Європейська комісія пропонує ввести нові санкції проти Росії у сфері фінансів та криптовалют: вперше пропонується повна заборона на послуги з криптоактивами в третіх країнах, до списку додано нові банки.
Про це у вівторок у Брюсселі повідомила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, анонсуючи 21-й пакет санкцій для РФ.
«Моє друге зауваження стосується фінансових та криптовалютних обмежень. Ми розширюємо наші банківські транзакції до 31 російського банку та до 20 банків криптофірм або платформ і нафтотрейдерів у третіх країнах, які обслуговували російські організації та осіб, що перебувають під санкціями, або обходили наші заходи», – сказала вона.
Також пропонується ввести повну заборону на послуги з криптоактивами в третіх країнах. «Це буде потужним стримуючим фактором для хостингових платформ країн, які допомагають Росії обходити наші санкції», – підкреслила фон дер Ляйен.
Європейська комісія оштрафувала китайську онлайн-платформу Temu на 200 млн євро за порушення закону ЄС про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA), пов’язане з недостатньою оцінкою ризиків поширення нелегальних та небезпечних товарів на маркетплейсі.
Як йдеться в повідомленні Єврокомісії, Temu не проявила належної обачності при виявленні нелегальних товарів на своїй платформі та при оцінці потенційної шкоди для споживачів в ЄС. Розслідування показало, що на платформі зберігався високий ризик купівлі товарів, що не відповідають європейським вимогам безпеки, включаючи зарядні пристрої, дитячі іграшки, одяг із забороненими хімічними речовинами та прикраси з вмістом свинцю.
Єврокомісія, зокрема, вказала на дуже високу частку зарядних пристроїв, які не пройшли базові тести безпеки. Аналогічні претензії стосувалися дитячих іграшок, що становили загрозу через хімічні речовини, концентрація яких перевищувала допустимі норми, а також через інші ризики для споживачів. Під час перевірки регулятор використовував метод «таємного покупця» та лабораторне тестування товарів.
За оцінкою Єврокомісії, звіт Temu про оцінку ризиків не відповідав вимогам DSA, оскільки не дозволяв регуляторам, користувачам та громадськості зрозуміти реальний масштаб потенційної шкоди від нелегальних товарів, що продаються на платформі. У Брюсселі також вважають, що система рекомендацій Temu могла посилювати ризик купівлі таких товарів, просуваючи користувачам проблемні категорії продукції.
«Звіт Temu про оцінку ризиків залишає регуляторів, користувачів та громадськість у невіданні щодо масштабів потенційної шкоди, яку можуть заподіяти нелегальні товари, що продаються на платформі», — заявила виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен.
Temu має сплатити штраф і до 28 серпня подати Єврокомісії план коригувальних заходів. Якщо регулятор визнає запропоновані кроки недостатніми, компанії можуть загрожувати додаткові санкції. Розслідування щодо інших можливих порушень DSA з боку Temu триває.
Компанія не погодилася з рішенням Єврокомісії та назвала штраф неспівмірним. Temu заявила, що продовжує співпрацювати з регуляторами і вже внесла зміни до системи оцінки ризиків та внутрішніх процедур контролю.
Temu належить китайській PDD Holdings і за останні роки стала одним із найбільших міжнародних маркетплейсів низьких цін. Платформа активно працює на ринку ЄС, де підпадає під дію DSA як великий онлайн-сервіс. Закон про цифрові послуги передбачає для таких платформ зобов’язання щодо оцінки системних ризиків, боротьби з нелегальним контентом і товарами, прозорості алгоритмів та захисту користувачів. За серйозні порушення DSA компанії можуть бути оштрафовані на суму до 6% їхнього глобального річного обороту.
Єврокомісія (ЄК) заявила про збільшення підтримки “українських новаторів у сфері високих технологій”.
“Європейська комісія виділила EUR20 млн на фінансування 41 передової української стартап-компанії та малих і середніх підприємств у рамках конкурсу Європейської інноваційної ради (EIC), щоб допомогти їм втілити новаторські ідеї в реальні рішення”, – йдеться в опублікованому в середу комюніке ЄК.
“Це фінансування допоможе інтегрувати українські стартапи в європейську інноваційну екосистему, зміцнюючи довгостроковий економічний зв’язок України з ЄС”, – зазначила член ЄК, яка курує стартапи, дослідження та інновації, Катерина Захарієва.
У комюніке повідомляють, що кожна компанія отримає від EUR300 тис. до EUR500 тис., а також можливість прискореного доступу до ключової програми фінансування EIC – акселератора EIC, який пропонує більші гранти та інвестиції в акціонерний капітал через фонд EIC.
Єврокомісія в рамках підготовки чергового, 20-го пакету санкцій проти РФ запропонувала ввести повну заборону на криптовалютні операції, пов’язані з Росією, щоб перекрити канали обходу обмежень через цифрові активи, повідомила Financial Times з посиланням на внутрішній документ Єврокомісії.
