Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) виділить Криворізькому гірничо-металургійному комбінату ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) кредит $100 млн на поповнення оборотного капіталу.
“Кредит буде використано для фінансування потреб компанії в оборотному капіталі для забезпечення безперервності діяльності в Україні”, – наголошується в повідомленні банку в четвер.
Згідно з ним, рада директорів банку схвалила цей проект на засіданні 14 грудня.
ЄБРР нагадав, що надав АМКР фінансування у 2017 році, розробив комплексний План екологічних і соціальних заходів (ESAP) і стежить за його виконанням ПСЗМ, здійснюючи в останні роки контрольні візити на підприємство.
“Загалом компанія йшла за графіком впровадження і надала звітність відповідно до вимог. Надання оборотного капіталу в рамках концепції стійкості України дасть змогу, серед іншого, продовжити інвестиційні плани та реалізувати наявний ESAP, що, своєю чергою, дасть змогу значно поліпшити стан довкілля, здоров’я та безпеки населення на об’єкті”, – зазначив банк.
ЄБРР уточнив, що ключовим аспектом поточної інвестиційної програми є модернізація аглофабрики, і цей інвестиційний процес триває: наразі тривають роботи на агломераційних лініях, а також на об’єктах з очищення повітря, однак деякі інвестиції, заплановані на 2022-2023 роки, було відкладено через тривалу війну та близькість фронту.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки, власником компанії є ArcelorMittal.
АМКР 24 листопада цього року після блекауту, що стався напередодні через російські ракетні обстріли енергетичної інфраструктури, повідомив про критичне обмеження споживання електроенергії та припинення більшості виробничих процесів. Згідно з інформацією компанії, наявних обсягів електроенергії недостатньо, щоб підтримувати виробництво навіть на рівні 20% потужності.
Крім того, вночі 5 грудня АМКР зазнав російського ракетного удару.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) може виділити державному Укрексімбанку кредит на суму до EUR50 млн для фінансування приватних корпоративних клієнтів і муніципалітетів в Україні, які постраждали від війни.
“Кредит надасть Укрексімбанку таке необхідне середньострокове фінансування у воєнний час і дасть змогу банку підтримувати своїх приватних корпоративних клієнтів і муніципалітети, використовуючи свою стратегічну спрямованість, підтверджений досвід корпоративного кредитування найважливіших секторів і сильну регіональну присутність”, – наголошується в повідомленні банку в середу.
Згідно з ним, проєкт підтримуватимуть донори: покриття ризику першого збитку в розмірі EUR25 млн буде надано Спеціальним фондом реагування на кризові ситуації ЄБРР у рамках спеціального Пакета реагування ЄБРР на війну в Україні.
Укрексімбанк створено 1992 року. Єдиним власником фінустанови є держава.
Згідно з даними Національного банку України, на 1 липня 2022 року Укрексімбанк за розміром загальних активів посідав 3-тє місце (228,608 млрд грн) серед 68 банків, що діяли в країні, або близько 10% від усіх активів банківської системи.
Банк має 51 відділення по країні та два представницьких офіси в Лондоні та Нью-Йорку.
Європейський банк реконструкції та розвитку веде переговори з муніципалітетами на деокупованих територіях і готовий їх підтримати, повідомила президент ЄБРР Оділь Рено-Бассо в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Підтримка муніципалітетів – один із ключових пріоритетів підтримки банку в Україні. Нещодавно ми підписали угоду про технічне співробітництво з містом Маріуполем для проведення оцінки збитків і потреб, яка ляже в основу підготовки до реконструкції міста. Ведемо переговори з іншими муніципалітетами, включно з нещодавно деокупованими територіями, і готові їх підтримати”, – повідомила вона.
Наразі загалом ЄБРР працює з 19 муніципалітетами по всій країні.
“Зараз у центрі нашої уваги – фінансування ліквідності, але де це можливо, ми також продовжуємо підтримувати пріоритетні інвестиції”, – повідомила Рено-Бассо.
Повний текст інтерв’ю президента ЄБРР Оділь Рено-Бассо агентству “Інтерфакс-Україна” буде опубліковано на сайті.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) у 2022-2023 роках. направить в Україну до EUR3 млрд, повідомила президент банку Оділь Рено-Бассо за підсумками зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським у Києві у п’ятницю.
“Я сказала президенту, що наші зобов’язання розраховані на довгострокову перспективу, і ми інвестуємо до EUR3 млрд у 2022-2023 рр. для підтримки економіки, приватного сектору та термінової реконструкції життєво важливої інфраструктури”, – зазначила голова ЄБРР у повідомленні “Твіттеру”.
