуючи виробника товарів на місцевому рівні, що динамічно розвивається і стане важливим компонентом відновлення України, а й утримують людський капітал, зберігаючи основні робочі місця. ЄБРР, як і раніше, прихильний фінансуванню інших інвестицій в Україні та сусідніх державах, які постраждали від війни”, – цитується в повідомленні віце-президент ЄБРР Ален Пілу, який підписав кредитну угоду з Cersanit у Варшаві.
Кредит надається в рамках відкритої банком після війни Програми забезпечення стійкості та джерел засобів до існування (RLF).
Як повідомлялося, ЄБРР спільно з донорами зобов’язався протягом 2022-2023 років надати Україні фінансування в розмірі EUR3 млрд для підтримки функціонування бізнесу та економіки. У 2022 році банк спрямував на підтримку України EUR1,7 млрд і залучив від партнерських фінансових установ EUR200 млн.
Cersanit S.A. є однією з провідних виробничих компаній за участю польського капіталу на європейському ринку. Основним видом діяльності компанії є виробництво і реалізація продукції для оздоблення та оснащення ванних кімнат.
Як вказується на сайті Cersanit, серед активів групи – чотири заводи в Польщі та по одному в Німеччині, Румунії та Україні. Український завод компанії було запущено 2009 року в Житомирській області. Потужність підприємства становить 12 млн кв. м керамічної плитки і до 2 млн одиниць сантехніки на рік.
Згідно з фінзвітністю ТОВ “Церсаніт Інвест”, 2022 року компанія отримала 964,5 млн грн чистого збитку, виручка склала понад 2,1 млрд грн.
За даними Opendatabot, власником компанії значиться АТ “Церсаніт”, бенефіціаром – Міхал Анджей Соловов (Польща).
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) може виділити АТ “Укрзалізниця” (УЗ) кредит екстреної підтримки під суверенні гарантії на EUR200 млн.
Як ідеться в повідомленні банку на його сайті у вівторок, відповідний проєкт рада директорів банку планує розглянути на засіданні 10 травня 2023 року.
Згідно з інформацією, позика складається з EUR100 млн екстреного фінансування капітальних інвестицій УЗ і EUR100 млн підтримки структури капіталу.
Очікується, що 50% кредиту буде забезпечено гарантіями донорів G7/ЄС, задіяних в умовах, коли місцеві комерційні структури не можуть гарантувати механізми покриття ризиків.
Зазначається, що за допомогою позики УЗ зможе збільшити транскордонну пропускну спроможність з ЄС, усунувши вузькі місця в перетині кордону, а також відремонтувати відповідні ділянки залізничного полотна, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення РФ. Отримавши фінансування, УЗ зможе не тільки відновити ключові залізничні коридори на кордоні з ЄС, а й закупити рухомий склад для забезпечення комплексних рішень щодо розширення пропускної спроможності залізничних коридорів з ЄС.
“Проєкт дасть підтримку компанії в поточних критичних питаннях, розв’язання яких необхідне для поліпшення операцій і забезпечення зв’язків з ЄС, продовження надання життєво-важливого сервісу людям і бізнесу, які потребують надійної логістики ключових українських експортних товарів (включно з сільськогосподарською продукцією) і критично важливого імпорту”, – йдеться в описі проєкту на сайті ЄБРР.
Раніше рейтингове агентство Fitch повідомило, що на тлі негативних очікувань УЗ щодо грошових надходжень від операційної діяльності 2023 року компанія потребує фінансування, яке може надійти в розмірі EUR400 млн, з яких EUR199 млн – завдяки вже наявним кредитним лініям із ЄБРР та ЄІБ, а $200 млн – у процесі ухвалення.
Непогашений борг УЗ на кінець 2022 року становив 39,5 млрд грн проти 33,5 млрд грн 2021 року, із них на єврооблігації припадало 82,8% боргу, а на борг в інвалюті – 94,3%.
Наприкінці січня УЗ оформила угоду з власниками двох випусків єврооблігацій на $895 млн про відтермінування купонних виплат і погашення за ними на 24 місяці. Згідно з ними, нова дата погашень облігацій на $594,9 млн зі ставкою 8,25% – 9 липня 2026 року, а облігацій на $300 млн зі ставкою 7,87% – 15 липня 2028 року.
Унаслідок реструктуризації облігацій компанія отримала відтермінування у 2023-2025 рр.: на цей період припадає лише 4% від загальної суми боргу. Основні виплати тепер припадають на 2026 рік – 58% від поточного загального боргу (переважно євробонди на $595 млн) і після 2027 року – 32% (переважно євробонди на $300 млн 2028 року).
Перший віце-президент Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Юрген Рігтерінк на чолі делегації високого рівня банку до західної України обговорював у Львові подальше посилення зобов’язань банку перед Україною на етапі, коли країна вступає у другий рік війни, повідомила прес-служба ЄБРР.
За участю керуючого директора ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне і заступника голови банку в Україні з питань промисловості, торгівлі та агробізнесу Лесі Кузьменко Рігтерінк обговорив із мером Львова Андрієм Садовим майбутні інвестиції.