За даними видання, ідея полягає в переході від точкових заходів проти окремих російських криптомайданчиків до більш широкого підходу – заборони взаємодії з криптосервісами, пов’язаними з РФ. У документі також згадуються ініціативи щодо обмеження операцій, пов’язаних з цифровим рублем, і заходи проти окремих платіжних інструментів, які, за оцінкою Брюсселя, могли використовуватися для обходу санкцій.
Раніше голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен, представляючи параметри нового пакету, заявляла про намір посилити обмеження у фінансовому блоці та вжити заходів проти криптовалют і платформ, які можуть використовуватися для обходу санкційного режиму; Reuters також повідомляв, що пакет передбачає додаткові заходи проти криптокомпаній, які допомагають РФ обходити обмеження.
Пропозиції Єврокомісії повинні бути узгоджені країнами-членами ЄС одноголосно. Обговорення нового пакету санкцій країни ЄС планували розпочати найближчими днями, а орієнтиром за термінами називалася дата до 23 лютого.
Європейська комісія розглядає можливість посилення умов для отримання туристичних шенгенських віз громадянами Росії. На даний момент короткострокові візи росіянам продовжують видавати в 17 країнах Шенгену, включаючи Австрію, Німеччину, Італію, Іспанію та Францію.
Серед розглянутих заходів:
– збільшення терміну розгляду візових заяв з поточних 10 до 15 днів, з можливістю продовження до 45 днів,
– введення більш суворого контролю за відповідністю документів і посилення заходів проти зловживань.
В рамках підготовки нового, 19-го пакету санкцій проти Росії обговорюється пункт про повну заборону видачі туристичних шенгенських віз ─ запропонований варіант може бути включений в пакет, презентація якого очікується вже 12 вересня.
Основний імпульс до цієї ініціативи — різке зростання кількості туристичних поїздок росіян до країн Шенгену в літні місяці 2025 року, що викликає побоювання щодо можливого використання туристичних поїздок для підготовки зловмисних дій всередині ЄС.
У 2024 році росіянами було подано близько 606 600 заяв на шенгенські візи, і отримано близько 552 600 віз — це зростання в порівнянні з попереднім роком на 16–21%.
Росія посіла 5 місце у світовому рейтингу країн за кількістю отриманих шенгенських віз, поступившись лише Китаю, Туреччині, Індії та Марокко.
RF, ВІЗИ, ЄВРОКОМІСІЯ, ТУРИЗМ, ЭС
Європейська Комісія віднесла РФ і Білорусь до країн із найвищим рівнем ризику відповідно до Регламенту ЄС щодо запобігання знелісненню та та деградації лісів (EUDR), що є додатковим запобіжником від потрапляння їхньої лісопродукції на європейський ринок, повідомив голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль.
“Європейська Комісія оприлюднила оновлений список класифікації країн за рівнем ризику відповідно EUDR. Україна, як і провідні європейські виробники лісоматеріалів, отримала статус країни з низьким ризиком. Це створює умови для приходу в Україну інвесторів та залученню інвестицій, відкриває нові можливості для українських експортерів меблів та іншої лісопродукції, полегшуючи вихід на європейський ринок. Водночас рф та Білорусь опинились серед країн із високим ризиком, що ще більше ускладнює потрапляння їхньої продукції в ЄС. Працюємо над тим, щоб в перелік постачальників з високими ризиками потрапили і країни, які задіяні у схемах сірого імпорту російської деревини”, – підкреслив Смаль.
Він зауважив, що попри війну завдяки цифровізації та реформам у лісовій сфері Україні вдалось отримали статус країни експортера з низькими ризиками нарівні з Німеччиною, Латвією, Фінляндією та Польщею.
“Це результат наших системних реформ і цифрової трансформації в лісовій галузі, зокрема запровадження таких інструментів як е-лісорубний квиток, е-сертифікат походження та е-ТТН з фотофіксацією”, – зазначив голова Держлісагентства.
Як повідомлялося, 2022 року ЄС запровадив санкції на імпорт російської деревини, целюлози, паперу, інших виробів з деревини та меблів. Йдеться не лише про імпорт з РФ, а також про трейдинг російської деревини через треті країни.
Згідно з розслідуванням Earthsight, європейські виробники меблів в обхід санкцій під час війни закупили понад 500 тис. куб. м березової фанери російського виробництва.
Експерти World Forest ID виявили, що 46% зразків березових виробів, які постачаються до Великої Британії і позначені як такі, що походять з України, Польщі, Естонії та Латвії, насправді вироблені в Білорусі та РФ.
Регламент EUDR, що набуде чинності для середніх і великих компаній з 1 січня 2026 року, передбачає, що продукція, імпортована до ЄС, не повинна сприяти знелісненню чи деградації лісів. Країни класифікуються за рівнем ризику — низький, стандартний і високий. Статус низького ризику спрощує експорт, знижує регуляторне навантаження та посилює конкурентоспроможність українських виробників на ринку ЄС.
https://interfax.com.ua/news/general/1074828.html
