Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-червні 2023 року реалізувала в країнах Європейського Союзу (ЄС) 55% своєї металургійної та гірничорудної продукції.
Згідно з презентацією компанії на 15-й корпоративній конференції J.P.Morgan Global Emerging Markets, за цей період “Метінвест” реалізував в Україні 35% своєї металопродукції, у країнах MENA – 2%, у СНД – 1%, в інших регіонах – 7% на загальну суму $2,423 млрд.
Крім того, група за цей період реалізувала в Україні 28% своєї залізорудної продукції, в країнах Азії – 10%, в інших регіонах – 7% на загальну суму $1,131 млрд.
При цьому в першому півріччі-2022 “Метінвест” реалізував у ЄС 48% металопродукції (у другому півріччі-2022 – 50%), в Україні – 28% (35%), у країнах MENA – 13% (4%), у СНД – 6% (1%), в інших регіонах – 5% (10%) на загальну суму $3,603 млрд ($2,113 млрд).
Крім того, частка продажів компанії за залізорудною продукцією в першому півріччі-2022 в ЄС становила 45% (у другому півріччі-2022 – 60%), в Україні – 20% (27%), у країнах Азії – 19% (2%), в інших регіонах – 15% (11%) на загальну суму $1,669 млрд ($903 млн).
У презентації констатується, що продажі металопродукції в першому півріччі-2023 знизилися на 33% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, головним чином, через скорочення обсягів виробництва на українських метпідприємствах чавуну і плоского прокату на 54% і 56% відповідно на тлі відсутності продажів слябів, а також через зниження середніх цін реалізації. Частково це було компенсовано збільшенням поставок своєї заготовки (зростання на 3%) і довгого прокату (зростання на 14%), а також коксу (зростання на 10%), з нарощуванням обсягів перепродажів.
Позитивна піврічна динаміка за перше півріччя-2023 порівняно з другим півріччям-2022 (зростання на 15%) зумовлена вищими обсягами продажів усієї продукції, а саме готової продукції (до 22%), напівфабрикатів (зростання на 7%) і коксу (зростання на 18%).
Разом з тим, логістичні проблеми продовжували формувати географію продажів.
Продажі залізорудної продукції за перше півріччя-2023 порівняно з першим півріччям-2022 знизилися на 32%, здебільшого на тлі падіння цін на залізну руду на 44% і скорочення поставок через блокаду українських чорноморських портів, а також зниження внутрішньогрупового споживання та падіння місцевого попиту. Також на результати вплинула негативна динаміка цін на ЗРС із вмістом заліза 62%. Частково це було компенсовано збільшенням обсягів продажів окатишів і концентрату коксівного вугілля – на 43% і 42% відповідно. У результаті відбулися суттєві зміни регіональних часток за виручкою.
Водночас порівняно з другим півріччям-2022 спостерігалася позитивна динаміка (зростання на 25%), передусім через збільшення обсягів продажів усієї продукції, а саме окатишів (зростання в 2,1 раза), залізорудного концентрату (зростання на 56%) і концентрату коксівного вугілля (зростання на 13%).
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Рада ЄС оголосила в середу, що Комітет постійних представників (Coreper) країн Євросоюзу погодив переговорний мандат ради щодо продовження ще на рік призупинення імпортних мит і квот на український і молдовський експорт до ЄС.
“Погоджуючись відновити ці заходи, ми демонструємо нашу незмінну підтримку Україні та Молдові, одночасно захищаючи внутрішній ринок від надмірного збільшення імпорту деяких чутливих сільськогосподарських продуктів”, – прокоментувала цю домовленість постпредів голова МЗС Бельгії, яка головує у Раді ЄС, Аджа Лябіб.
У комюніке ради пояснюється, що дві законодавчі пропозиції, які держави-члени обговорюватимуть із Європейським парламентом, спрямовані на подовження призупинення імпортних мит і квот ще на рік: із 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року для України та із 25 липня 2024 року до 24 липня 2025 року для Молдови – за умови “одночасного посилення захисту чутливих сільськогосподарських продуктів через зміцнення захисних заходів”, які вже включені до відповідного чинного регламенту.
У Брюсселі пояснюють, що “відновивши ці заходи, ЄС продовжить підтримувати та стимулювати торговельні потоки з України до ЄС та решти світу, а також сприятиме створенню умов для розширення економічних і торговельних відносин, що ведуть до поступової інтеграції України у внутрішню структуру ЄС”.
Що стосується Молдови, ці заходи покликані “допомогти зберегти умови, необхідні для того, щоб Молдова могла продовжувати свої торговельні відносини з ЄС і з рештою світу через ЄС”, повідомили в Раді Євросоюзу.
Єврокомісія (ЄК) оголосила у вівторок про виділення “початкової гуманітарної допомоги” Україні та Молдові на 2024 рік у розмірі 83 млн євро.
“Щоб допомогти найбільш вразливим людям (…) у 2024 році ЄС надасть початкові 75 млн євро гуманітарної допомоги Україні та 8 млн євро – Молдові. І ми продовжимо уважно стежити за мінливими потребами на місцях, щоб реагувати на найнагальніші гуманітарні проблеми”, – заявив член ЄК з антикризового управління Янез Ленарчич.
У комюніке Єврокомісії пояснюється, що 75 млн євро для України виділено на гуманітарні проєкти “з надання екстреної допомоги, включно з доступом до основних потреб, як-от житло, послуги із захисту, питна вода, освіта та охорона здоров’я”.
