У неділю Європейська комісія закликала Польщу, Угорщину та Словаччину до конструктивності після того, як вони в односторонньому порядку заявили, що продовжать заборону на імпорт зерна з України, незважаючи на рішення Комісії щодо припинення заборони, передає Reuters із посиланням на спікера Єврокомісії.
“Ми знаємо про заяви деяких держав-членів щодо односторонніх заходів. Зараз важливо, щоб усі країни працювали в дусі компромісу і вели конструктивну взаємодію”, – заявила представниця Комісії.
За її словами, зараз у Брюсселі зосереджені на тому, “щоб ввести в дію і змусити працювати нову систему, про яку щойно було оголошено”.
Зокрема, пише Reuters, у понеділок відбудеться зустріч із представниками всіх зацікавлених країн ЄС, яка дасть змогу обговорити питання імпорту українського зерна детальніше.
Агентство зазначає, що Україна була одним із провідних світових експортерів зерна до того, як вторгнення Росії 2022 року скоротило її можливості з доставки сільськогосподарської продукції на світові ринки через порти Чорного моря. Відтоді українські фермери покладаються на експорт зерна через сусідні країни.
Однак наплив зернових і олійних культур у сусідні країни вплинув на доходи місцевих фермерів і призвів до того, що уряди заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.
Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.
У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом до сусідніх країн.
Європейська комісія може продовжити ще на два місяці ембарго на ввезення в Польщу, Угорщину, Румунію, Словаччину і Болгарію українських зернових, зокрема, пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику.
Про це агентству “Інтерфакс-Україна” в середу в Брюсселі повідомило джерело в Європейській комісії, близьке до переговорного процесу.
Як відомо, у середу в Брюсселі за участю зацікавлених країн відбувається засідання координаційної платформи.
“Пропонується продовжити на два місяці діючу на імпорт українських зернових заборону. Коли буде ухвалено офіційне рішення – ще не відомо”, – сказав він.
Водночас остаточний термін на заборону українського імпорту зернових спливає 15 вересня.
Як відомо, у травні 2022 року ЄС ухвалив рішення призупинити дію імпортних мит, квот і заходів торговельного захисту на український експорт до Європейського Союзу – відомих як автономні торговельні заходи – щоб допомогти полегшити труднощі, з якими зіткнулися українські виробники та експортери після вторгнення РФ. Водночас, після виникнення логістичних проблем у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині, спричинених імпортом пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, які походять з України, 2 травня 2023 року набули чинності виключні та превентивні заходи щодо їхнього імпорту, які було продовжено 5 червня.
Про необхідність зберегти заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини днем раніше, 12 вересня, у Європейському парламенті висловився єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський. За його словами, це рішення підтвердило свою ефективність і має бути продовжено після 15 вересня з одночасним розширенням “Доріг солідарності” для транзиту цієї української продукції. “Ми знайшли рішення, яке, по-перше, стабілізувало ринок у цих (п’яти) країнах, а, по-друге, дало змогу наростити транзит із 2,9 млн тонн до заборони з України до 3,2 млн тонн після введення заборони”, – сказав він.
За даними ЄК, автомобільними та залізними “Дорогами солідарності” цих країн уже було транспортовано 44 млн тонн агропродукції з України, а згідно з поточними прогнозами на цей маркетинговий 2023-2024 рік Україні необхідно експортувати 56 млн тонн зерна, або 4,7 млн тонн у середньому на місяць. “Чорне море заблоковане, і ніхто не знає, чи буде воно розблоковане Росією. Росія знає, що вона робить у цьому відношенні, яку злочинну діяльність вона веде, і вона використовує їжу як зброю. Але ми в змозі допомогти Україні експортувати ці 4,7 млн тонн суходолом через “Коридори солідарності”. Нам просто необхідно поліпшити і розширити ці коридори”, – підкреслив єврокомісар.
Як нові маршрути Войцеховський вказав порти країн Балтії: Литву, Клайпеду, Ригу і порти Адріатики, оскільки Румунія вже практично нездатна збільшити транзит.
Варшава у вівторок довела до відома Європейської комісії (ЄК) про рішення в односторонньому порядку продовжити ембарго на ввезення зернових з України до Польщі, якщо таких заходів не ухвалять у Брюсселі, передає польське радіо.
“По завершенні засідання уряду канцелярія прем’єра поінформувала, що кабінет міністрів закликав ЄК продовжити заборону на імпорт зерна з України, яка закінчується 15 вересня”, – повідомляє радіо.
“В іншому випадку Польща самостійно запровадить таку заборону на державному рівні”, – наголошується в повідомленні.
“Уряд ухвалив рішення про продовження заборони на постачання українського зерна до Польщі, – повідомив раніше у вівторок в ефірі польського телебачення міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус. – Це послужить на благо сільгоспвиробникам, економіці Польщі та Європейській солідарності”.
