Віртуальний monobank, як і інші банки, поверне тимчасово зняті після початку війни арешти на кошти на рахунках окремих клієнтів у зв’язку з набранням чинності закону “Про внесення змін до деяких законів України про окремі особливості організації примусового виконання судових рішень та рішень інших органів під час дії воєнного стану”.
“Оскільки закон набув чинності, ми маємо повернути арешти, які знімали під час дії воєнного стану. Це торкнеться ~436 тисяч наших клієнтів”, – повідомив співзасновник банку Олег Гороховський.
Він уточнив, що цей закон скасовує дію постанови Кабінету міністрів, яка знімала арешти виконавчої служби на суму менше 100 тис. грн на час дії воєнного стану.
“Новий закон дає змогу клієнтам з арештами користуватися сумою в розмірі двох мінімальних зарплат (13,4 тис. грн) за умови, що клієнт звернеться до виконавця і той, своєю чергою, надішле нам постанову на зняття арешту на суму 13,4 тис. грн на одному з рахунків клієнта”, – зазначив Гороховський.
За його словами, із цим нічого не можна вдіяти, і всі банки будуть цю норму виконувати.
На початку березня цього року Гороховський вказував, що кількість клієнтів банку минулого тижня перевищила 7 млн.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що передбачає складання іспитів з основ Конституції, історії України та на рівень володіння державною мовою як умову для отримання громадянства України.
Як зазначено в картці відповідного законопроєкту № 7606, розміщеного на сайті Верховної Ради, документ було повернуто до парламенту з підписом глави держави 21 квітня.
Більшість положень закону набирає чинності через півроку з дня його опублікування в парламентській газеті “Голос України”.
Документ передбачає, що умовами прийняття до громадянства України іноземців/людей без громадянства є знання основ Конституції та історії України, а також володіння державною мовою та обов’язкове складання іспитів із цих предметів.
Згідно з пропонованим нововведенням до законодавства, іноземець/особа без громадянства, який бажає набути українське громадянство, письмово подає заяву про те, що в разі набуття громадянства, він зобов’язується скласти іспити з основ Конституції України, історії країни, на рівень володіння державною мовою і впродовж двох років надати документи про складання таких іспитів.
Водночас закон пропонує запровадити особливі умови набуття громадянства для осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, становлять державний інтерес для України, проходять військову службу за контрактом у Збройних силах України, зокрема, нагороджені державною нагородою, або отримали посвідку на тимчасове проживання. Такі особи будуть зобов’язані протягом двох років з моменту прийняття до громадянства України скласти іспити з основ Конституції, історії України, на рівень володіння державною мовою.
Документ передбачає, що невиконання зобов’язань щодо складання іспитів є підставою для втрати громадянства.
Як повідомлялося, законопроєкт ініціював прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Документ було зареєстровано у Верховній Раді 28 липня 2022 року. У першому читанні Рада ухвалила законопроєкт 18 жовтня, а в цілому – 21 березня.
Президент України Володимир Зеленський підписав закони про звільнення від ПДВ і мита імпорту коптерів, тепловізорів, коліматорів, рацій і приладів нічного бачення.
Як зазначено в картках відповідних законопроєктів №8360 і №8361-д, розміщених на сайті Верховної Ради, обидва документи були повернуті до парламенту з підписом глави держави 22 лютого.
Водночас член фракції “Голос” Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі нагадав, що можливість пільгового імпорту стосуватиметься й експрес-відправок.
“Закони набувають чинності з дня, що настає за днем його опублікування. Тобто за пару днів уже запрацюють”, – додав парламентарій.
Як повідомлялося, Верховна Рада 6 лютого ухвалила за основу і в цілому законопроєкти №8360 і №8361-д про звільнення від ПДВ і мита імпорту коптерів, тепловізорів, коліматорів, рацій і приладів нічного бачення. 13 лютого їх передали на підпис президенту.
Президент Румунії Клаус Йоганніс у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським закликав переглянути ухвалений у грудні закон про національні меншини, деякі положення якого викликали критику з румунського боку.