Як наголошується в пресрелізі, Львів і західні області України знаходяться поблизу кордону з кількома країнами Європейського Союзу. Оскільки війна ставить під сумнів здатність України імпортувати та експортувати через свої чорноморські порти, вирішальними для підтримки економіки стає автомобільне та залізничне сполучення, що веде на захід від Львова. Цю територію також розглядають як імовірну відправну точку для майбутніх зусиль із реконструкції.
Водночас Львів як найбільший населений пункт заходу країни прийняв значну кількість внутрішньо переміщених осіб, що чинить тиск на ключові муніципальні служби, тоді як місто потребує отримання доходів. У грудні 2022 року ЄБРР надав Львову та його муніципальним підприємствам EUR25 млн, а кредитна підтримка з боку США покрила половину цієї позики, щоб забезпечити ліквідність для адаптації.
Як повідомляється, представники ЄБРР разом із Садовим відвідали міську лікарню та реабілітаційну екосистему “Незламні”, що відбудовується у Львові, де воїни, які дістали бойові поранення, мають доступ до мультидисциплінарних команд хірургів, травматологів, протезистів, психотерапевтів і реабілітологів.
Делегація також побувала на кількох проєктах ЄБРР, що реалізуються у Львові та області, обговорила з клієнтами наявні та потенційні проєкти. Зокрема, серед них – банк “Львів”, який отримав синдикований кредит у розмірі EUR10 млн у серпні 2022 року для кредитування малих і середніх підприємств.
Крім того, представники ЄБРР ознайомилися з реалізацією проєкту “Львівський індустріальний парк М10”, розташованого за 60 км від польського кордону. Його перша фаза = будівництво складського комплексу площею 14,4 тис. кв. м – близька до завершення. У грудні 2022 року ЄБРР зобов’язався інвестувати до $24,5 млн у придбання частки 35% у цьому проєкті.
Як зазначає пресслужба банку, інші зустрічі включали відвідування нових виробничих потужностей, нещодавно створених за підтримки ЄБРР виробником дріжджів “Ензим”, спілкування з представниками виробника кормів для домашніх тварин Kormotech, оператора АЗС “Галнафтогаз” (GNG), виробника вентиляційних систем Prana та IT-компанії Softserve.
У Львові представники ЄБРР також відвідали реабілітаційний центр Superhumans – гуманітарний проект клієнта банку, власника одного з найбільших в Україні контейнерних терміналів ТІС Андрія Ставніцера. Центр забезпечує протезування кінцівок дорослим і дітям.
Делегація оглянула невелику компанію, автомийку, зруйновану ракетними обстрілами у квітні минулого року, але відновлену та повернуту до роботи протягом місяця.
Як повідомлялося, 2022 року ЄБРР виділив Україні рекордні EUR1,7 млрд, водночас залучивши додаткове співфінансування від банків-партнерів і міжнародні гранти та гарантії від донорів та акціонерів.
ЄБРР, найбільший інституційний інвестор в Україні, зобов’язався інвестувати EUR3 млрд протягом 2022-2023 рр. і готовий відігравати провідну роль у фінансуванні реконструкції країни, коли дозволять умови.
У пресрелізі підкреслюється, що з початку війни ЄБРР швидко перейшов від засудження російського вторгнення до підготовки негайної фінансової відповіді. Ця допомога спрямована на забезпечення стійкості України та країн, що приймають біженців, при підготовці до відновлення країни в майбутньому.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Багатостороннє агентство з інвестиційних гарантій (MIGA) підписали першу в їхній історії угоду про спільне фінансування, згідно з якою MIGA надає ЄБРР гарантії щодо ризиків торговельного фінансування на суму до $200 млн у рамках його Програми сприяння торгівлі (TFP).
“Першою країною, яка виграє від цієї угоди, стане Україна… Гарантія покриє торговельне фінансування ЄБРР в окремих державних банках, насамперед, в Україні”, – наголошується в прес-релізі банку у вівторок.
Згідно з ним, гарантію MIGA було підписано виконавчим віце-президентом агентства Хіросі Матано під час візиту до президента ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
ЄБРР нагадав, що 2022 року спрямував Україні EUR1,7 млрд і пообіцяв за підсумками 2023 року довести цю суму щонайменше до EUR3 млрд, а також налагодив міжнародне партнерство для допомоги Україні та її фінансування з акціонерами та донорами.
“Партнерство MIGA та ЄБРР сприятиме необхідному торговельному фінансуванню в Україні та інших країнах, які отримують підтримку від MIGA та ЄБРР, у період зростаючого економічного тиску та підвищених геополітичних ризиків, що впливають на торгівлю, ланцюжки постачань та найважливіший імпорт”, – наводяться в релізі слова Матано.
“Ця гарантія матиме важливе значення, допомагаючи нам розширити наш бізнес з торговельного фінансування в Україні, що є одним із наших стратегічних пріоритетів у роботі в країні”, – сказала, зі свого боку, Рено-Бассо.
