Асоціація “Страховий бізнес” (АСБ) звернулася до депутатів Верховної Ради з проханням перенести термін приведення діяльності страхових компаній у відповідність до вимог закону “Про страхування”, повідомляють в інформації об’єднання. Згідно з ухваленим 18 листопада 2021 року в новій редакції законом “Про страхування”, страховики мають привести свою діяльність у відповідність до його норм до 1 липня поточного року.
“Ми підготували членам парламенту дуже обґрунтовану пропозицію про перенесення цього строку на 1 січня 2026 року”, – зазначив генеральний директор АСБ В’ячеслав Черняховський.
Він звернув увагу, що під час підготовки та ухвалення закону планували, що всі обумовлені ним зміни запроваджуватимуть у звичайних умовах відносно стабільної політичної та економічної ситуації. Але через три місяці після його ухвалення почалася повномасштабна військова агресія Росії.
“Зрозуміло, що такі кардинальні зміни неможливі в нових умовах війни і боротьби всієї країни з найбільшою кризою за час її існування”, – підкреслив він.
На підтвердження цього Черняховський наводить такі факти, зокрема, те, що переважну більшість нормативних актів НБУ було ухвалено в останню декаду грудня 2023 року, з яких 10 НПА мають надвисокий рівень впливу на всі бізнес-процеси страховиків. Наслідком цих змін у законодавстві та нормативно-правовій базі є необхідність оновлення всіх внутрішніх документів страхових компаній (понад 100 документів із загальним обсягом понад 1 тис. сторінок), розробка нових умов страхування замість правил страхування, форм для всіх договорів страхування, нового програмного забезпечення тощо.
“Виходячи з цього, у страховиків фактично немає технічної та фізичної можливості впровадити всі ці кардинальні зміни за перше півріччя 2024 року, на яке припадає також складання та подання всіх річних звітів у всі державні органи, проведення аудиту фінансової звітності, зборів власників тощо” – наголошується в повідомленні
Як підтвердження наводяться дані опитування, проведеного трьома страховими об’єднаннями (АСБ, ЛСОУ, НАЦУ) у квітні 2024 року щодо готовності до нових норм закону, яке засвідчило, що з 59 страхових компаній, які взяли участь в опитуванні (61% від загальної кількості компаній на ринку, яким належить 86% від загальної суми премій), лише 20% вважали, що вони будуть повністю готовими завершити необхідну модернізацію своєї діяльності до терміну набрання чинності вимогами нового закону.
Закон “Про страхування” також запроваджує нові вимоги до капіталу: мінімальний розмір якого підвищується до 32 млн. грн. або 48 млн. грн залежно від класів страхової діяльності та незалежно від розміру бізнесу й зобов’язань страховика, що негативно впливає передусім на страховиків із українським капіталом, зазначається в повідомленні.
“Такі вимоги ставлять у нерівні умови невеликі (переважно з українськими власниками) та великі страхові компанії. Особливо складно їх виконати регіональним страховикам, зокрема, тим, що працюють в областях, які найбільше постраждали від російської агресії: Запорізька, Харківська, Чернігівська та Одеська області”, наголошується в повідомленні.
Ухвалений парламентом законопроєкт №10346 про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального передбачає низку послаблень для крафтових продуктів.
Про це повідомив голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій комітету ВР з економічного розвитку Іван Марчук.
“Уперше за понад 30 років нашої незалежності спільно структурували законодавство, покликане закласти максимально комфортні та уніфіковані принципи для розвитку Великої (малої) крафтової четвірки – малих виноробів, малих дистилерів, малих медоварів і малих пивоварів”, – написав він у Facebook.
Головними елементами “крафтової революції” Марчук назвав дозвіл для малих пивоварів виробляти 1 млн літрів і водночас мати декларацію замість обтяжливої та витратної атестації виробництва.
Для всіх виробників крафтової продукції були уніфіковані та перезакріплені правила щодо отримання ліцензії в електронному вигляді протягом 10 днів, звіту за обсягами виробництва та обігу продукції один раз на рік;
При цьому штрафи за неподання або несвоєчасне подання звітів з недостовірними відомостями щодо обсягів виробництва та обігу тощо зменшено в 10 разів.
