Президент України Володимир Зеленський підписав закони про звільнення від ПДВ і мита імпорту коптерів, тепловізорів, коліматорів, рацій і приладів нічного бачення.
Як зазначено в картках відповідних законопроєктів №8360 і №8361-д, розміщених на сайті Верховної Ради, обидва документи були повернуті до парламенту з підписом глави держави 22 лютого.
Водночас член фракції “Голос” Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі нагадав, що можливість пільгового імпорту стосуватиметься й експрес-відправок.
“Закони набувають чинності з дня, що настає за днем його опублікування. Тобто за пару днів уже запрацюють”, – додав парламентарій.
Як повідомлялося, Верховна Рада 6 лютого ухвалила за основу і в цілому законопроєкти №8360 і №8361-д про звільнення від ПДВ і мита імпорту коптерів, тепловізорів, коліматорів, рацій і приладів нічного бачення. 13 лютого їх передали на підпис президенту.
Президент Румунії Клаус Йоганніс у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським закликав переглянути ухвалений у грудні закон про національні меншини, деякі положення якого викликали критику з румунського боку.
“Передав президенту Зеленському румунську заклопотаність з приводу нещодавно ухваленого закону про меншини та погодився активізувати діалог для пошуку рішень, що забезпечують найвищі стандарти захисту для румунської спільноти в Україні, аналогічно до української спільноти в Румунії”, – написав Йоганніс у Twitter.
Як повідомляє пресслужба Адміністрації президента Румунії, президенти домовилися, що найближчим часом міністри закордонних справ двох країн проведуть обговорення щодо двостороннього вирішення наявних питань.
Як повідомлялося, Зеленський підписав законопроєкт № 8224 29 грудня 2022 року. Документ закріплює визначення “національні меншини (спільноти)”; права, свободи та обов’язки осіб, які належать до національних меншин, особливості державної політики щодо реалізації прав і свобод представників нацменшин, повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод осіб, які належать до нацменшин.
П’ята стаття законопроєкту “Права, свободи та обов’язки осіб, які належать до національних меншин (спільнот)” гарантує громадянам України незалежно від їхнього етнічного походження, належності чи неналежності до національних меншин (спільнот) громадянські, політичні, соціальні, економічні, культурні та мовні права і свободи, визначені Конституцією.
Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), має також право на самоідентифікацію, свободу громадських об’єднань і мирних зібрань, свободу вираження поглядів і переконань, думки, слова, совісті та релігії; участь у політичному, економічному і соціальному житті; використання мови національної меншини; освіту, зокрема мовами національних меншин; збереження культурної самобутності національної спільноти.
Раніше Міністерство закордонних справ Румунії виступило з критикою законопроєкту, зазначивши, що Верховна Рада ухвалила його без додаткових консультацій із Венеціанською комісією та додаткових консультацій із представниками румунської діаспори в Україні. Зокрема, критику румунської сторони викликало нечітке врегулювання питань мови освіти та використання мов національних меншин у документації.
Президент України Володимир Зеленський підписав закони №8196/8197 про сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України, які, зокрема, скасовують ПДВ і мита на імпорт генераторів та іншого енергообладнання, а також супутникових систем Starlink на період до травня 2023 року.
Як написав у Телеграм-каналі народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”), закони набудуть чинності через три дні після опублікування, за його розрахунками, 2-3 січня 2023 року.
“Із головних новацій: на законодавчому рівні впроваджується ввезення генераторів, іншого обладнання, Starlink без мита і ПДВ. У тому числі для фізичних осіб. Норма діятиме до травня 2023 року”, – написав Железняк.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила законопроєкти №8196/8197 у другому читанні 13 грудня.
Законопроєкти також звільняють від ПДВ і мита на ввезення обладнання в рамках технічної допомоги Energy Community, поштові та експрес-відправлення, і надають можливість зберігати пальне без ліцензії в об’ємі до 2000 літрів, а понад цей об’єм на умовах повідомлення податкової за декларативним принципом.
Як раніше повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, метою зазначених вище законопроєктів є введення короткострокових стимулюючих податкових і митних пільг для відновлення енергетичної інфраструктури.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ухвалити в другому читанні законопроєкти про скасування ПДВ і митних зборів на імпорт генераторів та іншого енергоустаткування, а також “Старлінків”, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Метою законопроєктів є запровадження короткострокових стимулюючих податкових і митних пільг для відновлення енергетичної інфраструктури, а саме звільнення до 1 травня 2023 року від оподаткування ввізним митом і податком на додану вартість імпорту (ПДВ) генераторів та інших компонентів”, – написав він у Телеграм.
За відповідні законопроєкти №8196 і №8197 проголосували 23 члени комітету.
Народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”) зазначив, що протягом цієї законопроєкти підуть до сесійної зали і можуть бути ухвалені.
Він уточнив, що документи також враховують звільнення від виплат для поштових та експрес-відправлень і надають можливість зберігати пальне без ліцензії об’ємом до 2 тис. літрів.
Нардеп зазначив, що також від ПДВ і мит звільняють ввезення обладнання в рамках технічної допомоги Energy Community.
Президент України Володимир Зеленський підписав закони у рамках “митного безвізу”.
“Щойно я підписав документи про приєднання (України) до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами та до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Вони є фактичною реалізацією “митного безвізу”. Ми зробили це в рекордний термін і абсолютно злагоджено всіма гілками влади”, – заявив Зеленський у відеозверненні.
При цьому глава держави подякував дипломатам, членам уряду та депутатам, які забезпечили такий результат.
“Україна буде повноправним членом ЄС. Ми вже ближче з Європою, ніж у попередні десятиліття”, – зазначив президент.
Верховна Рада ухвалила закон (№7420) з правками до Митного кодексу України для приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 року та участі в Новій комп’ютеризованій транзитній системі (NCTS), яку використовують договірні сторони Конвенції, – так званий митний безвіз.
Як повідомили одразу кілька депутатів, за документ проголосували в понеділок 275 народних обранців.
“Закон наближає українське митне законодавство до законодавства Євросоюзу. Зокрема, вдосконалює чинні норми в частині спрощення проходження митниці для надійних підприємств, надання статусу фінансового гаранта та забезпечення сплати митних платежів”, – прокоментував ухвалення закону прем’єр-міністр Денис Шмигаль у телеграм-каналі.
За його словами, зміни також передбачають запровадження європейського механізму розгляду скарг і продовження цифровізації митниці, що прискорить її проходження та зменшить корупційні ризики.
“Подальше укладення “митного безвізу” із ЄС дасть можливість Україні запровадити обмін митною інформацією щодо транзитних вантажів із 36 країнами в режимі реального часу, спеціальні транзитні спрощення та прості й рівні умови для фінансових гарантів”, – зазначив глава уряду.
Конвенція об’єднує країни європейського регіону (ЄС, ЄАВТ, Туреччина, Македонія та Сербія), які запровадили єдині для всіх договірних сторін правила декларування та контролю за транзитними переміщеннями товарів із використанням NCTS.
“Із Божою допомогою запустимо з 1 жовтня”, – написав після ухвалення закону в телеграм-каналі голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев.
Раніше заступник голови цього комітету Ярослав Железняк зазначав, що при доопрацюванні законопроєкту спільно з бізнес-асоціаціями було внесено норму про те, що на період дії воєнного стану та рік після нього для оцінки (повторної оцінки, моніторингу) з метою надання авторизації авторизованих економічних операторів застосовуватимуться знижені значення показників платоспроможності (фінансової стійкості) та ліквідності підприємства.
