Новий аналіз супутників GRACE/GRACE-FO за 2002–2024 роки, опублікований The Guardian, показав стійке скорочення запасів прісної води в Південній і Центральній Європі. Це стосується не тільки річок і озер, але й ґрунтової вологи, снігу, льодовиків і підземних вод, які традиційно вважалися більш стабільним джерелом.
Від Іспанії та Італії до Польщі та України фіксується негативний тренд щодо «водного балансу» – втрати води перевищують поповнення.
На тлі загальноєвропейського тренду Україна стикається відразу з декількома специфічними факторами ризику. Наукові роботи з водної безпеки України відзначають зростання кліматичних ризиків – від посух до раптових паводків. Дефіцит води вже призводить до істотних економічних втрат, насамперед у сільському господарстві, і посилюється в міру зростання температури та зміни характеру опадів.
Спільний документ експертів та екорухів з іригації попереджає: при збереженні трендів більша частина території може фактично перетворитися на єдину посушливу зону, схожу на нинішній степ. Без сучасних систем зрошення вирощування основних культур на півдні буде неможливим, а посухи все частіше фіксуються навіть у центральних і західних областях.
Підрив дамби Каховської ГЕС у червні 2023 року спустошив найбільше водосховище країни, яке забезпечувало до 40 % водоспоживання півдня України, включаючи питне водопостачання, промисловість і зрошення. Наукові оцінки вказують на різке погіршення водозабезпечення південних регіонів в умовах вже існуючої кліматичної посухи.
Подальші дослідження показали і довгостроковий «токсичний» ефект: з донних відкладень почали вивільнятися десятки тисяч тонн важких металів і забруднювачів, що створює довгострокові ризики для річок і екосистем нижнього Дніпра та Чорного моря.
У ряді громад на півдні та сході країни, особливо в зоні бойових дій, вже спостерігаються локальні «водні кризи» – від перебоїв з питною водою до проблем з водопостачанням для поливу та промисловості. Військові руйнування посилюють загальний кліматичний тренд у бік дефіциту.
Україна формально вже визнала воду одним із ключових пріоритетів кліматичної адаптації. Водне управління переводиться на басейновий принцип за європейською моделлю: план управління басейном Дніпра розроблений за підтримки ЄС і використовується як шаблон для решти восьми річкових басейнів країни. В аграрній політиці до 2030 року окремо прописано розвиток систем водопостачання для зрошення, перехід до кліматоорієнтованого сільського господарства та більш ефективного використання води.
Однак між стратегіями на папері та реальним станом мереж, каналів, свердловин і очисних споруд залишається великий розрив. В умовах війни ресурси держави та місцевих громад обмежені, а попит на воду – від агросектора до ВПО та прифронтових міст – зростає.
На тлі загальноєвропейського «висихання» і зазначеного в дослідженні тренду на виснаження запасів води в Центральній і Східній Європі, включаючи Україну, країна фактично опиняється в зоні подвійного тиску: кліматичного і військового.
Вода стає не тільки ресурсом, але й елементом національної безпеки. Це означає необхідність ставити водну інфраструктуру, захист підземних вод і відновлення після руйнування Каховської ГЕС в один ряд з енергобезпекою та обороною. Проекти відновлення та європейської інтеграції повинні включати жорстку «водну перевірку» – від нових аграрних програм до промислової політики. Міжнародне фінансування на реконструкцію та кліматичну адаптацію логічно прив’язувати до реформ в управлінні водою, прозорості водокористування та модернізації зрошення, особливо в південних областях.
Супутникові дані про «висихання» Європи перетворюють для України тему води з фону в одну з ключових ліній майбутнього – від врожаю та експорту до заселеності територій і стійкості до клімату.
Внесків у додаткові пенсійні схеми досі не роблять 41% європейців, про це свідчать результати опитування Європейської асоціації страховиків Insurance Europe, повідомляється на її сайті.
«Незважаючи на зростаючу усвідомленість необхідності заощаджень, 41% європейців досі не роблять внесків до додаткових пенсійних схем, причому національні ставки коливаються від 16% до 65%», ідеться в інформації.
Згідно з інформацією, четверте видання опитування, що охопило 12 700 респондентів із 12 ринків (Австрія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ірландія, Італія, Люксембург, Іспанія і Швейцарія), підтверджує, що дедалі більша частка людей усвідомлює важливість заощаджень, але фінансовий тиск, прогалини в інформації та поведінкові чинники все ще заважають багатьом вжити заходів. Жінки, безробітні та працівники з нестандартною зайнятістю залишаються непропорційно постраждалими.