Гуманітарні проєкти для Молдови на 8 млн євро передбачають “адресну допомогу найуразливішим верствам населення, включно з гуманітарною грошовою допомогою для задоволення основних потреб, захисту та охорони здоров’я”.
Єврокомісія повідомила, що з урахуванням цього нового фінансування, вона виділила загалом 926 млн євро на програми гуманітарної допомоги цивільному населенню України після лютого 2022 року. Із цих коштів 860 млн євро призначено для гуманітарних програм усередині України і 66 млн євро – для підтримки українських біженців у сусідній Молдові.
На неформальній зустрічі в Брюсселі міністри оборони країн ЄС домовилися, що виконають свою обіцянку поставити в Україну 1 млн артилерійських снарядів, повідомив міністр оборони Естонії Ханно Певкур (Hanno Pevkur).
“Ми щойно домовилися з міністрами оборони ЄС, що виконаємо свою обіцянку поставити в Україну 1 млн артилерійських снарядів. До кінця березня буде досягнуто понад 0,5 млн снарядів. Понад 1,1 млн снарядів до кінця 2024 р. Виробничі потужності ЄС зростуть до 1,5 млн до кінця 2024 р.”, – написав Певкур у соцмережі Х.
Навесні минулого року країни Євросоюзу спільно домовилися в ЄС відправити в Україну один мільйон снарядів до березня 2024 року для відбиття військової агресії Росії.
Україна отримала підтвердження фінансування участі в 10 спільних проєктах із країнами-членами ЄС за програмою EU4Health у розмірі EUR 4,5 млн.
Як повідомило Міністерство охорони здоров’я, програма реалізується в межах угоди між Україною та ЄС, укладеної у 2022 році, щодо участі України в програмі EU4Health участі в 10 спільних проєктах з іншими країнами-членами ЄС.
У межах програми Єврокомісія схвалила фінансування для реалізації в Україні проєктів із профілактики серцево-судинних захворювань і діабету, моніторингу та профілактики онкологічних та інших неінфекційних хвороб, посилення інфекційного контролю в лікарнях і серед медпрацівників, поліпшення діагностики рідкісних захворювань та обміну досвідом у лікуванні між країнами ЄС.
У рамках проєктів проводитиметься навчання фахівців з контролю за лікарськими засобами та медвиробами за стандартами ЄС, а також за новітніми методами лікування та оцінкою медичних технологій, впровадження європейської системи оцінки безпеки крові, тканин і клітин людини.
Крім того, проєкти спрямовані на інтеграцію української системи електронного здоров’я в єдину електронну систему охорони здоров’я ЄС, взаємодію між країнами ЄС для спільного формування пріоритетів, цілей і заходів щодо поліпшення глобального здоров’я громадян ЄС і посилення системи реагування на транскордонні загрози та епіднагляду за ними.
МОЗ уточнює, що в межах робочої програми 2023 року було оголошено 12 конкурсів для неурядових організацій, загальний бюджет яких становить близько EUR20 млн. Вони стосуються, зокрема, напрямів доступу до медичної допомоги, психічного здоров’я, профілактики та діагностики неінфекційних захворювань (НІЗ).
Кожна країна-учасник програми визначає національний програмний комітет (представники МОЗ) та координаторів за напрямами реалізації проєктів усередині країни, в Україні визначено фахівців Центру громадського здоров’я.
Загальний бюджет програми EU4Health на 2021-2027 роки становить EUR5,3 млрд. EU4Health реалізується через щорічні робочі програми. Угода дає змогу Україні отримувати фінансування ЄС у сфері охорони здоров’я на рівних умовах із країнами ЄС, Норвегією, Ісландією та Молдовою.
Участь України в програмі передбачає сплату щорічного внеску, загальна сума якого становить EUR 12,1 млн (2022-2027 роки). У 2022 році підписано угоду про скасування членського внеску для України в той рік. Наразі Міністерство охорони здоров’я та Міністерство закордонних справ проводять роботу щодо ратифікації угоди у Верховній Раді та про скасування членських внесків для України до кінця дії програми (до 2027 року).
Україна 2023 року стала третім за величиною постачальником сільгосппродукції до ЄС і збільшила за січень-вересень на 11% свою частку аграрного імпорту порівняно з 2022 роком, повідомило польське видання farmer.pl із посиланням на звіт Європейської Комісії.
“Україна залишається в трійці найбільших постачальників сільськогосподарської продукції в ЄС, згідно зі звітом Єврокомісії про міжнародну торгівлю. У період із січня до вересня поточного року Євросоюз збільшив імпорт сільгосппродукції з України на 11% порівняно з 2022 роком”, – написало видання.
Згідно з повідомленням, вартість українського експорту сільгосппродукції в ЄС у період із січня до вересня 2023 року досягла EUR8,75 млрд.
“Імпорт з України показав найбільший приріст у період із січня до вересня порівняно з 2022 роком (+891 млн євро, або +11%), здебільшого за рахунок збільшення імпорту зерна”, – ідеться у звіті Єврокомісії.
Найбільший стрибок цього імпорту було зафіксовано в період із січня по червень цього року. З червня імпорт залишався нижчим за рівень 2022 року, а у вересні майже повернувся до рівня 2021 року, уточнили в ЄК.
За підсумками звітного періоду Україна стала третім за величиною експортером сільгосппродукції в ЄС – після Бразилії та Великої Британії.
Водночас Україна посідає 14 місце серед одержувачів сільськогосподарської продукції з Європейського Союзу. З січня по вересень цього року Україна імпортувала продукцію з ЄС на EUR 2,5 млрд, що на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого року, зазначив farmer.pl.
