Nova Post Europe з групи NOVA планує у 2026 році збільшити мережу відділень у Європі вдвічі та зберігати фокус своєї стратегії на забезпеченні максимальної швидкості доставки, повідомив співвласник лідера експрес-доставки “Нової пошти” В’ячеслав Климов.
“Я думаю, що Nova Post це єдина компанія, яка може доставити з Берліну в Варшаву посилку Next Day. Доступність – вже більш ніж 300 відділень по всій Європі. І ми будемо продовжувати цей розвиток в 26-му році: за 26-ий рік мережа зростає X2”, — сказав Климов на присвячених євроінтеграції “Діалогах з NV” у Києві в четвер, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, найбільших успіхів компаніях досягла у Молдові, а загалом вже на ринках 5 з 16-ти Nova Post працює прибутково, хоча перше європейське відділення у Варшаві було відкрито лише у жовтні 2023 року.
“Ні один з 16 ринків, на які ми вийшли, не поводить себе однаково. Принаймні в нашому бізнесі сутність Європейського Союзу – він абсолютно не є єдиною структурою з точки зору звичок споживача: у кожній країні є місцеві лідери – дуже зубасті і дуже міцні. І ти в кожному з ринків маєш приймати локальні рішення. Тобто мислити глобально, але працювати і думати над тим, як задовольнити споживача виключно локально”, — наголосив Климов.
Він додав, що на глобальному ринку нікого не цікавить походження компанії, тож виграти конкуренцію можна лише за рахунок того, що сервіси швидші, доступніші і надійніші.
Серед перешкод у розвитку засновник групи NOVA назвав обмеження Національного банку України з фінансування бізнесу за кордоном у $1 млн на місяць.
Климов також вважає ризиком, що поєднання європейських вимог із українськими бюрократичними процедурами може створити додаткові труднощі для розвитку українського бізнесу, серед іншого він обережно ставиться до вимог створення в Україні регулятора у сфері транспорту.
Nova Post Europe у 2025 році обробила 13 млн міжнародних відправлень, а у 2026 році планує наростити цей обсяг на понад 30% і підтримувати такий темп до 2030 року, повідомив раніше CEO Nova Post Europe Олександр Лисовець в інтерв’ю Forbes Ukraine. За його словами, ці плани будуть підкріплені новим етапом європейської експансії із інвестиціями на понад $5 млн.
Основним видом діяльності “Нової пошти”, основного активу групи NOVA, є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і Климов.
Чайний напрям Tea&Food корпорації “Біосфера”, представлений брендами Graff та Ritz Barton, за підсумками 2025 року збільшив обсяг виробництва та продажів у 2,5 раза порівняно з попереднім роком, повідомила пресслужба компанії.
Згідно з повідомленням, обсяг реалізації продукції зріс з 1,4 млн пачок у 2024 році до 3,5 млн пачок у 2025-му. Місячний обіг напряму на кінець року перевищив 35 млн грн, а бренд Graff увійшов до топ-4 чайних брендів України за обсягом реалізації у ритейл-мережах. Частку компанії на внутрішньому ринку чаю оцінюють у 5%.
“Факторами зростання нашого чайного бізнесу стали сильна маркетингова стратегія та розвиток відносин із найбільшими ритейл-мережами. Наступним кроком розвитку є міжнародна експансія”, — зазначив засновник та CEO корпорації “Біосфера” Андрій Здесенко.
СЕО CupSoul Ірина Брославцева підкреслила готовність бренду до конкуренції на зовнішніх ринках.
“Якість нашого чаю оцінена не лише українськими споживачами, а й численними нагородами, в тому числі міжнародними. Це свідчить про те, що ми створюємо в Україні продукт європейської якості, який може бути конкурентним на зовнішніх ринках”, — цитує пресслужба Брославцеву.
У компанії CupSoul, що відповідає за чайний напрям у структурі корпорації, додали, що наприкінці 2025 року розпочала експорт чаю Graff до Іспанії. Протягом 2026 року планується вихід на ринки Канади та подальше розширення в Європі, зокрема в Німеччині, Польщі та Чехії, де торговельну марку вже зареєстровано.
Попри ракетну атаку на виробничий комплекс у Дніпрі навесні 2025 року, внаслідок якої було пошкоджено цех та втрачено запаси сировини, компанія відновила виробництво за місяць. Наразі чайний асортимент налічує 124 позиції. Протягом минулого року бренд отримав низку професійних відзнак, зокрема Red Dot Award за дизайн пакування та бронзові нагороди Effie Awards Ukraine.
