Як повідомляє Еxperts.news, сукупна заборгованість українців перед мікрофінансовими організаціями (МФО) станом на 1 липня 2026 року сягнула 32,32 млрд грн, збільшившись з початку року на 17%, або на 4,7 млрд грн. Водночас у 2026 році суттєво зросла кількість судових справ, порушених за позовами найбільших учасників ринку мікрокредитування, свідчать дані аналітичного сервісу «Опендатабот», опубліковані 1 вересня та 28 жовтня.
Згідно зі статистикою Національного банку України, за перше півріччя 2026 року населення уклало 4 196 309 договорів з мікрофінансовими організаціями на загальну суму 37,5 млрд грн.
При цьому кількість оформлених позик істотно не змінилася порівняно з минулим роком і становила близько 700 тис. договорів щомісяця.
Основна зміна пов’язана зі збільшенням середнього розміру кредиту.
У другому кварталі 2026 року він сягнув 9 170 грн проти приблизно 6 290 грн за аналогічний період 2025 року. Таким чином, середній мікрокредит зріс майже в півтора рази.
Водночас продовжувала зростати сукупна заборгованість населення перед МФО.
На кінець 2022 року заборгованість за мікрокредитами становила близько 8 млрд грн. Однак з 2023 року цей показник почав зростати, а до середини 2026 року перевищив 32 млрд грн.
Зростання обсягів кредитування супроводжується збільшенням доходів найбільших мікрофінансових компаній.
За інформацією «Опендатабота», сукупний дохід десяти найбільших МФО України за січень–червень 2026 року становив 12,78 млрд грн, а їхній сумарний прибуток — 1,16 млрд грн.
Перше місце за доходами посіла «Укр Кредит Фінанс», що працює під брендом CreditKasa, з показником 1,99 млрд грн. Прибуток компанії склав 172,6 млн грн.
Друге місце за доходами серед МФО посіла компанія «Е Гроші» — 1,85 млрд грн, третє — «Споживчий центр», що працює під брендом «ШвидкоГроші», з 1,52 млрд грн.
При цьому саме «Споживчий центр» став найприбутковішою компанією першої десятки МФО з результатом 361,3 млн грн за перше півріччя.
Згідно з опублікованим 28 жовтня рейтингом корпоративних позивачів, «Укр Кредит Фінанс» одночасно посідає перше місце в Україні за кількістю нових судових справ.
За неповний 2026 рік за її позовами відкрито 80 421 справу проти приблизно 23 тис. за весь 2025 рік.
«Споживчий центр» посідає друге місце з 68 076 справами, що на 36 % більше, ніж за повний попередній рік.
Таким чином, дві компанії, що входять до числа найбільших учасників ринку мікрокредитування за фінансовими показниками, також стали лідерами за кількістю судових звернень.
Суддя Верховного суду України Василь Крат пов’язує велику кількість кредитних спорів, зокрема, з відсутністю повноцінного позасудового механізму, який одночасно забезпечував би стягнення законної заборгованості та захист громадян від надмірних відсотків.
Він також звертає увагу на фінансові труднощі населення в умовах повномасштабної війни, коли втрата доходів і майна підвищує потребу в короткострокових позиках, але водночас обмежує можливості їх погашення.
При цьому показники заборгованості та кількості судових справ не можна безпосередньо ототожнювати.
Статистика МФО відображає сукупні фінансові зобов’язання позичальників на певну дату, тоді як рейтинг корпоративних позивачів враховує кількість відкритих судових справ. Він не містить даних про розміри вимог, їх задоволення та фактично стягнені суми.
Крім того, дослідження не встановлює прямого причинно-наслідкового зв’язку між зростанням заборгованості перед МФО та кількістю позовів конкретних компаній.
Разом із тим поєднання збільшення середнього розміру мікропозик, сукупного боргу населення та судової активності кредиторів свідчить про зростаюче значення проблеми споживчої заборгованості для фінансового ринку України.
Мікрофінансові організації є учасниками небанківського фінансового ринку та надають населенню переважно короткострокові споживчі кредити. Регулювання та нагляд за їхньою діяльністю здійснює Національний банк України.
Джерела: «Опендатабот», статистика мікрокредитування станом на 1 вересня 2026 року; «Опендатабот», рейтинг корпоративних позивачів станом на 28 жовтня 2026 року; Верховний суд України, коментар щодо відсотків за споживчими кредитами.