“Звісно, немає межі вдосконаленню, ми й надалі продовжуватимемо покращувати законодавство для МАЛИХ. Вже є домовленість щодо опрацювання можливості для малих виноробів права виробляти напівігристі вина “петнати” в рамках “малої ліцензії” та інші корисні плюшки, про які – згодом”, – резюмував народний депутат.
Комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг на засіданні в понеділок схвалив законопроєкт №11146 щодо розміщення, проєктування та будівництва енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС (Х3/Х4).
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, для спорудження блоків на основі реактора ВВЕР-1000 передбачено закупівлю НАЕК “Енергоатом” ядерного палива, технологій, устаткування, установок, спеціальних неядерних матеріалів і пов’язаних із ними послуг у Westinghouse (США).
Будівництво Х3/Х4 дасть змогу збільшити річне виробництво електроенергії на 16,2 млрд кВт-год, а відпуск – на 15,4 млрд кВт-год.
За словами міністра енергетики України Германа Галущенка, третій блок може бути під’єднаний до мережі за три роки після початку робіт з його добудови, четвертий – за чотири роки.
Він уточнив, що фінансування будівництва Х3/Х4 здебільшого планується за рахунок кредитних коштів, меншою – власних коштів НАЕК.
Своєю чергою голова НАЕК “Енергоатому” Петро Котін нагадав, що третій блок споруджуватимуть не з нуля, а обладнання для будівельної частини третього блоку готове на 80%.
“На сьогодні практична готовність для встановлення обладнання дуже висока. Щойно буде підписано ухвалений вами закон, ми вже наступного дня зможемо почати монтування обладнання”, – сказав він.
Котін уточнив, що в роботах зі спорудження блоків візьме участь велика кількість фахівців з окупованої Запорізької АЕС, які виїхали з території станції.
“До кінця року, якщо все буде нормально із законом, ми плануємо довести кількість людей до 2 тис. безпосередньо на самому блоці, більшість із них будуть із ЗАЕС”, – зазначив він.
Як повідомлялося, у липні 2023 року парламент Болгарії делегував міністру енергетики країни провести переговори з главою Міненерго України щодо можливості продажу Києву обладнання, що призначалося для АЕС “Белене”. Болгарія від реалізації цього проекту відмовилася 2012 року.
Раніше глава Міненерго України Герман Галущенко зазначав, що будівництво блоків №3-4 блоків Хмельницької АЕС додасть 2,2 ГВт в енергосистему з метою компенсації втрат енергетичних потужностей через війну.
БУДІВНИЦТВО, ЕНЕРГОБЛОК, ЗАКОН, Комітет Ради, Хмельницька АЕС
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) 31 травня о 10:00 проведе першу сесію онлайн-курсу – «Основи Нового закону про ОСЦПВ», повідомляють на сторінок Бюро у Фейсбуці.
Сесію проведе начальник юридичного управління МТСБУ Роман Роменський, який розповість про основні принципи та порядок укладення договорів страхування відповідно до основ нового закону (I-II розділ законопроєкту).
При цьому уточнюється, що учасникам не потрібно реєструватися, достатньо перейти за посиланням прямого ефіру YouTube https://www.youtube.com/live/hIQEzWFqQqc
МТСБУ у зв’язку з ухваленням 21 травня 2024 року Верховною Радою законопроєкту «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» проведе ознайомлювальний курс щодо основних положень законопроєкту, повідомляється на сайті Бюро.
Ознайомчий курс складатиметься з чотирьох сесій (за розділами законопроєкту), що відбуватимуться на офіційному YouTube каналі МТСБУ по п’ятницях о 10:00, тривалістю 1 година 30 хвилин, з них 30 хвилин буде виділено для відповідей на запитання.
Орієнтовний план лекцій: 1 сесія: Основні засади Нового закону про ОСЦПВ та порядок укладення договорів страхування (І-ІІ розділ законопроєкту), 2-3 сесія: Врегулювання страхових випадків і порядок проведення виплат (ІІІ розділ законопроєкту), 4 сесія: Оновлення функціональної роботи МТСБУ та основні засади членства страхових компаній у Бюро (ІV розділ законопроєкту).