ЄБРР зазначив, що з моменту початку війни в Україні в лютому 2022 року торговельні потоки і ланцюжки поставок в Україні були серйозно порушені. Зокрема, це торкнулося агросектору, на частку якого припадає 11% ВВП країни, майже 20% робочої сили і майже 40% всього експорту.
Крім фізичного порушення транспортних шляхів, значні проблеми виникли з фінансовим посередництвом, оскільки іноземні комерційні банки перестали брати на себе будь-який прямий ризик за угодами торговельного фінансування в Україні. Щоб вирішити цю проблему, Програма TFP ЄБРР значно збільшила резерв для українських банків на покриття частини збільшеного попиту.
З лютого 2022 року TFP підтримала понад EUR400 млн у торговельних угодах з найважливішими товарами для української економіки. TFP також підтримує весь ланцюжок поставок для розв’язання проблем продовольчої безпеки: полегшує імпорт насіння, добрив, пального, тракторів і комбайнів до України, а також експорт зерна, олійного насіння і рослинних олій до інших країн операцій ЄБРР, включно з Єгиптом, Марокко, Туреччиною і Тунісом.
ЄБРР розробив свою Програму спрощення процедур торгівлі для просування і спрощення міжнародної торгівлі з Центральною та Східною Європою, країнами СНД і Південного та Східного Середземномор’я (SEMED), а також всередині них. У рамках TFP міжнародним комерційним банкам надаються гарантії для покриття політичного та комерційного платіжного ризику за операціями, що здійснюються банками-емітентами в країнах операцій ЄБРР.
У програмі беруть участь понад 100 банків-емітентів у 26 країнах, працюючи з більш ніж 800 підтверджувальними банками та їхніми дочірніми компаніями по всьому світу.
З моменту запуску програми в 1999 році TFP підтримала понад 30 тис. угод торговельного фінансування на загальну суму понад EUR30 млрд, зокрема 3 тис. зовнішньоторговельних угод України на загальну суму понад EUR4 млрд.
ЄБРР стане власником частки в 35% М10 Lviv Industrial Park, обсяг інвестицій становитиме до $24,5 млн, з яких $5,5 млн буде виділено одразу для фінансування завершення будівництва першої черги проєкту, повідомили в прес-службі ЄБРР.
М10 Lviv Industrial Park – багатофункціональний індустріальний парк, розташований за 60 км від українсько-польського кордону, який будує Dragon Capital Investment Limited, надасть нові виробничі та логістичні приміщення, необхідні для сталої гуманітарної та економічної діяльності в Україні як під час війни, так і під час післявоєнного відновлення.
Як повідомляється в релізі, ЄБРР загалом інвестує до $24,5 млн для розвитку проєкту вартістю $70 млн, з яких до $5,5 млн буде спрямовано на завершення будівництва першої черги проєкту. Будівництво першої черги було перервано військовим вторгненням Росії в Україну в лютому 2022 року, але відновилося вже влітку. Завершення будівництва першого складського комплексу площею 14,4 тис. кв. м очікується в другій половині 2023 року.
“Це особливо важливий проєкт для України в ці складні часи, а інвестиції ЄБРР стануть потужним сигналом для місцевих та іноземних інвесторів. Збільшуючи доступність високоякісних складських приміщень, проєкт розширить доступ України до життєво важливих послуг і продуктів”, – цитується в релізі Влахо Коякович з ЄБРР.
Інвестиції ЄБРР у М10 Lviv Industrial Park ліквідують дефіцит фінансування, спричинений несприятливими ринковими умовами, а також відповідають позиції ЄБРР по відношенню до України і загальної реакції банку на кризу.
“Ми раді вітати ЄБРР як нашого партнера в цьому важливому проєкті розвитку інфраструктури для України. М10 Lviv Industrial Park, розташований поблизу кордону з ЄС, створить нові логістичні та виробничі потужності на заході України, що користуються підвищеним попитом після початку повномасштабного вторгнення Росії”, – цитують у релізі генерального директора Dragon Capital Томаша Фіалу.
Як підкреслюється в релізі, ЄБРР бачить особливу місію в подоланні нинішньої кризи. Після більш ніж 30 років сприяння економічним перетворенням в Україні екстрене реагування банку на війну зосереджене на підтримці економіки країни і підготовці до відновлення в майбутньому.
Крім посилення енергетичної безпеки, фінансування ЄБРР для України спрямовується на фінансування торгівлі для підтримки обігу основних товарів, продовольчої безпеки та життєво важливої інфраструктури. Фінансування ЄБРР також використовується для допомоги біженцям у сусідніх країнах і для допомоги муніципалітетам, що приймають.
У жовтні 2022 року під час візиту до Києва для зустрічі з українським Президентом Володимиром Зеленським президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо повідомила українському лідеру про рішучі наміри Банку підтримувати Україну в захисті від російської агресії та пообіцяла, що ЄБРР виділить до EUR2 млрд, щоб допомогти українському бізнесу й економіці продовжувати роботу. У 2022 році ЄБРР виділив EUR1,7 млрд для України і залучив ще EUR200 млн через банки-партнери.