Зберігається і гендерний розрив: частка тих, хто не робить заощаджень, сягає 46% для жінок порівняно з 35% для чоловіків.
Консультація залишається вирішальним стимулом для дій: 31% респондентів почали заощаджувати після отримання рекомендацій від посередника або консультанта, тоді як 25% розпочали через схеми роботодавців або автоматичну реєстрацію. Кампанії з підвищення обізнаності громадськості мотивували лише 3%.
Безпека залишається основним пріоритетом для європейських вкладників: 81% вкладників віддають перевагу продуктам, які гарантують щонайменше їхній капітал. Жінки ще більше орієнтовані на безпеку, причому 85% віддають перевагу захисту капіталу порівняно з 77% чоловіків. Лише 19% респондентів надають перевагу варіантам із вищим ризиком у прагненні до вищої прибутковості.
“Зі зростанням демографічного тиску в Європі опитування підкреслює зростаючий ризик недостатнього пенсійного доходу і надмірної залежності від державних пенсійних систем. Воно показує, що персоналізовані консультації та інструменти, як-от системи відстеження пенсій, є ключовими для перетворення обізнаності на дії”, підкреслює Insurance Europe.
Ціни на оперативну пам’ять (ОЗУ) в Європі та США значно зросли, негативно впливаючи на ринок електроніки та комп’ютерів — в Україні та сусідніх країнах така тенденція вже починає позначатися, хоча точних вітчизняних даних поки що мало.
За даними агентства Reuters, за період з вересня по листопад 2025 року компанія Samsung Electronics підвищила контрактні ціни на DDR5-модулі об’ємом 64 ГБ і 96 ГБ більш ніж на 30 %.
Аналітики з Counterpoint Technology Market Research відзначають, що глобальні ціни на деякі DRAM-чіпи зросли в діапазоні 3–11 разів з початку 2025 року.
Портал GameGPU повідомляє, що в Європі комплект DDR5 об’ємом 64 ГБ продається за ціною близько €550, що значно вище звичайного рівня.
TrendForce прогнозує, що вартість пам’яті може ще зрости на 30 % у 4-му кварталі 2025 року і ще на 20 % на початку 2026 року.
Точних статистичних даних для України на момент публікації немає, проте роздрібні магазини і дилери відзначають, що ціни на комплекти DDR5 64 ГБ зросли на десятки відсотків за останні місяці.
Зростання вартості пам’яті призводить до подорожчання комп’ютерів, ноутбуків, ігрових консолей і серверів. Вже є інформація, що виробники і продавці в ЄС готують істотні коригування цін на моделі з високими обсягами пам’яті.
СК «Експрес Страхування» у вересні 2025 року врегулювала страхові випадки за договорами КАСКО в Австрії, Бельгії, Болгарії, Великобританії, Іспанії, Італії, Молдові, Німеччині, Польщі, Румунії, Туреччині, Угорщині, Франції, Хорватії, Чехії та Швейцарії на загальну суму 4,7 млн грн, повідомляється на сайті страховика.
Так, зокрема, в Туреччині різке гальмування на трасі призвело до збитків понад 740 тис. грн, відшкодування за необережний маневр у Франції склало 528 тис. грн, раптова поява дикого кабана на вечірній трасі в Іспанії – понад 351 тис. грн.
За пошкодження автомобіля під час паркування в Хорватії була здійснена виплата 284 тис. грн, за непомічену перешкоду в Австрії при заїзді в підземний бампер – 119 тис. грн.
ТОВ «Експрес Страхування» засноване в 2008 році за участю «Укравто Груп».
Компанія представлена в більш ніж 60 точках продажу по всій Україні і активно розширює мережу партнерських СТО. На сьогодні кількість СТО-партнерів становить понад 100.
Високі ціни на ягоди у сезоні-2025 були обумовлені весняними приморозками, які в низці регіонів України пошкодили продукцію на 20-50% площ, а також світовою кон’юнктурою, повідомив президент Українською плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
“Якщо говорити про ціни 2025 року, то втрати по всіх основних ягідних позиціях склали від 20-50% через, в першу чергу, весняні приморозки. Втрати по врожаю також спіткали всі основні країни-експортери основних позицій – суниці садової, малини, лохини, черешні”, – сказав він у рамках виставки Agro2Food.