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) у зв’язку з ухваленням 21 травня 2024 року Верховною Радою законопроєкту “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” проведе ознайомлювальний курс з основних положень законопроєкту, повідомляється на сайті Бюро.
Ознайомчий курс складатиметься з чотирьох сесій (за розділами законопроєкту), що відбуватимуться на офіційному YouTube каналі МТСБУ по п’ятницях о 10:00, тривалістю 1 година 30 хвилин, з них 30 хвилин буде виділено для відповідей на запитання.
Орієнтовний план лекцій: 1 сесія: Основні засади Нового закону про ОСЦПВ та порядок укладення договорів страхування (І-ІІ розділ законопроєкту), 2-3 сесія: Врегулювання страхових випадків і порядок проведення виплат (ІІІ розділ законопроєкту), 4 сесія: Оновлення функціональної роботи МТСБУ та основні засади членства страхових компаній у Бюро (ІV розділ законопроєкту).
Для участі в онлайн-курсі не потрібно реєструватися, достатньо просто перейти за вказаним посиланням у визначений день о 10:00.
Посилання на сесії:
31.05.2024 https://www.youtube.com/live/hIQEzWFqQqc
07.06.2024 https://www.youtube.com/live/sy_nYwJzV7c
14.06.2024 https://www.youtube.com/live/EjkFx85kJ6I
21.06.2024 https://www.youtube.com/live/quhN5IfmApc
Парламент Польщі в середу ухвалив поправки до закону про допомогу громадянам України, які, зокрема, передбачають продовження легальності перебування українців у країні, повідомляють на сайті польського каналу RFT24.
“Ухвалення цих поправок було рекомендовано парламентським комітетом з адміністрації та внутрішніх справ. Відповідно до рекомендації комітету депутати відхилили низку поправок Конфедерації та поправку ПіС. Ухвалені поправки стосуються продовження на чотири місяці терміну подачі заяв на право займатися професією лікаря, стоматолога, медсестри та акушерки, а також визнання сертифікатів у громадян країни, яка припинила дію міжнародної угоди про їх взаємне визнання”, – ідеться в повідомленні.
Поправка до Закону про допомогу громадянам України передбачає, серед іншого, продовження до 30 вересня 2025 року легальності перебування для українців, яким присвоєно номер Ukr Pesel, збереження виплат наступного року та обов’язкову шкільну освіту для українських дітей. Закон також передбачає введення нових правил підтвердження особи громадянина України, який претендує на отримання номера Pesel. Єдиний спосіб підтвердити свою особу – пред’явити дійсний проїзний документ.
Поправка також вказує максимальний 36-місячний період, протягом якого студенти можуть відвідувати додаткові безкоштовні уроки польської мови. Рішення поширюватиметься на учнів, які почали відвідувати заняття у 2022/23 та 2023/24 роках. Постанова також розширює доступ до медичних, сімейних і соціальних допомог, допомог і можливість проживання в колективних місцях розміщення.
“Постанова також передбачає, що з 1 липня фінансування проживання та харчування для біженців з України, які перебувають в особливо складній ситуації, буде можливе тільки на підставі підписаного договору з місцевим воєводою або органом місцевого самоврядування, що діє на підставі наказ воєводи. Зміняться і правила участі у витратах на проживання та харчування в центрах колективного розміщення, завдяки чому виплати належних субсидій стануть ефективнішими, ніж зараз”, – ідеться в повідомленні.
Закон також передбачає скасування пільг, пов’язаних із компенсацією витрат на проживання та харчування біженців, понесених власниками приватних приміщень. З 1 липня також припиняється виплата одноразових грошових допомог у розмірі 300 злотих.
Під час засідання комітету заступник міністра освіти Іоанна Муха зазначила, що поправка пов’язана з нещодавнім припиненням у Білорусі видачі документів, що підтверджують складання випускного іспиту, своїм громадянам, які перебувають за кордоном. Вона розповіла, що біженці з Білорусі не можуть навчатися в Польщі без підтвердження про закінчення середньої школи. Вона додала, що в такій ситуації перебувають близько п’яти тисяч громадян Білорусі, але це може стосуватися і громадян інших країн.
Закон, за винятком деяких положень, набуде чинності 1 липня. Тепер його обговорюватиме Сенат (верхня палата польського парламенту).
