Київська влада ініціює звернення про необхідність удосконалення законодавства в частині вимоги обов’язкового облаштування нового житла укриттями, повідомила прес-служба Київміськдержадміністрації.
“Сьогодні забудовники, на жаль, оминають наявні вимоги щодо обов’язкового облаштування в будинках укриттів. Причина – у прогалинах чинного законодавства, яке вимагає передбачати укриття в проєкті будівництва або можливість користуватися укриттям поруч. Так от: “або” не повинно бути! До чого це призвело, ми бачимо: у фонді захисних споруд практично відсутні новобудови”, – цитується у прес-релізі заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Крім того, він зазначає, що ДСНС і місцеве самоврядування також усунені від процесу прийняття будинків в експлуатацію.
За даними КМДА, із 4,2 тис. перевірених укриттів у столиці придатні до використання 2,9 тис., ще 736 можуть бути укриттями за умови їх належного обладнання. 578 об’єктів не відповідають нормативним вимогам до приміщень, де можуть бути обладнані укриття.
Як повідомлялося, закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій”, який, зокрема, передбачає обов’язкове розміщення бомбосховищ у новобудовах, був підписаний президентом у серпні 2022 року.
Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проєкт від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”.
Картка проєкту №9333 з’явилися на сайті парламенту.
“Відповідно до статті 93 Конституції України та частини другої статті 5 Закону України “Про санкції” вношу на розгляд Верховної Ради України проєкт Постанови Верховної Ради України “Про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”, – ідеться в тексті документа.
Згідно з доповненням до проєкту, санкції до Ірану пропонується застосувати на 50 років. До обмежувальних заходів входять повна заборона торговельних операцій з Іраном, зупинка транзиту ресурсів, польотів і перевезень Іраном територією України, а також запобігти виведенню капіталів резидентами Ірану за межі України.
Крім цього, пропонується заборонити передачу резидентам Ірану технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності та заборонити здійснювати інвестиції в Ісламську республіку Іран.
Віртуальний monobank, як і інші банки, поверне тимчасово зняті після початку війни арешти на кошти на рахунках окремих клієнтів у зв’язку з набранням чинності закону “Про внесення змін до деяких законів України про окремі особливості організації примусового виконання судових рішень та рішень інших органів під час дії воєнного стану”.
“Оскільки закон набув чинності, ми маємо повернути арешти, які знімали під час дії воєнного стану. Це торкнеться ~436 тисяч наших клієнтів”, – повідомив співзасновник банку Олег Гороховський.
Він уточнив, що цей закон скасовує дію постанови Кабінету міністрів, яка знімала арешти виконавчої служби на суму менше 100 тис. грн на час дії воєнного стану.
“Новий закон дає змогу клієнтам з арештами користуватися сумою в розмірі двох мінімальних зарплат (13,4 тис. грн) за умови, що клієнт звернеться до виконавця і той, своєю чергою, надішле нам постанову на зняття арешту на суму 13,4 тис. грн на одному з рахунків клієнта”, – зазначив Гороховський.
За його словами, із цим нічого не можна вдіяти, і всі банки будуть цю норму виконувати.
На початку березня цього року Гороховський вказував, що кількість клієнтів банку минулого тижня перевищила 7 млн.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що передбачає складання іспитів з основ Конституції, історії України та на рівень володіння державною мовою як умову для отримання громадянства України.
Як зазначено в картці відповідного законопроєкту № 7606, розміщеного на сайті Верховної Ради, документ було повернуто до парламенту з підписом глави держави 21 квітня.
Більшість положень закону набирає чинності через півроку з дня його опублікування в парламентській газеті “Голос України”.
Документ передбачає, що умовами прийняття до громадянства України іноземців/людей без громадянства є знання основ Конституції та історії України, а також володіння державною мовою та обов’язкове складання іспитів із цих предметів.