За її словами, за поточний рік загальний обсяг інвестицій ЄБРР в Україні становитиме понад EUR1 млрд.
Європейський банк реконструкції та розвитку – один із найбільших інституційних інвесторів в українську економіку. 2021 року він вклав у країну EUR1 млрд.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) із групи Світового банку увійде до капіталу нового фонду під управлінням компанії Horizon Capital – Horizon Capital Growth Fund IV (HCGF IV) із вкладом у $30 млн, а Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – із вкладом $50 млн.
Як йдеться в інформації на сайті корпорації, проект схвалений і на відповідні документи очікують підписання, це будуть перші інвестиції IFC в Україну з початку повномасштабної війни, що почалася в лютому 2022 року.
ЄБРР уточнив, що його рада директорів схвалила входження до HCGF IV 6 вересня.
Цільовий розмір нового фонду – $250 млн. IFC уточнює, що фонд інвестуватиме в основному в технологічні та експортно-орієнтовані компанії, що швидко ростуть, із середньою капіталізацією, що працюють в Україні та Молдові і конкурентоспроможними на глобальному ринку.
Передбачається, що фонд інвестуватиме $10-30 млн. для придбання міноритарних пакетів акцій 10-15 компаній із середньою капіталізацією та вартістю $50-150 млн.
Згідно з матеріалами, HCGF IV є наступником Emerging Europe Growth Fund III (EEGF III, 2017 рік) і наслідуватиме аналогічну інвестиційну стратегію, орієнтовану на ІТ-послуги та продукти, а також на електронну комерцію, інноваційні споживчі товари та фінтех.
IFC нагадує, що інвестував у EEGF III та EEGF II (2008), тоді як ЄБРР був інвестором EEGF III та EEGF II, а також HCGF II.
Участь IFC у фонді власним капіталом в умовах, коли після початку війни фонд не зможе залучити ці гроші на ринку, матиме вирішальне значення для досягнення мінімального розміру першого закриття $100 млн, а подальша участь IFC дозволить досягти остаточного розміру $250 млн, зазначається у повідомленні.
“Ця знакова подія – незважаючи на війну, IFC приймає рішення виділити гроші для інвестицій в Україну. Це має стати позитивним сигналом і для інших потенційних інвесторів: в українську економіку можна і потрібно починати вкладати гроші вже зараз”, – прокоментувала рішення IFC перший віце- прем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
За даними Мінекономіки, до фонду HCGF IV планують також увійти німецька корпорація з інвестицій та розвитку (DEG), Швейцарський інвестиційний фонд для ринків, країни, що розвиваються (SIFEM), Голландська фінансова компанія для країн, що розвиваються (FMO), Western NIS Enterprise Fund, Фонд Рокфеллера та інші.
Horizon Capital – велика інвестиційна компанія, що управляє п’ятьма фондами прямих інвестицій (понад 40 інституційних інвесторів) з активами $1,1 млрд, серед яких WNISEF (з капіталом $150 млн), Emerging Europe Growth Fund (EEGF, $132 млн), EEGF II ($370 млн) та EEGF III ($200 млн), а також HCGF II ($258,3 млн). Кошти зазначених фондів інвестуються у проекти в Україні та Молдові.
В даний час у компанії два партнери-засновники – CEO Ленна Кошарна і голова інвесткомітету Джеффрі Ніл. Офіси компанії розташовані у Києві та Чикаго.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) вніс зміни до угоди щодо чинного Проекту електрифікації залізничної ділянки Долинська – Миколаїв – Колосівка, що дозволить додатково направити частину кредиту ЄБРР у обсязі EUR98,5 млн на забезпечення ліквідності для фінансування критично важливих потреб АТ “Укрзалізниця” (УЗ).
Як повідомило Міністерство фінансів, відповідні документи підписали у четвер міністр фінансів Сергій Марченко, директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне та голова правління “Укрзалізниці” Олександр Камишин.
Перепрофільовану частину кредиту ЄБРР буде забезпечено гарантією уряду Франції чи іншої країни G7.
“Ушкодження та руйнація залізничної інфраструктури, втрата рухомого складу “Укрзалізниці” негативно впливають на забезпечення безперебійної роботи суспільства. Тому збільшення кредиту ЄБРР на підтримку ліквідності “Укрзалізниці” дозволить підтримати стабільність її роботи в умовах війни”, – прокоментував угоду Марченко.
Як повідомлялося, раніше цього року – 10 червня – вже було підписано подібні зміни до угоди, згідно з якими EUR50 млн спрямовані на підтримку ліквідності “Укрзалізниці”. Таким чином, загальний обсяг кредиту ЄБРР на ліквідність УЗ сягнув EUR148,5 млн.
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.