Виконавчий віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс заявляє, що Європейська комісія досягла принципових домовленостей із Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо експорту товарів української сільськогосподарської промисловості.
“Є домовленості”, – написав він великими літерами на своїй сторінці у Твіттері в п’ятницю.
Домбровскіс повідомив, що Європейська комісія досягла “принципової угоди з Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо українських агропродовольчих товарів”. “Ми разом із Янушем Войцеховським (єврокомісар з питань сільського господарства) вжили заходів для вирішення проблем як фермерів у сусідніх країнах ЄС, так і в Україні”, – написав він.
Віцепрезидент також назвав ключові елементи угоди, які також були узгоджені з Україною. Ці елементи передбачають зняття односторонніх заходів Польщею, Словаччиною, Болгарією та Угорщиною. Далі передбачаються “виняткові захисні заходи для 4-х продуктів: пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику та пакет підтримки в розмірі 100 млн євро для постраждалих фермерів у 5 державах-членах.
Крім того, Домбровскіс повідомив про проведення розслідування щодо деяких інших продуктів, зокрема соняшникової олії.
Єврокомісія в середу запропонувала запровадити черговий – дев’ятий – пакет санкцій проти Росії, який має передбачати заборону на транзакції з трьома російськими банками та інші заходи.
Як ідеться в заяві голови ЄК Урсули фон дер Ляєн, виконавчий орган ЄС пропонує в рамках нового пакету заходів включити до санкційних списків ще приблизно 200 фізосіб, запровадити заборону на операції з трьома російськими банками, зокрема з “Всеросійським банком розвитку регіонів”, а також на мовлення чотирьох російських каналів ЗМІ.
Пропозиції фон дер Ляєн також включають заборону на експорт до Росії безпілотних літальних апаратів. Крім цього, ЄК хоче ввести нові експортні обмеження, зокрема, щодо товарів подвійного призначення – “ключових хімічних речовин, нейропаралітичних речовин, електроніки та ІТ-компонентів”.
Єврокомісія (ЄК) затвердила у вівторок робочу програму Horizon Europe на 2023-2024 роки, що передбачає виділення близько 13,5 млрд євро для підтримки дослідників і новаторів у Європі.
Йдеться про пошуки “проривних рішень екологічних, енергетичних, цифрових і геополітичних проблем”.
“У рамках ширшої дослідницької та інноваційної програми ЄС Horizon Europe вартістю 95,5 млрд євро фінансування на 2023-2024 роки сприятиме досягненню ЄС своїх кліматичних цілей, підвищенню стійкості до зовнішніх впливів і розвитку базових цифрових технологій”, – йдеться в комюніке Єврокомісії, опублікованому в Брюсселі.
У документі повідомляється, що також “будуть розглянуті цілеспрямовані дії з підтримки України, підвищення економічної стійкості та сприяння сталому відновленню після пандемії COVID-19”.
У Брюсселі пояснили, що цільову допомогу Україні надають на додаток до 70 млн євро, призначених для спеціальних заходів, які вже розпочато 2022 року. Додаткова підтримка передбачає розширення доступу вчених з України до європейських дослідницьких інфраструктур, продовження допомоги українським вченим-медикам, сприяння боротьбі проти кліматичних змін і допомогу в реконструкції кількох українських міст за участю місії ЄС із кліматично нейтральних і “розумних” міст.
У комюніке ЄК також зазначено, що на проєкти з боротьби зі зміною клімату та з цифрової трансформації виділяється понад 42% бюджету робочої програми на 2023-2024 роки – 5,67 млрд євро. Близько 970 млн євро буде інвестовано, “щоб прискорити перехід до чистої енергії відповідно до європейського плану REPowerEU і підвищити енергетичну незалежність Європи”.
Єврокомісія (ЄК) запропонувала у вівторок нову стратегію подальшого розвитку європейського ринку безпілотних літальних апаратів.