Польське телебачення нагадує, що заборона на ввезення зерна з України в п’ять прифронтових країн ЄС, які є сусідами з нею, – Польщу, Болгарію, Угорщину, Румунію та Словаччину, діє до п’ятниці. Усі згадані країни направили керівництву ЄС запит про продовження ембарго до кінця року. Рішення з цього питання поки що не ухвалено.
Європейська комісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику українського походження в Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину з 2 травня. 5 червня було ухвалено рішення про продовження цих заходів до 15 вересня.
У Брюсселі тоді заявили, що ці “виняткові та тимчасові превентивні заходи” необхідні з огляду на переповнення складів і складнощі через існуючі серйозні “вузькі місця” в логістиці, з якими зіткнулися ці держави.
Єврокомісія також повідомила, що транзит цих товарів через зазначені п’ять прифронтових країн далі в ЄС або інші держави за його межами зберігається.
Виконавчий віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс заявляє, що Європейська комісія досягла принципових домовленостей із Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо експорту товарів української сільськогосподарської промисловості.
“Є домовленості”, – написав він великими літерами на своїй сторінці у Твіттері в п’ятницю.
Домбровскіс повідомив, що Європейська комісія досягла “принципової угоди з Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо українських агропродовольчих товарів”. “Ми разом із Янушем Войцеховським (єврокомісар з питань сільського господарства) вжили заходів для вирішення проблем як фермерів у сусідніх країнах ЄС, так і в Україні”, – написав він.
Віцепрезидент також назвав ключові елементи угоди, які також були узгоджені з Україною. Ці елементи передбачають зняття односторонніх заходів Польщею, Словаччиною, Болгарією та Угорщиною. Далі передбачаються “виняткові захисні заходи для 4-х продуктів: пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику та пакет підтримки в розмірі 100 млн євро для постраждалих фермерів у 5 державах-членах.
Крім того, Домбровскіс повідомив про проведення розслідування щодо деяких інших продуктів, зокрема соняшникової олії.
Єврокомісія в середу запропонувала запровадити черговий – дев’ятий – пакет санкцій проти Росії, який має передбачати заборону на транзакції з трьома російськими банками та інші заходи.
Як ідеться в заяві голови ЄК Урсули фон дер Ляєн, виконавчий орган ЄС пропонує в рамках нового пакету заходів включити до санкційних списків ще приблизно 200 фізосіб, запровадити заборону на операції з трьома російськими банками, зокрема з “Всеросійським банком розвитку регіонів”, а також на мовлення чотирьох російських каналів ЗМІ.
Пропозиції фон дер Ляєн також включають заборону на експорт до Росії безпілотних літальних апаратів. Крім цього, ЄК хоче ввести нові експортні обмеження, зокрема, щодо товарів подвійного призначення – “ключових хімічних речовин, нейропаралітичних речовин, електроніки та ІТ-компонентів”.
Єврокомісія (ЄК) затвердила у вівторок робочу програму Horizon Europe на 2023-2024 роки, що передбачає виділення близько 13,5 млрд євро для підтримки дослідників і новаторів у Європі.
Йдеться про пошуки “проривних рішень екологічних, енергетичних, цифрових і геополітичних проблем”.
“У рамках ширшої дослідницької та інноваційної програми ЄС Horizon Europe вартістю 95,5 млрд євро фінансування на 2023-2024 роки сприятиме досягненню ЄС своїх кліматичних цілей, підвищенню стійкості до зовнішніх впливів і розвитку базових цифрових технологій”, – йдеться в комюніке Єврокомісії, опублікованому в Брюсселі.
У документі повідомляється, що також “будуть розглянуті цілеспрямовані дії з підтримки України, підвищення економічної стійкості та сприяння сталому відновленню після пандемії COVID-19”.
У Брюсселі пояснили, що цільову допомогу Україні надають на додаток до 70 млн євро, призначених для спеціальних заходів, які вже розпочато 2022 року. Додаткова підтримка передбачає розширення доступу вчених з України до європейських дослідницьких інфраструктур, продовження допомоги українським вченим-медикам, сприяння боротьбі проти кліматичних змін і допомогу в реконструкції кількох українських міст за участю місії ЄС із кліматично нейтральних і “розумних” міст.
У комюніке ЄК також зазначено, що на проєкти з боротьби зі зміною клімату та з цифрової трансформації виділяється понад 42% бюджету робочої програми на 2023-2024 роки – 5,67 млрд євро. Близько 970 млн євро буде інвестовано, “щоб прискорити перехід до чистої енергії відповідно до європейського плану REPowerEU і підвищити енергетичну незалежність Європи”.
