Найнижча підтримка у Франції, Іспанії та Польщі, тоді як 21% підтримують авторитарний режим за певних обставин
Лише половина молодих людей у Франції та Іспанії вважають, що демократія є найкращою формою правління, а серед їхніх польських однолітків підтримка ще нижча, як показують результати дослідження.
Більшість представників покоління Z в Європі (57%) віддають перевагу демократії перед будь-якою іншою формою правління. Однак рівень підтримки значно різниться: у Польщі він становить лише 48%, в Іспанії та Франції – близько 51-52%, а найвищий – 71% – у Німеччині.
Більше ніж кожен п’ятий (21%) віддав би перевагу авторитарному правлінню за певних, не визначених обставин. Найвищий показник зафіксовано в Італії (24%), найнижчий – у Німеччині (15%). У Франції, Іспанії та Польщі цей показник становив 23%.
Майже кожен десятий у цих країнах заявив, що йому байдуже, чи є його уряд демократичним, а ще 14% не знають або не відповіли на це запитання.
Торстен Фаас, політолог з Вільного університету Берліна, який брав участь у дослідженні, сказав: «Серед людей, які вважають себе політично правоцентристськими і відчувають економічну незахищеність, підтримка демократії знижується до лише одного з трьох.
Демократія перебуває під тиском як зсередини, так і ззовні».
Дослідження було проведено в квітні та травні. Понад 6700 осіб віком від 16 до 26 років у Великій Британії, Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, Греції та Польщі взяли участь у дев’ятому щорічному опитуванні, проведеному інститутом YouGov для фонду Tui Foundation, який фінансує проекти, присвячені молоді в Європі.
48% опитаних стурбовані тим, що демократична система в їхній країні перебуває під загрозою, зокрема 61% в Німеччині, де економіка – найбільша в Європі – перебуває в кризі, а ультраправі сили досягли значних успіхів, частково завдяки зростанню підтримки з боку молодих виборців.
Повернення Дональда Трампа до Білого дому, підйом Китаю та повномасштабне вторгнення Росії в Україну, на думку респондентів, призвели до зміщення центру влади з Європи: лише 42% опитаних вважають ЄС одним із трьох провідних світових гравців.
Незважаючи на – або, можливо, саме через – Брекзит, цей показник був найвищим серед британців – 50%. З опитаних у Великій Британії 73% хотіли повернення до ЄС, а майже половина молодих європейців (47%) прагнули зміцнення зв’язків між ЄС і Великою Британією.
83% опитаних вважали США частиною трійки найвпливовіших держав, за ними йшли Китай (75%) і Росія (57%).
Зростання поляризації також штовхає молодих європейців до ідеологічних крайнощів разом із їхніми старшими, але при цьому з’явився помітний гендерний розрив.
Майже кожен п’ятий – 19% – назвав себе політично правоцентристом, порівняно з 14% у 2021 році, тоді як 33% назвали себе центристами, 32% – лівими, а 16% не визначили свою політичну приналежність.
Жінки в Німеччині, Франції та Італії частіше, ніж чотири роки тому, визнали себе прогресивними, тоді як молоді чоловіки в Польщі та Греції за той самий період стали більш консервативними.
З 2021 року підтримка жорсткіших обмежень на міграцію зросла по всьому світу – з 26% до 38%.
Більшість молодих європейців висловили надію на потенціал ЄС, а двоє з трьох переважно підтримали збереження своєї країни в складі блоку, якщо він все ще існуватиме. Однак 39% опитаних вважають ЄС не особливо демократичним, і лише 6% вважають, що уряд їхньої країни працює добре і не потребує істотних змін.
Більше половини – 53% – вважають, що ЄС надто зосереджений на дрібницях і неважливих питаннях. Вони хотіли б, щоб блок вирішив проблему високої вартості життя, посилив оборону від зовнішніх загроз і створив кращі умови для компаній з метою поліпшення економіки.
Ельке Главачек, голова фонду Tui Foundation, сказала: «Європейський проект, який протягом десятиліть приносив нам мир, свободу пересування та економічний прогрес, вважається громіздким».
