Як повідомляє Сербський Економіст, Єврокомісія готує рішення в рамках нової візової стратегії ЄС, які повинні зняти частину проблем для перевізників з країн Західних Балкан на тлі триваючих блокад вантажних терміналів на кордонах з Євросоюзом.
Виконавчий віце-голова Єврокомісії Хена Вірккунен заявила, що ЄК знає про труднощі, з якими стикаються транспортні оператори регіону через практику застосування правил перебування в Шенгені, і підкреслила, що система в’їзду-виїзду (Entry/Exit System, EES) не вводить нових вимог щодо термінів короткострокового перебування. При цьому, за її словами, Єврокомісія шукає «більше гнучкості без компромісу для безпеки» і «займається цією проблемою в рамках візової стратегії».
Останніми днями водії вантажівок у Сербії, Боснії і Герцеговині, Чорногорії та Північної Македонії блокують підходи до вантажних терміналів на кордонах з ЄС, протестуючи проти більш жорсткого контролю дотримання правила 90 днів перебування протягом 180 днів у Шенгенській зоні, яке, за оцінками бізнесу, призводить до затримань і депортацій водіїв та підвищує витрати перевізників.
Глава ТПП Сербії Марко Чадеж раніше заявляв, що через блокади, за оцінками, зупинено до 93% експорту з залучених країн і щоденні збитки сягають близько 92 млн євро, при цьому компанії несуть додаткові штрафи за зриви поставок.
В Єврокомісії вказували, що проблема зачіпає також інші «високомобільні» професії, і рішення будуть опрацьовуватися в рамках нової візової стратегії.
https://t.me/relocationrs/2196
Болгарія, Греція та Румунія домовилися готувати спільну заявку на європейське фінансування для високошвидкісної залізничної лінії по «Західній осі» Афіни – Салоніки – Софія – Бухарест, повідомило болгарське видання Sega.
За даними видання, ініціатива обговорювалася на зустрічі представників трьох країн і Європейської комісії в контексті розвитку транспортного коридору Північ-Південь, який повинен зв’язати Балтійське, Чорне і Егейське моря; зустріч приймав віце-прем’єр і міністр транспорту Болгарії Гроздан Караджов.
Міністр транспорту Греції Константінос Кіранакіс заявив, що до 2027 року планується забезпечити якісне пасажирське залізничне сполучення між Салоніками і Софією, при цьому болгарська сторона нагадала, що залізничне сполучення на цьому напрямку було перервано в 2017 році.
Караджов також зазначив, що країни мають намір синхронізувати планування, проектування та дозвільні процедури, щоб уникнути затримок і бюрократичних перешкод. Серед пріоритетів Болгарії він виділив прискорення проекту нового моста через Дунай між Русе і Гюргево, а також підготовку проектів нових мостів в районах Нікопол – Турну-Мегуреле і Сілістра – Келераші; також згадувалося відновлення поромних зв’язків на Дунаї, включаючи лінію Русе – Гюргево.
Представник румунського Мінтрансу Йонут Крістіан Савою, як пише Sega, назвав серед пріоритетів Румунії модернізацію існуючого мосту Гюргево – Русе, будівництво нового дунайського мосту і розвиток автодорожніх і залізничних ліній, а також поліпшення на ділянці Відін – Калафат – Крайова для кращої зв’язності з Україною і Молдовою.
Індія та Європейський Союз оголосили про завершення переговорів щодо угоди про зону вільної торгівлі (FTA) за підсумками саміту в Нью-Делі.
Згідно з матеріалами Єврокомісії, лібералізація торгівлі охопить 99,3% для ЄС і 96,6% для Індії (з урахуванням часткової лібералізації ряду позицій), при цьому ЄС усуне тарифи більш ніж по 90% тарифних ліній, Індія – по 86%.
Індійська сторона заявила, що домовленість забезпечує доступ на ринок ЄС більш ніж для 99% індійського експорту в вартісному вираженні, зазначивши, що документ буде проходити юридичну вичитку і фінальні процедури затвердження.
За даними профільних матеріалів ЄС, для європейського агропродовольчого експорту передбачено зниження діючих високих мит, у тому числі на алкогольну продукцію – до 30% для більшості вин, 40% для міцного алкоголю і 50% для пива. Ряд індійських і галузевих джерел також вказує, що за окремими категоріями, включаючи легкові автомобілі, тарифи можуть бути знижені з 110% до 10% в рамках річної квоти до 250 тис. машин, а за преміальними винами – до 20%.
