Президент України Володимир Зеленський підписав закон №8250, який дасть змогу Фонду державного майна (ФДМ) відновити велику приватизацію і зробити ефективнішим управління держмайном завдяки поліпшенню структури ФДМ.
“Закон про оновлену структуру Фонду держмайна підписаний президентом. Документ удосконалює організаційну структуру фонду: 12 регіональних відділень окремих юридичних осіб стануть структурними підрозділами ФДМУ. Це дасть змогу створити механізм для встановлення ринкових зарплат і КРІ в усіх регіонах і підвищить ефективність управління державним майном”, – написав глава ФДМ Рустем Умеров у Facebook у вівторок.
Він нагадав, що документ також містить норми про відновлення великої приватизації, удосконалення процедури управління санкційним майном, збільшення термінів оренди держмайна до п’яти років.
Згідно з нормами закону, за рішенням ВАКС підсанкційне майно передаватиметься безпосередньо до ФДМ, а кошти від реалізації спрямовуватимуться до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Умеров подякував президенту, уряду і депутатам за підтримку важливої ініціативи.
Раніше повідомлялося, що після того, як зазначений закон набуде чинності, ФДМ самостійно ухвалюватиме управлінські рішення щодо підсанкційного майна: приватизація, продаж, оренда або управління.
Закон встановлює заборону обіймати посади керівників держпідприємств і членів наглядових рад підсанкційним особам і громадянам країн-агресорів, скасовує процедуру узгодження директорів держпідприємств, що перебувають в управлінні ФДМ, з місцевою владою.
Після набуття законом чинності відомство очікує зростання доходів від оренди держмайна на 20-25%, або на 100 млн грн щорічно, а також поліпшення стану зданого в оренду майна.
Рада підтримала 30 травня законопроєкт №8250 231 голосом народних депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів.
Венеціанська комісія рекомендує переглянути або уточнити низку положень закону “Про національні меншини (спільноти)”, зокрема видалити зобов’язання щодо перекладу українською мовою інформації про публічні заходи або хоча б переглянути його на основі принципу пропорційності.
“З тексту висновку: Венеціанська комісія “високо оцінює прагнення української влади врахувати міжнародні та європейські стандарти щодо захисту меншин, а також – хоча й обмеженою мірою – деякі критичні зауваження, висловлені Комісією в попередніх висновках”. – йдеться в повідомленні пресслужби віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної.
Зазначається, що водночас Венеціанська комісія рекомендує переглянути або уточнити низку положень закону “Про національні меншини (спільноти)”.
Зокрема, рекомендується: поширити право на організацію заходів мовами меншин на всіх осіб; видалити зобов’язання щодо забезпечення перекладу українською мовою інформації про публічні заходи або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності; переглянути зобов’язання, пов’язані з виданням книжок мовами нацменшин та книжкових крамницях; забезпечити більшу правову визначеність щодо можливості перекладу офіційних написів та загальної інформації мовою меншини.
Крім того, рекомендується передбачити в законі критерії для ухвалення методології, щоб забезпечити використання мов меншин у контактах з адміністративними органами згідно з нормами Рамкової конвенції про захист національних меншин та зобов’язань України відповідно до норм Європейської хартії регіональних мов.
Верховна Рада 10 червня ухвалила в другому читанні та в цілому урядовий законопроєкт про захист прав споживачів (№6134).
Згідно з інформацією на сайті парламенту, “за” проголосувало 263 народні депутати за необхідного мінімуму в 226 голосів, проте стенограма засідання поки відсутня.
Як зазначив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, законопроєкт було розроблено з метою наближення національного законодавства про захист прав споживачів до законодавства ЄС та гармонізації системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та практиками ЄС.
За його словами, документ дасть змогу, зокрема, досягти сумісності між системами захисту прав споживачів України та ЄС; підвищити рівень захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі; створити рівні умови для здійснення електронної торгівлі суб’єктами господарювання та чесної конкуренції та зменшити навантаження на бізнес шляхом усунення застарілих норм.