“Нова стратегія пояснює, як Європа може здійснювати великомасштабні комерційні операції з безпілотниками, пропонуючи при цьому нові можливості в цьому секторі”, – повідомляється в комюніке ЄК, опублікованому в Брюсселі.
У документі наголошується, що “завдяки всеосяжній нормативно-правовій базі ЄС безпілотники безпечно літають у небі Європи сотні тисяч годин, наприклад, для обстеження інфраструктури, моніторингу розливів нафти або взяття проб ґрунту”.
У ЄС також успішно розвиваються проекти з використання дронів у медицині, наприклад, для перевезення медичних зразків між службами охорони здоров’я.
У Брюсселі оголосили, що впровадження в січні 2023 року “єдиної у світі європейської системи безпечного управління рухом дронів “U-space” закладе основу для розширення видів операцій з їхньою допомогою.
Але, перш ніж просувати ці інноваційні технології, Єврокомісія хоче переконатися, що суспільство підтримує такий вид повітряного транспорту, йдеться в документі ЄК. Тому нова стратегія закликає національні, регіональні та місцеві муніципалітети забезпечити відповідність послуг безпілотників потребам громадян, включно з вирішенням таких питань, як шум, безпека і конфіденційність використання апаратів.
Стратегія передбачає, що до 2030 року невід’ємною частиною європейського життя стануть такі послуги безпілотних літальних апаратів: надзвичайні служби, картографування, візуалізація, інспекція та спостереження цивільними дронами в рамках чинного законодавства, а також доставка невеликих партій термінових вантажів, таких як біологічні зразки або ліки.
У перспективі стратегії передбачено такі інноваційні послуги повітряної мобільності, як аеротаксі, що забезпечують регулярні перевезення пасажирів, спочатку з пілотом на борту, але з кінцевою метою повної автоматизації операцій, повідомляється в комюніке ЄК.
Член Єврокомісії (ЄК) з енергетики Кадрі Сімсон повідомила, що в середу, 14 вересня, буде оприлюднено пропозицію ЄК щодо вирішення низки проблем, що виникли на ринку енергії ЄС.
“Завтра ми представимо пропозицію, яка має на меті усунути ці проблеми”, – заявила єврокомісар у вівторок, виступаючи на пленарній сесії Європейського парламенту у Страсбурзі.
У числі заходів вона, зокрема, назвала скорочення попиту на електроенергію, обмеження доходів енергокомпаній, які виробляють електроенергію з низькими витратами, внески від компаній, що отримують надприбутки, з виробництва газу, нафти та вугілля.
Торкаючись російського газового імпорту, Сімсон зазначила, що “стеля” на російський газ дозволила б вирішити проблему спекуляцій із ціною. Разом з тим, необхідно більше роботи, щоб оцінити ризик можливого негативного впливу такого заходу на деякі держави-члени ЄС. Крім того, Єврокомісія продовжить аналізувати, як змогло б функціонувати обмеження ціни на весь газовий імпорт та якими будуть наслідки.
Пропозиції Єврокомісії щодо нових санкцій проти Росії передбачають заборону на імпорт російського золота, посилення обмежень на експорт товарів подвійного призначення та на передачу передових технологій, повідомляється у заяві ЄК.
“Сьогоднішній санкційний пакет передбачає нову заборону на імпорт російського золота. Також ми хочемо посилити контроль над експортом товарів подвійного призначення та високих технологій”, – йдеться у ній.
Також, за даними ЄК, у запропонованому нею пакеті санкцій “ми знову наголошуємо, що обмежувальні заходи ЄС ніяк не націлені на торгівлю продукцією АПК між третіми країнами та Росією. Крім того, текст уточнює цілі деяких фінансових та економічних санкцій, що вже діють”.
“Нарешті, пропонуємо продовжити санкції ЄС, що вже діють, на шість місяців: до наступного планового їх перегляду наприкінці січня 2023 року”, – повідомляє ЄК.