Корпорація “Біосфера” – провідний виробник та дистриб’ютор товарів для дому та особистої гігієни в Україні та один з лідерів у Східній Європі та Центральній Азії. Виробничі потужності складаються з шести сучасних заводів в Україні та двох – в Європі. До портфелю з 25 брендів входять “Фрекен БОК”, Smile, Novita, Lady Cotton, PRO service, Alufix, Vortex, Graff та інші – близько 2000 SKU. Згідно з релізом, продукція “Біосфери” представлена більш ніж у 25 країнах і понад 100 роздрібних мережах, зокрема METRO, Auchan, Spar, Billa, Carrefour, Albert та Hofer.
Засновником та СЕО корпорації є Андрій Здесенко.
Програма House of Europe оголосила відкритий конкурс грантів Culture Helps Solidarity для культурних ініціатив, які допомагають українцям інтегруватися в європейські спільноти та підтримують реінтеграцію ветеранів через культуру.
Сума підтримки становить до 20 тис. євро для проекту з одним партнером і до 30 тис. євро для проекту з двома або більше партнерами. Грантові кошти можуть покривати гонорари, поїздки, продакшн, маркетинг, оренду та операційну діяльність.
Брати участь можуть неприбуткові культурні організації, офіційно зареєстровані в Україні та країнах-учасницях, які мають досвід роботи з переселенцями або ветеранами. До переліку допустимих юрисдикцій партнерів, крім ЄС, входять, зокрема, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн, а також низка країн регіону, включаючи Сербію, що розширює можливості для кооперації українських організацій з партнерами за межами ЄС.
Заявки приймаються до 31 березня 2026 року (14:00 за київським часом), підсумки конкурсу планують оголосити до кінця травня, загалом передбачено фінансування 15 проєктів, термін реалізації – до 31 травня 2027 року. Заявка подається онлайн, мова заявки – англійська. Плата за подання заявки в умовах конкурсу не вказана.
Аналітичний центр Experts Club проаналізував реакцію країн Європи на паливну кризу. Реакція європейських країн на паливну кризу 2026 року поки що виявилася неоднорідною. Одні уряди безпосередньо втручаються в ринок палива – обмежують експорт, вводять стелі цін і випускають резерви. Інші поки обмежуються моніторингом цін і координацією на рівні ЄС і G7, намагаючись не спровокувати дефіцит ще більш жорсткими кроками.
Сербія вибрала найбільш жорсткий формат втручання. Влада тимчасово зупинила експорт нафти, бензину і дизеля до 19 березня, пояснивши це захистом внутрішнього ринку від дефіциту і стрибків цін. Reuters при цьому зазначає, що Сербія і до цього зберігала контроль над цінами на паливо з лютого 2022 року, тобто нинішнє рішення стало продовженням більш інтервенціоністської моделі регулювання.
Угорщина пішла за змішаним сценарієм. З одного боку, Будапешт ввів цінову стелю на бензин і дизель для автомобілів з угорською реєстрацією. З іншого – уряд вирішив задіяти державні резерви, а міністр економіки, за повідомленнями угорських медіа, анонсував також зниження акцизу і заборону експорту частини нафтопродуктів. Це типовий приклад комбінованої антикризової схеми, коли влада одночасно намагається утримати роздрібні ціни і підтримати фізичну наявність палива на ринку.
Хорватія обрала більш м’який шлях – обмеження граничних роздрібних цін на двотижневий період. Уряд встановив максимум для Eurosuper на рівні EUR1,50 за літр, для дизеля – EUR1,55, для «синього дизеля» – EUR0,89, а також обмежив ціни на скраплений газ. Загреб прямо заявив, що без цього заходу дизель коштував би EUR1,72 за літр, а бензин – EUR1,55. Це означає, що Хорватія намагається не ізолювати ринок, а пом’якшити кінцевий ефект для домогосподарств і бізнесу.
Словаччина і частково Чехія зосередилися не на роздрібному регулюванні, а на підтримці фізичних поставок. Після збою поставок по «Дружбі» Словаччина схвалила використання 250 тис. тонн нафти зі стратегічних запасів для постачання переробки, а Угорщина і Словаччина почали переговори про використання резервів ще в лютому. Чехія, у свою чергу, заявляла про готовність направити до Словаччини невеликі обсяги нафти східним напрямком «Дружби».
Великобританія поки не вводить цінових стель або експортних заборон. Канцлер казначейства Рейчел Рівз заявила, що уряд уважно стежить за ситуацією і попередила роздрібні мережі, що не допустить «надмірного прибутку» на тлі нафтового шоку. Такий підхід ближче до наглядової моделі: влада сигналізує ринку, що готова посилювати контроль за поведінкою продавців, але не переходить до прямого адміністрування цін.