Законопроєкт було внесено в Раду ще в жовтні 2021 року, ухвалено в першому читанні – у жовтні 2022 року, а потім ще кілька разів доопрацьовували, зокрема після зауважень Нацагентства із запобігання корупції.
Як зазначив комітет за підсумками повторного розгляду зауважень, із 324 пропозицій було повністю враховано 125, а 6 частково.
Серед нововведень закону, зокрема, Портал е-покупець – єдиний державний веб-портал для споживачів у сфері електронної комерції. Це електронна інформаційно-комунікаційна система, у межах якої здійснюються збирання, накопичення, оброблення, захист, облік та надання споживачам інформації про суб’єктів електронної комерції, а також комунікація суб’єктів електронної комерції, споживачів і держрегулятора.
Київська влада ініціює звернення про необхідність удосконалення законодавства в частині вимоги обов’язкового облаштування нового житла укриттями, повідомила прес-служба Київміськдержадміністрації.
“Сьогодні забудовники, на жаль, оминають наявні вимоги щодо обов’язкового облаштування в будинках укриттів. Причина – у прогалинах чинного законодавства, яке вимагає передбачати укриття в проєкті будівництва або можливість користуватися укриттям поруч. Так от: “або” не повинно бути! До чого це призвело, ми бачимо: у фонді захисних споруд практично відсутні новобудови”, – цитується у прес-релізі заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Крім того, він зазначає, що ДСНС і місцеве самоврядування також усунені від процесу прийняття будинків в експлуатацію.
За даними КМДА, із 4,2 тис. перевірених укриттів у столиці придатні до використання 2,9 тис., ще 736 можуть бути укриттями за умови їх належного обладнання. 578 об’єктів не відповідають нормативним вимогам до приміщень, де можуть бути обладнані укриття.
Як повідомлялося, закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій”, який, зокрема, передбачає обов’язкове розміщення бомбосховищ у новобудовах, був підписаний президентом у серпні 2022 року.
Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проєкт від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”.
Картка проєкту №9333 з’явилися на сайті парламенту.
“Відповідно до статті 93 Конституції України та частини другої статті 5 Закону України “Про санкції” вношу на розгляд Верховної Ради України проєкт Постанови Верховної Ради України “Про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”, – ідеться в тексті документа.
Згідно з доповненням до проєкту, санкції до Ірану пропонується застосувати на 50 років. До обмежувальних заходів входять повна заборона торговельних операцій з Іраном, зупинка транзиту ресурсів, польотів і перевезень Іраном територією України, а також запобігти виведенню капіталів резидентами Ірану за межі України.
Крім цього, пропонується заборонити передачу резидентам Ірану технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності та заборонити здійснювати інвестиції в Ісламську республіку Іран.
Віртуальний monobank, як і інші банки, поверне тимчасово зняті після початку війни арешти на кошти на рахунках окремих клієнтів у зв’язку з набранням чинності закону “Про внесення змін до деяких законів України про окремі особливості організації примусового виконання судових рішень та рішень інших органів під час дії воєнного стану”.
“Оскільки закон набув чинності, ми маємо повернути арешти, які знімали під час дії воєнного стану. Це торкнеться ~436 тисяч наших клієнтів”, – повідомив співзасновник банку Олег Гороховський.
Він уточнив, що цей закон скасовує дію постанови Кабінету міністрів, яка знімала арешти виконавчої служби на суму менше 100 тис. грн на час дії воєнного стану.
“Новий закон дає змогу клієнтам з арештами користуватися сумою в розмірі двох мінімальних зарплат (13,4 тис. грн) за умови, що клієнт звернеться до виконавця і той, своєю чергою, надішле нам постанову на зняття арешту на суму 13,4 тис. грн на одному з рахунків клієнта”, – зазначив Гороховський.
За його словами, із цим нічого не можна вдіяти, і всі банки будуть цю норму виконувати.
На початку березня цього року Гороховський вказував, що кількість клієнтів банку минулого тижня перевищила 7 млн.