Греки вважають, що найнагальнішою потребою є фундаментальна реформа їхньої політичної системи, і найскептичніше ставляться до ЄС, який Фаас описав як вкорінений у тривалій травмі боргової кризи єврозони, що довела економіку їхньої країни до межі.
Незважаючи на сильнішу підтримку захисту клімату серед молодих європейців, лише кожен третій вважає, що це питання має бути пріоритетним порівняно з економічним зростанням. Цей показник знизився з 44% у 2021 році.
Брекзит, ЄВРОПА, Європейський союз, ІТАЛІЯ, МОЛОДЬ, НІМЕЧЧИНА, Новини, ФРАНЦІЯ
Зростання цін на енергоносії в результаті конфлікту на Близькому Сході може послабити економічне зростання єврозони і таким чином згладити інфляцію, заявив заступник голови Європейського центрального банку (ЄЦБ) Луїс де Гіндос.
“Виникнення ірано-ізраїльського конфлікту додає певної невизначеності динаміці цін на нафту, – наводить його слова The Wall Street Journal. – Динаміка цілком може мати згладжуючий вплив на зростання економіки в єврозоні. Тому важливо пильно стежити за розвитком подій у реальному секторі економіки як за індикатором перспектив інфляції”.
За словами де Гіндоса, підвищення мит на європейський експорт до США напевно сповільнить інфляцію в валютному блоці, в тому числі тому, що воно послабить економічне зростання.
«Підвищені мита очікуються навіть у разі успіху двосторонніх переговорів», – зазначив заступник голови.ЄЦБ у червні знизив ключову ставку і дав зрозуміти, що наближається до завершення циклу пом’якшення грошово-кредитної політики. У травні інфляція в єврозоні була нижчою за цільові 2%.
Однак коментарі де Гіндоса свідчать про те, що ставку, можливо, доведеться знизити додатково, щоб утримати інфляцію в районі 2%, пише WSJ.
Джерело: http://relocation.com.ua/rising-energy-prices-could-weaken-economic-growth-in-europe/
Страхова компанія “ІНГО” виплатила 3,4 млн грн за зіпсовану партію замороженої курячої продукції, яку перевозили з Європи до України, повідомляється на сайті компанії
Зазначається, що виплату було здійснено за договором страхування відповідальності автомобільного перевізника. Поліс передбачав покриття ризиків втрати чи пошкодження вантажу.
Пригода сталася під час перевезення 20 тонн замороженої курячої продукції з Європи в Україну. Вантаж транспортувався в рефрижераторі за температури -18°C. На території Польщі транспортний засіб з’їхав у кювет та перекинувся. За даними поліції, водій не врахував дорожню обстановку під час повороту.
Аварія призвела до поломки рефрижератора, що спричинило порушення температурного режиму та пошкодження упаковки вантажу. Перевізник організував завантаження продукції до іншого транспортного засобу, однак тепла погода призвела до її розморожування.
Страховий договір було укладено за участю компанії Aon, одного із провідних міжнародних страхових брокерів. Aon допоміг структурувати оптимальне страхове рішення з огляду на специфіку міжнародних перевезень та вимоги до безпеки вантажів, вказано у пресрелізі.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” надає страхові послуги протягом 30 років. З 2017 року основним акціонером є українська бізнес-група DCH.
У зв’язку із повномасштабним вторгненням росії та її прагненням до продовольчого шантажу, транспортувати зернові і олійні культури з України до інших держав стало надзвичайно важко. Питання логістики з 2022 року довелося суттєво переглянути задля пошуку шляхів та варіантів безпечнішого відправлення. Попри жаливі обставини, створені російською федерацією, українці забезпечують продовольчу безпеку багатьом країнам, і зокрема європейським.
Загалом у березні 2025 року Київ експортував 4,7 мільйони тон зернових і олійних культур та продуктів їхньої переробки. Це на 7% більше показників за попередній місяць.
«Яким чином Україна транспортує зерновій та олійні культури, а також продукти їхньої переробки? Левова частка – припадає на морські порти Одеської області. Ця цифра становить 4 мільйони тон. Залізницею – 300 тис. т, через річкові порти Дунаю – 200 тис. т. І також експортується автомобільними транспортом. Обсяг сягає 100 тис. т», – зазначив аналітик ринку зернових Олександр Кореніцин.