На загальноєвропейському рівні поки що переважає обережність. G7 і ЄС обговорюють можливі заходи, включаючи використання стратегічних резервів, податкові зміни і коригування вуглецевої ціни, проте рішення про скоординований випуск резервів поки що не прийнято. Франція як голова G7 заявляє, що «всі варіанти на столі», але визнає, що негайного дефіциту в Європі поки немає.
Єврокомісія, у свою чергу, нагадує про структурну вразливість Європи, яка імпортує понад 90% нафти і близько 80% газу.
Головний висновок для Європи зараз полягає в тому, що країни реагують по-різному залежно від власної вразливості. Балканські та центральноєвропейські держави, які залежать від імпорту та окремих маршрутів поставок, схильні діяти швидше і жорсткіше — через заборони, цінові стелі та резерви. Великі економіки Західної Європи поки що віддають перевагу координації, тиску на ринок і підготовці інструментів на випадок подальшого погіршення ситуації. Але якщо нафтовий шок затягнеться, нинішні точкові заходи можуть перерости в більш широку хвилю європейського втручання в паливний ринок.
У секції «Середньо-та довгостроковий ринок» УЕБ тривала торгівля ресурсом лютого, березня 2026 року. Загалом позиції на продаж чи купівлю природного газу формували 6 компаній: Укрнафта, ВК Укрнафтобуріння, СП БНК, Київводоканал, ЛТК Електрум, Енерго Збут Транс. У секції продано 15,71 млн куб. м природного газу, що у 10 р. більше, ніж попереднього тижня. Було реалізовано природний газ із постачанням у ГТС та ПСГ, у лютому та березні. Ціни реалізованих позицій перебували у діапазоні 18833-20833 грн/тис. куб. м без ПДВ.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед». Загалом було укладено 29 угод загальним обсягом 1087 (+26,88%) тис. куб. м.
Фундаментальні показники в Європі залишалися слабкими на тлі м’якої погоди та стабільного постачання газу. Традиційно, у період з кінця березня по травень спостерігається зниження попиту на опалення та охолодження, що часто призводить до сезонного зниження цін. Це робить весну одним із найпривабливіших періодів року для заключення форвардних контрактів. Рівень цін може представляти собою відносно привабливі значення до того, як літня спека або несподівані перебої в поставках призведуть до відновлення волатильності. У четвер на газових ринках сесії характеризувалася високою волатильністю в обох напрямках по всій кривій.
Загальна заповненість газових сховищ ЄС до 25 лютого знизилася до 30,19%. Ринок очікує на нижчі темпи відбору на решту зимового періоду.
Імпорт природного газу з європейського напрямку надходив у середньому розмірі близько 25,2 млн куб. м на добу та був практично незмінним відносно попереднього тижня.
Середній рівень запасів у підземних сховищах Європи знизився до 29,99% за підсумками газової доби 27 лютого, свідчать дані Gas Infrastructure Europe. Це на 16 процентних пунктів нижче, ніж у середньому за останні п’ять років.
Заповненість ПСГ Німеччини та Франції, провідних економік Європи, значно менше середньоєвропейського – 20,6% і 21,4%, Нідерландів – 10,7%.
Спотова ціна газу з поставкою “на день вперед” на еталонному європейському хабі TTF у п’ятницю закрилася на рівні $387 за 1 тис. кубометрів.
Від початку 2025 року припинився транзит російського газу через територію України. Дефіцит поставок трубопровідного газу “Газпрому” Європа намагається компенсувати імпортом скрапленого природного газу. За підсумками 2025 року країни регіону закупили 109 млн тонн СПГ (142 млрд куб. м в обсязі після регазифікації), що на 28% більше, ніж у 2024 році. У лютому 2026 року імпорт скрапленого газу досяг 9 млн тонн, що на 9% вище, ніж роком раніше.
Незважаючи на високий попит, залишається великий невикористаний запас продуктивності – 27 лютого термінали працювали на 64% від пропускної здатності.
У нинішній опалювальний сезон Європа увійшла з неповними ПСГ. Необхідність заповнити витрачені на цей час запаси буде додатковим фактором попиту на світовому ринку весь наступний рік.
В умовах не лише технічних, але й реально досяжних та економічних обмежень, які будуть обмежувати європейську кампанію закачування влітку 2026 року, актуальним буде питання, наскільки Європі вдасться заповнити свої ПСГ до наступної зими і наскільки ризикованим буде опалювальний сезон 2026/27 років.