Товарообіг ЄС та Індії в торгівлі товарами в 2024 році склав близько EUR 120 млрд, при цьому Індія була дев’ятим торговим партнером ЄС; для Індії ЄС є найбільшим партнером з торгівлі товарами. Індійський Мінпромторг оцінив двосторонню торгівлю товарами з ЄС у 2024-2025 фінансовому році в $136,54 млрд.
Джерело: https://expertsclub.eu/indiya-ta-yes-zavershyly-peregovory-shhodo-ugody-pro-zvt/
ЄС, ЗВТ, ИНДИЯ, ПЕРЕГОВОРЫ
Партія з 76 аварійних генераторів зі стратегічних резервів ЄС прибула у вівторок в Київ для відновлення електропостачання в українських населених пунктах.
Як повідомляє кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“, це негайна допомога від ЄС для термінових потреб і є частиною постійної підтримки ЄС енергетичної стійкості України.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова під час спілкування із журналістами зазначила, що вона рада мати можливість “продемонструвати конкретну допомогу, яку Європейський Союз надає Україні”.
“Це лише невелика частина обладнання, яке ми передаємо Україні. Зараз іще частина знаходиться на митниці”, – сказала вона.
Посол пояснила, що це частина зі 447 генераторів, які раніше анонсувала Єврокомісія через надзвичайно низькі температури у січні в Україні. Загальна вартість цих генераторів становить EUR3,7 млн.
Взагалі через Механізм цивільного захисту Європейського Союзу вже було передана понад 10 тисяч генераторів з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Загалом, як зазначила Матернова, з початку повномасштабного вторгнення ЄС надав вже допомоги на EUR190 млрд.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) повідомляє про вимушене зупинення роботи цеху блюмінгу в другому кварталі 2026 року
Згідно із пресрелізом підприємства в понеділок, це рішення є непростим, але об’єктивно зумовленим поточними економічними та ринковими обставинами, у яких підприємство працює в умовах повномасштабної війни.
Ключовим фактором, що призвів до цього кроку, стало рішення Європейської Комісії запровадити для українських виробників з 1 січня 2026 року механізм CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) без будь-яких винятків або перехідного періоду. Фактично це означає втрату європейського ринку для значної частини української металургійної продукції, що критично впливає на обсяги виробництва та завантаження окремих агрегатів.
Наголошується, що “АрселорМіттал Кривий Ріг” доклав значних зусиль для переорієнтації продажів на ринок Європейського Союзу після початку повномасштабної війни. Фактично цей ринок будувався з нуля в надзвичайно складних умовах. Проте запровадження CBAM без урахування воєнних реалій в Україні перекреслило ці зусилля. За відсутності стабільного європейського ринку підприємство не має достатніх обсягів замовлень, щоб забезпечити роботу блюмінгу як сьогодні, так і в середньостроковій перспективі.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Україна у 2027 році буде повністю інтегрована до енергоринку ЄС, навіть якщо формально ще не будемо членом Союзу, заявив віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
“Зараз у парламенті є великий законопроєкт – кількасот сторінок про фінальну інтеграцію енергоринку України з ЄС. Він підготовлений до другого читання, і, думаю, у лютому ми зможемо його ухвалити”, – сказав він на Українському сніданку у Давосі на полях Всесвітнього економічного форуму у четвер, організованого Фондом Віктора Пінчука.
За словами Качки, вказаний документ являє собою сотні сторінок технічних оцінок, над яким роками працювали фахівці.
“Саме завдяки цій роботі у 2027 році ми будемо повністю інтегровані до енергоринку ЄС, навіть якщо формально ще не будемо членом Союзу”, – наголосив віцепремʼєр-міністр.
Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада прийняла за основу з/п №12087-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергоринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики”. Як повідомило Міністерство енергетики, відповідна законодавча пропозиція була розроблена на основі дев’яти актів енергетичного законодавства ЄС і має на меті створити необхідне законодавче підґрунтя для повної інтеграції ринку е/е України до єдиного європейського ринку на принципі взаємності.
Документ передбачає, зокрема, інтеграцію короткострокових (спотових) ринків е/е України та ЄС (market coupling) та балансуючих ринків, що означає підвищення ліквідності ринку, спрощення умов торгівлі е/е з ЄС, ефективне використання пропускної спроможності міждержавних перетинів, посилення гнучкості енергосистеми та доступ до резервів ЄС.
Також проєкт закону передбачає додаткові механізми захисту прав споживачів та посилення їхньої ролі на ринку шляхом збільшення прозорості умов постачання і запровадження інструментів порівняння пропозицій постачальників, а також створення умов для долучення споживачів до участі в інших сегментах ринку, зокрема ринку допоміжних послуг.
У відомстві зазначили, що ухвалення документу у цілому дозволить забезпечити синхронізацію ринків електроенергії на початку 2027 року.