Обсяги експорту зернових культур, олійних культур та продуктів їхньої переробки, млн т
Розглянемо ціни на основні сільськогосподарські культури, які експортує України на світові ринки. У квітні 2025 року вартість пшениці (Франція, FOB) становила 244 USD/т. Зазначимо, це на 3 USD більше, ніж у березні поточного року, і на 29 USD дорожче, ніж за аналогічний період 2024 року. Ціна на пшеницю (Україна, 2-ий клас, CPT) у квітні 2025 року становила (центральні області) – 211 USD/т, що на 4 USD більше, ніж у березні 2025, і на 75 USD подорожчала протягом року. У портах вартість склала 229 USD/т, що на 7 USD вище, ніж за попередній місяць, та на 65 USD дорожче, ніж у квітні 2024-го, згідно з даними International Grains Council.
Щодо кукурудзи (США, FOB), то ціна станом на квітень 2025-го – 211 USD/т. Ця сума на 4 USD вища за попередній місяць та на 19 USD більша, ніж у квітні 2024 року. Ціна на кукурудзу (Україна, CPT) – центральні області – 206 USD/т, таким чином вона зросла на 11 USD протягом місяця і на 89 USD – протягом року; порти – 222 USD, що на 12 USD більше, ніж у березні 2025, та на 78 USD вища, ніж у квітні 2024-го.
Як зазначив Олександр Кореніцин, вартість ячменю (Франція, FOB) склала 229 USD у квітні 2025 року, що на 1 USD менше, ніж у березні поточного року, та на 26 USD більше, ніж за аналогічний період минулого року. Ціна на ячмінь (Україна, CPT): центральні області – 195 USD, що на 8 USD дорожче, ніж у березні 2025 року та на 102 USD вище, ніж у квітні 2024 року; порти – 215 USD (ціна піднялася на 5 USD за місяць і на 85 USD – протягом року).
«Ще одна важливо для України та світу культура, про яку слід зазначити, – це соняшник. Ціна на його насіння в ЄС (Rotterdam, FOB) у квітні цього року склала 730 USD/т. Спостерігається збільшення ціни протягом останнього місяця – на 7 доларів, а також збільшення протягом року – на 273 долари. Тим часом, вартість насіння соняшника (Україна, CPT) для центральних областей склала 537 USD/т. Ціна зросла на 10 USD за місяць і на 221 долар за рік. Для портів – вартість складає 512 доларів за тону, що на 6 доларів більше, ніж попереднього місяця і на 194 долари більше, ніж минулого року», – повідомив експерт Олександр Кореніцин.
Додамо, вартість соняшникової олії (Україна, FOB) у квітні склала 1 140 доларів за тону. Слід зазначити, що серед ключових факторів, які можуть дестабілізувати подальші ціноутворення на світовому ринку та впливати на продовольчу безпеку в Європі та світі – це воєнні дії росії на території України.
експорт зернових, ЄВРОПА, ЛОГІСТИКА, обсяг, Олександр Кореніцин, олійні культури, повномасштабне вторгнення росії, порти Одеси, УКРАЇНА, ЦІНИ
Ескалація торговельної війни між США і Європою ставить під загрозу комерційні відносини загальним обсягом приблизно $9,5 трлн на рік, включно з двосторонньою торгівлею та інвестиціями, ідеться у звіті Американської торгової палати в ЄС (AmCham EU). AmCham EU, яка представляє американські компанії, що працюють у Європі, зазначає, що імпортні мита, які запроваджують, можуть негативно вплинути не тільки на обсяги торгівлі товарами, що підпадають під них, а й завдати шкоди трансатлантичним інвестиціям, сума яких набагато вища.
Обсяг двосторонньої торгівлі товарами між США і Європою, з урахуванням Великої Британії, 2024 року сягнув рекордних $1,3 трлн, обсяг торгівлі послугами становив понад $750 млрд, повідомила торгова палата.
Водночас, за її оцінками, продажі «дочок» європейських компаній у США перевищили $3,5 трлн, а філій американських компаній у Європі – $4 трлн.