Керівник асоціації зауважив, що високі ціни на продукцію дозволили виробникам компенсувати кінцевий фінансовий результат.
Баштанник нагадав, що за роки війни українське ягідництво втратило чимало виробничих площ, зокрема, у Херсонській та Миколаївській областях, де вирощувалися ранні ягоди.
“Можемо тільки констатувати, що, наприклад, за часи з 2022 року по нині висаджено багаторічних насаджень, у тому числі з гріхом разом, по державній грантовій програмі 3,8 тис. га. А якщо без державної допомоги, то йдеться про 4,5-5 тис. га. У цілому ж ягідництво наразі ведеться на 17-20 тис. га”, – розповів керівник УПОА.
За оцінкою експерта, наразі в Україні переробляється 95% всієї вирощеної малини, яка спрямовується в основному на заморожування. При цьому 95% цього продукту експортується.
“Україна з 2017 року по 2025-й включно із нетто-імпортера або нульового імпорто-експортного балансу замороженої малини перейшла в категорію найбільшого експортера замороженої малини в Європі”, – констатував Баштанник.
За його інформацією, культивованої лохини в Україні переробляється не більше 5%. Решта здебільшого експортується свіжою з огляду на економічну доцільність. Проте по цій культурі спостерігається стрімкий світовий тренд – у США на переробку іде 50% лохини, в Європі – 30%. В Україні цей показник наближається позначки в 30%.
Суниці садової в Україні переробляють 25-30% валового врожаю. Майже весь обсяг переробленої продукції залишається в Україні для внутрішньої споживання.
“Нам, на жаль, треба визнати, що в Україні як виробнику-експортеру замороженої суниці в Європі і світі робити нема чого, враховуючи собі вартість і ціни, які пропонує Марокко, Єгіпет, Туніс, Китай”, – сказав експерт.
Говорячи про виробництво джемів і варення, Баштанник зауважив, що в цього сегменті переварює крафтове виробництво. Його продукції вистачає для задоволення потреб HoReCa, натомість рітейл здебільшого покриває потреби українців за рахунок імпорту. Виробництва кількох потужних вітчизняних гравців не вистачає для задоволення потреб покупців супермаркетів.
“Якщо не враховувати якихось чорних лебедів, які не зрозуміло випливуть чи ні, то очікування від 2026 року в галузі позитивні. Україна продовжить нарощувати присутність на ринку свіжих і перероблених ягід Європи. Не дивлячись на дефіцит робочої сили, ми виглядаємо більш привабливо з точки зору собівартості в порівнянні з європейськими країнами. Відтак будемо відбирати частку ринку у країн, які традиційно домінували на європейському ринку. Це Польща і Сербія, в першу чергу”, – резюмував керівник УПОА.
Турецький виробник електромобілів TOGG (Türkiye’nin Otomobili Girişim Grubu) оголосив про початок виходу на європейські ринки та впровадження нових цифрових рішень, включаючи можливість оплати автомобілів криптовалютою, повідомляє видання Autogeek.
Згідно з повідомленням, компанія планує в 2025 році відкрити свої перші шоуруми в Німеччині, Нідерландах і Швейцарії, а також почати продажі на інших ринках ЄС.
TOGG вже представив в Європі електричний кросовер T10X, який стане першим серійним експортним автомобілем бренду.
Покупцям буде доступна інноваційна цифрова платформа «Trumore», через яку можна оформити замовлення, вибрати комплектацію, оплатити покупку — в тому числі з використанням криптовалюти або токенів, випущених в рамках екосистеми TOGG.
За словами керівництва компанії, інтеграція блокчейн-платежів відображає стратегію цифровізації та відкриває нові можливості для користувачів, поєднуючи електромобільність, фінтех і «розумну» інфраструктуру.
«Ми будуємо не просто автомобіль, а цифрову екосистему, де транспорт, зв’язок і фінанси поєднуються в єдину платформу», — заявив генеральний директор TOGG Гюрджан Каракаш.
Компанія вже випускає електромобілі на заводі в Гемліку (провінція Бурса). Виробничі потужності розраховані на 175 тис. автомобілів на рік, а в подальшому — до 1 млн одиниць до 2035 року.
TOGG розглядає вихід на європейський ринок як стратегічний крок для просування турецьких технологій та інтеграції в ринок ЄС.