Як повідомляє Еxperts.news, відсутність ефективного позасудового механізму врегулювання заборгованості за споживчими кредитами сприяє значній кількості судових розглядів між фінансовими компаніями та позичальниками. Водночас саме судова процедура дозволяє перевіряти обґрунтованість нарахованих відсотків і захищати споживачів від надмірних фінансових вимог, вважає суддя Верховного суду України Василь Крат.
Як зазначається в дослідженні аналітичного сервісу «Опендатабот», опублікованому 28 жовтня 2026 року, усі десять найбільших корпоративних позивачів країни працюють у фінансовій сфері.
Лідером рейтингу стала компанія «Укр Кредит Фінанс», за позовами якої за неповний 2026 рік відкрито 80 421 судову справу. На другому місці — «Споживчий центр» із 68 076 справами.
Загалом серед сотні юридичних осіб, які найчастіше зверталися до суду у 2026 році, 39 працюють у сфері кредитування та інших фінансових послуг.
Коментуючи результати дослідження, Крат зазначив, що чинне регулювання стягнення заборгованості за споживчими кредитами обмежує можливості використання виконавчих написів нотаріусів та арбітражного розгляду.
У результаті кредитори змушені звертатися до державних судів.
За словами судді, проблема поглиблюється фінансовими наслідками повномасштабної війни. Втрата роботи, доходів та майна змушує частину населення вдаватися до доступних форм короткострокового кредитування, зокрема мікропозик.
При цьому можливість швидко отримати кредит не завжди відповідає здатності позичальника своєчасно виконати зобов’язання.
Окремою проблемою залишаються надмірні процентні ставки.
Крат повідомив, що в одній із судових справ реальна річна процентна ставка за кредитом становила 1 139 966%.
Такий показник, наведений суддею як приклад судової практики, не є чинною дозволеною ставкою за новими споживчими кредитами.
В Україні з 20 серпня 2024 року діє обмеження максимальної денної процентної ставки за споживчими кредитами на рівні 1%.
Відповідна норма була встановлена законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року з поетапним зниженням дозволеної ставки протягом перехідного періоду.
Як роз’яснив Верховний суд 14 вересня 2026 року, для договорів, укладених після завершення перехідного періоду, умова щодо денної ставки, що перевищує встановлений законом максимум, не підлягає застосуванню в частині перевищення.
Однак до договорів, укладених до набрання чинності відповідними змінами, нові обмеження не застосовуються автоматично.
Зокрема, під час розгляду спорів щодо старих кредитних договорів необхідно враховувати дату їх укладення, можливе продовження строку кредитування та умови законодавства, що діяло у відповідний період.
Ці питання розглядалися об’єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду, зокрема в постанові від 7 вересня 2026 року у справі № 552/672/23.
Суд зазначив, що за певних обставин надмірні або неоднозначно сформульовані умови кредитного договору можуть бути предметом судової перевірки із застосуванням законодавства про захист прав споживачів.
При цьому для окремих способів захисту необхідне пред’явлення відповідних вимог позичальником, тоді як неоднозначні положення договору суд може тлумачити на користь споживача безпосередньо під час вирішення спору.
Проблема має істотне економічне значення.
За інформацією «Опендатабота» на основі статистики Національного банку України, станом на 1 липня 2026 року сукупна заборгованість населення перед мікрофінансовими організаціями сягнула 32,32 млрд грн.
З початку року цей показник зріс на 17 %, або на 4,7 млрд грн.
За перше півріччя українці уклали майже 4,2 млн договорів з мікрофінансовими організаціями на загальну суму 37,5 млрд грн.
Зростання кредитної заборгованості у поєднанні з обмеженнями позасудового стягнення створює додаткове навантаження на судову систему. Разом із тим наявні дані не дають змоги визначити, яка частина нових судових справ безпосередньо пов’язана з простроченими мікрокредитами та скільки з них стосується оскарження нарахованих відсотків.
Верховний суд України є найвищим судом у системі судоустрою країни. У його складі діє Касаційний цивільний суд, який розглядає, зокрема, спори, пов’язані з виконанням кредитних зобов’язань та захистом прав споживачів фінансових послуг.
Джерела: «Опендатабот», дослідження від 28 жовтня 2026 року; Верховний суд України, роз’яснення Василя Крата від 14 вересня 2026 року; Верховний суд, матеріали Національного судового форуму від 20 жовтня 2026 року; «Опендатабот», заборгованість за мікрокредитами.