«Збиток для торговельних потоків товарами досить великий, – зазначає глава AmCham EU Мальте Лохан. – Головний ризик у тому, що все це почне позначатися і на інших зв’язках».
Президент США Дональд Трамп, говорячи про торговельні відносини США і Європи, переважно фокусується на торгівлі товарами, пише The Wall Street Journal. Він неодноразово висловлював занепокоєння високим дефіцитом США в торгівлі з ЄС, який торік становив $235,6 млрд.
Трамп уже запровадив 25%-ві мита на постачання до США сталі та алюмінію, зокрема з Європи. Він також погрожує запровадити аналогічні мита на імпорт європейських автомобілів, фармпрепаратів і низки інших товарів у відповідь на чинні в Європі податкові та регулятивні заходи.
Минулого тижня Трамп також пообіцяв запровадити 200%-ві тарифи на постачання до Штатів європейської алкогольної продукції у відповідь на рішення Євросоюзу підвищити мита на імпорт американського віскі до 50%. Виробники алкоголю як у США, так і в Європі вже заявили, що торгова війна завдасть глибокої шкоди галузі. Введення 200%-вих мит фактично закриє американський ринок для європейських виробників вина.
Наслідки взаємних погроз і заходів у відповідь можуть бути ще важчими, попереджає науковий співробітник Університету Джона Гопкінса і один з авторів звіту AmCham EU Ден Гамільтон. ЄС може відповісти Вашингтону, обклавши податками американські послуги, у торгівлі якими США мають профіцит.
Згідно зі звітом торговельної палати, до Європи надходить більше прямих американських інвестицій, ніж в інші регіони світу разом узяті. Тим часом на європейські компанії припадає майже дві третини всіх прямих інвестицій, що надходять у США.
Введення мит може ускладнити європейським компаніям відправлення компонентів, що випускаються в регіоні, на їхні власні підприємства в США, тоді як відповідні мита з боку ЄС або іншого торгового партнера Вашингтона можуть ускладнити експорт кінцевого продукту зі Штатів, зазначає Гамільтон. Політична невизначеність може призвести до того, що компанії утримуватимуться від трансатлантичних інвестицій.
«Хвильовий ефект конфлікту в торговельній сфері не обмежиться торгівлею», – підкреслює експерт.
Президент Польщі Анджей Дуда заявив про необхідність завершення війни в Україні справедливим і міцним миром і наголосив на важливості трансатлантичних зв’язків, повідомляє канцелярія глави Польської держави.
«Ми щодня несемо на своїх плечах ризики війни. Війна в Україні має бути закінчена. Це має закінчитися справедливим і міцним миром. Підтримка зв’язків між Сполученими Штатами та Європою має фундаментальне значення», – сказав Дуда.
Він висловив сумнів, що збільшення допомоги Україні з боку країн Європи зможе компенсувати припинення допомоги від США, і закликав президента України Володимира Зеленського повернутися до переговорів з американською стороною щодо продовження підтримки.
«Президент Зеленський має повернутися за стіл переговорів за будь-яку ціну і якомога швидше, тому що в його інтересах, щоб Україна пережила цю війну. На мою думку, Україна не виживе без підтримки Сполучених Штатів», – сказав глава Польської держави.
За його словами, нічого не вказує на те, що Європа змінить свою поведінку і надасть Україні масштабну допомогу. «Можливо, вся Європа кардинально змінить свою попередню поведінку і раптом рішуче й одноголосно виступить проти Росії та надасть Україні винятково масштабну допомогу, яка дасть їй змогу далі захищатися і боротися. Можливо, вона надасть таку допомогу і Україна – по-перше – не буде завойована Росією, а по-друге – ця війна закінчиться щасливо для України. Однак після того, що Європа зробила з цього приводу, абсолютно нічого не вказує на це. Якщо хтось може змусити Росію припинити війну, то це Сполучені Штати Америки», – вважає президент.
Дуда також переконаний, що якщо буде укладено угоду між США та Україною щодо корисних копалин, «то Україна стане стратегічною для інтересів Сполучених Штатів, і я переконаний, що вони її захистять».
