Близько 80% опитаних українців вважають, що майбутня зима буде складнішою за попередню, а майже стільки ж оцінюють підготовку влади до опалювального сезону як недостатню. На тлі тривалих відключень електроенергії та дискусії навколо будівництва захисних споруд для підстанцій учасники засідання дискусійного клубу «Столичний регіон» закликали посилити контроль за витрачанням коштів, створити резерв енергетичного обладнання і прискорити розвиток розподіленої генерації.
Засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко повідомив, що близько 80% респондентів очікують погіршення ситуації взимку. За його словами, песимізм зростає під час похолодання й обстрілів та зменшується навесні.
«Ми бачимо, що наступну зиму 80% вважають складнішою за попередню. Починається зима, ми яскравіше бачимо проблеми, усе те, що не встигли добудувати чи доробити, і відповідно погіршуємо очікування. А навесні, коли стає зрозуміло, що зиму пройшли, очікування знову стають оптимістичнішими», – зазначив Єременко на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у п’ятницю.
За даними представлених опитувань, лише близько 14% респондентів вважають зусилля влади з підготовки до опалювального сезону достатніми, тоді як майже 80% – недостатніми. Негативні оцінки також переважають у відповідях на запитання про підготовку до атак на енергосистему та захист об’єктів критичної інфраструктури.
Соціолог пов’язав ці настрої з наслідками обстрілів та повідомленнями про ймовірні зловживання у відновленні. Водночас громадяни не завжди розмежовують відповідальність держави, місцевої влади й енергокомпаній.
«Коли ми запитали, хто має відповідати за підготовку міст до захисту від обстрілів, в оцінках є невеликий переважний акцент на центральній владі. Водночас суперечки між центральною та місцевою владою люди сприймають передусім як політичну боротьбу, а не як конструктив. Це створює проблеми для обох сторін», – пояснив Єременко.
Відновлення енергетики, за результатами опитування, є найважливішим бюджетним пріоритетом після оборони. Респонденти також побоюються втрати фахівців через зміни в бронюванні.
Дослідження також засвідчили, що відключення зв’язку стали для громадян не менш суттєвою проблемою, ніж відсутність електрики: 37% опитаних вважають втрату мобільного зв’язку та інтернету боліснішою за знеструмлення. На відміну від домашнього освітлення, яке частина споживачів забезпечує акумуляторами та генераторами, робота комунікацій залежить і від зовнішніх мереж.
Єременко уточнив, що показники походять із різних хвиль досліджень 2023–2026 років. Опитування проводили на онлайн-панелі Active Group; типова вибірка – 1 тис. респондентів, заявлена теоретична похибка – 3,1%.
Голова правління ГО «Інститут української політики» Олексій Усачов нагадав, що масовані удари РФ по енергетичній інфраструктурі тривають із жовтня 2022 року. Він наголосив на залежності столиці від мереж Київщини та тривалих строках виготовлення пошкодженого електрообладнання.
«Першочергово в наших умовах потрібно, щоб люди були зі світлом, теплом і водою, тому необхідно посилити фізичний захист енергооб’єктів. Обов’язково треба створювати резерв обладнання для швидкого відновлення після пошкоджень. Також потрібно розвивати розподілену генерацію», – підкреслив Усачов.
Серед інших завдань він назвав забезпечення ремонтних бригад обладнанням, збереження фахівців і підтримку енергетичної автономності підприємств.
Окремим предметом обговорення стала ситуація із захисними спорудами для енергетичних підстанцій Київщини. Учасники дискусії заявили про необхідність перевірки строків виконання робіт, обґрунтованості кошторисів і порядку залучення підрядників. Водночас озвучені під час засідання припущення про завищення вартості проєктів не були представлені як доведені правоохоронними органами факти.
Голова ГО «Ліга енергетичного розвитку України» Олександр Голіздра запропонував ширше залучати до проєктування та будівництва захисту власників відповідних енергетичних об’єктів, зокрема операторів систем розподілу. На його думку, підприємства мають технічну компетенцію для підготовки проєктно-кошторисної документації та організації виконання спеціалізованих робіт за прозорими процедурами.
«Коли є кошти, за логікою, власник підстанції мав би підготувати проєктно-кошторисну документацію і подати її розпоряднику фінансування. Далі потрібно законним шляхом визначити підрядну організацію й будувати укриття. Я пропонував би йти саме таким шляхом, а не шляхом пошуку випадкових компаній», – зазначив Голіздра.
Він також виступив за створення механізму фахового громадського моніторингу будівництва й відновлення енергетичної інфраструктури. До такої роботи, за його задумом, мають долучатися інженери та представники професійних громадських організацій, здатні оцінювати виконання проєктів без розголошення інформації, що може становити загрозу безпеці.
«На мій погляд, потрібно впровадити громадський контроль за будівництвом захисних укриттів, відновленням підстанцій і мереж. Моніторинг мають здійснювати фахівці, які розбираються в цих питаннях. Про результати слід повідомляти суспільству без конкретних локацій і назв об’єктів», – наголосив Голіздра.
Представник правничого відділу ВГО «Стоп корупції» Богдан Квашук підтримав цю ініціативу, зазначивши, що недостатня відкритість у питаннях використання державних коштів може посилювати недовіру до рішень влади. Він критично оцінив публічні конфлікти навколо підрядних робіт і закликав установити персональну відповідальність за підготовку та реалізацію проєктів захисту енергетики.
«Наявність громадського контролю в будь-якій сфері державного життя забезпечує прозорість і довіру суспільства. Якщо такого контролю не буде, довіра втрачатиметься, а люди сприйматимуть будь-яку дію держави як приховану або корупційну. Тому це надзвичайно важливий фактор», – додав Квашук.
Він закликав планувати будівельні роботи завчасно, враховуючи обмеження зимового періоду та повторні атаки. Припущення про можливі зловживання він не підкріпив документальними доказами під час заходу.
Усачов звернув увагу й на те, що публічні взаємні звинувачення посадовців і підрядників можуть відлякувати приватні компанії від участі у відновленні інфраструктури, особливо коли роботи фінансуються ними до проведення бюджетних розрахунків. Водночас, на його думку, суспільство має отримати відповіді щодо реального стану виконання контрактів, витрачених коштів та відповідальних за затримки.
«Потрібно перевірити використання коштів: хто, куди і скільки витратив, де були зловживання. Влада має відкрити всі дані, які не є секретними, щоб їх можна було проаналізувати. Тоді буде менше підстав для бездоказових звинувачень», – зазначив він.
Учасники наголосили на балансі між прозорістю витрат і нерозголошенням чутливих даних. Анонсовані представники влади та генпідрядника на засідання не прибули, тож їхньої реакції на критику не прозвучало.
На завершення Олексій Усачов наголосив, що українці та бізнес уже накопичили значний досвід роботи в умовах відключень, проте ключовими залишаються прогнозованість електропостачання, оперативність відновлення мереж і забезпечення критичних послуг.
«Від населення головний запит – прогнозованість електропостачання і зрозумілі графіки відключень, щоб люди могли пристосувати своє життя й роботу до наявності чи відсутності світла, тепла та води. Для бізнесу вкрай важливо отримувати доступ до програм підтримки, щоб підвищувати енергонезалежність. Питання не лише в критиці, а в тому, що влада має розуміти потреби людей і відповідати за результат», – підсумував він.
ЕНЕРГЕТИКА, енергетична інфраструктура, ЗАХИСТ ЕНЕРГООБ'ЄКТІВ, Київська область