“Передав президенту Зеленському румунську заклопотаність з приводу нещодавно ухваленого закону про меншини та погодився активізувати діалог для пошуку рішень, що забезпечують найвищі стандарти захисту для румунської спільноти в Україні, аналогічно до української спільноти в Румунії”, – написав Йоганніс у Twitter.
Як повідомляє пресслужба Адміністрації президента Румунії, президенти домовилися, що найближчим часом міністри закордонних справ двох країн проведуть обговорення щодо двостороннього вирішення наявних питань.
Як повідомлялося, Зеленський підписав законопроєкт № 8224 29 грудня 2022 року. Документ закріплює визначення “національні меншини (спільноти)”; права, свободи та обов’язки осіб, які належать до національних меншин, особливості державної політики щодо реалізації прав і свобод представників нацменшин, повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод осіб, які належать до нацменшин.
П’ята стаття законопроєкту “Права, свободи та обов’язки осіб, які належать до національних меншин (спільнот)” гарантує громадянам України незалежно від їхнього етнічного походження, належності чи неналежності до національних меншин (спільнот) громадянські, політичні, соціальні, економічні, культурні та мовні права і свободи, визначені Конституцією.
Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), має також право на самоідентифікацію, свободу громадських об’єднань і мирних зібрань, свободу вираження поглядів і переконань, думки, слова, совісті та релігії; участь у політичному, економічному і соціальному житті; використання мови національної меншини; освіту, зокрема мовами національних меншин; збереження культурної самобутності національної спільноти.
Раніше Міністерство закордонних справ Румунії виступило з критикою законопроєкту, зазначивши, що Верховна Рада ухвалила його без додаткових консультацій із Венеціанською комісією та додаткових консультацій із представниками румунської діаспори в Україні. Зокрема, критику румунської сторони викликало нечітке врегулювання питань мови освіти та використання мов національних меншин у документації.
Президент України Володимир Зеленський підписав закони №8196/8197 про сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України, які, зокрема, скасовують ПДВ і мита на імпорт генераторів та іншого енергообладнання, а також супутникових систем Starlink на період до травня 2023 року.
Як написав у Телеграм-каналі народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”), закони набудуть чинності через три дні після опублікування, за його розрахунками, 2-3 січня 2023 року.
“Із головних новацій: на законодавчому рівні впроваджується ввезення генераторів, іншого обладнання, Starlink без мита і ПДВ. У тому числі для фізичних осіб. Норма діятиме до травня 2023 року”, – написав Железняк.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила законопроєкти №8196/8197 у другому читанні 13 грудня.
Законопроєкти також звільняють від ПДВ і мита на ввезення обладнання в рамках технічної допомоги Energy Community, поштові та експрес-відправлення, і надають можливість зберігати пальне без ліцензії в об’ємі до 2000 літрів, а понад цей об’єм на умовах повідомлення податкової за декларативним принципом.
Як раніше повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, метою зазначених вище законопроєктів є введення короткострокових стимулюючих податкових і митних пільг для відновлення енергетичної інфраструктури.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ухвалити в другому читанні законопроєкти про скасування ПДВ і митних зборів на імпорт генераторів та іншого енергоустаткування, а також “Старлінків”, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Метою законопроєктів є запровадження короткострокових стимулюючих податкових і митних пільг для відновлення енергетичної інфраструктури, а саме звільнення до 1 травня 2023 року від оподаткування ввізним митом і податком на додану вартість імпорту (ПДВ) генераторів та інших компонентів”, – написав він у Телеграм.
За відповідні законопроєкти №8196 і №8197 проголосували 23 члени комітету.
Народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”) зазначив, що протягом цієї законопроєкти підуть до сесійної зали і можуть бути ухвалені.
Він уточнив, що документи також враховують звільнення від виплат для поштових та експрес-відправлень і надають можливість зберігати пальне без ліцензії об’ємом до 2 тис. літрів.
Нардеп зазначив, що також від ПДВ і мит звільняють ввезення обладнання в рамках технічної допомоги Energy Community.