Згідно з пропонованим нововведенням до законодавства, іноземець/особа без громадянства, який бажає набути українське громадянство, письмово подає заяву про те, що в разі набуття громадянства, він зобов’язується скласти іспити з основ Конституції України, історії країни, на рівень володіння державною мовою і впродовж двох років надати документи про складання таких іспитів.
Водночас закон пропонує запровадити особливі умови набуття громадянства для осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, становлять державний інтерес для України, проходять військову службу за контрактом у Збройних силах України, зокрема, нагороджені державною нагородою, або отримали посвідку на тимчасове проживання. Такі особи будуть зобов’язані протягом двох років з моменту прийняття до громадянства України скласти іспити з основ Конституції, історії України, на рівень володіння державною мовою.
Документ передбачає, що невиконання зобов’язань щодо складання іспитів є підставою для втрати громадянства.
Як повідомлялося, законопроєкт ініціював прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Документ було зареєстровано у Верховній Раді 28 липня 2022 року. У першому читанні Рада ухвалила законопроєкт 18 жовтня, а в цілому – 21 березня.
Президент України Володимир Зеленський підписав закони про звільнення від ПДВ і мита імпорту коптерів, тепловізорів, коліматорів, рацій і приладів нічного бачення.
Як зазначено в картках відповідних законопроєктів №8360 і №8361-д, розміщених на сайті Верховної Ради, обидва документи були повернуті до парламенту з підписом глави держави 22 лютого.
Водночас член фракції “Голос” Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі нагадав, що можливість пільгового імпорту стосуватиметься й експрес-відправок.
“Закони набувають чинності з дня, що настає за днем його опублікування. Тобто за пару днів уже запрацюють”, – додав парламентарій.
Як повідомлялося, Верховна Рада 6 лютого ухвалила за основу і в цілому законопроєкти №8360 і №8361-д про звільнення від ПДВ і мита імпорту коптерів, тепловізорів, коліматорів, рацій і приладів нічного бачення. 13 лютого їх передали на підпис президенту.
Президент Румунії Клаус Йоганніс у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським закликав переглянути ухвалений у грудні закон про національні меншини, деякі положення якого викликали критику з румунського боку.
“Передав президенту Зеленському румунську заклопотаність з приводу нещодавно ухваленого закону про меншини та погодився активізувати діалог для пошуку рішень, що забезпечують найвищі стандарти захисту для румунської спільноти в Україні, аналогічно до української спільноти в Румунії”, – написав Йоганніс у Twitter.
Як повідомляє пресслужба Адміністрації президента Румунії, президенти домовилися, що найближчим часом міністри закордонних справ двох країн проведуть обговорення щодо двостороннього вирішення наявних питань.
Як повідомлялося, Зеленський підписав законопроєкт № 8224 29 грудня 2022 року. Документ закріплює визначення “національні меншини (спільноти)”; права, свободи та обов’язки осіб, які належать до національних меншин, особливості державної політики щодо реалізації прав і свобод представників нацменшин, повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод осіб, які належать до нацменшин.
П’ята стаття законопроєкту “Права, свободи та обов’язки осіб, які належать до національних меншин (спільнот)” гарантує громадянам України незалежно від їхнього етнічного походження, належності чи неналежності до національних меншин (спільнот) громадянські, політичні, соціальні, економічні, культурні та мовні права і свободи, визначені Конституцією.
Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), має також право на самоідентифікацію, свободу громадських об’єднань і мирних зібрань, свободу вираження поглядів і переконань, думки, слова, совісті та релігії; участь у політичному, економічному і соціальному житті; використання мови національної меншини; освіту, зокрема мовами національних меншин; збереження культурної самобутності національної спільноти.
Раніше Міністерство закордонних справ Румунії виступило з критикою законопроєкту, зазначивши, що Верховна Рада ухвалила його без додаткових консультацій із Венеціанською комісією та додаткових консультацій із представниками румунської діаспори в Україні. Зокрема, критику румунської сторони викликало нечітке врегулювання питань мови освіти та використання мов національних меншин у документації.