Заборгованість населення України за оплату житлово-комунальних послуг (ЖКП) у третьому кварталі 2025 року зменшилася на 5,4% порівняно з попереднім кварталом і склала 100,8 млрд грн. Згідно з даними Державної служби статистики (Держстат), всього в липні-вересні 2025 року українці заплатили за житлово-комунальні послуги 48,5 млрд грн, що на 6,4% більше нарахованої суми – 45,6 млрд грн.
Заборгованість за звітний період за постачання теплової енергії та гарячої води становить 33,1 млрд грн, постачання та розподіл природного газу – 27,9 млрд грн, поставлену електроенергію – 16,5 млрд грн, централізоване водопостачання та водовідведення – 10,4 млрд грн, управління багатоквартирним будинком – 9,5 млрд грн, управління побутовими відходами – 3,2 млрд грн.
Найвищий рівень заборгованості за житлокомуunalні послуги зафіксований у Дніпропетровській (8,5 млрд грн), Донецькій (4,3 млрд грн), Полтавській (3,2 млрд грн), Харківській (1,9 млрд грн), Київській (1,5 млрд грн), Одеській (1,1 млрд грн), Львівській (1 млрд грн) областях та в Києві (2,8 млрд грн).
Заборгованість населення України з оплати житлово-комунальних послуг у другому кварталі 2025 року становила 106,645 млрд грн.
Згідно з даними Державної служби статистики (Держстат), загалом у квітні-червні 2025 року українці сплатили за житлокомпослуги 64,341 млрд грн, що на 25% більше за нараховану суму – 51,46 млрд грн.
Заборгованість за звітний період за постачання теплової енергії та гарячої води становить 35,165 млрд грн, постачання та розподіл природного газу – 32,321 млрд грн, поставлену електроенергію – 17,066 млрд грн, централізоване водопостачання та водовідведення – 10,155 млрд грн, управління багатоквартирним будинком – 8,836 млрд грн, управління побутовими відходами – 3,101 млрд грн.
Найвищий рівень заборгованості за житлокомпослуги зафіксовано в Дніпропетровській (8,699 млрд грн), Донецькій (4,308 млрд грн), Полтавській (3,303 млрд грн), Київській (2,031 млрд грн), Харківській (1,521 млрд грн), Одеській (1,48 млрд грн), Львівській (1,09 млрд грн) областях і Києві (2,342 млрд грн).
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії.
Загальна заборгованість із виплати заробітної плати в Україні у червні цього року збільшилася на 7,2%, із початку року – на 37,6% і на 1 липня становить 3,593 млрд грн, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у середу.
За її даними, сума заборгованості із зарплати на підприємствах, які перестали подавати звіти протягом 2019-2020 рр., на цю саму дату становить 158,6 млн грн.
Як повідомляє статвідомство, скорочення заборгованості із заробітної плати у червні-2021 зафіксовано в Закарпатській (на 23,6%), Хмельницькій (на 12,8%) та Сумській (на 0,6%) областях.
При цьому зростання заборгованості з виплати зарплати спостерігалося в Луганській (удвічі), Львівській (на 25%), Рівненській (на 23,7%), Кіровоградській (на 13,1%), Чернігівській (на 12,8%), Тернопільській (на 12,1%) і Дніпропетровській (на 11,1%) областях.
Держстат уточнює, що в галузевому розрізі у червні 2021 року заборгованість із виплати заробітної плати зросла у сфері фінансової та страхової діяльності втричі (до 0,7 млн грн), охорони здоров’я – на 20,6% (до 84,11 млн грн), у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – на 12% (до 1,95 млн грн), держуправління, оборони та обов’язкового соцстрахування – на 11,5% (до 6 млн грн), професійної, наукової й технічної діяльності – на 11,4% (до 305,56 млн грн), у сфері освіти на 10% (до 22,65 млн грн), у промисловості – на 7,3% (до 2,688 млрд грн), на підприємствах транспорту, складського господарства і кур’єрської діяльності – на 6,5% (до 206,35 млн грн), сільському господарстві – на 4,4% (до 77,81 млн грн), будівництві – на 2,3% (до 86,06 млн грн).
При цьому у сфері тимчасового розміщення та організації харчування заборгованість із зарплати скоротилася на 12,8% (до 1,65 млн грн), на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі – на 9,9% (до 36,26 млн грн), у сфері операцій із нерухомістю – на 4,9% (до 39,02 млн грн), адміністративного та допоміжного обслуговування – на 3,4% (до 17,31 млн грн), інформатизації й телекомунікацій – на 1,6% (до 15,65 млн грн).
Офіційний курс на 28 липня – 26,906 грн/$1.
